Виховний захід до 8 Березня "Кав'ярня "Слов'яночка"

Сценарій свята до 8-Березня

«Кав’ярня «Слов’яночка»

 

Свято відбувається у кав’ярні  «Слов’яночка»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поет        (читає на вступі до початку гри скрипаля)

І знову починається весна,

Так, як було ще в неоліті,

Лиш перша брунька вибухне на вітті,

І знову починається весна!

І знову починається життя,

Швидкі шалені зміни на землі,

Кінчається симфонія зими

І знову починається краса. Весна.

 

  Поет                           

Весна, як жінка.Жінка, як весна:
Буває ніжна, а бува примхлива,
То зазвучить грайливо, як струна,
А то раптово вибухне, мов злива!..
Весна і жінка.Жінка і весна:
У них обох свої земні турботи,
Своя морська бездонна глибина,
Свої космічні зоряні висоти.
І не спізнаєш істину сповна,
Бо хміль думок обсиплеться, мов сонях...
Весна-це жінка.Жінка-це весна:
Чиясь розрада і чиєсь безсоння...

                 ( Починає  грати скрипаль )

Поет

Звучи,скрипко, чарівно, як ще не звучала, молю!...

Звучи щастям і вічнонетлінним жаданним коханням….

Відчуй серце моє!..Його такт. Його ніжне “люблю!”

                    (Заходить дівчина у білому платті, сама до себе )

Дівчина

Невже поет? А чи впізнає він мене?

Поет

Чий це голос молодий-молодий, і знайомий, і незнайомий? Невже моя Панна, моя Муза, моя Кохана, моя Жінка!?(ПАУЗА)

Жінка…перед нею все тьмяніє,

Її краса чарує, її ніжність вражає,

Її любов окрилює.

Вона, як перлина, чиста і досконала,

Вона, як пісня, яка звучить у серці,

Вона, як вітер, легка і мінлива,

Вона, як іскра, гаряча і спопеляюча,

Вона, як мрія, недосяжна і зваблива.

 

 

              (Дівчина підходить до нього, відходить)

Поет

Ви — та Жінка, що приносить свято,
Ви — та Скрипка, що гоє зажуру.
Пташка Ви, що створена співати
Серед дня і в опівнічну пору.

 

 Дівчина

 Я просто жінка… Грішна і земна.

Не ангел я, не перший витвір Бога.

Так легко мною впитись без вина,

Я ж на вустах залишу тільки здогад.

Я просто жінка… Суміш сміху й сліз,

Фонтан емоцій, джерело любові.

Я загадка, незвідність, ескіз,

Рожеві сни і мрії кольорові.

Я просто жінка… Та в усі віки

В моє ім’я творили і вмирали,

З небес зривали в пристрасті зірки,

Співали солов’ї нічні хорали.

Я просто жінка… Різна для усіх:

Для когось подруга, ну а комусь єдина.

В міцну я дружбу вірю, мов горіх,

А як любов – то тільки лебедина.

Я просто жінка… Та лише мені

Одній дано святе наймення Мати.

Я послана на землю, щоб у вогні

Своїх діток від бід охороняти.

Я просто жінка… Ніжна і слабка.

І в слабкості моя таємна сила.

Жіноча доля, кажуть, не легка,

Та іншої я в Бога не просила. Я просто жінка…

 

Поет                           Дівчина

 

Стань журавкою – з тобою полечу,

Стань тривогою – я буду ласкою

Стань ти нічкою – зорею засвічу,

Стань дитиною – я буду казкою.

Маком зацвіти – я чистим променем

В пелюстках твоїх назавше житиму,

Відцвітеш – тоді залишусь спомином...

І любитиму.

