Цей виховний захід я проводила на групі продовженого дня !Його сценарій насичений українськими піснями,жартівливими сценками,частівками ,смішинками ,конкурсами Іт.д!Він заслужив авторитет між моїми вихованцями та адміністрацією.А головне виховує розвиває в дітей невимовну любов до українських традицій !
1
Прилуцька загальноосвітня школа І-ІІІ ст.№9
Прилуцької міської ради
Виховний захід на тему:
Спасибі Богу за Україну!
(для учнів 1-4 класів)
Підготувала:
Вихователь ГПД
Прилуцької ЗОШІ-ІІІ ст.№9
Бугаєнко Олена Григорівна
2018 рік.
ГАРНО ПРИБРАНА СВІТЛИЦЯ.
Учитель: Багата і щедра наша українська земля своїми полями, лісами, ріками і дібровами. Багата на хліб і пісню. А ще наше багатство – це народні традиції та обряди. У стародавніх слов’ян були різні обряди, різні релігійні свята, що святкувалися у певний час. Свята взимку означали народження світла. В народі кажуть: «Зима прийшла – і празників привела. Весело, с піснями і танцями святкували на Україні Калиту. Це свято припадало на 13 грудня в день Святого Андрія Первзваного. Саме в день Калити відбувалися великі вечорниці. На вечорницях завжди було весело – можна погомоніти, почути новини, страшні та смішні бувальщини, поспівати, а на Андрія ще й поворожити.
У різних місцевостях Калиту відзначали по різному. Ось і ми зазирнемо у звичайну селянську хату і довідаємось, як проходило це свято.
(Господиня походжає по хаті, поправляє скатертину на столі, виглядає у вікно.Звучить тихо пісня:”Місяць на небі,зіроньки сяють..)
Господиня: Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-ой-йо! Куди все поділося?
(чути сміх… під веселу українську музику заходять дівчата ,господиня схоплюється. )
1 дівчина: Добрий вечір вашій хаті,
Уклін господині,
Чи веселі вечорниці в нашій Україні.
Добрий вечір, господине, славна молодице.
Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.
2 дівчина: Аби щастя було в хаті,
Щоб усі були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі.
3 дівчина: Буднемо з вами добрі, щирі,
То і будемо жити в мирі.
Тоді всім нам допоможе
Матір світу – Мати Божа
4 дівчина: Добрий вечір, тіточко,
Наша люба квіточко!
Господиня:
Добрий вечір, дівоньки,
Ясні мої зіроньки!
4 дівчина:
Ти за нами сумувала,
Дівчаточок виглядала?
Господиня.
Звісно, любі, я чекала,
Вам вечерю готувала:
І кашу , і узвар,
І чарівних трав відвар.
Поспішайте, дівчатонька,
Бо пора вже вечорниці
Всім нам починати
Зваримо вареників
Біленьких, смачненьких,
Та й запросим до нас в гості,
Хлопчиків гарненьких,
Щоб вони разом із нами
Дружно працювали,
Андріївські вечорниці
Піснею стрічати.
(дівчата сідають..)
Господиня: Сідайте, будьте ласкаві, в нашій хаті на лаві! Дівчата, я розкажу вам, як випікати Калиту, – цю найвеличнішу ознаку нашого свята. Кожна повинна взяти участь у готуванні Калити, скільки б багато вас тут не було. Робиться калита із прісного тіста, солодкого, з медом, у вигляді тонкого коржа. «Рік стоншився» – кажуть люди. Місити тісто треба по черзі, починаючи від найстаршої дівки і кінчаючи дівчинкою.
(Дівчата місять тісто разом з господинею)
Господиня: Давайте до борошна яєць, меду, маку, аби наша Калита була смачна. Ви, дівчатка, розкачуйте тісто, а ви – ліпіть узори-колоски – промінчики, зубчики.
\ДІВЧИНА Мене мама вчила, що і дрова сьогодні в печі треба класти по особливому, навхрест!
ГОСПОДИНЯ ТАК!Розпалювання дров, то важлива ритуальність, адже вогонь випікає Калиту.
– О, піч вже вогнем надихалася і накалилася, пора вже і Калиту саджати.
Господиня: “Гори вогонь ясно, спечи Калиту красну, щоб ми її кусали і горя не знали!
– Катю, ану окропи перед Калитою дорогу!
Дівчина: Водице-студенице, окропи Калиті дорогу від печі до порогу, а від порогу до стелі, що ми були гарні та веселі.
(Господиня саджає Калиту у піч, цією ж водою господиня вмиває кожну дівчину та примовляє)
Господиня: Що б ви були красні-прекрасні, як наша Калита. Щоб вона так славно спеклася, як ви потрудилися.
Поки Калита печеться давайте пісню заспіваємо.
Українська народна пісня : “Ой чий то кінь стоїть?”
(Господиня співає, тим часом Калита вже спеклася. Господиня велично виймає її з печі)
Господиня: Подивіться, яка наша Калита кругла, запашна, проміннями, квітами, оздобами помережана, красою і теплом засяяла на всю світлицю, оселю звеселила.
(Калиту чіпляють на стрічку і раптом щось грюкнуло)
Дівчина: Дівчата, чули, щось грюкнуло за дверима?
Дівчата(всі) Та тобі вчулося
Дівчина: То, мабуть, хлопці затівають щось неладне. Треба подивитися.
(Одна дівчинавибігаєі веде хлопця)
Дівчина: То він хотів підперти двері, щоб не відчинялися і вже до стріхи віника прив’язав.
Дівчина: Давайте його покараємо.
Хлопець: Дівчаточка, відпустіть мене! Що хочете зроблю, будь-яке бажання виконаю!
Дівчина: Відгадай загадку: «Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий».
Хлопець: Небо, зорі, місяць.
Дівчина: А ще таку: «Маленьке, сіреньке, а хвостик як мило».
Хлопець: Не знаю. Але, дівчата, не карайте мене, а краще відпустіть. Я вам хлопців приведу.
Дівчина: Правду кажеш?
Хлопець: Їй-богу, приведу.(хреститься)
Під музику :”Маруся раз,два…”заходять хлопці.
.
Хлопець1:- Добрий вечір усім у хаті!
Хлопець2:- З Калитою, будьте здорові!
Хлопець3:- З Калитою золотою, з пресвітлим святом!
Хлопець4:- Добрий вечір вам дівчата та молодиці!
Хлопець5:Чули ми, що у цій хаті будуть вечорниці!
Господиня: А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.
-А хочете я вам небелиці розкажу?Це ще мен мій дід розказував…
Каже:”В раю річка сметани тече. Над річкою дерева, замість листя – гречані вареники: пухкі та свіжі, ніби щойно з печі. Під тими деревами люди лежать, і як тільки котрий їсти захоче – рота роззявив, а вареник з дерева та в сметану – бовть! Винирнув, перевернувся, а тоді прямісінько в рот, тільки встигай жувати. Вирішив і він собі пристати до них. Підходить до крайнього питається: «Чи можна й мені коло вас тут прилягти?»
А йому кажуть: «А ти хто такий, твій батько чим займався?»
– Та звісно, хлібороб. А йому кажуть: «Іди звідси, тут самі ледарі лежать»
Господиня: Дівчата, давайте щось веселе заспіваєм.
(пісня «А мій милий вареників хоче»)
А, мій милий вареничків хоче,
А, мій милий вареничків хоче.
Навари, милая, навари, милая,
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая!
Та й дров же нема, милий мій, миленький,
Та й дров же немає, голуб мій сизенький!
Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая!
Та й сили ж нема, милий мій, миленький,
Та й сили ж немає, голуб мій миленький!
Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая!
А з ким будеш доживати, милий мій, миленький?
Так з ким будеш доживати, голуб мій сизенький
з кумой, милая, із кумой, милая,
Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая
Дівчина: Ану, дівчата,давайте затанцюємо,хлопцям носа втремо!
Танок дівчаток .Пісня” Ой мамо люблю Гриця”
Хлопець:Ану хлопці підйом ,зараз і ми дамо жару!
Танок хлопців під українську народну пісню:”Ой ,марічко, чечері…”
Господиня:Оце хлопці ви дали жару!
-О,бачу до нас уже ідуть .дід Іван і баба Параска!
(під веселу музику заходять дід і баба)
Сценка: «Дід Іван та баба Параска»
Дід: Щось добреньке з’їсти хочу
Тільки що - не знаю й сам.
Баба: Голови б ти не морочив!
Що зварила – те й подам.
Дід: Варенички, борщ і каша,
В животі від них бурчить.
Баба: Вередливий став ти, діду,
Що тобі іще зварить?
Дід: Знаю, бабо, ти не сердься,
Я, мабуть, би з’їв оце…
Коровай із борошенця,
А туди ще вбить яйце.
Баба: Ох ти ж діду
Хоч бери й тікай із хати.
Будь по-твоєму, спечу.
(Виходить)
Дід: Ти готуй, стара, швиденько.
Повечеряєм гарненько.
Господиня: А давайте частівки заспіваємо!
Частівки
1.З’їж, Андрію, пиріжок -
Він дуже смачненький.
А у ньому всередині
мачечок дрібненький.
Хлопці
Чи ти, дівко, зроду віку
пирогів не їла,
що ти свої пироги (показує)
клоччям начинила
2.Ой гоп, штани лоп, ,
Холоші діряві.
Зате мене дівки люблять,
Що я кучерявий.
По дорозі жук ,жук
По дорозі чорний.
Подивіться ви на мене
Який я моторний!
Вареники з маком їла ,
Чорнявого полюбила!
