Виховний захід " Ми маєм право на життя"

Виховний захід “Ми маєм право на життя”

 

1. У світі всі малята

      І хлопчики, й дівчата -

      Повинні право мати 

      Щасливими зростати.

 

2. В турботливій країні,

     У люблячій родині

     Мужнітимуть здорові

     Біляві й чорноброві.

 

3.  Бо очі карі й сірі

     У злагоді та мирі

     Не плачуть, а сміються,

     Що дітками зовуться.

 

4.   Ти знаєш, що ти людина?

      Ти знаєш про це чи ні?

      Усмішка твоя єдина,

      Очі твої одні.

 

5.     Друже! Бог дав тобі  життя.

      І щоб ніхто не заподіяв  шкоди

      Тобі, малесенький  громадянин,

      Бог дав закони нашого народу.

 

6.     Від дня народження, від іменин -

      Він твій, цей світ широкий за вікном.

      Ти на життя і щастя маєш право

      Під  золотоблакитним знаменом

      Своєї української держави.

 

7.     Друже мій, права дитини

      Ти мусиш вивчити сумлінно.

       Це так потрібно, так важливо

       Напевно,  знати в наші дні,

       Коли з тобою справедливо

       Вчиняють, а коли і ні.

 

8.  Тож послухай, завчи напам’ять,

     Порадь і друзям, прочитай!

     Хай прочитають тато й мама -

     Закони всім потрібно знать!

 

          9.  Будь добрим сином чи донькою,

     Поганим вчинком не зганьби

     Ти роду власного ніколи.

     Люби свою сім’ю і школу,

      І свою Україну теж люби!

( Виходять 4 учні.)

 

Конституція.  Давайте познайомимось.

 

Декларація.      Декларація прав дитини.

                            Декларація – це просто

                            Оголошення всіх прав.

                            Є права й в дітей, звичайно,

                            Треба, щоб усяк їх знав.

 

Конвенція.      Книга прав дитини-це закон.

                          Вона називається – Конвенція  ООН.

Конвенція - головний міжнародний документ щодо захисту дітей. Конвенція ООН має 54 статті, написані шістьма  мовами.

 

Закон. Закон теж документ. На основі  Конституції  України у 1991 році  прийняли закон «Про охорону дитинства».

 

Конституція. Конституція – це Основний Закон. Це записані всі права й обов’язки  громадян України.

 

Разом.                МИ ЗАВЖДИ БУДЕМ ЗАХИЩАТИ ВАШІ ПРАВА!

 

 

Декларація.  Запам’ятайте! Це не пусті слова,

                        Це все записано в законах,

                        В Конституції у нас.

                        Бо держава Україна

                        Завжди піклується про вас.

Буратіно.      Виходить, що наша держава повинна піклуватись про своїх дітей?

Мальвіна.   О, ви робите незвичайні успіхи, Буратіно. І лише одна-однісінька країна   відмовилася. Це країна  Дурнів.

Буратіно.      А цікаво, що це за права, які я начебто маю?

Мальвіна. Ну, ось, наприклад, «Ніхто не має права ображати іншого, принижувати,  карати», як це робив, наприклад, Карабас-Барабас.

Буратіно.     Ух ти! Здорово! А ще?

Мальвіна. А  ще кожна дитина має право ходити  до школи і вчитися безкоштовно, щоб стати грамотним, розумним і вихованим.

 

Буратіно.      Подумаєш. А якщо я не хочу вчитися?

Мальвіна.  Значить, ви порушуєте виконання Конституції. Адже, крім прав кожна  дитина повинна пам’ятати і про свої обов’язки. Ходити в школу, Буратіно, це ваш обов’язок.

Буратіно.   Я так і знав. Зразу палки в колеса. Я думав, якщо  мені дають  права, це, значить, можна робити, що завгодно.

Мальвіна. Ви не маєте жодних здібностей до правознавства. Усі люди народжуються вільними і рівними, усі мають однакові достоїнства і  права. Усі наділені розумом і повинні  ставитись  один до одного, як брати і сестри, незважаючи на колір шкіри.

