Виховний захід до блекауту "Світло в серцях - навіть у темряві"

Сценарій заходу до блекауту

«Світло в серцях — навіть у темряві»

(звучить тиха, ніжна музика)

Ведучий 1: Добрий день, дорогі друзі! Сьогодні ми зібралися на особливий захід — «Світло в серцях — навіть у темряві». Так, навколо може бути темно, але світло в наших серцях не гасне ніколи!

Ведучий 2:

Ми раді вітати вас у стінах Буковинського ліцею на особливому заході, присвяченому темі, яка об’єднала нас у непрості часи — темі блекауту.

Ведучий 1:

Блекаут… Коли раптом стає темно. Коли вимикається електрика, а разом із нею — звичний ритм життя. Але саме тоді ми починаємо по-іншому відчувати тепло домівки, цінувати світло, розуміти силу людської підтримки.

Ведучий 2:

Сьогодні з нами наші гості — вихованці музичної школи, які поділяться своїм талантом і створять особливий настрій. Ми дякуємо їм за присутність і бажаємо натхнення під час виступів.

Ведучий 1: Коли навколо темрява — ми починаємо цінувати те, що раніше здавалось звичним: промінь світла, тепло, музику, людську підтримку. Сьогодні ми будемо говорити й грати про те, що тримає нас у ці непрості часи — про надію, віру і світло.

Ведучий 2: .Коли ми говоримо про світло - ми говоримо не лише про електрику. Ми говоримо про людяність , підтримку, силу духу. Наш ліцей завжди був і залишається місцем, де навіть у темноті панує добро, взаємоповага, віра у майбутнє.

Ведучий 1:Кожен наш захід — це можливість відчути єдність, згуртованість і силу нашої української родини. І немає символу, який би яскравіше нагадував нам про нашу історію, боротьбу й незламність, ніж Державний Гімн України.

Ведучий 2:

Це мелодія, що піднімає серце.

Це слова, які проходять крізь покоління.

Це голос нашого народу — вільного, сильного й нескореного.

Гімн звучить у тихих класних кімнатах, у великих залах, на передовій і в кожній українській домівці — як молитва за мир і перемогу.

Ведучий 1:

Просимо всіх підвестися.

Схилимо голови у вдячності нашим захисникам, які дають нам змогу сьогодні співати Гімн на вільній українській землі.

Гімн України

Ведучий2 : Сьогоднішній наш захід, присвячений темі блекауту, об’єднує у цій залі ліцеїстів, педагогів та наших шановних гостей – вихованців музичної школи. У такій особливій атмосфері хочемо запросити до слова начальника Буковинського ліцею - Юрія Семеновича Ткача.

(виступ)

Ведучий 1: Навіть у темряві можна творити музику. Можна співати, можна сміятися, можна бути разом. І це — найцінніше. Коли вимикають електрику, ми згадуємо, що справжнє світло — не з розетки. Воно всередині нас. А зараз для нас залунає чарівний звук гітари – у виконанні вихованця музичної школи Артема Янчука, який зараз виконає веселу і запальну «Циганочку» композитора Бугрова. Запрошуємо насолодитися цим музичним дарунком. Послухайте, як звучить це «світло» у виконанні юного гітариста. Давайте теплими щирими оплесками підтримаємо нашого першого виконавця та порадуємо його нашою увагою!

(номер)

Ведучий 2: Світло може з’являтися не лише від ламп чи ліхтарів. Воно народжується в музиці, у звуках, що торкаються серця. І зараз світло прольється під струн гітари нашої гості, Студеної Вікторії. На сцену запрошуємо нашу яскраву, юну гітарістку, яка подарує нам «Французьку пісню» чудового композитора Андре Поппа. Давайте щирими, великими оплесками запросимо Вікторію на сцену.

(номер)

Ведучий 1: Сьогодні Україна проводить чимало часу у темряві, але навіть у цій темряві завжди є світло. Це світло живе у наших серцях, у піснях у музиці, що торкається душі, і воно існує завдяки нашим захисникам, які стоять на сторожі нашого спокою та свободи. Навіть у найтемніші моменти ми разом створюємо світло – у мелодіях, у словах і в наших серцях.

Ведучий 2: І зараз це світло пролунає завдяки гри на баяні: для нас виступить талановитий вихованець музичної школи, який подарує нам свою музичну історію – Сухий Єфрем виконає на баяні твір місцевого композитора Михайла Рожка «Зухвалий хлопчисько». Давайте щирими оплесками зустрінемо його на сцені!

(номер)

Ведучий 1: Так, може бути темно. Може бути холодно. Але коли є люди, музика й добро — темрява не має влади. Світло — це ми. І поки ми разом, поки в наших серцях палає любов до життя, жоден блекаут не зможе нас зупинити!

Ведучий 2: Щоб розвіяти темряву не обов ‘язково світити лампами – світло можна створити музикою, піснею, що торкається серця. А зараз до нас на сцену вийде дівчинка, юна артистка, яка своїм співом наповнить зал світлом і радістю. Шевчук Ірина виконає пісню Наталі Май «Розлилися сині води». Подаруймо наші оплески та теплі серця маленькій співачці!

(номер)

Ведучий 1: Темрява відступає там, де звучить музика, а світло народжується не лише від ламп чи генераторів – воно живе в талантові людей. Темрява не може поглинути світло, якщо воно народжене людським талантом. І сьогодні це світло дарує нам юний гість із музичної школи – Ілля Соловйов. У кожній ноті його гри – щирість і натхнення. Він виконає на фортепіано величний твір Георга Фрідріха Генделя – «Пасакалія. Запрошуємо на сцену гучними оплесками юного піаніста.

