Виховний захід " Мандрівка до міста Культури" для початкових класів.

 

 

         Євенко Олександра  Іванівна

         вчитель початкових класів

       спеціаліст вищої категорії

     ССШ№17   I – III ступенів

                                                             м. Сєвєродонецьк

Луганська обл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                      Розробка виховного заходу

                    «Мандрівка до міста Культури»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТА:виховна: виховувати почуття дружби і товариськості, бережливе ставлення до природи, книжок.

Розвиваюча: розширити і закріпити словниковий запас учнів словами ввічливості;

 Освітня :  навчити ввічливому спілкуванню з ровесниками, дорослими;

 

ОБЛАДНАННЯ: назви вулиць, малюнки-ситуації, лист, художня література (виставка), листівки для гри, прислів’я, потріпана книжка, костюм для Природи, Поміхи, Розбишаки Заважаки , презентація.

 

 

Хід заняття

I.  Організація заходу

1.Привітання

- Шановні гості, ми раді бачити Вас на нашому святі «Мандрівка до міста Культури».

II. Мотивація навчальної діяльності

-Діти, що це за лист до нас прийшов? Давайте почитаємо.

-Ми, жителі міста Культури, знаходимось у полоні. Ми потрапили в полон до некультурок. І тепер в місті відбуваються неприємні історії.

Допоможіть нам!

III. Основна частина

- Що ж це за чаклунство? 

  1) Тут, мабуть, нам хтось підкаже.

       Ну з’явились Торохтії,

       Ну щебечуть Пустомелі,

       Метушаться Балакуни.

       Діток дурять Пустобрехи.

       Ну, яке в цім місті горе?

       Може, горенька й нема?

 

(Вірш Оксани Сенатович «Балакуни»)

 

1. Будував Базіка дім -

Сім дверей і вікон сім.                                     

Торохтій допомагав:

Язиком дошки тесав.

 

2. Метушився Пустомеля:

- Скоро будуть стіни й стеля!                          

Говорун клав на словах

З бляхи цинкової дах.

 

3. І Патякало патякав:

• Я усе покрию лаком.

Балакуха щебетала,

Нахвалялась, обіцяла.                                       

 

4. Для гостей спекти в печі

Пиріжки і калачі.

В дім без вікон і дверей                                   

Талалай скликав гостей.

 

 

5. На гостину гості йшли

Але… дому не знайшли,

Ані даху, ні стіни…

Ось такі балакуни!                                               

 

- Діти, як ви думаєте, чи можуть в м. Культури жити такі люди, як Базіки, Пустомелі, Балакуни? Чому не можуть?

 

(Заходить Поміха-Неуміха, брудна, волосся розтріпане)

 

ПОМІХА-НЕУМІХА:

 - Ха-ха-ха! Допомоги захотіли! Не буде вам ніякої допомоги! Та й хто ж їм допоможе?

 

Вчитель:

-Ми допоможемо. Правда ж, діти?

 

П-Н:

- Ніколи ви не можете допомогти! Не одержите ви Правил культурної поведінки. Я їх заховала. А шлях до м. Культури довгий і тяжкий.

 

-Діти, ви злякалися її? Ну що ж, тоді не будемо гаяти часу і відправимось в дорогу з піснею про світлофори.

(Співають пісню)

- Про що говорить світлофор?

 

- Ви знаєте, що коли горить червоне світло, то йти не можна, бо небезпечно. От і у взаєминах з людьми треба пам’ятати про такий сигнал. Він засвічується, коли людині неприємно, образливо, боляче.

 

Гра «Стоп-червоне світло!»

 

- Якщо ви помітите неетичну поведінку, негайно скажіть «СТОП-ЧЕРВОНЕ СВІТЛО»

 

1. Два хлопчики про щось голосно сперечались в автобусі, так голосно, що всі почали на них оглядатися.

2. Під час перерви біля дверей їдальні два хлопчики, обігнавши дівчинку і відштовхнувши її, першими вбігли до їдальні.

3. Хлопчик уступив місце бабусі у тролейбусі.

4. Дівчинка, зайшовши до тролейбусу з морозивом, зручно примостилася біля дверей і з апетитом почала облизувати ласощі.

 

- Чому це неетично?

 

- Давайте поміркуємо, які правила культурної поведінки треба дотримуватись на вулиці.

- Де б ми не були, повинні пам’ятати про інших, щоб всім було зручно ні в кого не псувався настрій. Треба проявляти повагу один до одного.

