М е т а заходу:
організувати активне й змістовне дозвілля учнів;
сприяти патріотичному вихованню школярів; спонукати особистість до осмислення себе як частинки великого українського народу; пробуджувати національну самос-відомість;формувати ціннісне ставлення до інших людей, виховувати почуття колективізму; розвивати розумові і фізичні здібності, кмітливість і спритність.
Конкурсна програма «Зростаємо мужніми»
М е т а:
організувати активне й змістовне дозвілля учнів;
сприяти патріотичному вихованню школярів; спонукати особистість до осмислення себе як частинки великого українського народу; пробуджувати національну самос-відомість;
формувати ціннісне ставлення до інших людей, виховувати почуття колективізму;
розвивати розумові і фізичні здібності, кмітливість і спритність.
Учитель.
Доброго дня усім присутнім у цьому залі!
6 грудня наша держава святкуватиме День Збройних сил України .
Це мужності й геройства свято.
І ми вклоняємося тим,
хто літ тому назад багато,
І тим, хто нині з автоматом
наш спокій береже
І захищає усю велику нашую родину,
Рідну й вільну неньку-Україну.
Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов’язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами. Виконуючи цю почесну місію, ідуть юнаки служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.
Українська армія поправу може пишатися своєю історією, своїми традиціями, бо ніколи наші війська не загарбували чужих територій,не посягали на чуже добро,чужі землі, ніколи не були агресорами.
Нелегка військова служба. Ранні підйоми, багатокілометрові пробіжки і сувора дисципліна. А як інакше? Адже солдат має бути кмітливим, дужим, спритним, хоробрим, рішучим, витривалим, одним словом – мужнім. І готуватися до цього треба ще з дитинства. Мабуть, немає жодного хлопчика, який би не мріяв стати надійним захисником Вітчизни. І тому, напередодні свята, дівчатка з радістю шлють усім хлоп’ятам свої щирі вітання.
1-а дівчинка.
Любі хлоп’ята , від душі,
Без зайвих слів , усі підряд
Бешкетники чорняві і біляві,
Прийміть вітання від дівчат!
2-а дівчинка.
Коли на ваші спільні бійки ,
Ми на перерві глядимо ,
То віримо , що Батьківщину
Вам без вагань довіримо!
3-я дівчинка.
Ми під захистом у вас
Спокійно будемо навчатись.
Дамо списати вам не раз –
На це вам можна сподіватись.
4-а дівчинка.
Хай вам всміхається
Вранішнє сонце!
Бажаєм вам радості
В кожне віконце!
5-а дівчинка.
Щоб зростали і мужніли ,
Ви кожну годину ,
Щоб батьки пишались вами
У будь–яку днину !
6-а дівчинка.
Щоб користь принесли державі,
Коли прийде така пора.
Щоб ви здоровими зростали,
Бажаєм щастя і добра.
7-а дівчинка.
Який би шлях ви не обрали,
Лишайтесь чесними завжди,
Щоб гідність вас не покидала,
Не знали горя і біди!
8-а дівчинка.
Хлопців радісно вітаєм,
Тільки успіхів бажаєм.
Ростіть, соколи, скоріше
Й дружіть з нами ще міцніше!
Учитель.
Я впевнена, що хлопчикам такі слова до душі, і сьогодні вони завзято, із задоволенням продемонструють свою повсякденну дитячу непосидючість, доброзичливу веселу вдачу, сміливість і надійність.
Шановні глядачі! До вашої уваги конкурсна програма «Зростаємо мужніми» за участю хлопців.
Учитель.
А визначати переможців
Буде в нас журі поважне,
Об’єктивне і уважне у складі дівчат класу.
Шановні судді! Щоб полегшити вашу роботу, я кожному з вас підготувала «Таблицю конкурсного оцінювання команд». Перемогу у змаганнях фіксуватимете двома балами, а поразку – одним. Ми вам довіряємо!
Настав час познайомитися з командами.
Нумо, хлопці, покажіться!
А ви, друзі, подивіться,
За котрого вболівати
Будете на нашім святі?!
Вихід команд
Ви прийшли сюди сьогодні,
Щоб вести запеклий бій.
