Виховна система класу

Виховання дитини — це не мила забава,

                                                         а завдання, що вимагає капіталовкладень —

тяжких переживань, зусиль безсонних ночей

                        і багато, багато думок.   

                                                                                                             Януш Корчак

 

 

Опис виховної системи класу

Компоненти структури

Орієнтаційно-цільовий компонент (стратегічна  ціль (державна стратегія виховної політики, генеральна мета виховання; етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)

 

Основна мета виховання:

формування у дітей та підлітків громадянськості, патріотизму, відповідальності за долю Вітчизни, готовності до її захисту.

Вивчивши основні положення державних документів про освіту,  ставлю  перед собою ряд завдань і цілей, які прагну успішно виконувати та досягти у своїй діяльності:

 Сформувати патріотичну свідомість і громадянську поведінку.

• Розвинути моральні якості: гуманізм, совість, честь, гідність, принциповість, відповідальність, товариство, колективізм, доброта, сором, повага до людей, милосердя.
• Сформувати досвід соціальної поведінки випускника.
• Ознайомити дітей з державною символікою, героїчними сторінками історії країни, цінностями вітчизняної культури і сформувати почуття гордості за свій народ і свою країну.
• Вивчити особливості культури, природи, народних традицій малої батьківщини.
• Розвинути духовність  учнів у процесі освоєння ними культурної спадщини свого народу.

Я вважаю, що національно-патріотичне виховання – це одна з основ стабільного розвитку країни як зараз, так і в майбутньому. Ідеологічною основою патріотичного виховання у сучасній школі є духовно-етичні цінності, які знайшли своє відображення в «Основних орієнтирах виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладах.

Я можу виділити такі етапи  виховної системи класу:

Наш клас займає  важливу роль  і місце у виховному просторі нашої школи, тому що мої учні  активні, відповідальні, ініціативні.

 

Гносеологічно – аксіологічний (змістовий) компонент ( досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті педагогічної проблеми, над якою  працюю)

Сьогодні набирає сили тенденція гармонійного поєднання інтересів всіх учасників виховного процесу:

 - вихованця, котрий прагне до вільного саморозвитку і збереження своєї індивідуальності;

 - суспільства, зусилля якого спрямовуються на моральний саморозвиток особистості;

- держави, зацікавленої у тому, щоб діти зростали громадянами - патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце у цивілізованому світі. 

У пошуках неординарного шляху вирішення цього питання розбудована виховна система класу, яка направлена на формування патріотизму та культури міжнаціональних відносин, які мають величезне значення в соціально-цивільному та духовному розвитку особистості учня. Тільки на основі почуттів патріотизму та національних святинь зміцнюється любов до Батьківщини, з'являється почуття відповідальності за її могутність, честь і незалежність, збереження матеріальних і духовних цінностей суспільства, розвивається гідність особи.

Ставлячи перед собою та класом завдання, націлюю учнів на дотримання критеріїв та цілей патріотичного спрямування.

 

Організаційно-педагогічний компонент (педагогічні умови ефективності виховного процесу)

 

Створення дружнього класного колективу — це, перш за все, спільна творчість і самовіддана діяльність класного керівника та дітей. Зараз кожен учитель знає, що одним із перших принципів роботи з дітьми є особистісний підхід у вихованні. Але, насправді, справа в інтерпретації цього підходу. Кожна дитина в класі знає, що вона найкраща. Саме з вивчення індивідуальності кожної дитини і діагностики її особистісних можливостей починає свою роботу вчитель, приймаючи дітей у клас. Установлення особистісних контактів і зближення учнів починаються з першого дня. Я почала своє знайомство з оформлення в класі стенду з фотографіями школярів. Наступним кроком стала анкета. За даними анкетування виявила лідерів. Зазвичай це складні особистості, але з ними цікаво працювати. Потім скомплектувала групи за бажанням дітей. При цьому необхідно зацікавити дорученнями, чітко сформулювати як обов’язки, так і обмежуючі умови. Кожен учень повинен чітко уявляти, за що він відповідає і хто йому підпорядковується. Учні мають зрозуміти: свобода — це зовсім не вседозволеність, кожен повинен відчувати відповідальність перед колективом. Саме з цього починає будуватися фундамент майбутнього учнівського самоврядування в класі.