(номер)

Ведучий 1: У часи випробувань і темряви важливо пам’ятати, як зберегти внутрішню рівновагу, як допомогти собі й іншим.

Щоб допомогти нам краще зрозуміти, як пережити ці моменти темряви, зберегти спокій та знаходити внутрішнє світло.

Ведучий 2: А зараз ми маємо можливість почути поради фахівця. Наш психолог розповість, як пережити складні моменти, знаходити внутрішнє світло навіть у темряві та підтримувати себе і близьких. До слова запрошуємо психолога Буковинського ліцею – Ганну Вікторівну.

(виступ)

Ведучий 1: Темрява — це випробування. Але саме в темряві ми навчилися запалювати свічки, ділитися теплом і підтримувати одне одного. Ми навчилися слухати тишу, помічати один одного, говорити і бути поруч. І це — цінність, яку не вимкне жодна аварія.

Ведучий 2: Темрява навколо нас, але музика здатна розвіяти її . Є пісні, які гріють душу, як свічка серед темряви. І зараз прозвучить саме така — пісня, яка об’єднала мільйони українців у найтяжчі дні. І ця пісня пролунає у звуках труби. Ліцеїст, Цецулін Максим, виконає для нас відомий твір «Червона рута» українського композитора Володимира Івасюка. Аплодисментами зустрічайте нашого талановитого трубача.

(виступ, пісня «Києве мій» )

Ведучий 1: Кажуть, що в темряві люди по іншому бачуть світ.

Ведучий 2: Та ні, просто нічого не бачать, але серцем – бачать більше.

Ведучий 1: Під час блекауту ми всі переживаємло різні емоції: тривогу, страх, невпевненість. Але ми водночас навчилися долати їх.

Ведучий 2: А зараз — музика, яка надихає та дарує тепло, якого іноді так бракує під час темних вечорів. Ліцеїстка Буковинського ліцею, Ірина Мазуренко, заспіває для нас акапельно українську народну пісню «Ой у вишневому садку» . Тож запрошуємо Ірину подарувати нам ту м’яку теплоту, яка робить будь – який блекаут світлим.

(виступ)

Ведучий 1: Кажуть, кожна людина має своє внутрішнє світло. Його не вимкнути. Не загасити. І саме воно допомагає пережити найважчі моменти. Наш сьогоднішній захід — це нагадування: світло завжди повертається. Але найперше — воно народжується в серцях людей і долає найбільшу темряву. Так само і у серці нашої талановитої ліцеїстки Анни Мостової завжди народжуються чудові вірші – щирі, глибокі, на будь – яку тематику.

Ведучий 2: Сьогодні Анна підготувала для нас свій власний авторський вірш про блекаут – про те, як світло може жити всередині кожного з нас. Запрошуємо справжній талант!

(Анна Мостова читає вірш)

Погасло все місто -

Без блиску, без світла.

І кожен подумає: «Що це робити?

Не можу ж без діла лишитись сидіти,

Мені треба далі навчитись так жити.»

Ліхтарики - зорі в долонях людей,

Маленькі сузірʼя німих батарей.

І хтось на подвірʼї гітару бере,

Бо в тиші так сильно натхнення гуде.

І разом в пітьмі не страшно мені,

Ми бачимо світ у чужому вікні,

Що також поділиться своїм теплом,

Бо там, де є віра, там і любов.

Ведучий 1: Як наш захід розпочався ніжними звуками гітари, так у цій атмосфері ми й продовжимо. Кажуть, що гітара особливо чарівно звучить у темряві: її тихі струни заспокоюють серце, наповнюють простір теплом і створюють відчуття затишку навіть тоді, коли навколо темрява.

Ведучий 2: Саме таку магію ми відчуємо й зараз- гра на гітарі та щирість пісні . Ліцеїстка Буковинського ліцею Вероніка Слободецька, яка виконає проникливу пісню «А у мене немає дому» гурту «Один в каное». Запрошуємо ліцеїстку подарувати нам своє музичне натхнення.

(номер, потім виконує і співає пісня «А вона…»)

Ведучий 1: А зараз ми запрошуємо на сцену справжню зірку нашого ліцею – талановитого щирого та неймовірно музичного хлопця . Він щоразу підкорює серця своїм голосом і вмінням передавати найтонші емоції пісні. Сьогодні для вас виступає Міша Нагаєвський.

Ведучий 2: Міша виконає дві композиції відомого та улюбленого багатьма українського гурту «Океан Ельзи» - пісні, які надихають, підтримують і дарують світло навіть під час темряви та блекауту.. Зустрічаємо Мішу Нагаєвського!

(виступ «Як ніколи…», «Кавачай»)

Ведучий 1: Наш сьогоднішній захід добігає кінця. Ми говорили про темряву, яка приходить раптово, і про світло, яке ми не завжди помічаємо. Але найважливіше – це те світло, яке живе в кожному з нас.

Ведучий 2: Блекаут може вимкнути лампочки, але не здатен вимкнути людську доброту, підтримку, силу та єдність. У найтемніші хвилини саме ми стаємо світло одне для одного.

Ведучий 1: Сьогодні ми ще раз переконалися: темрява тимчасова. А світло – всередині нас. Поки ми разом, поки ми підтримуємо одне одного – ми незламні.

Ведучий 2: Нехай у ваших оселях завжди буде тапло, у серцях – віра, а поруч – ті, хто робить ваше життя світлішим. Бережімо світло – і зовнішнє, і те, що горить у наших душах.

Ведучий 1:Дякуємо всім, хто був сьогодні з нами. Дякуємо нашим гостям, нашим учням і всім, хто створив атмосферу тепла, сили і надії.

Ведучий 2: До нових зустрічей! Нехай світло ніколи не згасає у ваших серцях.