Виховний захід до Дня Захисника України на тему «ПРИСЯГУ ДВІЧІ НЕ ДАЮТЬ»

Про матеріал

Виховна година у вигляді фільма-постанови, описує життя простих українців на початку війни. Їх почуття та бажання стати на захист своєї країни. Кожна серія це ніби окреме життя однієї людини, музичний супровід допомогає зрозуміти ємоції та почуття головних героїв. В них різне життя ,різний статус але вони все покинуть і присягнуть своїй батьківщини , бона ненька-країна одна та "Присягу двічі не дають"







Перегляд файлу

 

 

 

 

 

Виховний захід

до Дня захисника України

на тему «Присягу двічі не дають»

для учнів9-11 класу

 

 

 Підготувала:

                                                                                       педагог організатор

 Коваленко Н.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017 р.

 

14 ЖОВТНЯ – ДЕНЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Автор: Коваленко Наталя Олександрівна

Навчальний заклад: МАРІУПОЛЬСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ  ШКОЛА  I-IIІ СТУПЕНІВ №64

тема : «Присягу двічі не дають»

Мета: розвивати комунікативні навички учнів, виховувати повагу до українських захисників землі, до історичного минулого своєї держави, формувати почуття патріотизму, толерантності, національної свідомості та гордості за свою Батьківщину.

Форма проведення: фільм- постанова

Вікова категорія: 9-11 класи.

 Хід виховного заходу

Голос 1 (за кадром):

                  Український хлопче майбутній солдат
Очима історії ти поглянь назад
Бо багато крові пролилося колись
Щоб твої мрії сьогодні збулись
Щоб світило мирне сонце над землею
Щоб Україна йшла у майбуття
Молоді вкраїнці долею своєю
На вівтар свободи поклали життя

Голос 2: Не схилили голови, душі не скорили
У ярмі чужому не схотіли жити
Гордість українців в світі не згубили
Вірити навчились і Бога любити
Будь же гідний, хлопче, пам’яті такої
Знай, що Батьківщину треба захищати
І в час небезпеки, як хоробрий воїн
Відзовись, як кличе Україна мати

                                     Перша серія «Лікар»

Сценка. Дружина чекає на чоловіка, готує вечерю. З телевізора  чутно новини про останні події в Україні. Входить чоловік.

Чоловік: Вітаю, Марічка! (кладе речі)

Дружина: Привіт, любий, ти сьогодні запізно. Щось сталося у лікарні? (наливає йому чай)

Чоловік: (важко хитає головою) ти знаєш , Марічка, сьогодні було стільки поранених. Стільки скалічених молодих хлопців, відірвані руки, ноги, хтось лишився ока.  А один навіть помер, ми не встигли йому навіть  якось допомогти. Він був зовсім юний і вже помер. Віддав життя за наше майбутне.  (Марічка обіймає чоловіка)

Чоловік: Мати дзвонила, брату Петру, прийшла повістка до армії, вона у відчаї.

Марічка: Він піде до армії?

Чоловік Так, каже, що це його  громадянський обов’язок .  Марічка, чуєш я сьогодні я відчув, що я не можу бути тут коли там за мене гинуть хлопці.

Марічка: Валеро, зачекай , ти що яка війна? Ти гарний лікар, ти тут також потрібен!

Чоловік: Моє серце говорить, що там я потрібен більше.

Марічка: А я , наша родина?

Чоловік: Люба, я стану на захист нашої держави заради нас, нашого майбутнього. Обійми мене, бо там я буду чекати коли знов повернусь і зможу обійняти тебе.

Музыка(«Я дочекаюсь тебе» Христина Панасюк) відривок.

Я дочекаюсь тебе, мій коханий,

Повір дочекаюсь

І я в обійми твої,

Наче зірка з небес упаду!

І я зізнаюсь тобі,            |

Що кохаю, як вперше зізнаюсь, |

Своїм теплом я, коханий,      |

Від тебе біду відведу! 

Марічка обіймає чоловіка, він вже хоче піти але вона не може відпустити руки.  Він відпускає руки та йде. Вона закриває обличчя руками.

Голос (за кадром читає слайди)

Слайд 1

Народна мудрість стверджує, що Земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити сама себе не може. Отже, ростіть ,наші любі чоловіки, мужніми, сильними, надійними і завжди будьте опорою для своєї сім’ї та народу.

 

Слайд 2

14 жовтя –день захисника вітчизни . І вже стало традицією вітати у цей день не тільки військових, а й усіх чоловіків, хлопчиків. Адже на випадок війни стати на захист своєї землі, своїх рідних повинен кожен справжній чоловік.

Слайд 3
Конституція проголошує, що захист Вітчизни є обов’язком держави, всього народу, кожного громадянина. За Конституцією України хлопці, досягнувши 18-ти річчя, ідуть в армію захищати кордони Вітчизни, її незалежність, її територіальну цілісність.

Слайд 4
Та на жаль, коли ніхто і подумати не міг, до нас в Україну прийшла страшна війна. Тисячі українців покинули всі свої справи, відмовились від затишку і сімейного тепла та пішли боронити рідну землю. 

Слайд 5

На наших військових покладена священна місія - боронити рідну землю, забезпечувати мирне життя свого народу. Історія Української держави, і її Збройних Сил свідчить про те, що вони з честю виконують її. А народ відповідає на це любов'ю та пошаною.

Сьогодні строкова військова служба відповідно до Конституції та Закону України "Про загальний військовий обов'язок" є почесним обов'язком кожного громадянина (чоловічої статі)

Друга серія «Я не лише твій син..»

Сцена. Мати готує вечерю, до дому повертається син.

Василь: Мамо, привіт, я в дома.

Мати: Сину, як , ти? Як на навчанні?

Василь: все добре, ось поглянь, що було у поштовій скриньці (дістає папірець, мати читає, починає хитатись)

Мати: Сину, сину мій , синочку не йди , благаю сину(починає плакати) рідний мій сину!

Василь: (обіймає її) Мамо, ти зрозумій, зараз важки часи, гинуть люди, йде війна.

Мати: Ти ж мій єдиний сину…

Василь: Навколо гинуть люди, нашій батьківщині потрібні всі її діти. Я не лише твій син, я син нашої України і моя ненька (показує папірець) зве мене на свій захист. Я не можу сховати голову, та не почути її голос.

Музика («Я дочекаюсь тебе» Христина Панасюк) відривок.

Я дочекаюсь тебе, любий сину,

Повір дочекаюсь!

Я Божу Матір прошу,

Щоб від тебе біду відвела!

Слізьми омиті ікони           |

І в серці вогонь не згасає,   |

Бо я пишаюсь тобою,           |

Болюча кровинка моя!

Мати обіймає сина, хрестить його, одягає обереги. Він виходить. Вона читає в голос, ніби молиться

            Коли сонечко весною землю пригрівало

Сина в армію служити мати проводжала

І стиснулось серце, очі засльозились

Як на хлопців – новобранців усіх подивилась

Привикай же сину до життя в казармі

Нехай ції роки не пройдуть намарно

Вчись сумлінно й гідно ти бійцем ставати

І поважай старших молодий солдате!

Слухай командирів – розуму навчайся

Пиши листи друзям і не зазнавайся

А як трапиться в житті скрутна хвилина

Пам’ятай же сину, що ти є людина

Щоб душі твоєї злоба не скорила

Підлість та підступність тебе не згубила

Обминай дороги, де чвари і сварки

І не прикладайся ти часто до чарки

Щоб тверезий розум тримав в віжках силу

А любов та дружба розправляла крила

Голос (за кадром, читає)

Слайд6

Армія – це особливе і дивовижне життя, яке має свої правила.Українські юнаки повинні бути свідомим, що проходячи службу в армії, вони стають захисниками своїх матерів, сестер, коханих дівчат, рідного села чи міста, де проходило дитинство чи юність.. Ми любимо свою армію. Служити в ній - справа честі та обов'язку…

Третя серія «Обіцяю, що повернусь»

Заходить чоловік у військовій формі. На нього чекають жінка і мала дитина.

Донька: Тату, тату прийшов.

Чоловік: В мене мало часу, бережіть себе любі!

Донька: А чому ти їдеш? Не їдь, залишайся зі мною.

Дружина : Люба, в тата така робота, нас захищати!

Донька: Тато, а ти повернешся?

Чоловік: Доню, я обіцяю, що повернусь.

Музика («Я дочекаюсь тебе» Христина Панасюк) відривок

Я дочекаюсь тебе, любий тато,

Повір дочекаюсь,

А поки ляльку свою бережу,

Ту, що ти дарував,

Я мрію, щоб ти побачив,       |

Як я в білій сукні кружляю.   |

Прошу тебе, повернись,        |

Ти найкращий у світі татусь!

Четверта серія « Сини твої …»

Відкривається завіса. На сцені казарма (стоять ліжка, в яких сплять солдати; стоїть днювальний). Заходить прапорщик.

Прапорщик: Підйом!

Учні встають, закидають одіяла, вдягаються.

Прапорщик: Рівняйсь, струнко! На зарядку бігом марш!

(солдати покидають казарму)

В казарму повертаються солдати. Прапорщик віддає команду:

  • Вільно! У вас 10хв.  особистого часу.

Солдати заправляють ліжко,. Прапорщик перевіряє правильність

 Прапорщик: На сніданок кроком руш!

Учні виходять з сцени  

Слайд 7

         Нелегка військова служба. Це ранні підйоми, багатокілометрові пробіжки, армійська дисципліна і чиста казарма.  Найголовніше для солдата – це звістка з рідного дому, від батьків, від коханої…

Слайд 8

 Новини ТСН

(виконується пісня, С.Тарабарової «Повертайся живим»)

П`ята серія «І доньки також»

Дівчина заходить у кабінет

Дівчина: Це заява на звільнення, хочу стати добровольцем, захищати Україну.

Директор: Оксана, будь жінкою, залишайся вдома.

Дівчина: В нашої неньки є не лише сини, а і доньки також..

Слайд 9

Відео-кліп "Христина Панасюк - Ти підбори змінила на берці"

Шоста серія «Обіцянка»

Солдати повертаються в казарму.

Прапорщик: Рівняйсь . стунко.

Виходить солдат та читає присягу:

Я, _____________________________, вступаю на військову службу і урочисто клянусь народу країни завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України,зберігати державну і військову таємницю.

Я клянусь захищати українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності.

(Після першого починається пісня, всі солдати читають присягу. Чутно лише слова пісні) С.Тарабарова «Присягу двічі не дають»

Я б хотів обійняти гітару

Та зіграти по струнах душі.

Шкода ще не загоїлись рани,

Думка тішить, що ми не чужі.

Не чужі ми своїй Україні,

Ми за волю її до кінця.

Хай там що, та душею ми сильні,

Бо любов зігріває серця!

(повертають і рушають по колу)

Приспів:

Щоранку будять солов'ї,

Солдати з честю в бій ідуть.

Бо вірні ми своїй землі,

Присягу двічі не дають!

(Зупиняються, обличчям до залу и прикладають руку до грудей)

 

Ми попри біль йдемо у бій

І нас не вабить чужина,

Бо вірні ми землі своїй,

Бо Україна в нас одна!

(повертають і рушають по колу)

 

Я б хотів обійняти матусю,

Розказати про все як колись,

А тепер я кажу: "Повернуся,

Ти лиш Богу за мене молись!"

Я б хотів обійняти кохану,

Пригорнути до серця дітей,

Вірять люди в нас - це гоїть рани,

А ми віримо в наших людей!

 

Приспів.

(Зупиняються, обличчям до залу и прикладають руку до грудей)

Голос

 Поки що скалічена, вичерпана Україна - мов зруйнована хата після війни. Без дверей. Кожен маже увійти. Забрати, що хоче. І хто ж захистить її душу, її майбутнє?... Боляче? Боляче. Боляче за нашу прекрасну Україну, цей розкішний вінок з рути і барвінку, країну смутку і краси. За її мужній народ, що віками боровся за своє щастяВ боротьбі за волю славні сини України віддали найдорожче - життя... Та народ пам’ятає своїх лицарів і слава про них не вмре, не поляже

Музыка ангелов: голос за кадром.

-Мамо! Хмари на небі, ніби біли ангели.

-Так, доню !Цє ангели –небесні охоронці. Вони бережуть нас від зла, сліз . та від усього лихого.

-Мамо! А якщо хтось бажає нам зла?

І тоді ангели плачуть!

– Мамо, а наш тато, він теж ангел?

– Так, доню. І наш тато – ангел

Сьома серія « Чекай і я повернусь»

Всі дійові особи виходять на сцену, лунає музика Океан Ельзи «Обійми»

Танцюють парами (одягнені чорне-біле)

Коли настане день - закінчиться війна.
Там загубив себе, побачив аж до дна.

Приспiв:
Обійми мене, обійми мене, обійми...
Так лагідно і не пускай.
Обійми мене, обійми мене, обійми...
Твоя весна прийде нехай.

І от моя душа складає зброю вниз,
Невже таки вона так хоче теплих сліз?

Приспiв:
Обійми мене, обійми мене, обійми...
Так лагідно і не пускай.
Обійми мене, обійми мене, обійми...
Твоя весна прийде нехай.
в цей момент музика зупиняється, всі фігури застигають так ніби зупинився час. На сцену виходить «Голос» Проходячи поміж фігур дивиться на них

Голос: Всі вони покинули рідні домівки, залишили вдома жінок, діток, матерів  і стали на захист своєї країни. Кожен з них ризикуючи життям, відкрив  Батьківщині своє серце. Заради мирного життя і блакитного неба на головою , заради ти хто на них чекає вдома,  вони дали обіцянку своїй країні захищати її до останього подиху. І кожен мріє що колись закінчиться війна  всі повернуться додому і почують такі рідні слова………
(музика продовжується)

Обійми... Обійми мене.

Обійми мене, обійми мене, обійми...
Так лагідно і не пускай.
Обійми мене, обійми мене, обійми...
Твоя весна прийде нехай.

 

Голос:  Не має більшого покликання, як захищати рідну землю.

Україна сьогодні незалежна держава. Українські збройні сили покликані охороняти рідну землю. І служать наші хлопці сьогодні Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній справа честі і обов’язку .

Завіса

 

Музика Приспів:

Щоранку будять солов'ї,

Солдати з честю в бій ідуть.

Бо вірні ми своїй землі,

Присягу двічі не дають!

 

Ми попри біль йдемо у бій

І нас не вабить чужина,

Бо вірні ми землі своїй,

Бо Україна в нас одна!

docx
Додано
20 серпня 2018
Переглядів
1802
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку