Виховний захід "Герої не вмирають"

 

 

 

 

Відкритий виховний захід

присвячений героям Небесної сотні

 

«Герої не вмирають»

 

 

Класний керівник

 8 класу

Нізевич А.С.

 

 

 

2018 р.

Мета: вшанувати патріотизм і мужність громадян, які боролися за захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, прищеплювати любов до Батьківщини, виховувати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв з фото), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

Вчитель: 

     Патріотизм – це одна із ланок людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім’я своєї Батьківщини. Патріотизм – величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються із ціною свого життя і здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, ідучи впевнено і безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе у єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.

     Та нажаль у нашому сучасному українському суспільстві кількість патріотів з часом зменшується. Багато людей під впливом економічної кризи, соціальних недостатків починають презирати сучасну державу. І дух патріотизму в їхніх серцях починає повільно втухати, як маленький вогник підчас дощу. Дух патріотизму починає перетворюватись на інший дух – дух презирства. З країни виїзджає багато людей, юнаки шукають собі “білого білета”, щоб не іти в армію, а дух національної свідомості ледь жевріє своїм маленьким, майже потухлим вогником.

     Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.

Ведучий 1: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується!

 Ведуча 2: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

Ведуча 1:  Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.

Ведуча 2: Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так вже сталось. Ми вшановуємо пам'ять героїв України: Голодомор 1932-1933рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

Ведуча 1: У листопаді 2013 року Україна стояла перед важливим історичним кроком - стати незалежною Європейською державою. Але підписання історичного документу було цинічно зірвано.

Ведуча 2: Українська молодь, студенти, школярі вийшли на Майдан, вибираючи та відстоюючи свою гідність, право стати європейською державою. В їх руках були лише прапори України та Євросоюзу, а в очах – надія та віра у майбутнє.

Ведучий 1. Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.

Учень1. А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав.. ​
І з кров”ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав.

Учень2:  Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник, молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий.

Учень 3:  І рани їхні вже не їм болять.

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло,

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна Сотня в вирій полетіла…

Учень 4: Небесна Сотня- герої незборені,
Найкращі , найвідважніші  сини,
Яскравим сяйвом в небі засвітились,
Щоб інші  мріяли, любили і жили…

Відео Памяті Героїв Небесної Сотні. Герої не вмирають

Ведучий 2.  Шановні вчителі, учні, запрошені! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

Учень 5: Небесна сотня – то в серцях вогонь

Він гаряче палав за Україну.

Від нині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Небесній сотні шана й молитви

За чисті душі, що злетіли в небо.

Їм шлях високий Боже освяти,

І в мирі, Господи,

Прийми до себе.

Ведучий 1 Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.

Відео «Господи прийми небесну сотню»

Ведучий 2. Здавалось все скінчилося, минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих подій. Та не так склалось, як здавалось. Для українців приготували ще одне страшне випробування – ВІЙНУ!

Ведуча 1: Ніхто навіть не міг уявити, що у 21 столітті розпочнеться братовбивча війна між народами, які пліч-о-пліч боролись за свободу і Перемогу у Великій Вітчизняній війні.

Ведуча 2: Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна. Справжня кровопролитна війна. Нас намагаються  винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець має зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.

Ведуча 1: Тисячі українців, що вистояли на Майдані, взявши в руки зброю, вирушили на Схід України, на Донбас, в зону антитерористичної операції, щоб захистити завоювання Революції гідності.

Ведуча 2: Серед перших воїнів АТО, які добровільно за покликом серця вирушили на війну  – наші земляки. Із вірою в серці, без жодних вагань вони їхали боронити Схід України від російських бойовиків. Та війна забрала життя багатьох наших земляків. Згадаймо їх імена.

Ведуча 1: Серед них є молоді хлопці із сусідніх Залісець: Романчук Анатолій (33 роки), Філімонов Дмитро (28 років), Захарєв Ельшан (27 років), які виявили мужність і героїзм у боротьбі за визволення рідної землі.

Ведучий 2 Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Ведучий 1 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій серцях!

(Запалити свічки пам’яті)

Ведуча 2 Давайте вшануємо пам’ять героїв Небесної Сотні та пам’ять всіх загиблих в АТО хвилиною мовчання.

Ведуча 1 :Не плачте, мамо. Ваш син у Небесній Сотні. Вже не тече кров. Не пече йому у грудях більше. Він стоїть на варті. По праву руку від Бога.

Ведуча 2: А по ліву – його побратими: Андрійки, Васильки, Іванки, Назари, Устими – ті, хто нині в Небесній Сотні.

Відео «Молитва»

Ведуча 1: Не плачте, мамо! Ваш син ще прийде до Вас. Він прийде, коли Ви спатимете, і розкаже, як любить Вас…

Відео «Мамо не плач»

Ведучий 2: Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали.

Учень 1: Не плачте, мамо. Дозвольте поплакати світові.

Учень2 : Прийшла в нашу хату тривожна година.

Хай кожен збагне собі в безлічі справ:

Все треба зробить, щоб жила Україна,

Щоб ворог підступний її не здолав.

Учень 3:  І хай доведеться колись недоїсти,

Чи буде в кімнатах поменше тепла,

Але не дамо ми лихим терористам

Чіплять в нашім небі чужого орла.

Учень 4: В ці дні хай єднає нас думка єдина,

Ми зло в нашім домі долали не раз.

Все треба зробить, щоб жила Україна –

Приймаймо цей заклик, як Божий наказ!

Ведучий 1. Загиблі хлопці віддали свої життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди! Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!

Учень 5

Благаю, Господи, поглянь на Україну,

Благослови її на спокій, мир і лад.

І збережи її, квітучу і єдину!

Хай кине зброю і обійме брата брат.

Слава Україні! Героям слава!

Відео «Молитва за Україну»