 

- Ситуації:  

1. Ви запізнились до школи. Як ви поступите? (покажіть)

 

2. Хлопчик і дівчинка біля дверей класу. Хто зайде першим? Чому?

3. Ваша вчителька з кимсь розмовляє в коридорі, а вам необхідно щось у неї запитати. Як ви поступите? (батьки допомагають)

 

 

Гра «Магазин» в якому продаються листівки.

- На листівках прислів’я. Покупець повинен бути ввічливим. Він читає прислів’я і пояснює його значення.

«Не одяг прикрашає людину, а добрі справи».

«Вірний друг-то найбільший скарб».

«Людина без друзів, що дерево без коріння».

 «Книга-твій друг і порадник».

 

Вчитель:

- Перша зупинка нашої мандрівки- вулиця Природи.

 

Заходить Природа і гірко плаче:

• Я жива Природа з м. Культури. Мене вкрала Поміха-Неуміха, зачарувала мене. І тепер я нікому не можу показати. Правила культурної поведінки. Можу запропонувати вам вірш А. Портняка  «Зламана гілка»

 

 

Зламана гілка

 

     Зламав Івась гілку ясеневу

     І кинув геть, коли награвся нею.

     Веселий він побіг собі додому,

     Вона ж лежить на гнилищі рудому.                  

 

 

       В самотині зітхає гілка

       Уже на ній не сяде більше пташка.

       Вже вітерець її не захитає,

       «Хитати ще?»- її не запитає                       

 

В її прожилках не бродити соку,

Не гріти мрію ніжну і високу!

Івась у ліжку спить спокійно, тихо

Невже не знає він, що скоїв лихо?                 

 

 

- Чи є серед учнів нашого класу такі Івасики, що ламають дерева? А як ви відноситесь до природи?

 

 

ПРИРОДА:

-Я відчуваю, як чари потроху покидають мене. То ж, можливо ми і зуміємо разом знайти заховані правила.

 

Вчитель:

• Наступна зупинка- вулиця Шкільна.

Що за диво чудернацьке стало?

Наче книжка до нас в гості завітала?

Діти, книжка ця чия?

 

МАР’ЯНА :

- Та це книжка моя.

Вчитель:

• Книжка скаржилась Мар’яні.

(Інсценування)

 

КНИЖКА:

- Я у тебе не в пошані.

Звідкіля це на мені

Плями сині та масні?

Подивися, от сторінка

Намальована хатинка,                                 

Під хатинкою маля

І написано: «Це я»

А за дві сторінки далі

Різні звірі небувалі:

Сині, жовті та рябі,

Що й не снилося тобі!

Люди кажуть:

Ой чия ти?

Як тебе тепер читати?

Скільки ми читали книг

А не бачили таких!

Гей, книжка, тікай ти подалі,

Бо будеш у маслі та салі.

 

МАР’ЯНА:

–Постій і пробач!

Я вже не така!

Підклею листки,

Обгорну у обнову

І, ніби новенька,

Станеш ти знову.

  (Обнімає книжку і виводить)

 

Книга:

 

Я- книга товариш твій,

Користуватись мною вмій.

Я чиста, гарна і приємна,

Тож друже, будь зі мною чемний.

Погані звички забувай,

Мене не рви, не ображай.

І пальці, прошу, ти не слинь,

Коли гортаєш сторінки.

Я, друже - твій надійний друг,

Та тільки для чистеньких рук.

 

Наступного року я повинна завітати до першокласників. Тож поводьтесь зі мною дуже охайно.

 

Фізкультхвилинка – девіз

 

Раз-два, запам’ятай:

До школи вчасно прибігай.

Закони, треба знати.

Майна шкільного не псувати

Товаришам допомагати.

«Добрий день» чемно казати,

Гарно вчитися усім,

Бо школа – це наш другий дім.

 

Книги й зошити любити,

Берегти і не губити.

Акуратним завжди буди

Щоб нічого не забути.                                    

Буду вчитись я сумлінно

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти

Що такі в них гарні діти!                                     

 

Вчитель:

- Недавно ви вступили у нашу велику шкільну сім’ю, стали учнями 1 класу. (Пісня про школу)

- Що ж  говорив татусь?

 

- Недавно до нас завітали нові підручники Буквар і Математика. Треба бережно відноситись до підручників.

Ми школярики-школярі, нас чекали букварі.

