ТЕМА. Кобзарева пісня.

Мета:  ознайомити  учнів з невідомими сторінками біографії Т. Г. Шевченка,

   творами поета, покладеними на музику; розкрити дітям нові грані

   обдарованості Шевченка;  розвивати естетичні смаки учнів;

   прищеплювати любов до української пісні; виховувати у дітей шану і 

   любов до  великого генія українського народу Т. Г. Шевченка. (слайд 2)

        Епіграф

           Наша дума, наша пісня

           Не вмре, не загине... 

                Т. Шевченко (слайд 3)

Вед : Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково : щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним.

  Вед : Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. У його особі український народ ніби об'єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі. (слайд 4)

  Вед : Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, свою Україну.

 

Вед: Чи відомо вам,  що Т. Г. Шевченко дуже любив музику? І саме зараз звучить один з його улюблених музичних творів -  «Місячна соната» Бетховена. Ми знаємо Шевченка як поета, художника. А сьогодні ми будемо говорити про Тараса Григоровича і музику.

Вед: На нашому музичному вечорі звучатиме багато музики: класичної, інструментальної, українські народні пісні, а також  пісні на  вірші Т. Шевченка в сучасній обробці. Ми впевнені, що цей захід не залишить байдужим жодного з вас.

Вед:   А почалося все ще з дитинства… Палку любов до народної пісні прищепила йому мати, яка співала колискові, дід – історичні (про Коліївщину), батько – чумацькі, сестра Катерина – ліричні.

Вед: За свідченнями сучасників, Шевченко міг слухати співи годинами в якомусь вдячно молитовному настрої. Спів для Тараса був органічною потребою.

 

 

 

Читала я матусю про Тараса,

Його дитинство зовсім непросте.

Хотіла я матусю запитати:

Чому ж писав він про життя таке?

Він милувався садом біля хати?

І тихо слухав співи солов’я?

Хотіла я матусю запитати:

Чим тішилося вбогеє життя?

Він жив в неволі, бідним сиротою.

І пас ягнята… не свої – чужі!

Його Вкраїна нарекла бідою,

А він любив її всім серцем від душі.

Не можу я матусю зрозуміти,

Як сильно так любити ці лани,

За Україну серце положити,

Віддати все у полум’я війни…

 

 

Не розумієш як лани любити?

 Як пригорнутися до рідної землі?

Усе це доню можу легко пояснити:

З тобою ми на світі не одні.

Завжди відчуєш і любов, і ласку,

Бо мама поруч, друзі і близькі.

Любові цеї не було в Тараса -

Він жив, як та краплина у воді.

За рідну неньку стала Україна,

За батькові поради – шум лісів.

Всі українці - це його родина.

Їх словом захищав від ворогів.

І так як мати вірить у дитину,

Так вірив, доню, він у наш народ.

Що подолаєм все в лиху годину,

Не спинимось у бурі перешкод.

І ти повір! Нехай живе надія

У серці в тебе, в кожного із нас,

Що підійметься ненька Україна

І буде все так як хотів Тарас.

 

Вед: Шевченко мав голос приємного сріблястого тембру – тенор. Він співав серцем і був визнаний справжнім народним співцем України. Його улюбленою піснею була «Ой, зійди, зійди, зіронько   та вечірняя». (слайд 5)

Вед: Спів Тараса вражав щирістю, а його м’який, сповнений суму голос торкався найпотаємніших струн душі. Пропоную прослухати уривок цієї пісні

 

українська  пісня «Ой, зійди, зійди, зіронько та вечірняя» (слайд 5)

 

 Вед: Шевченко знав дуже багато народних пісень. Необхідно відзначити, що Шевченко все життя також збирав і записував українські народні пісні, а деколи і сам створював мелодії до своїх віршів, а щодо мелодій, то завдяки своїй природній музичній обдарованості, швидко їх схоплював і засвоював напам’ять.

Вед: Як ви думаєте, чи володів Т. Шевченко грою на якомусь музичному інструменті?