 

 

Поет

Вас так ніхто не любить. Я один.
Я вас люблю, як проклятий. До смерті.
Земля на небі, вечір, щастя, дим,
Роки і рік, сніги, водою стерті,
Вони мені одне лиш: ви і ви...
Димлять століття, води і народи...
Моя ви пам'ять степу-ковили,
Зорі небесний голос і свободи.
Дивіться, гляньте: мій - то голос ваш:
Як світиться він тепло на світанні…Я вас люблю, як сіль свою Сиваш,
Як ліс у грудні свій листок останній.

 

            (Звучить романс, дівчина танцює і виходить)

(Заходить хлопець і дівчина, сідають за столик, він дарує їй квітку)

 

 Хлопець

Люблю тебе . Боюсь тебе. Дивлюсь 
Високим  срібним поглядом на тебе . 
З вогню і вод , від неба і до неба 
Твоім ім’ ям на тебе я молюсь… 

 

                                   Пісня «Перше почуття»

Дівчина

Хочеш, я буду приходити до тебе кожної ночі…

Я падатиму біля твого дому тихим зорепадом.

Я буду стелитися барвінком і м’ятою по твоїй стежині.

…Хочеш, я буду твоєю піснею, замріяною і ніжною,

Як журавлина осінь. А в темні лякливі ночі

Заплаканою гілкою яблуні я стукатиму у твоє вікно.

А коли закрутить хуртовина, я білими сніжинками

Буду сріблити твоє тепле шовкове волосся.

…Хочеш, я соромливим світанком буду приходити

До твоєї кімнати, сідатиму на краєчок твого ліжка

І тихо-тихо буду співати тобі ту дивну пісню,

Яку весною нам співали берези. Пам’ятаєш?

Лагідним вітерцем я буду сідати тобі на груди

І слухатиму, як б’ється твоє серце.

І це нічого, що ти прокидаєшся з думкою про іншу…

Я буду приходити до тебе кожної ночі

Як втома, як сон, як казка…

 

 

                                 Танець хлопці

 

(Заходить одна дівчина, сідає за столик, до неї телефонують )

 

- Привіт.

- Ти хто?

- Гостя? Зі сну?

- Що? Кохання?

 

                        (Танець під пісню «Казка про Кохання»)

 

Поет

І знову згадують усі

Навіщо ми на світ з’явились:

Щоб цінувать жіночий сміх

І шанувать жіночу милість,

І ласку, і бажання чар,

І спеку ніжних поцілунків.

І хоч немає подарунків,

Та є Любов – то Божий дар!

 

                         (Заходять дві дівчини, сідають за столик)

 

Дівчина 1

 

Рушничок прибрала мама у калину,

В небо чисте барвінок зелений,

На дорозі вишила хлопчину,

А із ним – мене як наречену.

 

Дівчина 2

 

А я поворожила на його очах,

Взяла докупи всі жалі і болі

І думаю, що так зійдуться у єдиний шлях

Ці дві стежини, що у нашій долі.

 

                                 Пісня «Ворожи не ворожи»

 

              (Заходить мама з дитиною, сідають за столик)

 

 Поет          

За вікном вербу гойдає вітер
І смичком виводить тихе скерцо...
Жінка до грудей притисла і дитину й квіти —
І тепліше стало її серцю.

Бог схилився над її душею.
Огорнув долонями з любов’ю,
Світ зігрітий жінкою цією,
Сонце носить скрізь вона з собою.

(Поет дивиться на портрет)

Щаслива ти, Мадонно Літа,

Що на руках своїх дитя,

Грудьми, як сонечко налите,

Несеш в надіях у життя.

І що за вікнами твоїми

Теплиться далеч голуба.

І ти ласкавими очима

Спочила в сина на губах.

 

                         ( Діалог між мамою і сином)

 

 

• А де ховається сонечко?
• За хмарками ховається,

     А за землю тримається міцно-міцно,

     Щоб не впало, щоби завтра знову встало.

• А що ж робить вночі сонечко?
• Та відпочиває,

На небі його немає.

Хай собі поспить, а ви його не будіть.

• А де ж мамине сонечко?
• Це я, хлопчик маленький, твій синочок рідненький.