Тільки, ні, не кулаками,
А в веселій, дружній грі.
Представлення команд .
Хай не буде суперечок
Серед вас ніколи,
Хай же дружба вас єднає
В нашій рідній школі.
Удачі вам бажаєм:
«Ні пуху, ні пера».
Нехай уже почнеться
Цікава ваша гра.
Учитель.
Хлопці, як настрій? Готові до «бою»? Тоді, починаємо.
Конкурс 1. «Ні кроку назад!».
Солдат завжди має бути сильний духом, морально загартований, добре фізично підготовлений і здатний переборювати всілякі труднощі, володіти непохитною волею до перемоги. Перший конкурс нашої програми має назву «Ні кроку назад!».
По моїй команді стрибаєте по черзі, починаючи від сцени, спочатку два рази на правій нозі, тримаючись за праве вухо. Потім – двічі на лівій нозі, тримаючись за ліве вухо. Решта шляху (до глядачів) – на двох ногах, руки в замок за голову. Назад повертаєтесь бігом і стаєте позаду шеренги. Переможе та команда, яка справиться із завданням найшвидше.
Приготувались. Раз, два, три –почали.
Конкурс 2. «Підкорювачі небес».
Хто у дитинстві не бажає стати льотчиком? Про це мріє кожен малюк. Сьогодні ми надаємо можливість нашим хлопцям спробувати себе в льотній справі у конкурсі «Підкорювачі небес».
/Асистенти ставлять два стільчики, на кожному з яких лежить кольоровий аркуш паперу (у кожної команди свій колір)./
Запрошую по одному гравцеві від команди. Із кольорового аркушу паперу, що на стільчиках, по моїй команді майструєте паперовий літачок, хто найшвидше. Потім показуєте журі. Судді мають звернути увагу ще й на акуратність виготовлення виробу. Після цього віддаєте літачок будь-кому із своїх гравців. Ті, хто отримав паперові іграшки, стають біля першого ряду і запускають їх у бік глядачів. Враховується дальність польоту літачка. Глядач, який зловив літачок, розгортує папір, читає запитання і дає відповідь на нього. Якщо вона правильна, то команді присуджується додатковий бал.
Приготувались. Раз, два, три –почали.
Запитання:
Що у військових на плечах? (Погони)
Як називається солдатське свято? (Парад)
Конкурс 3. «Влучи у ціль».
У бою солдатові доводиться боротися не лише з живою силою противника, а і з його бойовою технікою. Танк не страшний бійцю, якщо він діє проти нього мужньо і розважливо, вміло застосовує свою зброю, зокрема, гранати.
Перевіримо, як точно наші хлопці вміють влучати у ціль. Конкурс так і називається «Влучи у ціль».
Кожен гравець отримує по уявній гранаті. /Асистенти роздають кожному гравцеві по уявній гранаті (зім’ятий папір) і ставлять дві картонні коробки./
Коробки – це «ворожі танки».
По моїй команді по черзі вибігаєте до сцени, прицілившись, закидаєте м’ячик у коробку і повертаєтесь на своє місце. Переможець той, у кого буде найбільша кількість попадань. Приготувались. Раз, два, три –вогонь!
Конкурс 4. «Неслухняний снаряд».
Солдати мають бути рішучими, щоб за короткий строк і з найменшими втратами знищити противника. Це досягається сміливістю і наполегливістю, завзяттям при виконанні завдань, умілими та активними діями всього особового складу. Чи здатні стати саме такими наші гравці, доведе конкурс «Неслухняний снаряд».
Хлопці, свою спритність та вправність демонструватимете по черзі. Першою до гри приступає команда «Силачі». Розділяєтесь на дві групи, по троє у кожній. Одні стають під сценою, інші – попереду глядачів.
По моїй команді по черзі доносите тенісний м’ячик на тенісній ракетці (руками не підтримувать) до того, хто стоїть навпроти вас, віддаєте цьому гравцеві ракетку з м’ячиком і займаєте його місце. Далі робиться те ж саме, але в протилежному напрямку. Переможе команда, у якої буде найменша кількість падінь тенісного м’ячика із ракетки. Приготувались. Раз, два, три –почали!
