Виховний захід "Ми всі господарі природи, тож збережімо її вроду"

Ми всі господарі природи, тож збережімо її вроду

Мета: поглибити знання дітей про багатогранність і цінність природи; розширити уявлення про вплив людини та її поведінки на навколишній світ; розвивати спостережливість,кмітливість, увагу; виховувати ціннісне ставлення до природи, як до рідної домівки, турботливе ставлення до неї; прищеплювати вмiння культурно поводитись в природi.

Ведучий 1 Наш дивний свiт, такий, як казка,

Он в небi хмаронька пливе.

Тож бережи його, будь ласка,

Все в ньому гарне i живе.

Он квiтка полум’ям палає,

І ясне сонечко блищить.

Чарiвна пташечка співає:

 -Все в дивосвiт прийшло, щоб жить.

Ведучий 2

Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає в нас природа. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів пташок, запах квітів – усе це дороге серцю і ні з чим його не можливо зрівняти, забути. Рідний край – наш дім, вишенька біля хати, хрущі над вишнями, вулиця, по якій ми ходимо, річечка, біля якої відпочиваємо, у якій так любимо плескатися.

Ведучий 1 Все, що нас оточує i не зроблене руками людей,— це природа. Спiлкування з природою дає найбiльшу насолоду та радiсть, викликає найпалкiшу любов до рiдного краю, до життя. Природа є джерелом натхнення для художникiв, письменникiв, композиторiв. Шепiт води, зелених дiбров, спiв пташок, запах квiтiв — усе це природа рiдного краю. Недарма природу називають ненькою. Всi ми — дiти природи, та не всi однаково добре ставимося до неї. Природа потребує постійної уваги, турботи. Ми повиннi берегти природу, охороняти її багатства.

Ведучий 2

Сьогоднішній наш захід присвячений любові, добру та красі природи, адже всі ми повинні розуміти красу природи, робити для неї добро і любити її. Розпочнемо з легенди:

Було у матері Природи три доньки. Одну з них звали Краса, другу – Доброта, третю – Любов. Дружно вони жили, доньки любили свою матір, піклувалися про неї, допомагали їй у всьому. Та якось серед них виникла суперечка: «А хто ж важливіший для нашої матері Природи? Від котрої з нас більше користі?».                                                                                                                          - Я найважливіша, – сказала Краса, – бо я роблю нашу матір Природу прекрасною, неповторною, чарівною.                                                                             - А от і ні, це я важливіша, – сказала Доброта, – бо є люди, які не розуміють тебе, а тому часто шкодять нашій матері. Я ж роблю людей добрими до природи.                                                                                                                      - Найважливіша я – Любов, – промовила третя сестра, – адже ваша краса і доброта нічого не варті без мене. Насамперед Природу потрібно любити. Лише тоді люди будуть робити для неї добро і розумітимуть її красу.Звичайно, мати Природа швидко помирила дочок, пояснивши їм, що всі троє однаково потрібні їй, однаково важливі в її житті.

Герої цієї легенди допоможуть і нам це зрозуміти. Першою до нас завітала Краса.(слайд)

Ведучий 1 Красу можна сприймати зором, слухом, а ще більше – серцем. Про красу можна розповісти словом…

Учень:
Буває часом сліпну від краси,
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво.
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо.
Усе як є – дорога, явори,
Усе моє, все зветься Україна,
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори.

Ведучий 2Про красу можна розповісти піснею…

(Учні співають пісню «Зацвіла в долині»)

Ведучий 1 Про красу природи можна розповісти картиною, як це роблять художники. До вашої уваги репродукції картин. (слайди)

Ведучий 2Як бачите, кожна людина, бачить красу по-своєму. Інколи це буває так:

До квітучого лугу прийшли два юнаки – Сергій і Матвій.

Сергій: Яка краса! Дивись, на зеленому килимі немов виткав хто рожеві, червоні, білі, блакитні квіти.

Матвій:Справді, красива трава. Сюди б корову пустити, до вечора буде двоє відер молока.

Сергій: А бджоли бринять, немов арфа.

Матвій:А вулики б сюди вивести… Меду, меду стільки б наносили.

Сергій: І є ж такі люди, що не бачать тієї краси?!

