Андріївські вечорниці

 

 

                                         Підготувала класний керівник

                      9 класу - Осипенко В. М.

                      

                           2017 – 2018 н. р.

 

 

Ведуча. Серед осінньо-зимових свят виділяється, мабуть, найцікавіше - день Андрія Первозванного, чи, як його ще називають у народі, Калита. Свято припадає на 13 грудня і є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукали себе пару для майбутнього подружнього життя. До прийняття християнства свято називали Калитою. Потім первісна назва була замінена на свято Андрія Первозванного.

За стародавньою християнською легендою апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в Царгороді, на побережжі Чорного моря та околицях Києва. В староукраїнському літописі, що датується XIII століттям, знаходимо такий переказ: "Андрій навчався у Синопі. Коли прийшов до Корсуня, побачив, що з Корсуня близько до Дніпрового гирла. І пішов у Дніпрове гирло. Відтіль поплив вгору Дніпром, став під горами на його березі. Вставши вранці, сказав до учнів, що були з ним: "Чи ви бачите ці гори? На цих горах засяє ласка Божа і буде великий город, і Бог збудує багато церков". І вийшов на ці гори, поблагословив учнів своїх і поставив хрест, і, помолившись Богові, зійшов із цієї гори, де опісля був Київ. І поплив угору Дніпром...".

Таким чином, як переповідає переказ, апостол Андрій першим приніс християнську віру в Київ. Там на честь святого Андрія Первозванного і з'явилось свято.

Звичаї та обряди в день цього святого мають дохристиянський характер: ворожіння, заклинання, ритуальне кусання калити (коржа з білого борошна).

(Прибрана світлиця. На столі глечики, миски з їжею.)

 

 

 

 

Господиня. Господи, господи! Як подумаєш, коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, так аж тини тріщать. А тепер... От чекають, поки ніч настане. Ні, що не кажіть, а світ змінився. Ось, хоч би хлопці, які ж вони тепер? Тьху на їх хист, та й годі! Чи такі були колись? Як налетять, було, так що орли-соколи! А зараз що? Потопче на одному місці, повихиляється, покорчиться, якби його судороги схопили, а ти навіть не відчула, що в руках хлопця побувала...
От скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-ой-ой, куди це все подівалось? А, хоч заспіваю пісню згадаю молодість.
(Співає пісню.)
(Хтось починає стукати в двері. Чути сміх. Господиня схоплюється з місця, бере в руки хліб на рушнику, який лежав на столі.)

 

 

1-а дівчина
Добрий вечір вашій хаті, уклін господині!
Чи веселі вечорниці у нас на Вкраїні?

2-а дівчина
Добрий вечір вам, господине, і вам, молодиці.
Чули, що в оцій хаті будуть вечорниці?

Господиня. Добрий вечір, добрий вечір, любі гості! Просимо, просимо.
Аби щастя було в хаті,
Аби ми були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі!
В нашій хаті ради гостям!
(Дівчата сідають на лавках біля столу.)

3-я дівчина. А які пахощі! Напевно, щось смачне.

(Хапають все зі столу.)

4-а дівчина. Годі-бо, дівчата, почекаймо на хлопців. А ви паніматко, чому сумні, самі співаєте?

Господиня. А то ж сама. А ви б хотіли, цокотухи, щоб на вас уже тут хлопці чекали, в танок взяли, розвеселили! Гай-гай! Минув той час.

5-а дівчина. Дівчата, а ми самі почнемо вечорниці, нехай їх завидки беруть. Починаймо пісню.
(Співають пісню "На Україні я родилась".)
(Чути стукіт у двері.)

 

1-а дівчина. Ой, дівчата, хлопці вже йдуть.

1-й хлопець (стукає). Пустіть до хати.

2-а дівчина. Гарненько попросіть.
(Знову стукіт.)

3-я дівчина. Агов... Хто такий?

2-й хлопець. Пес рябий, баран круторогий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати.

4-а дівчина. Не пустимо до хати, бо вас дуже багато.

3-й хлопець (знову грюкає). Пустіть ліпше, а то буде гірше.

5-а дівчина. А візьмемо рогатини, поламаєм ваші спини.

5-й хлопець
Біла курка ряба, перебита нога,
Хто, хто перебив?
Чотири лозини, п'ята палка,
Виходь до нас, Наталка!
Нашу кішку деруть,
Тобі палку дадуть.

1-а дівчина
Назарко, Назар пішов на базар,
Купив порося, воно вирвалося.

1-й хлопець. Дівчатоньки, голуб'ятоньки, та ми не прийшли сваритися, а миритися, гостинці принесли.

2-а дівчина. Дивіться, дівчата. А то з ким прийшов наш Степан на вечорниці?

2-й хлопець. Дівчата! Та ви що забули? Та ж сьогодні Андріїв день! Балабухів вже напекли?

3-я дівчина. А й справді, дівчата, сьогодні Андріїв вечір.