Конкурс 5. «Наш солдат розумом багатий».
Дуже часто на полі бою бійця виручає кмітливість, тому наступний конкурс інтелектуальний і називається він «Наш солдат розумом багатий».
Шановні гравці, шикуйтесь біля сцени. Ви маєте скласти із розсипанок прислів’я. У якому порядку розмістите слова в реченні, у такому ж порядку й ставайте перед глядачами та журі. Оцінюватиметься швидкість і правильність виконання завдання. Зараз ви отримаєте листочки, які перевертаєте тільки по моїй команді і відразу ж приступаєте до роботи. /Асистенти роздають гравцям листочки./
Приготувались. Раз, два, три –почали!
1 команда: край віддай. За свій життя рідний
2 команда: братство саме багатство. Дружба та більше
Учитель. Половина змагань позаду. Та чи втішними будуть для команд та їх уболівальників суддівські рішення за перші п’ять конкурсів? Сподіваюсь, зараз дізнаємося.
Слово журі.
Конкурс 6. «Гусениця».
Щоб зайняти вдалу позицію, непомітно наблизитися до противника, солдат повинен уміти тихо і швидко пересуватися будь-якою місцевістю – чи то кроком, чи то бігом, чи переповзанням. До вашої уваги конкурс «Гусениця».
Хлопці, шикуйтесь біля сцени. По моїй команді перші гравці в повному присіді рухаєтесь, описуючи півколо, від сцени до першого глядацького ряду. Назад до команди повертаєтесь у такому ж положенні по прямій. До вас по черзі приєднуються інші члени команди, утворюючи гусеницю. Перемагає та команда, яка першою закінчить естафету і не розірве рук.
Приготувались. Раз, два, три –почали.
Конкурс 7. «Особливий секрет».
Солдат має вдало маскуватися, щоб усе бачити й чути і при цьому залишатися непоміченим для противника. Він має діяти зосереджено, швидко і вправно. Тому наступний конкурс називається «Особливий секрет».
Гравець із зав’язаними очима по моїй команді повинен начепити на свого товариша 10 защіпок (де завгодно). Хто найшвидше і найцікавіше «замаскує» свого гравця, той і переможець.
Для участі в конкурсі запрошую по два учасники від кожної команди.
Приготувались. Раз, два, три –почали.
Конкурс 8. «Побратими».
Солдати повинні діяти динамічно, щоб якнайшвидше зайняти найвигіднішу позицію на відміну від противника. Це досягається умінням швидко приймати рішення, бути хоробрими, ініціативними, воювати пліч-о-пліч із товаришами. Про військове братство написано безліч легенд, пісень, оповідань. Бійці ніколи не кидали своїх побратимів у біді. Дружбу цінували понад усе. Наступний конкурс я так і назвала «Побратими».
Станьте біля сцени парами.
Затиснувши м’яч між плечима одне одного, по моїй команді долаєте відстань від сцени до уболівальників і назад, передаєте м’яч наступній парі учасників, а самі сідаєте на стільчики. Перемагає та команда, яка першою закінчить естафету і не випустить м’яча.
Приготувались. Раз, два, три –почали.
Конкурс 9. «Кращий кашовар».
Хлопці, ви знаєте, чому вояки такі сильні, сміливі і розумні? Тому, що вони найбільше люблять кашу! Солдатів, що готують їжу, називають кашоварами. Зараз ми проведемо конкурс «Кращий кашовар» і побачимо, хто із вас, хлопці, найшвидше зможе розгуляти солдатський апетит.
Для участі в конкурсі запрошую по одному гравцю від кожної команди. На лавках умисках змішані горох, квасоля і насіння. Сідаєте на лавку один проти одного. По моїй команді починаєте швидко відбирати в окремі мисочки квасолю і насіння. Переможе той, хто швидко і правильно впорається із завданням.
Приготувались. Раз, два, три –почали.
Завершилась друга частина змагань між командами. Гадаю, що судді готові проінформувати нас про результати решти проведених конкурсів.
Слово журі.