Ведучий 1 Дійсно, такі люди є.І по-різному вони ставляться до природи. Є і такі, які не бачать цієї краси, не розуміють її. І з роками таке нерозуміння краси може обернутися великим лихом для природи.  Тому наш захід ми проводимо для того, аби серед вас не зустрілося таких дітей, які не розуміють краси природи. Одним із наслідків нерозуміння краси природи є славнозвісна «Червона книга», в яку занесені види рослин і тварин, що зникають з лиця Землі. А зараз ми разом помандруємо по сторінках Червоної книги України. 
 (слайд) Ведучий 2

Ще біліє сніг ранньою весною, з відлигами чергуються морози, а під сніговою ковдрою вже пробуджується нове життя. 
І ось з’являються перші посланці зеленоокої Весни. 
- Квіти підсніжника , проліска - провісники тепла, символ сподівань на краще майбутнє. Їх називають квітами надії. Вони першими відкривають весняний карнавал цвітіння. Підсніжники та проліски занесені до Червоної книги України – і потребують охорони. (слайд)

Ведучий 1
Та ось юна Весна ніби подорослішала і перетворилась у зрілу неповторну красуню. За підсніжником і проліском з’являється королева весняної флори – одна з найкращих весняних квітів – сон. Інколи в народі її називають диким тюльпаном. Назва пов’язана з стародавнім слов’янським повір’ям, яке говорить, що коли покласти сон-траву на ніч під голову, то уві сні обачиш своє майбутнє. (слайд)

Ведучий 2
- У травні зацвітають конвалії. Ця чудова квітка, яку називають “лілія долин” на грані винищення і занесена до Червоної книги України (слайд).   Ведучий 1На «червоних» сторінках Червоної книги України налічується і понад 200 видів тварин, які є рідкісними і перебувають під охороною. Це беркут, лелека чорний, журавель сірий, зубр, кіт лісовий. (слайд).                               
Учні
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний та чудовий,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.

Невже в майбутньому на світі
Не будуть зеленіти віти –
Верби, берізки, горобини
І диво-дівчинки калини.

Невже ми більше не побачим,
Як біля річки верби плачуть,
Як розцвітають на майданах,
Високі красені каштани.
Ми всі господарі природи,
Тож збережемо її вроду!

Ведучий 2

Гра «Впiзнайте мене» (слайди)

1.Цей гарний i цiнний птах заслуговує на увагу людей i охорону. В однiй iз вiдомих дитячих казок його назвали «гидким каченям». (Лебiдь)

Лебідь – сильний птах. Він може збити з ніг навіть людину. Ці птахи дуже вірні один одному. Тому існує вислів «лебедина вірність».                                                                                                                     2. Пташеня цього птаха малесеньке — 3 г, але воно хоч і слiпе, несе на спинi iнше пташеня. Що ж воно робить? Викидає всiх iз гнiзда. Але мине 4 днi, i цей iнстинкт зникне. Цi птахи не висиджують i не виховують своїх дiтей, а пiдкидаютъ їх рiзним птахам. (Зозуля)

3. Великий птах iз довгими ногами й прямим дзьобом, полює в мiсцях, багатих на воду. Про нього в народi кажуть: «Птах, що приносить дiтей, щастя». (Лелека)

4. Цi птахи можугь передбачити погоду. Ще їх називаютъ маленькими барометрами. Про них в народi кажуть: «Низько лiтають над землею — на дощ». (Ластiвка)

5. Б’ється, стука молоток, поправляє нам садок. (Дятел)6.Уночi гуляє, вдень спочиває, має круглi очi, бачить серед ночi. (Сова)          7.Дуже товстi ноги маю, ледве їх переставляю,Сам високий я на зрiст, замiсть носа в мене хвiст. (Слон)                                                8. Очi — на ногах, а будиночок — на спинi. (Равлик)

Ведучий 1 До вашої уваги гумор у виконанні  

1.Їжак запросив у гості сороконіжку. Дуже довго її не було. І ось нарешті стук у двері. 
− Чому ти, сороконіжко, так довго йшла? 
− Якби ти не повішав на дверях табличку «Витирайте ноги», я б швидше прийшла. 

