Мета: Навчити учнів виявляти повагу і любов до Матері. Виховувати бажання бути схожим на неї, розвивати любов, та шанобливе ставлення до батьків.
Тема: Виховний захід на тему: “ Мамо, тобі низесенько вклонюсь!’’
Мета: Навчити учнів про повагу і любов до Матері. Виховувати бажання бути схожим на неї, розвивати любов . та шанобливе ставлення до батьків.
Учень:
Можна вибрать друга
І по духу брата,
Та не можна рідну
Матір вибирати.
Вчитель:
Кожного року в другу неділю травня весь світ відзначає День матері.
Жила собі дівчинка, яка дуже-дуже любила свою маму. Вона була певна, що саме її мама найкраща в світі. Минув час, дівчинка виросла і зрозуміла, що для кожної людини своя мама най-най-най…« То чому б для усіх мам не створити найкраще свято у світі ? » – думала уже доросла Анна Джарвіс. Ось так у травні 1910 року і з’явилося свято – День матері.
Дівчинка:
День травневий, день весняний,
Трави й квіти на весні.
Навкруги куди не глянеш-
Все всміхається мені.
Дівчинка:
І в таку чудову днину,
Між пташок дзвінких пісень,
В серце кожної людини
Йшов любов’ю Мамин день.
Дівчинка:
В день такий приносять діти
До матусь любов свою.
В подаруночках і квітах
Кажуть я тебе люблю.
Дівчинка:
О Матінко!
В любові і подяки день
Прийми від нас, дітей, привіт.
Під звуки радісних пісень
Ми просим з глибини сердець,
Щоб добрий Бог, щоб Бог-Отець
Тобі багато щастя дав,
Щоби тебе нам зберігав
Сто літ.
Хлопчик:
Кажуть, що на світі
Сонце найясніше,
Та всміхнеться мама-
І стане світліше.
Хлопчик:
Кажуть, що без сонця
Не розквітнуть квіти
А хіба без мами
Є щасливі діти?
Хлопчик:
Я до неї серцем
Любо пригорнуся,
Хай сіяє сонце,
Як моя матуся.
Пісня про матусю
Про матусю пісню я вам заспіваю,
Бо нікого кращого в світі не знаю,
Приспів
Мамо, матусю, ти ж моя рідненька!
Ти така хороша, моя золотенька!
Лагідна, ласкава мама мене любить
І зі мною грається, пестить і голубить
Приспів:
Мамо, матусю, ти ж моя рідненька!
Ти моя хороша, моя золотенька!
Залюбки матусі я допомагаю,
Прибираю в хаті я, квіти поливаю
Приспів:
Мамо, матусю, ти ж моя рідненька!
Ти моя хороша, моя золотенька!
Виросту велика і всього навчуся,
Стану я такою, як моя матуся.
Приспів:
Мамо, матусю, ти ж моя рідненька!
Ти ж моя хороша, моя золотенька!
Вчитель:
У всіх народів, у всі віки жінка-мати була охоронницею, добрим ангелом домашнього вогнища. Її мудрість поважали в сім’ї, в її розрадах знаходили спокій дитячі серця.
Дівчинка:
Хто тебе так щиро любить,
І вбирає, і голубить,
І кладе у постіль спати?
МАТИ ( Діти всі разом )
Дівчинка:
Хто стеріг тебе від злого,
Відмовляв собі усього,
Щоб тобі віддати?
МАТИ
Хлопчик:
Хто тебе узяв за руку
І до школи на науку
Вів, щоб розуму навчати?
МАТИ
Дівчинка:
Матусю солодка, матусю рідненька,
Щиро горнуся до твого серденька,
Щиро, матусю, тебе обіймаю,
Доброї долі для тебе бажаю.
Хлопчик:
Мамине серце
І сонце-світило
Мають проміння великої сили.
Сонце голубить місто і річку,
Мама голубить мене і сестричку.
Сонце лиш гріє в літню годину.
Мамине серце гріє щоднини.
Дівчинка:
Хто у радості і горі завжди поруч з нами?
Це, звичайно, перша ненька – наша рідна мама!
Хто для щирих українців на землі єдина?
Ну, звичайно, друга ненька – наша Україна!
Хто живе у кожнім серці та у кожній хаті?
Ну, звичайно, третя ненька – свята Божа Матір!
Хлопчик:
Прихились, моя матусю,
Прихились близенько,-
Я скажу тобі на вушко:
« Ти моя рідненька!
І миліша ти для мене
За усіх на світі,
І тебе я буду завжди
Берегти й любити.
А як виросту великий,
Я тебе не кину,
А з тобою працювати,
буду для Вкраїни. »
Пісня про маму
Сонечко всміхнулось і проснувся я.
Вже напрацювалась матінка моя,
Вже напрацювалась, вже напрацювалась,
Вже напрацювалась матінка моя.
Певно, це про неї пісня солов’я,
Бо найкраща в світі матінка моя.
Бо найкраща в світі, бо найкраща в світі,
Бо найкраща в світі матінка моя.
Попрацюю з нею – ми ж одна сім’я,
І всміхнеться сонце – матінка моя.
І всміхнеться сонце, і всміхнеться сонце,
І всміхнеться сонце матінка моя.