Учитель. Свою акторську майстерність продемонструють зараз для вас ___________________________________________________________
СЦЕНКА
Мама. Синку, синку, зупинись, послухай мене! Не ходив би ти у солдати. Ну нащо воно тобі, га? Краще женися.
Призовник. Не хочу!
Мама. Ой дурненький! Я ж би онуків гляділа.
Призовник. Мамо, я в армію хочу! В ар-мі-ю! З онуками тобі доведеться почекати. Ти тільки уяви мене солдатом! З автомата – жах! З кулемета – лусь! З гранатомета – гуп! На танку – впер-рьод! Ось де життя для справжнього мужика! А вдома що? Корова мукає, коза бекає, свині перед очима гасають туди-сюди… Нудьга !
Мама. Гаразд, гаразд, синку! Раз вирішив, то йди! І батько твій служив, і дід, і прадід. Ось тобі в торбу на дорогу: три пари в’язаних шкарпеток із вовни кози Маньки, три літри молока від корови Зорьки, три метри сала від свині Людки, три десятки яєць від курки Вальки…
Призовник. Мамо, та хіба ж мене там не годуватимуть?
Мама. Запаси зайві не будуть.
Призовник: Та я з вашими харчами так розтовстію, що і в танк не влізу.
Мама: Не біда. У літак сядеш.
Призовник: Еге! Хіба з парашутом викинуть, бо й літак летіти не зможе.
Мама: Справді?!
Призовник: А ти як думала?
Мама: Тоді шкарпетки забирай, а їжі не дам! (Починає забирати в призовника припаси.)
Призовник: Значить, піду в армію голодним?!
Мама: Ще не хватало, щоб мого синочка з літака скинули на парашуті! А як голова в тебе закрутиться? Тоді що? Краще йди так. Ти ж у мене таке худюще…. Може змилуються, на кухню заберуть, аби поправився. Картоплю чистити. Там хоч отих парашутів нема. Мені спокійніше буде. Ось бинт візьми.
Призовник: Навіщо?
Мама: Не дай, Боже, пальця на тій картоплі поріжеш, то хоч забинтувати буде чим. Ой, я ще й по зеленку побіжу…
«Конкурс капітанів».
Учитель.
А тепер пропоную помірятися силами нашим капітанам, перевірити можливості своїх легенів. По моїй команді швидко надуваєте повітряну кульку до такого стану, щоб вона луснула. Переможе той, хто першим справиться із завданням.
Приготувались. Раз, два, три –почали.
Учитель.
Команди, шикуйтесь! На мою думку, хлопці позмагалися на славу. Чи не так?! Давайте гучними оплесками підтримаємо гравців, які, мабуть, з острахом на душі чекають заключного рішення журі. Шановні судді, то який же ваш остаточний вердикт командам?
Слово журі.
Учитель.
Дорогі діти!
Хоробрими, сміливими ростіть,
Кордони України бережіть!
Продовжуйте батьківську справу,
Ростіть Вітчизні, всім на славу!
Ростіть мужніми, сильними, надійними і завжди будьте опорою своєї сім’ї та народу. Обіцяєте?
Учитель.
6 грудня — це свято пам’яті багатьох відважних воїнів, які віддали своє життя за незалежність, волю, суверенність та неподільність України. Ніколи не забути героїчних подвигів наших прадідів, їх щирої любові до рідної землі та безмежної відданості Батьківщині.
Проте День Збройних сил України — це насамперед свято на честь тих, хто нині захищає територію Вітчизни від ворогів, піклується про безпеку та зміцнення обороноздатності Української держави. Це свято хоробрих, незламних духом військовослужбовців.
І, нарешті, 6 грудня — свято усіх чоловіків та хлопчиків, які бережуть спокій та мир у наших оселях і завжди готові підставити своє сильне плече чарівній половині людства.
Любі захисники Вітчизни, і дорослі, і юні, і маленькі! Прийміть щирі вітання з Днем Збройних сил України!
Козацької вам мужності, дідівської гідності, батьківської мудрості, непохитної сили волі та віри у власні сили. Нехай оптимізм, спокій та гарний настрій завжди крокують поряд з вами. А нашій державі – мирного неба, благополуччя та процвітання.
