Виховний захід "Людина у цьому світі лише добро повинна творити"

Виховний захід у 4  класі

Тема: Людина у цьому світі лише  добро повинна творити

 Мета: розширити знання учнів про доброту, її значення в житті людини, вчити робити висновки, висловлювати свою життєву позицію, викликати бажання робити добрі справи, радіти за інших, сприймати чужий біль, як свій,  користуватися додатковою літературою; розвивати зв’язне мовлення,вміння висловлювати свої думки, формувати відповідальність за життя «братів наших менших»; виховувати милосердя, чуйність, дбайливе та доброзичливе  ставлення до оточуючих, почуття особистої відповідальності за долю тварин

Хід заходу

І Вступ

- Ми вже багато говорили про основні людські чесноти. Сьогодні ми зупинимося на найголовніших людських чеснотах. Прочитайте епіграф до нашого заняття.

Епіграф

Ти добро лиш твори усюди,

Хай тепло твої повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисть криницю.

Волю дай, нагодуй пташину,

Приголуб і навчи дитину,

Бо людина у цьому світі

Лише добро повинна творити.

ІІ Повідомлення теми

-Отже ми будемо говорити про такі людські якості, як добро та милосердя.

- Тому тема нашого заняття – «Людина у цьому світі лише  добро повинна творити»

До сьогоднішнього заходу ви готувалися. Клас був поділений на групи:

Науковці

Історики

Літератори

Декламатори

Географи

• Кожна група працювала за окремим планом.

ІІІ Актуалізація опорних знань

• А розпочати я хочу з притчі.

Притча про щастя

Щастя бродило по світу і усім, хто зустрічався на його шляху, виконувало бажання. Одного разу воно по необережності провалилось у яму і не змогло вибратися. До ями підходили люди і, побачивши там щастя, загадували свої бажання. Щастя, звичайно, виконувало їх.

   Одного разу до ями підійшов молодий хлопець. Він не став нічого вимагати у щастя , а допоміг щастю вибратися з ями  і пішов своєю дорогою. А щастя … щастя побігло за ним.

• Чому щастя пішло за цим хлопчиною?
• Чому вчить ця притча?
• Чи можна доторкнутися до добра? Чи можна покуштувати? Чи можна понюхати?
• Отже,це категорія не матеріальна,а духовна. Вона стоїть поряд з такими поняттями,як Душа,Дух.
• То що таке добро, які асоціації у вас виникають?

     Група науковців досліджувала це питання, ви цікавилися у довідниках, що ж таке доброта, які людські чесноти роблять людину доброю? Узагальнили той матеріал, що знайшли в опорному малюнку. Поділіться з нами своїми думками.

(Група науковців презентує свій опорний малюнок і пояснює значення символів на ньому)

• Діти, я вірю, що в кожному із вас живе маленьке сонечко. Це сонечко – доброта. Ви ще маленькі, але сонечко в кожного може бути великим. Допомагайте один одному, зігрівайте всіх своєю добротою.

ІV Гра – обговорення  «Добра справа»

-Так, усе, що є на нашій планеті створено тільки для добра. Роздивіться малюнки і скажіть, яке добро дарують зображені на малюнках предмети чи явища навколишнього світу?

• Сонце(тепло)
• Вода(напуває, умиває)
• Дерева (кисень, плоди, краса)
• Будинок(захищає)
• Книга( навчає, розважає)
• Одяг( захищає , прикрашає)
• Людина ( вона розумна, тому може робити багато добрих справ)

V Презентація групами своїх досліджень

• Добро живе на Землі мільйони років. З давніх часів творити добро, бути милосердним до інших вважалося благородною справою. Допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувавши хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого, розрадити самотніх.

- Це питання досліджували історики. Що цікавого ви дізналися про людей, які присвятили себе служінню іншим людям.

( Діти розповідають про відомих людей, які запам’ятались своїми безкорисними справами))

• Багато людей в світі присвятили своє життя служінню людям, робили добрі справи для знедолених. Але в нашому житті ще багато зла та несправедливості. А що вам не подобається , що б ви хотіли змінити у нашому світі?
• Нашим літераторам було завдання – написати свої роздуми на тему «Якби я був добрим ангелом світу…»

                           ( діти -  літератори зачитують свої твори)

-  У вас, діти , добрі наміри. Якщо є бажання, то світ обов’язково змінится на краще.

 - Діти, скажіть невже  тільки до людей людина повинна бути  доброю, та  милосердною?

- Звичайно, ні. Ми знаємо про таку Божу заповідь, «люби свого ближнього». Мабуть , вона відноситься до всіх ближніх, і до братів наших менших – тварин. Адже , тварини – це живі істоти, в них теж є серце та душа.

- Давайте послухаємо декламаторів.

Незнайомець

Підібравши куцого хвоста,

Так благально загляда у вічі…

Голі шкаралупи розгорта…

Я б нагодувала - тільки нічим.

Бо у мене в сумці лиш банан

Й шоколадка з лісовим горіхом…

Та нащо ж йому оця дурна,

Ця відверто не собача втіха?..

