Виховний захід "Майбутнє української витинанки"

О.М. Кизименко, учитель української мови та літератури, С.В. Кодацька,

учитель трудового навчання ЗОШ № 142, м. Харків

 

Виховний захід

«Майбутнє української витинанки»

Мета: познайомити учнів із історією витинанки, видами витинанок; дати поняття про оберегові символи у витинанках; показати різноманітність  форм і візерунків витинанки; навчити виготовляти вироби з поданих матералів; формувати навички вирізування з паперу; виховувати розуміння взаємозв’язку внутрішньої та зовнішньої краси навколишнього світу через створення художнього образу засобами витинанки, шанобливе ставлення до звичаїв і традицій українського народу, зокрема народного мистецтва, культури Батьківщини, почуття патріотизму, усвідомлення своєї національної неповторності; розвивати образне мислення, творчі та комунікативні здібності, художній смак; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Обладнання: зразки виробів, ілюстрації, інструкції по виготовленню витинанки, презентація “Виготовлення витинанки”, таблиця з правилами безпеки при роботі з ножицями і клеєм, записи українських пісень.

Інструменти та матеріали: кольоровий папір, картон, ножиці, клей ПВА, простий олівець, гумка.

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (на дошці записано тему й епіграф заходу)

У повітрі сніжинки кружляють 

На землі осідають, на ганку. 
Знають діти, чи, може, не знають, 
Що зима вирізала витинанку? 
Все зима засніжила красиво, 
Землю вбрала іще до світанку. 
Хто підглядів таке тихе диво? 
                    Хто придумав її, витинанку?        

ІІ. ВСТУП

Учитель. Сьогодні на нас чекає подорож у чарівний світ народного декоративного мистецтва, яке прикрашає предмети, що оточують нас у повсякденному житті – світ витинанки. Ми познайомимося з історією виникнення витинанок й навчимося техніки витинання.

Мабуть, не всі знають, як виготовлялися витинанки. Раніше, коли ще не було в продажі кольорового паперу, люди уміли виготовляти його самі. Для цього використовували сік різноманітних ягід, червоного буряка тощо. Робили навари з квітів, рослин, щоб отримати якийсь конкретний колір, цим фарбували білий папір і лише потім переходили до витинання. Кожна витинанка приурочувалася до конкретної події і відповідала певною традиційною композицією. Так до жнив вирізали «врожайну», до заручин – «заквітчану», на весілля – «весільну», до Новорічних свят – «Різдвяні витинанки». От сьогодні і ви познайомитеся із цим стародавнім видом декоративно-прикладного мистецтва, коли вирізали сніжинки до Нового року.

(Демонстрація зразків Новорічних витинанок)

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1-ий учень.

Немов відтворення серпанку,

З паперу вирізані всі,

Ось перед вами витинанки

Зразки чудової краси.

2-ий учень.

Легкі, прозорі, мов пушинки,

Цілком нагадують вони

Серветки, зірочки, сніжинки

Казковий витвір данини.

3-ій учень.

Здебільшого їх витинають

До світлих новорічних свят.

Ялинки ними прикрашають,

Панелі залів і кімнат.

4-ий учень.

Ажурні витончені стрічки

На стіни клеять і полички.

А ті, що мають форму кіл,

Кладуть під печиво на стіл.

Учитель. Витинанки – орнаментальні й фігурні прикраси житла, ажурно витяті ножицями з білого або кольорового паперу. Від назви техніки виготовлення «витинати», «вирізати» походить і термін. Цікава історія виникнення витинанок. Надамо слово групі пошуковців, які підготували нам цікавий матеріал про витинанку.

1-ий учень. Перші витинанки зі шкіри прикрашали одяг людини, взуття та інші речі ще задовго до того, як люди винайшли папір, і були попередниками паперових кольорових ажурних прикрас, відомих ще з V ст. н. е. Ці паперові прикраси, які можна вважати аналогами традиційних витинанок в Україні, виникли в Китаї і пов’язані з винаходом там паперу. Перші письмові згадки відносяться до VІІ – ХІІ ст.