2.Стоїть хлопчик біля клітки з левом. Підходить працівник зоопарку і каже: 
− Хлопчику, відійди від лева. 
− Не бійтеся,дядечку, я йому нічого не зроблю. 

3. Бродить у ліску коза і дерева обгриза, 
Об'їда кору вона, 
Та й ще мекає, 
Сма- а- ччна-а 
Я кричу: хлоп'ята! 
Провчимо рогату, 
Захистімо рідний ліс 
Від таких шкідливих кіз 
Щоб прогнати ту козу 
Почали ламать лозу. 
Ми природу захищали 
Так, що аж гілки тріщали! 
Та чомусь мій дід Панас 
Лаяв не козу, а нас. 
Ведучий 2Справді, істина ця не нова: «Краса врятує світ!». Але як і чим врятувати і зберегти красу? Обдаровуючи нас всім необхідним для життя, Господь ставить перед кожною людиною просте, але дуже відповідальне завдання: не втомлюватись творити добро, примножувати красу у створеному Ним світі.(слайд)(відеоролік)

(Під музику заходить Баба Яга)

Ведучий 1 Дівчинко, хто ти? І що це у тебе за книга?

Баба Яга  Я- Баба Яга,                                                                                                           Хоч ще молода.                                                                                                        Чаклувати тільки вчуся,                                                                                                  Вчусь я робити  зло.                                                                                                             Щоб сонечко не світило,                                                                                                   Щоб пташечка не співала.                                                                                                             Я поспішаю, зло викликаю                                                                                                                 А це у мене книга Зла.

Ведучий 1 – Дивно! Зазвичай книги вчать добру. В книжках живуть добрі казки, оповідання, вірші.

Баба Яга В книзі зла теж є вірш . Ось послухайте.

Коли де-небудь квітку бачу,«Зірви!» –– кричить мені, аж плаче.Повз деревце іду зелене,«Зламай!» –– схиляється до мене.В гніздечку пташку стріну в гаї,«Зжени!» –– мерщій мене благає.«Забий!» –– з болота жаба просить.«Замуч!» –– цвіркун сюркоче в просі…

 
УченьЕ ні, негарний вірш такий.                                                                                                 Хай краще буде –– навпаки!  Коли де бачу квітки очі,                                                                                            «Люби!» –– вона мені шепоче.                                                                                         Повз деревце іду зелене,                                                                                          «Привіт!» –– схиляється до мене.                                                                                            В гніздечку пташку стрінув в гаї,                                                                                    Питає пташка: «Як ся маєш?»                                                                               «Спочинь!» –– з болота жаба просить.                                                                    «Всміхнись!» –– цвіркун сюркоче в просі…Який же світ кругом чудовий!Додому йду в добрі й любові. 

Ведучий 1 Не хочуть діти прислухатися до твоїх порад Ягусю

Баба Яга –Нущо ж піду пошукаю невихованих дітей.

Ведучий 1
Природа нам – як рідний дім,
Вона усім як мати.
Щоб лад завжди був в домі тім,
Про це нам треба дбати.                                                                                                         Ведучий 2

Прийде весна й покличе нас
В поля, теплом зігріті.
Та знати треба повсякчас,
Як слід й не слід чинити.Ведучий 1                                                                                                                      Не рви трави товсті жмути,
Не рви в букети квіти.
Все, що навколо бачиш ти,
Рости повинно й жити! Ведучий 2

Не рви, не знищуй, не руйнуй –
Це заповідь для тебе:
Красу планети не зіпсуй –
Вона одна під небом.

Ведучий 1 Ніхто сьогодні не буде сперечатися, коли я скажу: «Природу потрібно любити!».  «Діти, – любімо не словом, ані язиком, але ділом і правдою». Як довести нам свою любов до матінки природи? Тільки добрими ділами, тільки примножуючи красу.

Учні:

Добрим світ створив Творець.
Сонце – спільний наш отець,
Земля, звичайно, – мати.
Треба їх нам зберігати!

Любіть природу вічно,                                                                                                  Любіть її красу.                                                                                                                        І сонце, що так світить.                                                                                                      І блискавку-росу.

Довкілля це прекрасне,                                                                                                   Бо нам у ньому жить,                                                                                                                       Й бездонне небо ясне,                                                                                                                       І кожну, кожну мить.