Якби були хліб і ковбаса –

Взнав би він сьогодні присмак раю.

 …І понесло знову мого пса

  У кудлату галасливу зграю…

ВСЕ БІГАЄ, ШУКАЄ КУСОК ХЛІБА

Все бігає, шукає кусок хліба,

З надією до людей в очі заглядає?

Коли він їв – хоча б для виду –

Ніхто його, скитальця, не питає.

Хто зпересердя копняка піддасть,

А хтось й камінням вздумає жбурляти..

І тільки бабця булочку віддасть,

Яку їй теж немає де узяти.

Йому так жадібно пити з калюжі,

І спати на асфальті де прийдеться.

А люди такі безжальні та байдужі

Хто тикає пальцем, а хто і сміється.

     За що ж над ним так знущаються безбожно?

Чому діти зграями за ним полюють?

Дивлюся в очі пса – стає тривожно,

За що з блохастого кепкують?

За те, що переїхала машина?

За те, що на смітник хазяїн кинув?

Опам’ятайся, адже ти - Людина!

Чому ти повертаєшся в тварину?

Ці очі не благають і не просять,

Вони назовні душу вивертають.

Тож зупинімось, люди, допоможем.

І пси нам знову вірить починають….

(слайди з безпритульними тваринами)

• Кожного дня ми поспішаємо у своїх справах і постійно стикаємося з ними. Вони голодні лежать на асфальті, мокрі сидять на зупинках, змарнілі тикають носом в якісь фантики і крихти, в пошуках їжі. А ми продовжуємо поспішати у своїх справах. Іноді зупиняємося, щоб поспівчувати і дати шматок бутерброду, або сосиску нещасному бездомному псові, що допитливо заглядаэ в наші очі ... Сумуємо, дивимося, як жадібно він проковтує їжу, і біжимо далі. У всіх нас є справи важливіші. Як боляче, як шкода бачити бездомних тварин викинутих на вулицю колишніми господарями. Але для бездомного пса , людина, що прогнала його завжди залишається господарем, собака назавжди відданий хазяїнові та вірний. У серці тварини немає місця злості, образі, злопам'ятності.

VI Розповідь невідомого автора «Про пса Потворного»

• Я пропоную послухати розповідь , в якій ідеться про події, що відбулися насправді. 

      Кожен мешканець нашого будинку, в якому жила і я, знав, наскільки потворним був наш місцевий пес. Його так і прозвали – Потворний. В цілому світі він любив три речі: боротися за виживання, поїдати «що прийдеться», і, скажімо, любов. Комбінація цих трьох речей плюс бездомне проживання в нашому дворі залишили на тілі Потворного незгладимі сліди. Потворний мав лише одне око. З тієї ж сторони не було вуха. Ліва лапа була колись зламана і зрослася під якимось неймовірним кутом, завдяки чому складалось враження, що пес ось – ось впаде. Хвоста теж не було, на його місці залишився лише маленький обрубок, який весь час смикався. На  його голові та плечах були шрами . Дивовижно, але Потворний проявляв одну й ту ж реакцію. Коли його поливали із шланги, він покірно мокнув, поки мучителю не набридала ця забава. Якщо в нього щось кидали, він терся об ноги, крутив хвостом, ніби просив пробачення. Коли ж бачив дітей, він стрімголов біг до них і терся головою об руки, голосно скавучав, випрошуючи ласки. Якщо хто-небудь все ж гладив його, він зразу ж починав смоктати куточок блузки, ґудзика чи щось інше, до чого міг дотягтися.

         Одного разу на Потворного напали сусідські собаки. Із вікна я почула гавкіт собак, його крики про допомогу і команду «Фас!» від господарів собак, і зразу ж кинулася на допомогу. Коли я добігла до нього, Потворний був страшенно покусаний, весь в крові, майже мертвий. Він лежав, скрутившись клубочком, тремтів від страху і болі. Його спина, ноги і задня частина тіла зовсім загубили свою початкову форму. Його сумне життя підходило до кінця. Слід від сльози пересікав його лоб. Поки я несла його додому, він хрипів і задихався. Я швидко його несла і найбільше боялася нашкодити йому ще більше. А він тим часом намагався смоктати моє вухо. Я зупинилася, задихаючись від сліз, і пригорнула його до себе. Пес торкнувся головою до моєї долоні, його жовте око повернулося в мою сторону, і я почула … жалібне скиглення. Навіть відчуваючи таку страшну біль, Потворний просив одного – краплинку любові! Можливо, краплинку співчуття.

          В ті хвилини я думала, що маю справу з найбільш люблячою істотою з усіх, кого я зустрічала в своєму житті. З найбільш люблячою і найбільш красивою. Пес дивився на мене, впевнений, що я зможу пом’якшити його біль. Потворний помер на моїх руках раніше, ніж я встигла донести його додому. Я довго сиділа біля під’їзду, тримала його на колінах і довго думала. Більшість з нас хочуть бути багатими, успішними, бути сильними й красивими. А я буду завжди прагнути одного, мати таких друзів, відданих та щирих , як самий найкращий пес, як  Потворний.