Буратіно. Та це дурість якась написана. Люди не можуть народжуватись  однаковими,  рівними.  Наприклад, мій сусід, хлопчик, коли  народився, важив 3 кг, а його братик 2 з половиною.

 

Мальвіна. Послухай, народитися рівними-це не значить народжуватися однаковими на зріст і вагу або однаково сильними  і  красивими. Це значить-народжуватися людьми. Але ніхто  ще не народився на   світ міністром з портфелем або генералом з погонами.

Закон.                Щоб права дитини знати,

                           Мій закон вам слід читати.

                           Їх шануй та захищай

                           І про себе також дбай.

                           Тож хочу вас запитати,

                           Чи готові ви вивчати

                           Усі правила мої?

Всі.                    ТАК, ГОТОВІ!

 

Конституція.     Зачекай, закон-це ти?

                           То, будь ласка, поясни

                           Ці закони не прості-

                           У Конвенції вони.

                           Хто їх вивчив, підкажіть,

                           З ними жити поможіть.

1.     Мої права визначено в «Конвенції про права дитини», яку було прийнято ООН 20 листопада 1989 року.
2.     Стаття 6.  Кожна дитина має невід’ємне право на життя.

                  Не меркнуть зорі,

                  Йдуть у небуття,

                  Бо мають право вік світити.

                  Я ж маю право на життя,

                  Я гідно мушу жити.

3.                 А чуєш, як в грудях у нас  б’ється серденько?

                   Бо серце дала нам рідна ненька.

                   Я знаю, тим серцем ми маємо жити,

                   І Бога, і маму, і тата,

                   І край свій любити.

 

4.     Стаття 7.  Кожна дитина має право на ім’я.

 Ім’я має велике значення в житті кожного з нас. Воно супроводить  усіх, мов вірний друг.

 

5.                   Ми маєм право на ім’я,

                     І ти, і він, і ми, і я .

                    У кожного воно своє,

                    До того ж зміст у нього є.

 

6.       Стаття 2.  Усі рівні у своїх правах.

                Ми з сестричкою в сім’ї

                Удвох підростаєм.

                Часто диспути ведем,

                Суперечки маєм.

                Та вирішуємо чесно

                Ми питання різні,

                Знаємо, що у правах

                Усі діти рівні.

7. Стаття 9.  Кожна дитина має право не розлучатися з батьками, виховуватися у сім’ї.

                 Я  матусю обніму,

                 Ніжно притулюся,

                 Знаю: любить як мене

                 Дорога матуся.

                 Гарне право є таке:

                 І щодня вже зрання

                 Маю право на любов

                 Й ніжне піклування.

8.     Стаття 8.   Право  на повноцінне харчування.

                   У сім ‘ї ми маєм право

                   На добре харчування.

                   Від того, що і як їмо,

                   Залежить і здоров ‘я, і навчання.

 

                   І дуже корисно для нас

                   Вживати вітаміни,

                   Бо це впливає на здоров‘я

                   Кожної дитини.    

 

9.     В нас у школі випікають

       Пиріжки тепленькі.

       Які ж вони рум’яненькі,

       Запашні, тепленькі.

       Бо ми знаємо, напевне,

       Право не останнє:

       На гаряче, повноцінне

       Смачне харчування.

 

10.   Стаття 28. Кожна дитина має право на освіту.

                Я навчаюся уже у третьому класі.

                Дуже хочу виростати не у сірій масі.

                Вивчусь- стану інженером або адвокатом.

                Бо я маю, про це знаю, на освіту право.

 

11.         Бо всім відомо, що без школи ,

              Без знань, що мусиш там набуть,

              Не станеш у житті ніколи

              тим, ким з дитинства мрієш буть.

 

12.         Дай знання нам,  школо-мати,

              Щонайсильнішу зброю в руки,

              Вчи нас зло перемагати

              І в душі повік тримати

              Світло правди і науки.