 

Мама

Пролітають роки, розцвітуть знов садки,

Підростають мої янголята.

Кожен час, кожну мить за них серце болить

І дарує любов їм крилату.

 

 Поет

          Усі ми приходимо у цей світ однаково, усім нам дарує життя мама.

Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як  світить веселка. І так тихо воно приходить на вуста промінцем усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і теплим подихом вітерцю, ніжним поглядом та лагідністю руки.

 

                     Танець мам із дітьми під пісню «Пісня про матусю»

 

                           ( Заходить мама з дочкою, сідають за столик)

 

Поет

З якої квітки ти пила росу? 
Які струмочки в коси ти вплітала,
Що, на твою задивлені красу,
Вітри весняні в небі затихали?
В очах твоїх — всі зоряні світи....
А в усмішці — промінчики любові. 
Яка красива, світла ти,
Немов на квітах роси світанкові.

 

            (Розмова між мамою і дочкою )

Мамо, що зі мною сталось? Все мені сьогодні не так.

Закохалася ти, доню.

 

                         Пісня «А роси падають в траву »

Поет

Краса жіноча, теплий подих квітки,
Коханий погляд радісних очей.
Тендітна усмішка, котра так личить жінці
Засліплює, як перший Божий день.

Русе волосся, чорне або біле;
Коротке, довге, крутиться, пряме;
Гарно зачесане чи просто і невміло,
Яка різниця, в жінки гарне все.

 

(Вихід всіх дівчат і вчителів із донечками під пісню «Слов’янська врода»

                  Відео «Ми найгарніша нація в світі»

 

               (Заходить хлопець із мамою і співає їй пісню)

                            Пісня «Люба моя ненько»

 

(Заходить дівчина і читає слова, а потім співає пісню)

      Потягнувся відспіваний день, позіхнув вечірньою прохолодою, похилив свою голівку на пурпурову подушечку сонця й тихо заплющив очі. Навшпиньки йду в мамину кімнату. Мама спить. Матінко, спи спокійно. Я поруч. Я оберігаю твій сон і тихо співаю тобі колискову.

 

                Пісня «Колискова для мами»  + Відео

 

Поет
Жінка буває так на весну схожа: 
То тиха й привітна, а то й непогожа. 
То скропить сльозою, то сонцем засвітить, 
То прагне зими, то порине у літо. 
В цей день зізнатись хочем Вам 
Що Ви найкращі, наймиліші, 
І ця весна що вже прийшла, 
Прийшла, щоб привітати Вас зі святом найсвітлішим!

 

                                            Танець дівчата

                          (Заходять чоловік і жінка, сідають за столик)

Поет

Горять свічки і музика лунає,

Вогонь кохання у серцях палає.

Що знають люди про любов?

І як про неї говорити?

Немає слів, немає мов,

Щоб почуття це зрозуміти.

Поет

Ти на зморшки її не дивись,

Не вдивляйся, примруж трохи очі.

Ніжнолиці були ви колись,

Все міняється в вас проти ночі.

 

Та не все. Дай надію її,

Що жаданий, що любиш іще ти,

І як в давнії юнії дні

Заздрить вам будуть навіть поети!

 

                            (Розмова між чоловіком і жінкою)

Жінка

Пробач за те, що я уже не та,

Яка блукає, наче мавка,

Не так сміються вже вуста,

Що я не птиця й не русалка,

І не вогонь, і не вода,

І не та радість, і не страх…

Я – просто іскорка в твого життя,

Яка не жевріє – горить в твоїх очах.

 

Чоловік

Свій ідеал жіночої краси

Живе в уяві кожного із нас.

Немає сили погляд відвести,

Твій образ – наче магія якась.

 

Від усмішки твоєї дорогої,

Від ніжності і теплої руки,

Від того, що удвох мені з тобою

Так легко йти крізь роки до весни.