Вед: Так, Тарас сам грав на кобзі, торбані та бандурі, навчився самотужки гри на фортепіано, виконував нескладні твори Моцарта і Бетховена. Він дуже любив задушевний м’який тембр віолончелі. (слайд 6)

Звучить запис гри на віолончелі.(слайд 6)

 

Вед:  Читати «Кобзаря» народ став по-своєму: він почав його співати. І справді, важко назвати іншого поета, який би викликав своїми поезіями такий глибокий резонанс у творчості народу. Авторами пісень на Шевченкові вірші ставали музиканти, невідомі лірники й кобзарі.(слайд 7)

Вед: Шевченко не уявляв свого життя без пісні. Навіть малюючи картину, він завжди тихенько наспівував народні пісні, чаруючи друзів і свого учителя «великого Брюллова», як називав Шевченко Карла Брюллова. Зі спогадів самого Тараса дізнаємось, що під час роздумів про майбутню картину «хто його зна - відкіль несеться, несеться пісня, складаються вірші, дивись, уже і забув, про що думав, а мерщій запишеш те, що навіялось».

Пропоную послухати (слайд 7)

2.  Пісня «Садок вишневий коло хати…»? (СЛАЙД 7)

Учень 1  Не вмре повік Шевченкове ім ‘я!

Йому, як сонцю, вічно пломеніти!

І буде пісня зроджена твоя,

Мов океан розбурханий, гриміти!

 

Учень 2  Живи, поете, в бронзі і в граніті,

Живи, поете, в пам ‘яті людській,

Живи в піснях, живи у «Заповіті»,

У слові праведнім, у славі віковій!

 

Вед: Найбільшу кількість музики на слова Шевченка написав Микола Лисенко.

Музикою до «Заповіту» Шевченка Лисенко розпочав унікальний у світовій музиці цикл вокальних творів на слова одного поета – «Музика до «Кобзаря» Т. Шевченка». До нього увійшли композиції (приблизно 100).  (слайд 8)

 Це – пісні, дуети, тріо, квартети, хорові поеми, кантати. А зараз я пропоную прослухати «Заповт» у сучасному виконанні.

Заповіт - Шевченко. Премьера песни. (Миколай Осадчий) (слайд 9)

 

Вед:  Для більшості українців знайомство з творчістю Тараса Шевченка починається зі школи. І часто там воно й закінчується. Однак, впродовж останніх років все частіше можна почути Шевченкові вірші, заспівані під гучну рок-музику чи ж танцювальні мотиви. 

Вед: Молодь часто по-новому або ж взагалі вперше по-справжньому відкриває для себе Шевченка. Якщо, наприклад, слухати таку музику, то це буде стимулом для неї  пізнавати Шевченка, відкривати його по-своєму і розуміти, що Шевченко є цікавим і модним, – і сьогодні, і завтра. Сучасні музиканти теж використовують творчий спадок великого Кобзаря. Так, українські гурти «Кому вниз», «Хочу Ще «, «Скрябін» «Сад», «Гайдамаки» у своїх творчих доробках мають багато пісень на вірші Т. Г. Шевченка.

(слайд 10)

 

 

 

 

Гурт «Хочу ще!»     «Тополя» (слайд 11)

 

Вед: Ось  пісні на вірші Т. Г. Шевченка. Це: «Не нарікаю я на бога», «Розрита могила», «Калина», «Садок вишневий», «Вже років двісті», «Є на світі доля», «Тече вода з-під явора», «Було колись на Вкраїні», «Молітесь браття», «І смеркає, і світає», «Нащо мені женитися», «Не завидуй багатому», «Над Дніпровою сагою», «Заповіт», «Не женися на багатій», «Реве та стогне», «Зоре моя вечірняя» та багато інших. (слайд 12)

5.  пісня «Зоре моя вечірняя» (слайд 13)

 

 

Вед: Для нас Т. Г. Шевченко – це борець за волю України, символ духовного життя нації, символ її незалежності. Портрет Шевченка та його твори стали частиною Майдану, душею Революції гідності, підтримкою у зоні АТО. Шевченко знову пробудив відданість, гідність та патріотизм. І доки існують загрози Україні, зовнішні та внутрішні, ця любляча душа не матиме спокою».  (слайд 14)

 

«Розрита могила» гурт «Кому вниз» (слайд 14)

Вед: Сьогоднішній наш захід – спроба розкрити ще одну грань шевченкового генія, дослідити його музичні вподобання.

Геній Шевченко яскраво світиться трьома рівноцінними гранями свого таланту – поезія, живопис, музика.

 

     У кожного з нас свій Шевченко, бо всяк вибирає в його спадщині те, що йому найближче. А спадщина його невичерпна, як власне сама українська пісня, українська мова і сам український народ. Я хочу побажати вам любити українську пісню, так як любив її Т. Г. Шевченко. (СЛАЙД 15)

ПІДСУМКИ УРОКУ

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