 Наша спільна робота складається із колективно творчих справ, що сприяють розвитку колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативи дітей, згуртуванню колективу. На цьому етапі формування колективу діти презентували творчий проект «Мій родовід», до якого залучалися і батьки. Становлення і розвиток демократичних стосунків між класним керівником і учнями мали продовження у заняттях з розвитку комунікативних навичок учнів та згуртування класного колективу. Це були такі заняття – «Ти мій друг, і я твій друг», «Створи себе сам», « Я та оточуючі».

Для забезпечення комфортного перебування вихованців у школі, з метою підвищення їхніх навчальних досягнень та успішної адаптації в колективі тісно співпрацюю з психологом та соціальним педагогом, адміністрацією, учителями-предметниками.

Важливою ланкою у системі виховної роботи є взаємодія з батьками учнів. Переконана в тому, що єдність виховних впливів закладу освіти і сім’ї не лише гарантує розумну спрямованість виховного процесу, але й збільшує його силу, його можливості. Завдяки системній роботі з батьками, їхній активній участі у навчально-виховній діяльності, соціально-педагогічній роботі, психолого-педагогічній просвіті, спостерігається продуктивна, цілеспрямована співпраця, взаємна доброзичливість і повага. Батьки учнів – це активні учасники процесу виховання всебічно розвиненої, гармонійної особистості дитини.

Для роботи з батьками  використовую різні форми співпраці: батьківський лекторій, поради батькам,  спільна діяльність у творчих об'єднаннях різної спрямованості, родинні свята, екскурсійні поїздки, допомога в зміцненні матеріально-технічної бази школи, участь батьків в роботі Ради школи, батьківського комітету школи, творчий звіт роботи учнівського самоврядування  класу перед батьками.

Я впевнена, що виховувати дітей потрібно тільки спільними зусиллями та через любов до кожного.

Практично-діяльнісний компонент (стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)

Виховна система в класі базується на вікових особливостях учнів. Заходи, що запропоновані у тому чи іншому напрямку, викликають зацікавленість в учнів, мотивують їх до активної діяльності, вчать висловлювати свої думки, до того ж всі вони є посильними для кожного класу.

Маючи досвід попередніх років, для того, щоб привчити дітей до спілкування, демократії, співпраці, самостійності та відповідальності, впроваджую таку форму класної години, як класні збори. Поступово залучаю до проведення таких зборів все більшу кількість дітей, тим самим навчаю дітей вмінню слухати доповіді та виступати самим.

У 6 класі створюю умови для інтенсивного оволодіння учнями організаторськими уміннями та навичками, залучаю всіх учнів до підготовки та проведення зборів, виконання їх рішень. У 7 класі надаю консультативну допомогу учням, які самостійно організовують і  проводять збори. Учні 8-11 класів проводять класні збори самостійно (класний керівник присутній, бере участь в обговоренні питань, висловлює свою думку). Класний керівник на учнівських зборах має право: брати участь у роботі учнівських зборів із правом одного голосу; надавати методичну допомогу організаторам зборів, не заміняючи їх у роботі; володіти ініціативою скликання учнівських зборів і внесення до порядку денного питання, пов’язаного із життям і діяльністю учнівського колективу; усебічно підтримувати громадську і творчу ініціативу, активність учнів, їхню самостійність. Класні збори вирішують усі питання життєдіяльності учнівського колективу:

планують та аналізують роботу класу; розподіляють громадські доручення, заслуховують звіти про їх виконання; готують пропозиції щодо оцінювання поведінки і суспільно корисної праці; вирішують питання заохочення та стягнення тощо.

 Працюючи з дітьми, мною було з’ясовано, що активності й оптимізму дітей замало, потрібно мати час для поступового формування лідерів, з зростанням  їхнього професіоналізму у складній справі керівництва. Цей процес не є стихійним, тому свою роботу класного керівника будувала поступово, відповідно до індивідуальних вікових і психологічних особливостей учнів, колективних та особистих інтересів і потреб. Класна система самоврядування виховує потребу в учнів у навчальній, спортивно - оздоровчій та суспільно-корисній діяльності. Хоча головний обов’язок  дітей – навчання, не забуваю у своїй роботі про суспільно-корисну працю. Учні доглядають квіти у класній кімнаті, слідкують за квітничком на території школи, прибирають класну кімнату, допомогають як волонтери підшефним ветеранам.

  Тому діти живуть і працюють під девізом : " Працюючи сам – навчися поважати працю іншого ".

Реалізація системи виховної роботи відбувається через заходи цивільно-патріотичної спрямованості, класні години, позакласні заходи, конкурси, екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, спортивні заходи, походи, конференції, круглий стіл.(Додаток 1) Звичайно вона включає в себе і участь класного колективу у загальношкільних заходах. Діти залюбки приймають участь в акціях «Лелеченя добра», « Портфель для друга», відвідують загальношкільні свята та зустрічі присвячені Дню партизанської слави, Дню захисника Вітчизни тощо. Разом з батьками активно готуються до осінньої ярмарки, виготовляють прикраси та сувеніри до виставок « Осінні фантазії», «Замість ялинки -  букет», які неодноразово займали призові місця. Діти є активними учасниками заходів у рамках тижня Правових знань, під час яких доповнюють свої знання, щодо прав, обов’язків людини і громадянина, толерантного ставлення до оточуючого світу. (Додаток 2)

Так, наприклад  системи виховної роботи у 5 класі відбувся класний вечір       « Світ моєї родини», на якому діти розповідали про традиції та звичаї власних родин. Класна години  під назвою «Історія одного фото» та зустрічі з батьками, які залюбки ділилися з учнями цікавими особливостями своїх професій. Для досягнення мети виховної роботи 6 класу за напрямком «Традиції українців» дітям запропоновані такі заходи, як «Ми найгарніша нація у світі», «Українські народні традиції»,  спортивна гра «Українські народні ігри» та свято «На Різдво». (Додаток 3)

У своїй практиці я застосовую проектні технології. Цей метод розвиває пам'ять, мислення, увагу, допомагає розвинути творчі здібності учнів. У 5 класі це був прект під назвою «Мій родовід», результатом якого стало родинне дерево всього нашого класу.( Додаток 4)

 У 6 класі ми почали проект «Ураїнські народні традиції». На 7 клас заплановано творчий проект під назвою «Я вивчаю свій край», на 8 клас – «Історія нашої школи», на 9 клас – «Героїчний литопис». Ці та інші виховні справи, спрямовані на розвиток творчих здібностей, нахилів учнів, формують правильну самооцінку, стимулюють бажання вихованців до самоорганізації, самопрезентації, під час якої учні дізнаються про нові, ще невідомі таланти та риси характеру їхніх однокласників.

Круглі столи, ділові ігри, конкурси дослідницьких робіт допомагають втілити в життя ідеї в класних колективах середньої та старшої школи.

Керуюсь у своїй роботі  Національною програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» та концепцією національно-патріотичного виховання.

 На базі класу організовано волонтерський загін. Реалії сьогодення визначили новий напрям волонтерської роботи – підтримка воїнів АТО.

Діти беруть участь у акціях «Лист солдату», «Новорічний подарунок воїну», «Смаколики для солдата.

   Діти із задоволенням вітають ветеранів із святами, готуються до класних годин , виконують доручення та творчі завдання, організовують персональні виставки «Світ моїх захоплень». Кожна дитина займається у колективній справі тим, що їй найбільше подобається.

 Акцентую увагу на навчанні учнів, залучаю їх до різноманітних конкурсів «Колосок», «Левеня», «Бобер», «Кенгуру» та ін. Із більшості предметів діти мають високий та достатній рівні підготовки.

   Усі діти залучені до гурткової роботи не тільки у школі, а й поза її межами: займаються у танцювальних колективах, музичній школі, ЦДЮТ, спортивній школі.

Діагностико-результативний компонент (очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування системи)

Діагностико-результативний компонент включає в себе елементи ефективності виховної системи та методи і форми вивчення  її результативності:

У практиці виховної роботи з класним колективом  на певному етапі діагностичної роботи використовую поради та пам’ятки з самовиховання  та самоосвіти. Опрацьовую анкети і різні методики, і після цього добре знаю інтереси кожного учня. За допомогою анкет збираю відомості про дітей та їх батьків, дізнаюсь про здоров’я , нахили та уподобання учнів. Це допомагає мені вибирати теми для класних годин, планувати виховну роботу в класі.

Для вивчення учнів класу я використовую такі діагностики:

Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель системи

Ця система створена для класного керівника і розрахована на учнів 5-9 класів. Реалізація системи через заходи цивільно-патріотичної спрямованості, класні години, позакласні заходи, конкурси, екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, спортивні заходи, походи, конференції, круглий стіл.

Напрями реалізації системи роботи:

1. Розвиток духовно-моральних і культурно-історичних цінностей, національної самосвідомості через вивчення традицій українського народу.

2. Виховання відданості своїй Вітчизні; готовність до гідного самовідданому служінню суспільству і державі.

3. Краєзнавство. Вивчення історії і культурних центрів області, свого міста, школи.

4. Формування політичної грамотності та активної громадянської позиції.

Модель реалізації.