 

                     Пісня «Подивись мені в очі» 

 

Поет

Якою б скрута не була,

Як би зима не лютувала,

А все ж таки весна і до бабусь прийшла,

І Восьме березня для них також настало.

 

Внучка       (Заходить внучка з бабусею)

 

Бабуся сива, мов квітуча вишня, 
Моя бабуся — вишенька в саду. 
Мене ти знову зустрічати вийшла 
І по стежині я до тебе йду. 

Іду, щоб прихилитися всім серцем 
До рук твоїх — ласкавих і м'яких, 
Поглянути у очі — два озерця, 
І прочитати радість щиру в них. 

 

Пробач, що я буваю неслухняна — 
Трапляється всіляке у житті. 
Я знаю, що, бабусенько кохана, 
У тебе серце й руки золоті!

 

                     Пісня «Заспівай мені, бабусю… »

Поет

В святковий день весни прийміть жінки вітання:

Щоб птахи принесли тепло й кохання,

Щоб вітровії зрад навік пропали,

Любові зорепад і врода не зів’яли.

 

Бо любов жінки не знає ні кінця, ні краю,

Гаряча ниточка не рветься ні на мить,

Любов жінки ніколи не вмирає, -

Вона у серці вічно пломенить.

 

                    Пісня «»

 

Поет

Як з нами дорогі жінки – цвіте життя!

Немає значення – кохає, не кохає.

Ви небом послані прикрасити життя,

Дай, Боже, вам чого душа бажає!

 

                    Сценка

Поет

Дзеркало вдивляється у Жінку...
В чистий образ святості й спокою...
Витесану Богом, мов сопілку,
Що цей світ озвучує собою.

                                    (Вітання директора)

 

Поет

Говорять, що на світі сім чудес, 

Та я упевнений, що восьме чудо – жінка, 

Для неї ллється пісня до небес 

І розквітає навесні мімози гілка. 

Холоне кров, і мову відбира, 

Мутніє розум, і чоло пітніє, 

Коли це чудо, зроблене з ребра 

Тебе коханням й ласкою зігріє.

 

                                     (Заходить знову жінка)

Жінка

Поете, ніяке я не 8-е чудо світу, а просто – Жінка, ось моє ім’я,

Природа, Всесвіт – часточка моя.

Я – берегиня, маківка у полі

І повністю належу своїй долі.

Ясного краю джерело,

А не Адамове ребро.

Я – Мати, донечка, сестра…

Для вас – я муза і кохана жінка…

А ще слов’яночка!Ось, бачите, яке моє ім’я.

 

Поет

Здається, що в рутині будніх днів 

Чоловіки за вас зовсім забули –  

На свято –квіти й скромний сувенір, 

А в будні дні – привіт, пока і скоро буду. 

Ні, це не так, скажу я вам, жінки, 

Хоч ми і не такі уже багатослівні, 

Та кожну мить для вас живуть чоловіки, 

Бо ви для чоловічої душі – царівни. 

Для вас ми можем світ перевернуть, 

Зорю із неба можемо для вас дістати, 

І, навіть, про футбол на мить забуть, 

Помить вікно і винести сміття із хати. 

Бо ви, жінки, - найкращий плід Творця, 

Бо ви, жінки, - то восьме чудо світу, 

Такими й залишайтесь до кінця, 

Ми ж будем гаряче і палко вас любити.

 

                       Пісня «Просто жінка» + Відео

 

 Поет  Жінки… Жінки…

Як добре, що ви є на світі,

Ніжно-біле обличчя, щирі очі…

Не так сумно мені, хочу жити.

Брови – шнурочки, чорні, жіночі.

 

Тож  хай кожна з вас лиш добре серце має,
І завжди прагне до нових вершин, 
В очах любов, натхнення вічно сяє,
І доля щастям сонячно горить!

 

 

 Хай радість вам життя дарує,
Щоб посміхались ви весь час,
Хай збудеться у кожної з вас мрія,
Щоб ми раділи всі за вас.

 

                           Заключна пісня

                                  «Свято»