 

13.       В школі всіх наук джерела,

            Зібрані зі всього світу

            Обіцяю добре вчитись -

            Я маю право на освіту.

 

14.   Стаття 24. Право на здоров’я і   медичну допомогу.

               Якщо ж погано стало нам-

               Батьки заб’ють тривогу.

               Для цього право є у нас

               На медичну допомогу.

 

15.           І лікарі, і вчителі

                Піклуються про діток.

                Бо здоров’я  всіх дітей 

                Найдорожче в світі.

 

16.           Нещодавно необачно

                Я пальчик порізав.

                Дуже плакав - бо боліло.

                Хто ж мене утішив?

                Медсестра   хороша  наша.

                І сказав я нишком:

• Маю  право я на поміч,

                На поміч   медичну.

 

17.           Я маю право на свободу  думки.

                Моя Україна -широкі простори,

                Поля і левади, долини і гори.

                Молитва і пісня, і слово натхнення.

                З чого почалась Україна для мене?

                Чи з пісні тієї, що в небо злітає?

                Чи з рідної мови, що звуками грає?

                А чи з  «Отче наш», що  мати навчає?

 

18.            Дитина кожна має право

                 Свою власну думку мати.

                 А держава обіцяє

                 Її завжди  поважати.

 

19.   Стаття 31 .  Кожна дитина має право на відпочинок і дозвілля.

          Щоб були ми всі щасливі,

           І  здорові, і красиві,

           Щоб уміли всі співати,

           Жартувати й  танцювати,

          То ж давайте не журитись.

           Нумо, дружно веселитись!

                           Пісня

20. Стаття 29. Освіта дитини має бути спрямована на розвиток особистості,  талантів.

         В школі пишем і читаєм,

         І малюєм, і співаєм.

         Свій талант ми розвиваєм,

         На розвиток особистості право маєм.

 

21.   А брати участь в конкурсах, змаганнях-

        Це все мені наснаги додає.

        І я скажу відверто без  вагання-

        Щасливий тим, що таке право є.

 

22.   Ми танцюєм і співаєм,,

        І відвідуєм гуртки.

        Ми таланти розвиваєм

        І дівчата, й хлопчаки.

          І таночок наш завзятий

          Ми танцюєм залюбки.

                           Танець.

23.    А ще дуже я не хочу,   

          Щоб була війна.

          Скільки горя, сліз і кривди

          Приносить вона.

          Я не хочу, щоб ніколи

           Ні жодна дитина

          Стала жертвою війни,

          Жертвою насилля.

 

24.    Хочеш людиною справжньою стати,

         Наші закони навчись поважати.

         Навчись їх виконувать завжди і всюди,

         Тоді і тебе поважатимуть люди.

 

    Вірш  про Вітю.

1.  Вітько-третьокласник крокує додому

      Героєм таким, що не снилось нікому.

      Аж раптом Вітькові назустріч – першак.

      Всміхнувся Вітько і промовив: «Так-так!»

      І ,випнувши груди, підходить до нього.

      -Гей, ти! Треба старшим дорогу!

      І хлопця малого портфелем як лясне!

      Аж всівся на землю малий першокласник…

      Вітько реготнув: -  Так і треба, щоб знав!

      І далі по вулиці покрокував.

 

Ведуча.   У нас присутні експерти: правознавець і журналісти. Давайте їм надамо   слово.

• Як  же закон нашої країни ставиться до таких вчинків?

 

Правознавець. Хлопець  Вітько вчинив правопорушення: він порушив Закон про  охорону дитинства.

Стаття 6.     Кожна дитина має невід’ємне право на життя. Адже цей  удар міг       завдати шкоди здоров’ю, а можливо навіть життю першокласника.

Стаття 10.   Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. За скоєння таких злочинів хлопцем його батьки можуть бути  притягнуті до кримінальної  відповідальності.

 

Журналіст.   Сьогодні 250 млн. дітей живе за рахунок важкої праці, жебрацтва  пограбувань. Кожен рік від хвороб помирає 5 млн. дітей. Поширюється торгівля дітьми.

Журналіст.    Використовують дітей, від яких відмовилися батьки, для пересадки органів. В Україні 3 чверті дітей діти з хронічними хворобами. 

                       Появився новий тип дітей - «діти вулиці». На основі  Конституції  Україна  у  1991 році  прийняла Закон  про охорону  дитинства.

Сценка.

Баба.    Ну й попрацювали ми сьогодні. Славно-славно.

Дід.       Таки витягнули  ріпку. Сам я не справився би. Молодці, що слухались  старших і допомагали один одному.

 

Баба.   Діду, а давай поїдемо на базар та продамо ріпку. Вторгуємо  трохи   грошей.  Щось купимо на зароблені гроші…   

 

Дід.    Так-таки-так! Правду кажеш, бабо. Поїхали. Піду-но я запрягати Гнідого…

 

Внучка.  Я так хочу смачненьких цукерок, тістечок, і яблучок, і тортика.

 

Кицька. Няв-няв! А я поласую смачною сметанкою! І сиру свіженького  не завадило б. А якби ще й…

 

Собачка. Гав-гав! Розмріялась.. А яка смачна кісточка!А ще з м’ясцем!

 

Мишка.  А мені…А  мені…дуже  хочеться зерняток.  Соковитих, повних, цілу жменю.

 

Дід.   От ми й повернулись. Як  ви тут без нас? Справувались?

 

Баба.    Продали ми ріпку. А на виручені гроші відгадайте, що купили?

 

Дід.  А купили для внучки мобільний телефон.

 

Внучка.  Ура! Ля-Ля-Ля! У мене є телефон. Спасибі, бабусю! Спасибі, дідусю!

 

Баба. Що з тобою, Собачко?

 

Дід. Чого засумувала, Варварко?

 

Баба. А ти чого похнюпилась, Мишко-Сіроманко?

 

Собачка.   Де ж справедливість?

 

Кицька. Ми ж тягнули ріпку всі разом,а приз отримала тільки внучка.

 

Мишка. Права рівні для усіх.

 

Баба.  А й справді, діду, ми порушили права Мишки, Кицьки та Собачки.

 

Дід.   Так, бабо, працювали усі, а винагороду одержала лише  внучка. Що ж робити?

 

Внучка.  Я знаю. Ось  телефон. Візьміть, будь ласка, поверніть його в магазин і купіть  для всіх нас білети у най кращий цирк.

 

Кицька.  А дідусеві ще й на футбольний матч, бо  якби  він не посадив і не  доглядав ріпку, то і тягнути не було б що.       

 

Ми право маєм дихати повітрям,

Спостерігати за хвостом комет,

І милуватись піснею веселки,

І зустрічати з вирію лелек.

 

Стрічати сонце й промені ловити,

І брати в руки крапельки роси,

І подумки до квітки говорити:

«Яке це щастя – жити і рости!»

 

Ми маєм право працювати досхочу,

Виконувати справу по душі.

А чи зірки ловити в сяйвах ночі,

чи слухати від місяця казки.

 

Яке це щастя вранці прокидатись

І чути ніжний голос солов’я.

Росинкою сріблястою вмиватись,

І всім кричати:-Це моя Земля!

 

І маєм право жайворонка чути,

І бачити у небі журавлів.

Тому завжди пишатися я буду,

Що маю право жить на цій землі.

 

Ми маєм право – вірить і любить.

Ми можем самі вибирати друзів,

І підставляти їм плече своє,

Збиратись за столом в тісному крузі,

На дружбу, спілкування право є.

 

Ми маєм право всі ходити в школу.

І здобувати там скарби-знання.

Мабуть, за право жити – в нас нічого

У світі найдорожчого нема.

 

Прагну жити

Хочу чути мову.

Хочу в небо пташкою злетіть.

Хочу крикнуть, щоб усі почули,

Що життя – така коротка мить.

І якщо на мить це маєм право –

Значить, треба вірити і жить.

 

Пісня