 Нас чекали світлі парти, і підручники і карти, і просторий клас.

Наша перша вчителька зустрічала нас.

 

РОЗБИШАКА-ЗАВАЖАКА:  

 

         Я більше люблю усім заважати -

         Стріляти птахів, за хвіст їх тягати.

         Стрибати, скакати, дражнити дітей.

         Я жвавий, веселий, все в мене о’кей!

Вчитель:

• Діти, хто до нас завітав? Це ж Розбишака-заважака.

 

      Р-З.:

-Гаразд, якщо я Розбишака - заважака, то ви невиховані задаваки!

Вчитель:

• Ні. Ти помиляєшся! Наші діти чемні, добрі, щирі і привітні!

 

      Р-З. Ні! Ні! Ні! Все навпаки! Найскромніший, найчемніший, найвихованіший – це лише я.  

Вчитель:

     - Гаразд! Зараз ми це перевіримо.

       1) Як ти будеш себе поводити в гостях на дні народження?

 

Р-З:

-  Я залишу подарунок вдома, він мені згодиться. Ні з ким не буду в гостях розмовляти. Вибиратиму і їстиму лише найсмачніше!

Вчитель:

• Як тобі не соромно!
• А як би ви, діти, поводились?

 

       2) Скажи будь-ласка, як треба ставитись до дівчаток?

 

    Р-З:

- Дівчаткам не даватиму проходу! Ставитиму підніжки, лякатиму й показувати язика.

 

    3. Якщо твій  товариш випадково впаде, що ти робитимеш?

 

     Р-З:

-  Буду голосно сміятись, щоб він бачив, що я зовсім не засмутився. Справжній товариш не любить засмучувати своїх друзів!

 

    4. А чи знаєш ти для чого служить носова хустка?

 

     Р-З:

-  Аякже! Коли чхаю, носа затуляю.

Вчитель:

- Молодець!

 

    Р-З:

-  От і загадкам кінець! Я ж бо справжній молодець.

  Вчитель: 

• Діти, візьмемо його до міста Культури?

Діти:

-Ні!

 

    Р-З:

-Я виправлюсь!

Вчитель:

- Вулиця Гостинна.

        Д. Солодкий

 

        Гостинна сусідка

 

• Де ви були? Тимку й Ганнусю?

Я виглядаю вас давно!                            

 

• В сусідки. Там ішло, матусю,

По телевізору кіно.                                   

 

• А ви не заважали їй.

Сусідці нашій дорогій?

 

• Ні. Тьотя Жанна так зраділа

Немов ми їй – рідня якась

І цілий вечір шепотіла:                                   

«Не вистачало тільки вас!»

 

Вчитель:

- Чи були ці діти проханими гостями? Як зрозуміти вислів тітки?

 

А. Костецький

У гостях

 

У Віті – день народження.

Ми всі туди запрошені,

і ввечері, о шостій,

прийшли до нього в гості.                               

Нам одчинила двері

мала сестричка Віті

і зразу запитала:

- Хто ноги з вас не витер?

           В нас килим не для того

аби його бруднити,

ану біля порогу

знімайте черевики!                                           

Та подарунки зразу

 давайте я сховаю.

Та кришталеву вазу

не скиньте!

Я вас знаю.

Ви думаєте-просто

отак ходити в гості?!

 

Іще сестриця Віті

хотіла говорити,

та ми її не слухали -

таке не варто слухать!                                        

Ми від її «гостинності»

помчали геть щодуху,

бо й справді ох не просто

отак ходити в гості.

Вчитель:

- Чи була сестричка Віті гостинною? Що означає  бути гостинним?

Діти:

-Гості повинні відчути, що ти частуєш щиро, від усього серця. Пригощай гостей привітно але не дуже наполегливо.  

 

 

           Вулиця Дружби

 

       Анатолій Костецький

 

Справжні подруги (інсценування)

 

Першокласниця Людмила

Вранці мамі заявила                    

Все! До школи я –не йду!

Я не стерплю цю біду.

Щастя скінчено моє,

Бо у Рити джинси є!                       

І тепер зі мною Рита

Відмовляється дружити…

Здивувалась мама дуже:               

- Ви ж були найкращі друзі?        

-Так. Але сказала Рита:

поки буду я ходити

не у джинсах, а в спідниці -

їй не хочеться й дивиться,

бо вона  вважає: жінці

для краси потрібні джинси.

Мамо! Дружбу виручай.

Джинси і мені придбай!

Мама спершу подивилась

на  похнюплену Людмилу                      

а потім мовила:

-Діла-а…

Ви справжні подруги!..-

Й пішла…                                                  

А ви

що скажете

мені:

це справжні подруги

чи ні?

 

Вчитель:

          - Як ви вважаєте?

 

Діти:

- Справжні друзі нічого не вимагають один від одного в ім’я дружби, а роблять один для одного, що можуть.

 

Вчитель:

- Діти, а давайте запросимо Природу і Поміху-Неуміху до чаю, почастуємо їх. Можливо це допоможе одній скинути чари, а іншій – стати добрішою, культурнішою.

(Тільки Природа бере склянку з чаєм, як Поміха-Неуміха штовхає її. Склянка падає, розбивається).

 

Оксана Сенатович «Ми розбили склянку з чаєм. (Діалог дівчинки з хлопчиком).

- Ти розбив!            - Ні ти розбила!      - Ти штовхнув! -А ти впустила! - Ти тюхтій! - А ти незграба! - Баобаб! - Ти баобаба. Вже школярка, наче хмарна. Очі повні сліз. Школярка дмухає на пальчик свій.

-Обпекла?    -А ти радій!     Та школярик посмутнів. - Я… ти вибач, не хотів Я штовхнув. - А я впустила. - Я розбив. - Це я розбила. (обнявшись виходять)

 

    Природа:

   -  Цей  віршик ніби про нас складений.

Поміха-Неуміха:

-  Діти! Мені соромно! Я більше не буду такою. Візьміть і мене  в місто Культури. Я буду гарно дружити з усіма.

Розбір ситуацій за малюнками.

 

Вірш А. Костецького «Секрет»

 

Що зробити, щоб удвічі

торт здавався вам смачнішим?                                                

Що зробити, щоб удвічі

кожний день для вас побільшав.

Щоб і радості і щастя

вам було -  аж ніде діти?

Тут – ніякого секрету!

Треба з другом все ділити!

(Пісня про дружбу).

IV. Підсумок

Вчитель:

• Ось ми і дійшли до міста Культури, хоч ще багато про що не дізналися. Нам бракувало часу пройти по всіх вулицях Міста. Ми  продовжимо ще свою мандрівку.
• Сказав мудрець: «Живи, добро звершай!»

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізняє від мавпи й звіра.

Хай оживе істина стара.

Людина починається з добра!

(Пісня  «Дорогою добра»).

А тепер я хочу перевірити, чи знаєте ви ввічливі слова?

          1.Розтопить серце всякого

сердечне слово…(дякую)

2. Даруйте сміливіше радісний настрій

І кожен свій день, як завжди починайте

зі слів “Добрий день”, “Вітаю”, … (здрастуй)

3.Що зробити, щоб удвічі

Кожний день для вас побільшав?

Щоб і радості, і щастя

Вам було аж ніде діти?

Тут-ніякого секрету

Треба з другом все …(ділити)

4.Зеленіє древній пень,
Коли почує: «Добрий…»  (день)

5. Коли тебе впіймають раптом за підказку,
То вчителю ти скажеш: « …,будь ласка»(Вибачте)

6.Книга-твій надійний друг,

Та тільки для чистеньких…(рук)

7.Ти прокинешся рано-рано
Лиш над містом сонце встане.
Підійдеш до тата й мами
І скажеш їм: “Добрий …”(ранок)
8.Якщо їсти вже не в силах,
То скажеш мамі що?...(Спасибі)

 

Правильно діти! Молодці, що знаєте ці ввічливі слова.

 

• Тож раджу: частіше їх друзі, вживайте,

Даруйте сміливіше радісний настрій!

І кожен свій день, як завжди, зачинайте

Із слів: «Добрий ранок, «Вітаю», «Здрастуй!»

 

• Є хороша пісня про усмішку. Давайте заспіваємо разом.

(Співають пісню)

- Закінчується наша мандрівка у м. Культури. Чому ці діти є жителями цього міста? Як ви гадаєте?

Ось і закінчилось наше свято,

Залишивши теплий світ в душі.

На все добре хлопці і дівчата!

Хай у всьому завжди вам щастить!

Підкоряє хай люб’язність ваша,

Ввічливість не тільки під час свят

Щоб здивовано казали навіть старші:

«Що за діти в школі нашій!»