 Господиня. Хоч не знаєм, звідки ви - чи з полудня, чи з півночі - в нашу хату забрели, просимо, просимо всіх-всіх сісти і разом пісню заспівати.
(Хлопці входять і сідають поміж дівчатами.)

4-а дівчина
Андрію, Андрію на тебе льон сію.
Ой, Андрію, візьми тарілку,
Ой піди до льоху,
Принеси гороху,
Горох кипить, а Андрій рипить...
Горох збігає, а Андрій з хати втікає.
Горох на миску, Андрій на ложку.
(Хлопці сміються, а Андрій штовхає когось із хлопців.)

3 - й хлопець
Ой, Наталочко, Наталко,
Бери-но качалку,
Добре тісто качай,
А нам пампушки подавай.

4-а дівчина. Гаразд. Тільки заспівайте та розкажіть, де були.

4-й хлопець. Розкажи, Назаре, як втікав від дядька, а відчинив хвірточку, чи дістав хворостинкою?

5-й хлопець. А що в дядька? В дядька собака п'яний в червоних штанах лежіть на санях, хотів штани зняти, щоб хазяїну віддати.

1-й хлопець. Як собака п'яний, не були б штани рвані.

5 - й хлопець
А й справді!
Подерлись на мені штани,
Як не маєте віри,
Подивіться на діри.
(Показує свої штани.)

1-й хлопець. А я таки забути не можу, як Антін в дядька Василя крав козу.

2 - й хлопець
Антон козу веде,
Антонова коза не йде,
Він її уздою -
Вона його гузою
Він її віжками -
Вона його ріжками.

3-й хлопець. Його дядько догнав і козу відібрав.

4-й хлопець. Тоді ми ледве сюди втекли!

5-й хлопець. Ось так ми сюди і попали!

1-а дівчина. Тітонько, а як колись Андріїв вечір святкували? Господиня. У цей вечір дівчата робили різні гадання: яка доля
чекає, хто буде її суджений, коли вийде заміж...

2-а дівчина. А хіба можна вгадати свою долю?

3-я дівчина. Не вірю я в ці гадання.

4-а дівчина. А ви колись гадали, тьотю?
Господиня. Авжеж, пам'ятаю, як напекла коржів та закликали собаку небіжки Варвари (царство їй небесне,хреститься), так він зразу мого й злизав. Так ото я й вийшла заміж за свого Петра.

5-а дівчина. Дівчата давайте й собі напечемо балабухів. Тітонько, муку маєте? А вода є?

Господиня. Е, дівчата, не на звичайнісінькі воді замішуються балабухи, треба ту воду в роті приносити з джерела, щоб не засміятись, і на тій воді замісити тісто. Тож прошу, дівчата, воду носити.

( Дівчата у роті носять воду, а хлопці їх смішать)

1-а дівчина. Василю, а твій пес добре зголодніє, поки ми напечемо, поїсть всі балабухи.

2-а дівчина. Дівчата, ідемо пекти.

1-й хлопець. Поки дівчата, напечуть балабухів, давайте потанцюємо, та так, щоб аж живчики задрижали.
(Починає грати музика)

Дівчата. Тітонько, а які танці танцювали колись на вечорницях? Може, нам покажете?

(Господиня показує і вони танцюють декілька танців.)
(Вбігають дівчата з балабухами.)

1-а дівчина. Ось, напекли, а які гарні! Давай розкладемо. Галю, ти наготувала папірці з іменами?

Галя. Наготувала.
(Розкладають, приводять собаку до балабухів.)

2-а дівчина. Ой, мого першого з'їв.

Господиня. Мабуть тебе першій заміж йти.

Дівчата. Галю, йтимеш заміж, то нас за головних дружок проси.

Галя. Добре, добре.

3-я дівчина. А давайте погадаємо на тарілках. Мені баба розказувала. Під тарілки кладеться мірта, перстень, ключ, лялька.
Господиня. Дівчата! А тепер йдіть і вгадуйте свою долю.

4-а дівчина
Мірта - ще походиш в дівках.
Лялька - зрадить тебе твій милий.
Ключі - бути тебе господинею.
Перстень - скоро буде весілля.

( Дівчата ворожать)

5-а дівчина. А зараз хлопці, ворожіння для вас. У миску з водою кидають свій перстень, задумують бажання, і якщо дістануть зубами, то бажання збудеться! Хто хоче спробувати? Йдіть, хлопці.( Хлопці ворожать)

Господиня. А за мого дівування були такі, що викликали духів.

1-а дівчина. А як то можна викликати духа? Мабуть, злий приходить?

Господиня. О 12 годині ночі ставали перед дзеркалом, запалювали свічку, робили певні рухи свічкою і говорили: "Суджений, ряджений, явись до мене, жаданий". І в дзеркалі з'являється образ хлопця.

2-а дівчина. А голос було чути? Чи нічого не говорив?
Господиня. Були й такі, що голос чули. Запитає дівчина, чи
скоро заміж вийде, а голос промовляє: "Вийдеш!". А голос такий густий, наче з-під землі.

3-я дівчина. Ой, як страшно, аж волосся дибки стає.