VII Обговорення оповідання (метод шести капелюхів)

• Щоб обговорити почуте, я пропоную об’єднатися в творчі групи. Перед кожним з вас лежить сердечко та кольорова картка із завданням. Займіть місце за тим столом, на якому картка із завданням має такий колір, як сердечко перед вами.
• Отже, завдання до груп. Прочитайте запитання, обговоріть їх  і визначте, хто з вашої групи на яке запитання буде відповідати. Тоді в нас вийде зв’язне міркування.

Група дітей, в білих капелюхах

 (Білий колір (як білий аркуш паперу) ― викладення фактів, інформації. Зосередитись лише на фактах і послідовності подій. Інформація не оцінюється. )

 - Опишіть зовнішність собаки.

 - Що найбільше у світі він любив?

  - Як розвивалися події?

Група дітей, в чорних капелюхах

(Чорний колір , як мантія судді,  презентує здатність до критичного мислення. Розповідь, що найгірше, найнеприємніше в цій ситуації. Спробуйте передбачити, які негативні наслідки можуть очікувати. Вкажіть на можливі ризики і підводні камені.

 - Які неприємності траплялися з Потворним?

- Що найстрашніше відбулося ?

 - Чи правильно те , що відбулося?

 - Що може статися поганого?

 - Які ще питання не дають вам спокою?

Група дітей в червоних капелюхах

Червоний колір, як вогонь і тепло,- представляє наше емоційне мислення.

 Говорять тільки про почуття. І не намагайтесь їх пояснити.

 - Які почуття у вас виникли до собаки?

 - Які почуття у вас виникають до автора розповіді?

  - На розвиток яких рис характеру вплине цей випадок?

Група дітей в жовтих  капелюхах

Жовтий колір (сонце і оптимізм)― це наше позитивне мислення. Будь-яка подія завжди спричиняє позитивні наслідки. Подивіться  на ситуацію оптимістично, знайдіть гарні сторони, переваги, досягнення.

 - В чому було щастя Потворного?

  - В чому краса пса Потворного?

Група дітей в зелених капелюхах

  Зелений колір(рослини, ріст, енергія, життя) - символізує наше творче, креативне мислення. Розширити діапазон можливих варіантів, внести пропозиції, обговорити нові ідеї й альтернативи.

- Як можна було вирішити цю проблему?

- Що корисного для подальшого життя ми винесли?

- Чого нас навчає ця ситуація?

 - Чому складні ситуації мудрі люди називають життєвими уроками?

• В наш час не можна уявити собі життя без тварин, яких ще називають “нашими меншими братами”. Вони допомогали людині у багатьох наукових дослідженнях та випробуваннях .  Скільки собак загинуло, вірно служачи людині.

         (Діти в групах обговорюють ситуацію, дають відповіді на запитання )

• Ви все вірно сказали. Який же головний висновок ми зробимо для себе? (тварини живі істоти, які теж відчувають біль . Треба вчитися відчувати біль іншого.  Ми про це не повинні забувати)
• У багатьох із вас є домашні улюбленці. Про це свідчить виставка ваших робіт.
• Де , у чому собаки допомагають людині?
• В наш час не можна уявити собі життя без тварин, яких ще називають “нашими меншими братами”. Вони допомогали людині у багатьох наукових дослідженнях та випробуваннях .  Скільки собак загинуло, вірно служачи людині.
• Про собачу вірність, безкорисну допомогу та вдячність людини дізнавалися наші географи. Розкажіть , як люди в різних країнах віддячують собакам за їх безкорисливу службу.

(розповіді дітей)

    VIII Підсумок заняття

• Так, в усіх країнах високо цінують відданість собак та їх безкорисливе бажання служити людині. Але в світі залишається ще мільйони тварин, що потребують допомоги та захисту.
• Можна багато говорити про любов для тварин, але найкраща допомога – це добрі справи.
• Як можна допомогти безпритульним тваринам?
• Щоб якось допомогти бездомним тваринам створюються розплідники притулки для бездомних тварин. Але це дуже важка справа. Не вистачає коштів на лікування, а часто не вистачає грошей просто на корм. Але знаходяться добрі люди, які не можуть пройти повз чиєїсь біди. Я вдячна всім, хто відгукнувся на прохання про допомогу  собакам у Вінницькому притулку «Планета». Ми зібрали гроші , на які придбали  корм, ліки та теплі ковдри.
• Щоб закінчити на позитивній ноті, я ще раз хочу наголосити, що нам без цих відданих та таких кумедних істот було б сумніше жити.
• І хоча є такий вислів: «Живе, як кішка з собакою», тварини часто мирно співіснують один з одним. Тому я всім вам бажаю, щоб ваші серця теж були відкриті до добра, як у цих чудових тварин.

(Презентація «Ну як їх не любити!» - кумедні фото тварин)