У ХІІІ ст. паперові прикраси з’являються у Персії, а у ХV ст. через Туреччину потрапили у Європу, спочатку у Венецію, потім в Угорщину та інші країни. Ці витинанки були здебільшого сюжетно – розповідними і уподібнювались до графіки: складні, багатофігурні, дзеркально – симетричні композиції. Завжди вміщувалися на одному аркуші паперу.В Україні витинанки з’явилися у середині ХІХ ст. Це були народні паперові прикраси якими селяни оздоблювали хати. Великим поштовхом до розвитку витинанок був перехід від хат – курянок до чистих хат із світлицями.

2-ий учень. Першими хатніми оздобами були квіти і трави, які розміщувалися на стінах світлиці. Якщо у світлиці були ікони, то їх теж прикрашали квітами. Лише пізніше ці квіти були доповнені паперовими прикрасами. Напередодні весни дівчата та жінки наклеювали на вікна своїх осель чіткі паперові візерунки, які були виготовлені ще взимку. Це були переважно одноколірні зображення (дракони, квіти, виноград, метелики, риби та ін.).

У розвитку паперових прикрас значну роль відігравали і настінні розписи. Витинанки співіснували із малюнками та інколи доповнювали їх. Але з часом паперові прикраси повністю витіснили розписи і цілком декорували інтер’єр.

Розміри витинанок залежали насамперед від призначення і місця, яке вони займали в декорі хати. На рами образів наклеювали маленькі прикраси-розетки та більші «зірочки», «ромби» розміщували вздовж сволока, а великі – фіранкові витинанки пристосовували до розмірів вікон, дверей, поличок.

3-ий учень. Для кожного регіону України характерні свої особливості витинання, і навіть в межах сіл однієї області можна спостерігати різницю у візерунках. Так, на Подніпров’ї витинанки часто доповнювали хатні розписи. Для Поділля властиві два типи розташування витинанок на стінах – шпалерній та килимовій. На Прикарпатті витинанки наклеювали повздовжніми стрічками попід стелю, по сволоку, навколо вікон. Тут вони побутували в поєднанні зі шкіряними прикрасами, настінними розписами, вишиванками, збагачуючи свої форми й орнаментальні мотиви. На Житомирщині витинанки мають прямокутну форму, ними прикрашають полички й мисники. На Вінничині витинанки легші за розмірами, але більш складні за гамою кольорів. Це настінні витинанки з умовним зображенням дерев, птахів та людей, які згодом фарбують у різні кольори. Витинанки Хмельниччини відрізняються від інших великими розмірами. Їх виконують у червоному, жовтогарячому та темно-зеленому кольорах і використовують для оформлення стін інтер’єру.

4-ий учень. За технологічними та художніми особливостями витинанки поділяються на ажурні (зображення міститься в прорізах) і силуетні (зображення виступає силуетом), одинарні (виготовлені з одного аркуша паперу), складні (аплікаційні – з кількох аркушів паперу). Витинанки бувають таких груп: фігурки, розети, дерева, стрічки, шпалери, фіранки.

Учитель. Як правило, традиційна витинанка містить сюжет – за нею можна було прочитати, що відбувається в селі (оселі), хто народився, де весілля, які були свята.

Українські витинанки, а зрештою, і всі види народного мистецтва – це те коріння, це та генетична пам'ять, заглибившись в які ми зможемо стати нацією, ми зможемо стати повноцінними людьми. В основі народного мистецтва лежить безмір віків, з їх досягненнями і втратами, в його основі наші вірування, наша мова, наша писемність, і всі наші попередні життя. Ні одна людина своїм розумом не зможе збагнути, де починається її родовід, де починається отой довжелезний ряд його пращурів. І на кожному з цих етапів нагромаджувалися знання, інформація, що відображалася в матеріальних і духовних цінностях; усе це відкладалося в генетичній пам’яті як особистості, так і цілого народу.

5-ий учень. Легенда про витинанку.