Дай же вам , боже, світлих днів,
Здоров’я кріпкого й наснаги,
Щоб кожен мав все, що хотів,
Дай усім сили і відваги.
Дай кожному достатку в дім,
Терпіння, миру і любові.
Хай голосно лунає сміх,
І щастя хай рікою ллється,
Зі святом вас вітаю всіх,
Хай все в житті вам удається.
Хай радість панує у вашій сімї,
Хай завжди буде сонце на рідній землі!
Нагородження команд.
Учитель. Щиро дякую всім учасникам цього святкового дійства, членам журі, глядачам-уболівальникам, а для вручення нагород нашим маленьким бійцям запрошую дівчат
1-а дівчинка.
Любі хлоп’ята , від душі,
Без зайвих слів , усі підряд
Бешкетники чорняві і біляві,
Прийміть вітання від дівчат!
2-а дівчинка.
Коли на ваші спільні бійки ,
Ми на перерві глядимо ,
То віримо , що Батьківщину
Вам без вагань довіримо!
3-я дівчинка.
Ми під захистом у вас
Спокійно будемо навчатись.
Дамо списати вам не раз –
На це вам можна сподіватись.
4-а дівчинка.
Хай вам всміхається
Вранішнє сонце!
Бажаєм вам радості
В кожне віконце!
5-а дівчинка.
Щоб зростали і мужніли ,
Ви кожну годину ,
Щоб батьки пишались вами
У будь–яку днину !
6-а дівчинка.
Щоб користь принесли державі,
Коли прийде така пора.
Щоб ви здоровими зростали,
Бажаєм щастя і добра.
7-а дівчинка.
Який би шлях ви не обрали,
Лишайтесь чесними завжди,
Щоб гідність вас не покидала,
Не знали горя і біди!
8-а дівчинка.
Хлопців радісно вітаєм,
Тільки успіхів бажаєм.
Ростіть, соколи, скоріше
Й дружіть з нами ще міцніше!
СЦЕНКА
Мама. Синку, синку, зупинись, послухай мене! Не ходив би ти у солдати. Ну нащо воно тобі, га? Краще женися.
Призовник. Не хочу!
Мама. Ой дурненький! Я ж би онуків гляділа.
Призовник. Мамо, я в армію хочу! В ар-мі-ю! З онуками тобі доведеться почекати. Ти тільки уяви мене солдатом! З автомата – жах! З кулемета – лусь! З гранатомета – гуп! На танку – впер-рьод! Ось де життя для справжнього мужика! А вдома що? Корова мукає, коза бекає, свині перед очима гасають туди-сюди… Нудьга !
Мама. Гаразд, гаразд, синку! Раз вирішив, то йди! І батько твій служив, і дід, і прадід. Ось тобі в торбу на дорогу: три пари в’язаних шкарпеток із вовни кози Маньки, три літри молока від корови Зорьки, три метри сала від свині Людки, три десятки яєць від курки Вальки…
Призовник. Мамо, та хіба ж мене там не годуватимуть?
Мама. Запаси зайві не будуть.
Призовник: Та я з вашими харчами так розтовстію, що і в танк не влізу.
Мама: Не біда. У літак сядеш.
Призовник: Еге! Хіба з парашутом викинуть, бо й літак летіти не зможе.
Мама: Справді?!
Призовник: А ти як думала?
Мама: Тоді шкарпетки забирай, а їжі не дам! (Починає забирати в призовника припаси.)
Призовник: Значить, піду в армію голодним?!
Мама: Ще не хватало, щоб мого синочка з літака скинули на парашуті! А як голова в тебе закрутиться? Тоді що? Краще йди так. Ти ж у мене таке худюще…. Може змилуються, на кухню заберуть, аби поправився. Картоплю чистити. Там хоч отих парашутів нема. Мені спокійніше буде. Ось бинт візьми.
Призовник: Навіщо?
Мама: Не дай, Боже, пальця на тій картоплі поріжеш, то хоч забинтувати буде чим. Ой, я ще й по зеленку побіжу…