Легенда про матір
Вчитель:
Зустрілись якось кілька людей і почали сперечатися яке слово найкраще в світі.
« Здоров’я » - відповів хворий.
Ні, « молодість » - сказав старий.
Найкраще « хліб » - відповів жебрак.
« Перемога » - сказав стрілець.
« Воля » - сказав невільник.
Ні « правда » - сказав мудрець.
Аж тут з куточка обізвався
Сирітка, ще малий хлопчак
Найкраще слово – « мама » .
І всі сказали: « мама ». Так.
Діти, а чи розповідали вам бабусі, дідусі, як колись ставилися діти да матерів?
Хлопчик:
Мені дідусь розповідав, що діти дуже слухали матерів. Їхнє слово було для дітей законом. Вони ніколи його не порушували.
Дівчинка:
Мені розповідали, що не було такого, щоб з неповагою ставилися до батьків. Вважалося великим гріхом образити матір.
Дівчинка:
Діти зверталися до своїх мам тільки на « ви ». Наприклад: «ішли », « взяли », « зробили ». Це звертання свідчить про велику повагу до мами.
Дівчинка:
Колись мати навчала розуму своїх дітей змалечку, щоб вони не тільки до людей, а й до природи, були обережними в житті, вміли поводитися в сім’ї і на вулиці.
Дівчинка:
А ще, мати вчила дочку прясти, шити, вишивати, білити хату, глядіти дітей тобто те, що вміла робити сама.
Хлопчик:
Мати вчить мудрості, піклується про нас, дає поради.
Сценка « Чия мама краща »
Хлопчик 1:
Ми з товаришем гуляли.
Ми серйозно розмовляли.
І не посварилися,
А порозумілися.
-Знаєш, Вітю – мовлю я,
-Краща мама – то моя.
Ну а Вітя каже:
Хлопчик 2:
-Ні! Сперечатись нащо?
Мусиш вірити мені
Моя мама краща!
Хлопчик 1:
Я товариша любив,
Сперечатись не хотів.
І повірили йому
Він мені, а я йому.
І обом приємно нам,
І мені, і Віті,
Адже кожна з наших мам
Є найкраща в світі.
Неслухняні діти
Інсценівка за мотивами казки «Зозуля»
Вчитель:
Давно колись жили собі на світі
Матуся бідна і неслухняні діти.
(Входить мати, знесилено сідає на лавку, витирає піт з чола).
Мати:
Сама варю, латаю, прибираю,
І рибу я ловлю, і м’ясо здобуваю.
Хоч дітки підросли-побільшало роботи,
Вже й просвітку нема, самі лишень турботи.
(Береться обіруч за голову, зітхає)
Вчитель:
Та й захворіла мати, слаба дуже-дуже.
(Мати лягає у ліжко).
Лежить сумна, зітхає,
Та діточкам байдуже…
(Прибігають діти, сміються, галасують).
Мати:
Подайте, діточки, води!
Зваріть чайку з квітів!
Діти:
Нема коли! Ми йдемо гулять!
Вчитель:
Ну й не слухняні діти!
(Вибігають)
Мати:
(Підводиться, змахує руками).
Ну що ж, я від них полечу
Зозулею до гаю!
Хай руки крилами стають,
Лечу я! Відлітаю!
Ку-ку! Ку-ку!
(Діти спиняються, вражено дивляться на Матір).
Хлопчик:
Матусю, вернись!
Зрозуміли ми все!
Нехай твоє пір’ячко вітер знесе!
Хлопчик:
Лишися, матусю!
Вертайся до хати!
Завжди тобі будемо допомагати!
Дівчинка:
Ой, матінко люба!
Самотньо без тебе!
І холодно дуже, і сіре нам небо!
І їстоньки хочеться діткам маленьким.
Біда нам! Бо скривдили рідну ми неньку!
Дівчинка:
Матусю! Коли ти нам пісню співала,
То сонечко в небі для нас вигравало.
Коли ж ти повернешся, матінко, знову?
Коли ж ми почуєм веселу розмову?
(Діти плачуть, підбігають до Матері, обнімають її)
Мати:
Зігріла серденько пекуча сльоза.
Я ж рідна вам мати,
Зовсім не чужа.
Прощати уміє лиш мати дитині!
Діти:
Ми слухатись будем, матусю, віднині!
Дівчинка:
Мамо, рідна! Квіти ці тобі!
Щоб не гасло сонце у журбі,
Кожну крапельку душі до дна,
Щоб ніколи не була сумна.
Дівчинка:
Я зірвала в полі
Дзвоник голубий.
Принесу в дарунок
Мамі дорогій.
Дівчинка:
Я його на плаття мамі приколю,
Бо найбільше в світі
Маму я люблю.
Пісня «Дарунок мамі»
Мамо, тобі тихесенько вклонюсь.
Мамо, за тебе Богу помолюсь.
Мамо, пробач мені щоденний гріх,
Мамо, ти найдорожча за усіх.
Дівчинка:
Найдорожче слово в світі,
Де б не був ти, щоб ти не робив,
Назавжди воно твій шлях освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.
Хлопчик:
В дні важкі, в дні щастя щедрі
Не забудь – вона завжди в тобі.
То ж живи, як мама, щиро й чесно,
І як мама світ оцей люби.
(Діти дарують мамам квіти).