У мальовничому українському селі закохалися палко один в одного юнак та дівчина. Але вони були не вільними людьми. І пан юнака переїздив жити далеко у іншу державу і самого юнака забирав із собою. Сумувала за коханим дівчина, але нічого вдіяти не могла. У знак своєї любові подарувала юнакові красивого голуба, щоб той у далекім краю нагадував про неї та її кохання. Поїхав хлопець геть на чужину. Смутку дівчини не можна було передати ніякими словами. Аж ось, одного сонячного ранку до оселі дівчини завітав білогрудий птаха у яком впізнала вона свого голуба, а це означало, що її коханий живий, здоровий, пам’ятає про неї і палко кохає. Дівчина розцвіла, і повеселішала, дуже зраділа такій звістці та й вирішила відповісти хлопцеві, але не вміла вона писати, ось і вирішила відповісти юнаку за допомогою листа-витинанки. Взяла до рук ножиці та й почала вирізати ними чарівні візерунки про своє життя, про сум за коханим, про любов до нього, про події які сталися у селі. Ось так заговорила витинанка під руками у дівчини. Склала вона витинанку у тоненьку смужечку, прив’язала під крильцями голуба тай відпустила його до коханого. Так парубок отримав звісточку від коханої. Коли ж наречений повертався додому, він мав цю витинанку з собою, і як заходив у село, то всім показував її. Люди дивувалися чарівному узору. І там, де хлопець проходив, всі почали витинати таку ж красу. Так в Україні з’явилися витинанки. А на есні повернувся він разом із своїм паном у рідну Україну тай справили гучне весілля.

Учитель. Наше з вами завдання зберегти, відновлювати і поширювати наші українські традиції, традиції виготовлення витинанок.

Є пісні про квіти, і є про вишиванку,

Та чомусь немає їх про витинанку.

А колись бувало у кожній оселі,

Стіни прикрашали у свята веселі.

Чистий лист паперу у руках я маю,

Відпускаю думку, хай собі гуляє.

Ножиці – за нею! Просиджу до ранку,

Щоб не загубилась рідна витинанка.

III. ПРАКТИЧНА РОБОТА (виготовлення витинанки разом із учителем)

1. Мотивація практичної діяльності

Учитель. Уявіть собі, що ми працюємо у графічній майстерні, де кожен з нас виконує роль дизайнера і виготовляє для вистави свій шедевр – сюжетно-декоративну композицію в техніці витинанки, і це незвичайна витинанка, а своєрідний оберіг, який ви можете подарувати своїм родичам чи знайомим, прикрасити нею свою оселю. Також ця робота буде сприяти відродженню українського народно-декоративного мистецтва.

Я пропоную  вам переглянути презентацію виготовлення ляльки-масляної (перегляд презентації).

2. Роз’яснення практичної діяльноситі вчителем

Отже, сьогодні ми ознайомимося із технологією виготовлення витинанок і створимо власну витинальну композицію, своєрідний власний оберіг. Для сьогоднішньої роботи нам потрібні будуть такі матеріали та інструменти:

- кольоровий папір (односторонній, двосторонній ); він має бути яскравий з насиченими кольорами, щоб добре складався і легко витинався та вирізався;

- білий папір;

- картон (білий, кольоровий);

- клей ПВА, який має бути злегка розведений водою, щоб краще проклеювалась витинанка;

- ножиці (великі, з прямим лезом);

- ножиці (маленькі, з загостренням на кінці леза);

- ніж (за потребою, дуже гострий);

- ганчірка (протирати поверхню витинанки);

- пензель (для нанесення клею).

3)  Повторення правил техніки безпеки при використанні ножиць і клею

Учитель. Зараз ми повторимо правила техніки безпеки при використанні ножиць та клею.

При роботі з ножицями:

1. Класти ножиці так, щоб вони не звисали з парти.
2. Не залишати ножиці в розкритому вигляді.
3. Не тримати ножиці кінцями вгору.
4. Передавати ножиці кільцями вперед.

При роботі з клеєм:

1. Не брати клей до рота.
2. Слідкувати, щоб не потрапив до очей.
3. На виріб багато не наносити.
4. Користуватися пензликом для клею.
5. Залишки клею промокати серветкою.

4. Виконання практичної діяльності учнями

Учитель. Працювати будемо за технологічними картками.

Технологічна картка

1. Доберіть сюжет. Створіть ескіз композиції.
2. Підготуйте кольоровий папір та картон.
3. Складіть аркуш навпіл кольором всередину.
4. Нанесіть малюнок залежно від основної симетрії.
5. Охайно виріжте за малюнком усі елементи композиції. Вирізати слід спочатку маленькі деталі, а потім – більші.
6. Покладіть під прес усі елементи композиції.
7. Визначте положення кожного елемента композиції на картон і наклейте (склеїти витинанку слід від центру до країв, не використовуючи багато клею).

