Виховний захід для 5-7 класів "Пам'ятаємо, поки живемо"

Про матеріал

Виховний захід для учнів 5-7 класів "Памятаємо, поки живемо", присвячений річниці визволення м. Дніпродзержинська 25 жовтня 1943 року від німецько-фашистських загарбников. Для учнів і класних керівників він буде цікавий наявністю хроніки 1941-1943 років із німецьких і радянських джерел, яка присвячена подіям у нашому місті.

Перегляд файлу

 «Доки живемо – пам’ятаемо

(Виховний захід для 5-7 класів )

Мета: Виховувати повагу до героїчної історії нашого народу, героїв, які відстоювали наше майбутнє у боротьбі проти фашистських загарбників

Обладнання :

1. Фотовиставка « Дніпродзержинськ в роки війни»

2.Презентація

3. Відео «1941 р. Німецька хроніка»

4. Відео «Переправа. Аульський плацдарм»

5. Відео «Песня о войне»

Хід заходу

Слайд 1-2

Вступне слово вчителя.

Ви всі знаєте таке велике свято, як 9 травня, коли ми святкуємо День Перемоги над самим великим злом в історії людства, над німецьким фашизмом. Друга світова війна коштувала людству 67 – ми млн.  людських життів. І значна частина цих людей загинула в Україні, майже 8,5 млн. Наше місто теж сплатило криваву данину жахливій війні. Героям, які віддали своє життя в боротьбі за визволення нашого міста присвячуємо наш сьогоднішній захід.

Слайд 3

1 учень:  Сьогодні наше місто святкує День визволення від фашистських загарбників. 28 жовтня відбудеться ще більше свято: 73 років тому було звільнено останнє  місто України від німецько-фашистських загарбників!

Слайд 4

2 учень Війна для Дніпродзержинська стала реальністю з перших днів. Протягом трьох діб після її початку був спрямований до своїх частин офіцерсько-сержантський склад, що знаходився в місті. Вже з 9 липня 1941 почалися регулярні повітряні нальоти на місто, і 12 липня був створений аварійно-відновлювальний загін місцевої протиповітряної оборони.

1 учень У серпні 1941 року для боротьби з парашутними десантами противника і диверсантами був сформований винищувальний батальйон під командуванням начальника одного з райвідділів міліції І. Г. Долматова.

Слайд 5

2 учень За сім діб у винятково складних умовах демонтували і відправили на Схід більшу частину обладнання Дніпровського металургійного заводу. 10 серпня пішов останній ешелон з устаткуванням і сім'ями дніпродзержинців

Слайд 6-8

1 учень Бійці 26-ї кавалерійської дивізії та загону капітану Долматова зайняли оборону від південної околиці станції Баглей по лінії залізниці до переїзду Кринички з метою забезпечення переправи регулярних частин на лівий берег Дніпра. Завдяки добре поставленої розвідки і допомоги жителів, бійці загону протягом чотирьох діб стримували переважаючі сили противника. І лише після того, як гітлерівці вийшли до Дніпра в районі Сухачівка, і нависла загроза оточення, угруповання радянських військ отримала наказ відійти на лівий берег. 23 серпня 1941 року в Дніпродзержинськ вступили німецькі війська.

   2 учень        Все почалося 24 серпня 1941 року, коли німці захопили наше місто. В перші три дні німецької окупації загинуло близько 450 мешканців міста. З перших днів німці почали вишукувати родини комуністів, комсомольців, державних службовців та офіцерів і розстрілювати їх для залякування населення. Всього загинуло понад 1.4тис.  осіб, ще біля 3 тис. відвезли на каторжні роботи у Німеччину.

Відео «1941 р. Німецька хроніка»

Слайд 9

3 учень: Вступивши до міста,німці планували відновити роботу  «Дзержинки» та інших заводів і підприємств. Але в нашому місті було багато мужніх і сміливих людей, яких неможливо було залякати. Ці люди організували підпільний комітет комуністичної партіі на чолі х секретарем міського комітету Ляудісом. Їх головною метою було зірвати плани ворогів відновити виплавку металу на Дзержинці.

Слайд 10-11

4 учень: Багато підпільників вийшли працювати на завод. Невидимі руки патріотів створювали на кожному кроці труднощі і перешкоди, аварійні ситуації .Дарма німці намагалися запустити мартенівську піч №9, а потім восьму і сьому. Підпільники Шиманський  і Становий не дозволили німцям отримати дніподзержинську  сталь. Жоден снаряд   з нашої сталі не висртелив у радянських солдатів.

