Виховний захід для учнів середньої школи "Дванадцять місяців" "

Дванадцять місяців Заболотна Ю.В.

учитель історії

класний керівник з 22 – літнім стажем

Червонокам’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Олександрійського району

Кіровоградської області

 

Чарівниця.

Відгадайте, друзі казочку – загадочку.

Вийшов Старик – роковик. Став він махати рукавом і випускати птахів. Кожен птах мав своє ім’я. Махнув Старик – роковик рукавом – і вилетіло троє птахів. Повіяло холодом, морозом.

Махнув Старик – роковик вдруге – вилетіла друга трійка. Сніг почав танути, на полях закрасувалися квіти.

Махнув Старик – роковик втретє – вилетіла третя трійка. Спека така стала, аж дихати важко. Селяни почали жито жати.

Махнув Старик – роковик в четвертий раз – і вилетіло ще троє птахів. Подув холодний вітер, пішов дощ, лягли тумани.

А птахи були надзвичайні. У кожного птаха – по чотири крила. У кожному крилі – по сім пір’їн, у кожного пера одна половина біла, друга чорна. Махнув птах раз – стало ясно – ясно, махнув другий – стало темно – темно…

Зима

Грудень

В грудні виють заметілі.

Вкриті ковдри білі – білі

І луги, й долини, й поле.

Спить, дрімає все навколо.

Грудень скрізь господарює:

Замки крижані мурує,

На ялинкові верхи одягає кожухи.

Грудень – місяць рік кінчає,

Час до свята наближає.

Чарівниця.

Грудень землю грудить і хату студить. Грудень – від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко – заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

Січень

Січень року перший син.

Носить одяг він з перлин.

Всіх морозами страхає,

Путь – доріжки замітає.

Але люблять його діти.

Як же січню не радіти?

Новий рік, Різдво Хрестове,

Водохреща – ці чудові свята

Січень нам дарує,

Всіх гостинцями чарує.

Чарівниця.

Новий рік – до весни відлік. Назва січень походить від слова «січа». У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називали січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

Лютий

Лютий – місяць дуже лютий:

Запитає, в чому взутий?

Виє хуга – завірюха,

Не пускає без кожуха.

Але сонечко сміється,

Стиха по землі проб’ється,

Хоч частиночку, хоч хвильку,

А погріє її спинку.

 Чарівниця.

Лютневий сніг весною пахне. Назва лютий закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети – все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криво доріг, кази брід, межень (межа між зимою та весною).

Весна

Березень

Березень сміється й плаче.

По доріжках зайчик скаче.

Зайчик сонячний, тендітний,

До діток дуже привітний.

Хоч мороз ще вусом крутить,

А зима лякає й лютить,

Але зайчик той сильніший

Тим, що березню миліший.

Чарівниця.

У березні день з ніччю зустрічаються. Назва місяця – березень закріпилася у середині минулого століття. Походить від назви промислу – березол (заготівля березового попелу, що використовували для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його називали капельник, прощальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

Квітень

Квітень, квітничок, квітна рик –

Синьоокий наш дударик.

Всюди квітнуть первоцвіти,

У верби зелені віти.

Птахи з вирію вертають,

Бджоли інколи літають.

Ходить квітень по землі –

Вже кінець зимовій млі.

Чарівниця.

Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє. Квітень носить назву з ХVІ століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець, лукавець, дзюрчальник, водолій, апріль, що з латинської означає «сонячний».

Травень

Травень. Солов’їні  співи.

Перші грози. Перші зливи.

Зацвіли сади повсюди.

Щиро раді травню люди.

Чарівниця.

Травень ліс одягає – літо в гості чекає. Травень останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май – від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали пісенник, місяць – громовик, травник.

Літо

Червень

Червень, місяць – трудовик,

Працювати багато звик:

Косить в лузі зрілі трави,

Пташенят в гніздечку бавить,

Шепче казку зелен – житу.

Червень гарно служить літу.

Чарівниця.

Червень – рум’янець року. Червень походить від слова «червенець». Саме в цей час з’являється сокоживна комаха – кошеніль (червець).з неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. До цього місяць звався кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).

Липень

В липні липа розцвітає.

Скрізь пшениця достигає.

Солод – меду повні соти

Щедрить липень сонцем – злотом.

Час купатись, засмагати.

Щоб себе загартувати.

Липень. Світлі небеса.

Ласка. Казка і краса.

Чарівниця.

Липень – дуже давня назва місяця. Походить від слова липень (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.

Серпень

Серпень серпиком збирає

Хліба стиглі урожаї.

З кошиком до лісу ходить.

Діткам яблуками годить,

Сливами і кавунами,

Зеленими огірками,

Щоб міцні вони були

І як квіточки цвіли.

Чарівниця.

Як у серпні дбаєш, так узимку маєш. Серпень – від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочор, живець, зоряничник, городник, прибериха – припасиха, співець, барильник.

Осінь

Вересень

Вересень. Громи стихають.

Птахи в вирій відлітають.

Майорять в саду жоржини,

Загорівся кущ калини.

Відчиняє двері школа:

Сміх дзвінкий луна довкола.

Чарівниця.

Вересневий час – сім погод у нас. Назва вересня прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес – цінна медоносна рослина. Був цей місяць  також ревуном, заревом, сівним, бабським літом, покійником.

Жовтень

Жовтень з пензлем у руці

Жовтить хвилі на ріці.

Шиє сукні золоті і березі, і вербі…

Дощ у сірих хмарах носить

І вогню у сонця просить.

Жовтень. Перший морозець.

Вже теплу настав кінець.

Чарівниця.

Жовтень ходить по краю та виганяє птахів із раю. Жовтень – час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також падзерник – від слова падзер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяти кострицю).

Листопад

Листя тихо опадає –

Всюди листопад гуляє.

Тче яскраві килими,

Щоб сховатись від зими.

Листопад дощами сіє.

Ліс темніє і темніє…

Чарівниця.

Листопад зимі ворота відчиняє. Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України – дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.