виховний захід "А вже Покрова одцвіла"

2023рік

Є у кожної дитини,

навіть сиротини

Наша мати солов’їна

рідна Україна.

Є у кожної дитини

Матінка єдина

Та, що любить нас і дбає

розуму навчає.

Є у кожному серденьку

Є і буде жити

Божа Мати – наша ненька,

Мати всього світу.

(епіграф на дошці)

Бланословенная в женах

Святая, праведная Мати!

Святого Сина на землі,

Не дай в неволі пропадати

Скорбящих радосте. . .

(Т. Г. Шевченко)

    Саме ці поетичні рядки великого українського пророка Т. Г. Шевченка і поведуть нас по

історичних сторінках далекого минулого.

    Історія українського народу надзвичайно багата на християнську традицію. Одна з най-

кращих  рис цієї традиції – прадавнє, глибоке, загальне  і  постійне  почитання  Пречистої Діви  Марії.

    Це почитання в нашому народі тягнеться золотою ниткою від княжих часів, аж до сьо-

годні.

    Наш столичний город Київ задля великого числа церков Божої Матері колись носив наз-

ву „Другий город Матері”, бо першим був Константинополь.

   Чому це так, Ви дізнаєтесь сьогодні. Адже скоро наближається велике свято, яке має дуже

стару і дивну історію. Диво, про яке піде сьогодні розповідь сталася дуже давно в м. Конс-

тантинополі – столиці Візантії.

Благословенна і Пречиста

Царице неба і землі

Тобі молитву, щиру, чисту

Співають серденька малі.

(Пісня „Під Твій Покров”)

* 1 *

Там на небі Божа Мати

Наша Діва, наш покров,

Там благає благодаті

для всіх наших молитов.

Пр-в

О, Маріє, зоре зір

Ти даєш нам ласк без мір,

Неустанний твій покров

поміч дати все готов.

Ще не чувано ніколи

Щоб вона не помогла,

Чи то в горі, чи в недолі

того земного життя.

    Давно-давним, понад 1000 років тому сарацини нападали на столицю Грецької держави

Константинополь.

    Сарацини не були християнами, вони вірували в Аллаха (та Магомета, що був основопо-

ложником їхньої релігії – Ісламу).

    Сарацини поборювали християн. Греки були християнами, але не могли встояти проти

сарацинської орди, що нападала на грецьку державу, спустошила її і підійшла під саму сто-

лицю держави – Константинополь, щоб її здобути.

    Усіх жителів столиці згорнув великий страх, бо ж вони знали, що самі не зможуть оборо-

нитися перед сарацинами. Але рятуватися треба було. Хто може тепер їм допомогти?

    Одна надія була тільки на Бога. Щирою молитвою всі єпископи, священики і всі жителі

зібралися до церкви, і там молилися день, і ніч. Вони просили Господа, щоб не дав їм про-

пасти (розповідь монахині).

О вислухай тих просьб, Небес Княгине

Нехай наш нарід, встане не загине,

О випроси нам ласку там на небі

Подай нам поміч у важкій потребі.

Ми віримо, ти зішлеш нам підмогу

До щастя вкажеш нам святу дорогу.

І будеш з нами вічно, завжди, всюди,

У святій славі, Амінь. Так буде!

(Пісня „О Маріє Зірко неба”)

О Маріє Зірко неба,

Ясний цвіте неземний

Треба нам сплести для Тебе

Молитов вінець святий.

* 2 *

Ти цвітеш в колоні слави,

Та скажи нам де знайти –

Ті слова, щоби прославить

Твої почесті святі.

Ти своїм плащем могутнім

Огортаєш люд земний.

Грають ангели на лютнях,

Славлять з дивом лик святий.

Ти царице неба ясна

Славимо Тебе навік.

Райське сяйво ти прекрасне

То освіти ж ти нам весь вік.

   Один побожний грек на ім’я Андрій молився там разом із своїм учнем Епіфонієм. У церк-

ві було чути зітхання. Голови всіх були похилені додолу. Глибока молитва линула з людсь-

ких грудей до Бога. Була пізня ніч. І раптом почувся голос Андрія:

    „Чи бачиш, брате, Божу Матір, Царицю і Владичицю, як Вона за рід молиться?”

    „Бачу і дивуюся. Ми маємо щастя бачити видіння”. І почали щиро молитися.

О Мати, наша Пресвята,

Ми руки зносимо до Тебе,

Відкрий Маріє нам уста

Дозволь, промовити до Тебе.

Дозволь, вклонитися Тобі,

Припасти до землі святої.

Ти звесели нас у журбі,

Не покидай нас у неволі.

    Мати Божа, окружена ангелами й апостолами молилася до Господа Бога та покрила лю-

дей своїм білим омофором.

    Ця подія сталася Влахернському храмі 14 жовтня 903 року. В сарацинській орді настала

велика тривога. А греки підбадьорені видінням Божої Матері вдарили на них і прогнали їх.

З того часу святкуємо свято Покрови Матері Божої.

    Така подія сталася і в Україні. Про це вам розповість монахиня сестра Марія:

О Мати наша, Пресвята

Щоб щирий спів, що йде з небес,

Сам Бог Отець приємне слухав

А в небі Ангели святі

Тебе вітаючи піснями

У сурми грали золоті,

співали, веселились з нами.

(Пісня „О Мати Божа Діво Маріє”)

* 3 *

О Мати Божа Діво Маріє,

В твою честь сонце світить, гріє,

На твою славу зацвіли квіти

В твою честь пісні співають діти.

О Мати Божа, неба княгине

Нехай наша пісня до Тебе лине.

В тій пісні, просьба покірна щира

Дай нам діждати щастя і миру.

Тебе благають вкраїнські діти

Не дай нам довше горе терпіти.

Здвигни наш нарід рідний з руїни

О стань покровом для України.

(Всі говорять молитву „Богородице Діво”)

    Пречиста Діва Марія є Божою Матір’ю всіх людей. Весь український народ знаходиться

під опікою Божою Матері.

(Пісня „Ми маленькі школярі”)

    Культ Божої Матері в ході віків витискає не затерту печать на душі й історії нашого на-

роду. А її Свята ікона стає нерозлучним членом кожної української родини й цінним скар-

бом кожної хати. То ж слушно наш народ надав їй найпочесніші титули Матері, Цариці,

Покровительки.

* 4 *