Виховний захід. Конкурс "Рід мій красний, рід мій прекрасний!"

Тема. Рід мій красний, рід мій прекрасний!

Мета. Сприяти забезпеченню духовної єдності поколінь, збереженню родинних традицій, сімейних реліквій, формуванню моральних взаємовідносин між членами родини. Виховувати потребу у спілкуванні з родинною, шанобливе ставлення до батьків, свого роду.

Обладнання: святково прибрана кімната, на дошці родинні світлини, реліквії,  зображення цифр від 1 до 10 (по три кожної)

Учні класу разом із своїми  рідними утворюють команди. Команди заздалегідь знайомляться із завданнями конкурсів і готуються до них.

Хід заходу

Під спокійну музику учень читає вірш

Учень. Що означає слово рід?
Давно тривожить мою душу.
Колись сказав мені мій дід,
Що зрозуміти це я мушу.

Мої батьки, батьки батьків,
Та всі минулі покоління.
Усі герої цих рядків —
Всі знали рід свій достовірно.
Передавали з роду в рід:
Любов, тепло і співчуття,
Уміння, розум і майстерність,
Здобуті за усе життя.
І мали прізвище одне,
Яке панує і донині.
І кожен з нас своє несе,
Та пам`ятать про це повинні. (Косьмина Євгенія)

Учень. "Рiд", а вiд нього - "Родина"! "Родина", а від неї  "народ"! А "народ" – це, безперечно, Украïна i всi ми - ïï дiти. Старi, молодi, зовсiм юнi й тi, хто тiльки спинається на ноги - всi!

Учениця. I коли ми говоримо: "Мiй рiд, моя родина", то у кожного в душi народжується щось таке тепле, нiжне, таке рiдне i близьке. Бо ж це найрiднiшi люди: тато, мама, бабуся і дiдусь, брати та сестри.

Вчитель. Сім’я, родина – батько, мати, брати і сестри, бабуся, дідусь – це не просто найближчі і найдорожчі тобі люди. Це цілий світ, де панують свої звичаї й правила, в ньому людина живе від перших своїх днів і до останніх. «До свого роду хоч через воду», «Всяка пташка своє гніздо має», - говорили в народі. Сьогодні нам представляють свої світи учні класу з своїми родинами . Для цього оберемо журі у складі трьох чоловік(обирається журі). Наш конкурс складається з чотирьох етапів, на кожному з яких команда максимально може одержати 10 балів.

Учениця.

Родина — стовбур дерева міцного.

Це батько й мати, бабці й дідусі.

Тітки і дядечки всі до одного,

Ну, словом, родичі й близькі усі.

І є ще предки давні — це коріння,

Що глибоко у цій землі лежить.

А діти, діти — нове покоління,

Це пишне гілля, що увись летить.

Родинне дерево ось тут укоренилось,

На цій землі, у рідному краю.

Й новим гіллям так щедро розпустилось

Та має біографію свою.

Потрібно всім це дерево вивчати,

Бо ми господарі на цій святій землі.

Коріння роду треба добре знати,

Дітей навчати, поки ті малі.

Бо що то за людина без коріння?

Як перекотиполе, що летить…

Без роду-племені, його благословення

Не може праведно на цій землі прожить.

Вчитель оголошує конкурс та його умови.

Знання родоводу в українців - це традиційна вимога. Отож, зараз ми почуємо як команди знають свій родовід .

І. Конкурс «Мій родовід»

Команди представляють свої родоводи, акцентуючи увагу на гордість їхньої сім’ї. Родоводи можуть представляють учні у різній формі.

Учень.

Мій рід - як дерево гіллясте, 
Що проростає в небеса. 
Він - як мереживо сріблясте, 
Що тче його людська краса.

Мій рід - могутній дуб казковий, 
Його не знищити вікам, 
Над ним - ворота веселкові 
Всміхаються усім світам.

Мій рід — букет чудових квітів, 
Що не зів'януть, не помруть, 
Не одинокі ми у світі, 
Нас люблять і усюди ждуть.

Оцінки журі.

Вчитель оголошує конкурс та його умови.

ІІ. Конкурс «Збережемо пам’ять предків»

Завдання цього конкурсу полягають в тому, що кожна команда розповідає про звичаї та обряди своєї родини.

Танець «Гопак»

Оцінки журі.

Вчитель оголошує конкурс та його умови.

ІІІ. Конкурс «Улюблена страва моєї родини»

Вчитель. Українська народна кулінарія багата обрядовими стравами. Усі народні звичаї по-своєму відтворювалися в кулінарії, у своєрідних стравах, більшість з яких готувалися лише на певні свята. Зараз нам свої улюблені страви представлять команди.

Кожна команда демонструє свою страву та ділиться рецептом її приготування.

Пісня «За столом збирається  родина»

Оцінки журі.

Вчитель. Українська пісня… Хто не був зачарований нею ?! Який митець не був натхненний її мелодіями?! Нашу пісню називають солов’їною. Кажуть що солов’ї навчилися співати саме у нашого народу. Про це існує цікава легенда.

Учень (розповідає легенду). Розповідають, що колись солов’ї не жили в Україні, а були дуже співучими, тому що літали по всьому світу, збираючи пісні для індійського царя, у саду якого вони жили. Залетів якось один соловей в Україну, сів спочити у якомусь селі . На той час люди були в полі: «Що за люди живуть тут? – подумав соловей. – ні пісень, ні музики не чути?». Але ось настав вечір, люди повернулися додому. І то тут, то там залунали пісні. Та були вони сумними, тому що важка праця втомила за весь день людей. Тут заспівав соловей, звеселив людей. Забули вони про втому і так заспівали, що соловей зачарувався їхніми піснями. Полетів соловей до царського саду і як заспівав отих пісень, що навчився в Україні, цар втратив спокій. І звелів цар співати йому лише  в свому саду.  Зачаровані солов’ї полетіли весною в Україну, щоб слухати наших пісень. І пташенят почали висиджувати саме у нас, щоб вони від самого народження слухали найчарівніші у світі пісні. Ну де ще є така чарівна пісня?

Вчитель оголошує конкурс та його умови.

Вчитель. Конкурс сімейних дуетів, тріо, квартетів, ансамблів (виконання української народної пісні).

ІV. Конкурс «Заспіваймо пісню веселеньку»

Оцінки журі.

Вчитель. Сьогодні ми ще раз переконалися, що рід наш багатий на традиції, свята й обряди, прекрасний духовністю, адже з найдавніших часів наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали той келих мудрості і здоров’я нації з покоління до покоління. Дякую усім командам-родинам за участь, за те, що поділилися традиціями, звичаями, обрядами ваших родин. Тож нехай ваші славні родини при­множуються, процвітають, зберігають свої традиції та передають їх від роду до роду, від покоління до покоління. Бажаю всім  щастя, здоров'я, злагоди у родинах! Нехай у нашій шкільній родині теж завжди панує щирість і взаємо­розуміння.

Учениця.

Міцна хай буде вся наша родина.

Своє коріння і плекаймо й бережім.

Хай українська мова солов’їна

Підніметься і зазвучить, як гімн.

Учень.

Навік збережем ми і пісню, і мову,

Обряди і звичаї наших дідів.

даємо тверде батькам своїм слово,

Бо час для прозріння наспів.

Учениця.

Ми діти неньки України,

Де завжди мешкав весь наш рід.

Тут жив і прадід мій і дід,

І ми продовжим родовід.

Заключне слово журі.