Чорнявого,молодого,
Тільки зросту малого!
Господиня:А чи знєте хтось смішинки?
(вибігають дівчата з хлопцем)
Дівчина:Зараз насмішим!!!!
1.Митько, чого губи надув?
Піджак пропалив.
Може зашити?
Голки немає.
А чи велика дірка?
Он комір остався.
2.А що наші дівчата роблять?
Вишивають і співають!
А їх матері?
Випорюють та плачуть!
(чути голосне хропіння)
Господиня:Дівчатка,підіть Гриця розбудіть,бо його хропіння чути на всю хату!(дівчата регочуть і йдуть будити Гриця)
Весела сценка:” Грицю, грицю до роботи!”
Господиня :А зараз ,дівчатка ,перевіримо якими ви будете господинями чи чи завжди будуть ситими ваші господарі!
Забава :” Вареники”
(На швидкість дівчата переносять вареники із загальної миски до тарілки свого чоловіка. Виграє та дівчина, яка принесе своєму чоловікові найбільше вареників.)
Господиня:Хлопці ,а ви багато капостей наробили?
Хлопці:Так!
Господиня: Я як була молода,наші хлопці таке виробляли!Мій Митько батькові клуню розібрав,за те що не дозволяв зі мною зустрічатися!Ой, а ще памятаю Юрко з Романом ворота дядька Івана кинули в ріку!А одні хлопці воза викотили комусь на дах!Було діла!
Господиня : Ну раз всі зібралися в купу давайте калиту виносити!
Оце так Калита! Славна та красна, на весь світ прекрасна!
(дівчата несуть Калиту попереду себе, тричі промовляють:
«Сонце заходить, а Калита сходить»)
Розвага: «Калита»
(Біля Калити стає вартовий – пан Калитинський, стає під Калитою і запрошує)
Пан Калитинський: Я, пан Калитинський, прошу пана Коцюбинського Калиту кусати.
Підв’язану до стрічки калиту тримає вчитель. Обирається Калитинський, який стереже калиту. Хлопчики по-черзі під’їжджають на коні до калити і стараються відкусити шматочок.
Хлопчик: Їду, їду калиту кусати
Калитинський: А я буду сажею писати
Хлопчик: А я вкушу!
Калитинський: А я впишу!
(Хлопець намагається вкусити, а Калитинський маже його сажою.)
Господиня: Ой дівчата, вже місяць на небі зійшов, час ворожити.
Ану, хлопці, ідіть вже собі. Ви нам ховсім всі памороки забили.
Хлопець: Пішли, хлопці. Ану цих дівчат. Хай собі ворожать.
Хлопець: Може, діда старого с коцюбою наворожать!(сміються і виходять з хати)
Гадання 1.Вишневі гілочки.
Господиня :З давніх-давен було таке повір’я, якщо на Андрія поставити гілочку вишні у водичку і до Різдва вона розквітне, тій дівчині і усміхнеться доля в цьому році. Тож, візьміть, дівчатка свої гілочки і поставте у водичку!
Господиня.
В воду гілочки мочайте,
До Різдва тепер чекате!
Господиня Я принесла вінок. Ми колись підкидали в гурті дівчат його вгору. На кого віночок впаде, того й щастя чекає в цьому році!
(Підкидає вінок догори. Дівчата сміються і ловлять вінок)
Гадання 2. Мішечок долі.
Кожна дівчинка виймає із мішечка предмет, що символізує її майбутню професію.
(Заходять хлопці.)
Хлопець: Ну що ,дівчата пора, додому!
Дівчина: Так !Ато буде мати лаяти,що забарилася!.
Господиня:Дівчатка та хлопчики,сьгодні особлива ніч,давайте з вами помолимося за наших близьких і рідних людей,щоб Бог дарував їм здоров´я ,щастя та многая літа!
(Дівчина читає молитву, запаливши свічку,під тиху ліричну музику)
МОЛИТВА
Ісусе любий, Ісусе милий,
Вже ангели в небі зірку засвітили,
Ніч темна надходить, і всі ми в поклоні
До Тебе підносим маленькі долоні.
І молимось щиро за маму, за тата,
За діда, бабусю, сестричку і брата.
За всіх, кого любим.
За всіх, хто нас любить,
Що нам помагають і ніжно голублять.
Дозволь нам щасливо цю ніч переспати,
Набратися сили, здоровими стати.
Господиня:
Шановні гості! Ми приготували для вас обереги, щоб вони вам дарували мир і злагоду, оберігали від усього лихого. (Діти дарують ангелочки)
Господня:(звучить музика:”Є на світі одна країна,де чудова росте калина..)
От поволі затихають наші вечорниці.
Не забудьте ви дороги у наші світлиці.
Хай любов і щире слово душу вам зігріє.
Пам’ятайте вечорниці у ніч на Андрія
(Діти виходять)