Господиня. Та цур йому. Це сам сатана виходить, не при хаті
згадуючи (хреститься). Я вам краще щось веселеньке розкажу.
(Входить баба Палажка.)

Баба Палажка. А з мого дівування гадали так: при свічці палили папір і на стіні відбивались різні видіння.

4-а дівчина. А що ви тоді побачили?
Баба Палажка. Пам'ятаю, як сьогодні, підпалили ми папір і чекаємо, в що перетвориться. Загас папір, я бачу - переді мною - замок великий на горі, а кругом густо дерев. А з гори, себто з того замку, на коні їде вершник, так і напливає на мене. І молодець стрункий такий. Хоч я і не вірила в ці гадання, але зі своїм Петром добре живемо.

5-а дівчина. Дівчата, давайте погадаємо й ми.
(Одна дівчина приносить свічку, папір зминають, кладуть на тарілки, запалюють свічку, гасять світла. Дівчата підпалюють кожна свій папір.)

Баба Палажка (підходить до дівчат). Ой дивний у тебе малюнок відбився. Що це: наче карета гарна, ніби казкова. Це твій наречений, їде лісом... Мабуть, чужий буде, не з нашого села.

1-а дівчина. Дівчата, а в мене світлиця, бачите, наче два вікна, стіл, а за столом двоє.
2-а дівчина. То ти, напевно, з Іваном, тітки Василини сином.
3-я дівчина. Що до нього щовечора виходиш (всі сміються). А що це означає?

Баба Палажка. Не що інше, як козак молодий, та ще й з шаблею.

4-а дівчина. Точнісінький Микита, бо дуже товстий.
(Усі сміються.)

5-а дівчина. Та то замість шаблі палиця, щоб твого собаку одгонять.
(Сміються.)

1-а дівчина. Ой, лишенько! Дівчата, нема нічого, одна темна пляма.

2-а дівчина. Та це ж скриня.

3-я дівчина. Ой, тільки не видно, чи повна.

4-а дівчина. Звісно, що повна, будеш багата.

2-й хлопець. Дівчатонька, досить ворожити, краще заспівайте, а ми вам поможемо.
(Співають.)

5-а дівчина. Після ворожіння корж розламують і роздають присутнім зі словами "Калита, калита, солодка була. Тепер ми її з'їли, за нареченим полетіли".

 

3-й хлопець. Дівчата! І що це все?! Більше нічим сьогодні нас не почастуєте?
(Виходять дві дівчини.)

Дівчата. Зараз, зараз, через ворожіння ми й забули.

1-а дівчина
Милі гості, просимо сісти,
Вареники будемо їсти.
Вареники не погані,
Вареники у сметані.

4-й хлопець
Дівчино Оксано! Відгадай загадку.
Як вгадаєш, вийдеш заміж.
Не вгадаєш - погуляєш.
(Хлопці загадують загадки, ті не можуть їх відгадати.)

5-й хлопець. Погуляйте ще, дівчата. А то дуже заміж хочете.
Господар. Дівчата! А я знаю, котра заміж швидше вийде. Ану, роззувайтеся. Хлопці, допоможіть.
(Переставляють чоботи до порога: чий перший стане на поріг, та перша заміж вийде.)

 

 

 

 

 

 

2-а дівчина
В кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині,
Це вареники знаменні,
Як їх родичі пельмені.
Вас чекають у макітрі Вареники дуже ситні -
Білолиці, круглолиці,
Із добірної пшениці.

1-й хлопець. Е, ні! Так діла не буде. Що це таке: вареники з сиром та задарма.
Давайте зробимо так: хто проспіває один рядок із пісні, в який згадується верба чи калина, тому дамо вареник.

Господиня. Хлопці! Дівчата! Заколядуйте. Сьогодні вже й колядувати годиться.
(Всі колядують 1-2 колядки.)

1-а дівчина. Досить сидіти, хлопці, йдемо ще звірточки познімаємо.

2-й хлопець. Дякуємо господині за теплу хату, а молодим дівчатам - за стіл багатий, а дядьку Гнату - на свято, де гостей багато.
Господиня. Дівчатка, як підете до дому і дійдете до перехрестя двох доріг, то запитуйте у зустрічних чоловіків їхні імена. За повір'ям, ім'я першого зустрічного буде ім'ям судженого. І ще не забудьте взяти із собою по дві ложки - завтра мені повернете. Як підете до того перехрестя, вдарте об ложку і кричіть: "Загавкай, собачко, і завий, завий, сірий вовче".
А потім голосно скажіть: "Суджений, прийди до мене". Якщо почуєте сміх, крики, то це знаменує добру долю. Дівчата, запам'ятайте що сни на Андрія - віщі. Спати лягайте не там, де завжди. Під ліжко поставте на ніч миску з водою, покриту зверху соломинкою, або дощечкою, що імітує місток. У сні побачите судженого, який вас і переведе через цій місток.

Ведуча. Дорогі друзі! Ми раді, що сьогодні не було байдужих, що наші вечорниці допомогли вам оцінити скарби нашого талановитого українського народу.