Відео «Переправа. Аульский плацдарм»

3 учень: Бої за звільнення нашого міста теж були важкими. Наприкінці                                                     вересня висадився десант біля с. Карнаухівка. Це не було головною переправою. Завданням цих героїв було відтягнути на себе головні сили німців. Вони майже всі загинули, але ціною свого життя дозволили здійснити переправу на Аульському плацдармі.

6 учень: 25 вересня 1943 р. командир 236-ї стрілецької дивізії  Фесін отримав наказ форсувати Дніпро. Переправ відбулася біля с. Аули. З нашого Лівого берегу ми можемо бачити це село. Бійка була жорстокою, німці намагалися скинути наших солдат у Дніпро.

7 учень: Не дивлячись на вогонь ворогів, через Дніпро переправлялися нові і нові підрозділи 509 і 177 стрілецьких полків. Багато роботи мали сапери, якими командував майор Л.В.Лаліошвилі. Не знав перепочинку і полк підполковника В.Орлова, відбиваючі за день до 12 контратак.

Тільки за форсування Дніпра в районі Аулів звання Героя Радянського Союзу отримали 26 воїнів. Протягом місяця йшла переправа через Дніпро.  18 жовтня війська 37 –ої армії  ІІІ Українського фронту звільнили П’ятихатки.

Слайд 12-13

8 учень: А 25 жовтня були звільнені Дніпродзержинськ та Дніпропетровськ. Через чотири місяця було звільнено всю правобережну частину Дніпропетровщини.

Невмирущою славою вкрили себе війська ІІІ Українського фронту під командуванням генерала Малиновського та окремі з’єднання ІІ  Українського фронту під командуванням генерала Конева.

Слайд 14-22

Заключне слово вчителя.

Імена учасників визволення нашого міста і наших земляків, які загинули в роки війни, їх подвиги були збережені в назвах вулиць. Це вулиці генерала В.В.Глаголєва,   І.В.Онищенко, І.М. Шепетова, П.К.Мурахтова, І.К. Скачко, І.Г.Долматова, Г.Ф.Романової, Юри Волкова, Жені Закрутова і др..

Велика Вітчизняна війна стала важким випробуванням для міста. Близько 18 тисяч дніпродзержинців воювали на фронтах. Близько 11 тисяч полягло на полі бою. В роки німецької окупації міста, яка тривала 26 місяців, фашистами було розстріляно 1069 дніпродзержинців, 2999 осіб були вивезені на примусові роботи до Німеччини. 25 жовтня 1943 місто було звільнено радянськими військами і вже на 26-й день після цього була проведена перша плавка на Дніпровському металургійному комбінаті. Повне відновлення міста було завершено в 1950 році.

Мужньо боролися дніпродзержинці на фронтах Великої Вітчизняної. 8800 наших земляків отримали урядові нагороди, в тому числі Золотої Зірки Героя Радянського Союзу удостоєні уродженці міста І. М. Шепетов, П. А. Остапенко, П ". К. Мурахтов, А. А. Позняков, а також працювали в місті в довоєнний час С. X. Горобець і В. Г. Солдатенко, покликані Дніпродзержинським військкоматом; випускники Дніпродзержинського аероклубу ім. Молокова І. К. Сачко, А. Ф. Худякова, С. Л. Левчук, Н. П. Логвиненко, В. М . Дригін; І. Н. Степаненко високе звання Героя присвоєно двічі.

Я пропоную привітати їх пам'ять хвилиною мовчання.

(звук метроному)

Слово вчителя:

На превеликий жаль, в супереч закону про декомунізацію, який не мав торкатися героїв війни з фашистами, в нашому місті були переіменовані вулиці, які носили імена генерала Глаголева, К.Скачко, І.М.Шепетова, але це не має знищити нашу пам'ять по героїв-визволителів нашого міста. Дуже давно видатна українська поетеса Ліна Костенко сказала: «Народ, який не пам’ятає своєї історії, перетворюється на багно, з якого виростають інші народи»

Відео  «МotorrollerПесня о войне»

 

 

 

docx
Додано
18 травня 2019
Переглядів
147
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку