Виховний захід «Фізика – наука всім наукам»

Про матеріал

Сенарій виховного заходу до тижня фізики на тему «Фізика – наука всім наукам».

Фізика – це щось набагато більше, ніж набір законів… Фізика – насамперед жива творчість рук та мозку.

Перегляд файлу

Відділ освіти

Старовижівської РДА

НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня – гімназія»

смт. Стара Вижівка

 

 

 

 

 

Л. Б. Фесенюк

 

8 клас

 

 

 

 

 

2018

 

 

Фізика – це щось набагато більше, ніж набір законів…

Фізика – насамперед жива творчість рук та мозку.

А. Б. Піппард

 

 

Ведучий 1

Шановні глядачі! Ми вітаємо вас у цій залі на нашому святі «Фізики».

Ведучий 2

         Фізика – нема на світі більш корисної науки,

          Фізика завжди керує усі наші кроки.

           Фізика – це знайдені алмази, вугілля, золото і мідь

           В руках людей могутній лазер і сотні зрошених угідь.

           Фізика – це атом, скорений людині, нові потужні русла рік.

           Дерзання й пошуки невпинні, це наш великий славний вік.

            Ведучий 1

           Цікава фізика наука, з її законами всі ми

           Завжди стрічаємось повсюди у повсякденному житті.

           Чому бувають ранком роси? Чом по стерні не ходять босі?

            Для чого дідусю кожух? Чому життя все наше – рух?

 

Ведучий 2

     Фізика! Одна лише вона може казку дійсністю зробити.

      І все, про що захочемо дізнатись, одна лиш фізика нам зможе пояснити.     

      І про рух, про фізичний, незнайомий і звичний, рух відносний, непростий нам розкаже вона.

      Про веселку, тумани, роси, сніг, урагани нам повідає фізика вмить

      І про силу тяжіння, замерзання, горіння, і струна чом в гітари бринить.

 

Ведучий 1

Але, я вам, по секрету скажу, що уже втомилась вивчати ці фізичні закони, формули і все інше. Хочеться чогось цікавого, нестандартного, прикольного…

 

Ведучий 2

Мені здається, що я зможу тобі допомогти. Щоб було цікавого, нестандартного, прикольного подивимось  театралізовану виставу „Легенда про Архімеда”.

 

                                                  Частина перша

 

 ( Під музику у зал заходять цариця, служниця, Архімед. Цариця сідає на трон. Раптом музика замовкає. Усі встають і, аплодуючи, вітають царя, який заходить у зал.)

 

Цар. Сьогодні у нас великий день! Римляни зняли облогу міста і відпливли від Сицилії. То ж подякуємо богам за нашу перемогу!

(Усі піднімають руки гору, аплодують).

Перемога далася нам нелегко і вона не випадкова. Наші військові машини виявилися кращими за римські. Їх винайшов наш математик, механік, астроном та інженер.

(Показує на Архімеда, а той посміхається і вклоняється царю).

 

 Архімед. Серед них були машини, які кидали каміння та свинцеві кулі на величезні відстані. Вони навели на римлян такий жах, що ті побоялись йти на другий приступ. Наші воїни боронилися відважно, але не змогли б перемогти без мудрості та знань Архімеда...

(Погладжує себе і пишається).

 

Цариця. Так я і знала, що про нас забудуть. Під час того, як тривала облога Сіракуз, великий Архімед сказав, що без жінок з ворогами не впоратися. Він наказав нам взяти свої дзеркала і стати на стінах міста. Потім за його командою ми направили сонячні промені, відбиті від дзеркал, спочатку на вітрила корабля - вони загорілися, потім на вітрила другого - він спалахнув, далі на третій корабель і він також загорівся. Римляни з жахом відступали. А тепер про нас забули?

 

Цар. Що ви, ніхто не забув про вас. Ми ще раз вітаємо мудрість Архімеда та відданість наших жінок.

(Цар встає з трону і вітає царицю разом із присутніми.)

 

Цар .Покликати сюди майстра!

(Входить майстер із короною в руках.)

 У знак перемоги над Римом дарую храмові золоту корону. Царице, помісти її на головний вівтар.