Ведучий 1 Гра «Можна- не можна» (слайди)

Ведучий 2

Усе менше залишається  на Землі місць, де б не ступала нога людини. І все більше природа потрепає від її діяльності. На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов’язана з навколишнім середовищем. Але з тих пір, як з’явилося багато машин і механізмів, небезпечне втручання людини в природу різко посилилося.  На орних землях усе частіше будуються міста й заводи. В атмосфері над містами з’явилися оксиди вуглецю, азоту та інші шкідливі речовини.

 Ведучий 1   Відбувається забруднення стічними водами з промислових і комунальних підприємств великих і малих річок, озер, прибережних морських вод.

 Ведучий 2

  Є на землі українській криниці, стежки до яких поросли бур’янами, замулюються в них віконця – джерельця, ніхто не бере з них воду. Обходить їх стороною і людина, і тварина. Чому ж так? Бо вода з тих криниць несе хвороби і смерть.

Ведучий 1   Є така земля, яка отримала сумну й тривожну назву – Чорнобильська зона. 26 квітня 1986 р. сталося лихо аварія на Чорнобильській атомній станції. Радіація омертвила землю, ліс, воду. Багато земель України стали брудні. На них не можна сіяти хліб, пасти худобу, збирати ягоди, гриби. На заражених земляхнікому тепер не можна жити, землі треба лікувати. Люди змушені були залишити свої домівки й усе, що в них було. і переїхати жити в інші місця.

Уривок із фільму «Чорнобильська трагедія».

Ведучий 1  Природа. як поранений птах. кричить, прохає людей допомогти їй.Пам’ятайте, що кожна зламана гілка, кожна зірвана квітка, кожен спійманий метелик, розорений мурашник, забруднене джерельце – це болюча рана, яку ви завдаєте природі.

Ведучий 2 Світ навколо вас дуже привабливий і цікавий, і ви живете у ньому, як у рідному домі, бо ви- теж частинка цієї природи. А щоб нам було затишно і добре, треба поводити себе мудро, оберігати довкілля, бо без нього ми не зможемо жити. Треба допомагати природі відновлювати свої сили.    Ви це можете!

1. Посади деревце, щоб очищувало повітря.
2. Посій квіточки, щоб радували зір.
3. Зроби з дорослими шпаківню, чи змайструй сам годівничку для пташок.
4. Люби цей світ – він чекає твоєї доброти, захисту, любові.

Ведучий1  Всім вам зрозуміло, що потрібно берегти природу. Навіть найменша причетність кожного з вас до цієї справи буде вагомою підтримкою життя на планеті і сьогодні, і в майбутньому. І якщо кожен з вас біля школи чи своєї домівки посадить дерево, а на клубмі - квіти, то згодом наша держава Україна перетвориться у квітучий сад. Намагайтесь не кривдити "братів наших менших", допомагати, якщо якась пташка чи тварина опиниться в біді, і взимку звірам і птахам треба допомагати: зайчику покладіть під кущик кілька морквинок і листочок капусти, птахам насипте зерен у годівничку. Не забруднюйте ріки, озера, парки, вулиці, ліси. Не ламайте кущі, гілки на деревах, не рвіть квіти, особливо ті, які занесені до "Червоної книги", не залишайте в місцях відпочинку сміття.

Ведучий 2 Он повзе мурашка,                                                                                                                 Ось хлюпоче річка,                                                                                                            Не зривай ромашку.                                                                                                          Не топчи травичку,                                                                                                              В зелені діброва,                                                                                                                      В китицях ліщина.                                                                                                           Глянь, яка чудова                                                                                                               Наша Україна.                                                                                                                  Журавлі над лугом                                                                                                                   Крилять рівним клином                                                                                                   Будь природі другом,                                                                                                Будь природі сином.

Ведучий1  Ось i добiгла кiнця наша подорож у свiт природи.  Хочеться вiрити, що тi знання, якi ви отримали сьогоднi, не забудуться нiколи. Тож пiклуйтеся про природу і будьте природi друзями!

Бережи природу – предків заповіти,
Не засмічуй воду, землю і повітря.
Хай в душі і серці горить, як багаття,
Всі ми на планеті рідні сестри й браття!