Під час самостійної роботи вчитель контролює виконання роботи, надає індивідуальну і фронтальну допомогу, консультує.

ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Учитель. А зараз ми перевіримо, якими ви уважними сьогодні були.

1. Бесіда-опитування

1. Одним із видів українського народного мистецтва є… (витинанка).
2. Що таке витинанка? (це декоративна прикраса житла, виконана з кольорового паперу методом вирізання  (витинання) за допомогою ножиць та різців).
3. Які витинанки ми сьогодні зробили? (ми створили свій власний своєрідний оберіг. У ньому об’єднуються дійсність, майбутнє і минуле кожної людини).

2. Пропоную вам розгадати кросворд.

1/10                           2                               3                                 4                         5                                     6                       7                               8                                         9

 

 

По горизонталі: 1) Де в Україні витинанки найскладніші за гамою кольорів?

2. Коли виготовляли витинанки, які наклеювали на вікна осель напередодні весни?
3. Що декорують витинанки?
4. Країна, де винайшли папір.
5. Як називається витинанка, зображення якої міститься у прорізах?
6. З чого роблять витинанки?
7. Хто, за легендою, на лапку голуба прив’язував витинанку?
8. Як називаються великі витинанки, які пристосовували для розмірів вікон, дверей, поличок?
9. Як називаються складні витинанки?

По вертикалі: 10) Орнаментальна й фігурна прикраса житла, ажурно витята ножицями з білого або кольорового паперу.

Відповіді: 1. Вінничина. 2. Взимку. 3. Інтер’єр. 4. Китай. 5. Ажурна. 6. Папір. 7. Дівчина. 8. Фіранкова. 9. Аплікаційна. 10. Витинанка.

3. Пропоную вам виконати ще одне цікаве завдання під назвою “Рекламний ролик”. Обидві команди повинні підготувати сценарій ролика, у якому було б розрекламовано витинанку.

Учитель аналізує виконані учнями роботи, звертаючи увагу на їхню оригінальність, ажурність витинанки, правильність композиційного і кольорового рішення. Демонструє кращі роботи.

V. ПІДСУМКОВЕ СЛОВО ВИТЕЛІВ

Сьогодні ми з вами виконали завдання – відродили і зберегли традиції стародавнього художнього промислу. Майбутнє нашої української витинанки, як і будь-чого іншого, залежить тільки від нас – українців, адже ми сильна, добра, вміла, розумна та надзвичайно талановита нація! Тож будемо сподіватися і працювати для того, щоб вити нанкові силуети летіли й через наші оселі, наші серця і душі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антонович Є.А. Декоративно-прикладне мистецтво: Навч. посібник для пед. ін-тів. – Львів: Світ, 1992 . – 272 с.

2. Антонович Є.А. Художні техніки у школі. –  Київ: ІЗМН, 1997. – 86 с.

3. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – Харків: Фоліо, 2005. – 508 с.

4. Дмитренко М.К., Дмитренко Г.К. Уроки з народознавства. – К.: Редакція газети «Народознавство», 1995. – 222 с.

5. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу: історико-етнографічний нарис. – К.: Наукова думка, 1966.  – 198 с.

6. Лозко Г.С. Українське народознавство. –  3-е вид. – X.: Видавництво «Див», 2005. –  472 с.

7. Мельник В.М. Мистецтво витинанки та аплікації. – Тернопіль : Навчальна книга ‐ Богдан, 2006. – 256 с.

8. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. – К.: Український письменник, 1995. – 292 с.

9. Сапіга В.К. Українські Народні свята та Звичаї. – К.: Т-во «Знання України», 1993. – 112 с.

10. Станкевич М.Є. Українські витинанки. – К.: Наукова думка, 1986. – 123 с.

11. Українське народознавство. Навчальний посібник / За ред. С.П. Павлюка,  Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. –  Київ: Знання, 2004. –  570 с.

12. http://about-ukraine.com/index.php?text=52

13. http://te.zavantag.com/docs/1025/index-1130.html 

14. http://svitppt.com.ua/trudove-navchannya/vitinanki.html

15. http://uateka.com/uk/article/culture/art/1196

16.http://gruzdoff.ru/wiki/

 

 

 

 

 

Роботи дітей