(Цариця бере від майстра корону.)

 

Цариця. Великий царю! Дякую! Але чи дозволиш ти мені перевірити чесність майстра! Ти дав майстру дві міри золота. Чи усе золото використав майстер на корону?

 

Цар. Перевір.

(Цариця бере динамометр і зважує корону.)

 

Цариця. Так, тут дві міри. Але чи із чистого золота зроблена корона?! Може, майстер додав до неї срібло, а частину золота забрав собі?...Це може викликати гнів Зевса.

 

Цар. О, мудрий Архімеде! Це завдання гідне тебе. Визнач, чи є у короні домішки срібла.

(Під звуки музики всі виходять.)

Частина друга

(Ванна кімната. Банщик під музику готує ванну. Заходить Архімед із короною і динамометром у руках.)

 

Архімед. Яка красива корона і якої складної форми. Шкода ламати її. Але як визначити, чи є у короні домішки срібла?.. Золото - дуже важкий метал, а срібло значно легше. Якщо корона зроблена не із чистого золота, а є сплавом золота і срібла, то її об'єм повинен бути більшим за об'єм корони з чистого золота такої ж ваги.

Отож, потрібно визначити об'єм корони.

 

Банщик. Архімеде! Ванна готова.

 

Архімед. Зараз іду.

 

Банщик. Ось так завжди. Спочатку каже : „Підготуй ванну ” , а потім :

„Зараз, зараз”. Вода ж холоне!

 

Apxiмед. Іду, вже іду.

  • * *

Був Архімед наук знавець

Як винахідник знаний

Коли йшли справи нанівець,

Він йшов прийняти ванну.

Так ванну полюбив старий,

Хоч прісну, хоч солону,

Що якось, сидячи у ній              Він винайшов закона.

 

(Архімед заходить за заслонку і приймає ванну...)

 

Архімед. Дивись! Я занурився у воду, її рівень піднявся, а я ніби став легшим...Банщик! Подай сюди корону і вагу...

Зважую корону у повітрі, а потім у воді.  Отже, зараз вирахую об'єм корони... Готово ! Тепер треба пригадати об'єм двох мір золота. Так, так... Об'єм корони більший, ніж об'єм золота. Отож, у короні є домішки срібла! Евріка!!!

 (Вискакує з- за заслонки і біжить.)

 

Частина третя                              (Тронний зал, під музику заходять діючі особи. Вбігає Архімед.)

Архімед. Великий царю! Я виконав твоє завдання! Боги осінили мене і я визначив, що в короні є домішки срібла. Майстер вкрав частину золота.

 

Цариця. Нехай гнів Зевса впаде на його голову!

 

Цар. Вартові! Арештуйте злодія!

(Майстер непритомніє, вартові його виносять.)

 

Архімед. Шляхом роздумів я дійшов висновку : „Тіла, перебуваючи у рідині, гублять у своїй вазі стільки, скільки важить рідина, взята в об'ємі тіла”. Цей висновок настільки  важливий, що я нарікаю його законом. Ним будуть користуватися віками.

(Усі аплодують Архімедові, під музику виходять.)

 

Ведучий 2

Ну що, тобі вже не сумно? І закон Архімеда пригадали…

 

Ведучий 1

Так, це корисно, але я полюбляю більш детективи, а не історію…

 

Ведучий 2

Ну ти і вибаглива… Буде тобі детектив, але з фізичним змістом.

 

(На сцену виходять Шерлок Холмс та Доктор В а т с о н сідають, Холмс запалює люльку, а Ватсон розгортає газету ).

 

Доктор В а т с о н. Холмс, ви знову курите маріхуану?

 

Шерлок Холмс. Ні, Ватсон, тютюн.

 

Доктор В а т с о н. Був учора в гостях у Моріарті, пили чай із цукром і лимоном. Але я люблю чай гарячий і тому кладу цукор тільки перед тим, як пити.

Шерлок Холмс. Розумніше це робити одразу ж, як вам налили чаю.

 

Доктор Ватсон. Але чому, сер?

 

Шерлок Холмс. Елементарно, Ватсоне. Якщо цукор покласти в чай одразу, то температура чаю одразу знизиться, а чим вона нижча, тим повільніше чай холонутиме надалі.

 

Доктор Ватсон. Ви знаєте, містере Холмс, сьогодні місіс Хадсон впустила в хату кішку, а в неї шерсть стала дуже пухнастою. Чого б це?

 

Шерлок Холмс. Елементарно, Ватсоне. За про­гнозом погоди наближаються холоди. Ваша кішка це підтвердила. При холодній погоді шерсть стає пухнастою, щоб у проміжках між шерстинками затримувалося більше повітря. А воно є поганим провідником тепла.

 

Шерлок Холмс. Котра година, сер?

 

Доктор Ватсон. Мій годинник часто ламається й тому йде неточно, сер.

Шерлок Холмс. Заводьте його тільки вранці, і він завжди йтиме точно, сер.

Доктор Ватсон. Але чому, сер?

 

Шерлок Холмс. Елементарно, Ватсоне. Заводити ручний годинник, знявши його з руки увечері, не­бажано, бо пружина нагріта. А після заводу й по­дальшого охолодження вона сильно деформується й може лопнути.

Шерлок Холмс розгортає газету й читає.

Доктор Ватсон. Що пишуть газети, сер?

 

Шерлок Холмс. Американці висадилися на Місяці, сер.

 

Доктор Ватсон. А цікаво, чи зміг би я орієнтувати­ся на Місяці за допомогою компаса?

 

Шерлок Холмс. У жодному разі, сер.

 

Доктор Ватсон. Чому, сер?

Шерлок Холмс. Елементарно, друже. Місяць не має власного магнітного поля. (Піднімається з крісла, підходить до столу.) А чи не час нам зайнятися ділом, сер?

 

Доктор Ватсон. Час, сер. Займемося  розслідуванням злочинів професора Моріарті.

(Піднімаються з крісел, ідуть зі сцени.)

 

Ведучий 1

Ой! Як мені було цікаво… Надіюсь і нашим учням і гостям теж було цікаво. А зараз прослухайте вірш про фізику.

Учень 1.

 

Віталій Савченко

 Фізика

Фізика - слово дзвінке і разюче :

В ньому - хмаринка і сонце палюче,

Все, що літає, дзвенить і блищить.

Плаває в водах, холоне, кипить.

Он із верхівки високої скелі                         Падає камінь у нетрі печери.

Бризки води з водоспаду летять,

В сонячнім світлі лаштують парад.

В воду зелений листочок упав,

В водоворотах свій танок почав.

Рок  металевий в звучанні води                         Перебирає мажорні лади.

У казанку закипає вода,

Пара над нею туманом зліта.

Це на тринозі, в обіймах вогню,

Варить мисливець вечерю свою.

Зорі на небі засіяли мінливо,

Світло здалека нам шлють мерехтливе.

А під горою - так ціла пожежа :

Міста великого світла мережа.

Там гуркотить тепловоз з еталоном,

Стук-перестук, все вагон за вагоном,

їм же назустріч електрики сила Низку вагонів по рейках котила.

Шуму багато, і рух, і зупинка,

Оком моргнеш - і наступна картинка...

Все, що навколо, при чому живем

Словом „природа” ми звично зовем.

Знати природу і вміти в ній жити

Фізика вчить нас, її нам хвалити.

Ведучий 2

Який хороший вірш. Я теж  надіюсь на те, що усім присутнім у цьому залі було цікаво, але час нашого свята закінчується і знову потрібно іти й учити уроки… Хочеться вірити, що ти тепер з цікавістю будеш вивчати усі фізичні закони та формули…

Ведучий 1

Саме так. І, мабуть, не тільки я, але і усі учні, які є  присутні у цій залі ще більше полюблять такий предмет, як ФІЗИКА. Ото ж, бажаємо вам хороших успіхів у вивченні ФІЗИКИ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Пов’язані теми
Фізика, 8 клас, Сценарії
До підручника
Фізика 8 клас (Сиротюк В.Д.)
До уроку
РОЗДІЛ 1. ТЕПЛОВІ ЯВИЩА
Додано
6 березня 2018
Переглядів
593
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку