Виховний захід « Мова – душа народу».

Про матеріал

Поглибити знання здобувачів освіти про українську мову; розвивати мовлення, мислення; формувати уміння учнів працювати в групі; сприяти формуванню в учнів комунікативних, регулятивних умінь; - виховувати національну свідомість учнів, естетичне чуття слова.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Криворізький педагогічний інститут

Відділ перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів

педагогічних працівників

Реєстраційний №____

ВИКОРИСТАННЯ ІКТ ТА ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ У ФОРМУВАННІ СВІТОГЛЯДНИХ ОРІЄНТИРІВ УЧНІВСТВА НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Кваліфікаційна робота

вчителя початкових класів

КЗОШ І – ІІІ ступенів № 103

Комірної Людмили Миколаївни

Кривий Ріг – 2016

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та читання в початкових класах……………………………………5

1.1. Особливості технології уроків української мови та читання………………...5

1.2. Графічні організатори на основі ІКТ як засіб розвитку компетентносних умінь учнів школи ……………………………………………………………………..10

Розділ 2. Організація навчального процесу щодо використання інтегрованих уроків у формуванні світоглядних орієнтирів учнівства …………………………………..16

2.1. Визначення сутності поняття «інтегровані уроки» у науковій літературі….17

2.2. Можливості використання інтегрованих уроків для формування світоглядних орієнтирів учнів………………………………………………………………………..18

2.3. Педагогічні умови ефективного застосування інтегрованих уроків для формування пізнавального інтересу учнівства ……………………………………...19

Висновки………………………………………………………………………………..23

Список використаних джерел………………………………………………………....25

Додатки

ВСТУП

На сьогоднішній день постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання. Метою такої освіти є формування конкурентно здібної, творчої особистості, яка буде спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

Досвід переконує, що комп’ютер та інформаційно-комунікативні технології сприяють здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку особистості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.

Науково-теоретичною основою дослідження стали: праці сучасних дослідників Інтернет - ресурсів та медіа- технологій у навчанні ( В.ЮБиков, Ю.О.Жук, С. Гончаренко, Б. Кедров, Б.Новик, О.Спіркін, В.Тюхтін )

Мета роботи: роботи полягає в теоретичному та методичному обґрунтуванні системного підхіду до використання ІКТ та інтегрованих уроків; у формуванні світоглядних орієнтирів учнівства на уроках української мови та читання в початкових класах; у наданні практичних рекомендацій.

Обрана мета роботи зумовила постановку й виконання таких завдань:

вивчити науково-методичну літературу з проблеми дослідження;
виявити можливості проведення інтегрованих уроків у старшій школі;
обґрунтувати педагогічні умови ефективного проведення інтегрованих уроків з метою формування світоглядних орієнтирів учнів початкової школи.
дослідити сучасні підходи до використання інформаційних технологій в системі середньої загальної освіти.
урізноманітнити форми подання інформації та типів навчальних завдань.
створити навчальне середовище, яке забезпечує "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації.

Актуальність роботи полягає:

у тому, що необхідно поглиблено і системно вивчити специфіку використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та читання в початкових класах;
у теоретичному та методичному обґрунтуванні системного підхіду інтегрованих уроків;
у розробці й обґрунтуванні системи методичних рекомендацій з метою формування навчальних умінь учнів.

Об'єкт дослідження: процес формування світоглядних орієнтирів учнів за допомогою інтегрованих уроків та інформаційно- комунікаційних технологій.

Предмет дослідження: сутність, структура і умови формування світоглядних орієнтирів учнів початкової школи за допомогою інтегрованих уроків та інформаційно- комунікаційних технологій.

Методи дослідження: вивчення й аналіз педагогічної літератури; спостереження; бесіда; вивчення досвіду вчителів.

Теоретичне значення дослідження визначене його актуальністю, результати аналізу дозволяють більш повно з'ясувати сутність проблеми.

Практичне значення роботи полягає в тому, що теоретичний матеріал та розроблені методичні рекомендації, вправи і конспекти уроків можуть бути використані у практиці вчителів – словесників, студентами гуманітарних вищих навчальних закладів під час підготовки до практичних знань з української мови та літератури , усіма, хто прагне поглибити свої знання з української мови.

Структура роботи: робота складається з двох розділів, висновків до кожного розділу, висновків до роботи, списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Особливості технології уроків української мови та читання в початкових класах

Розглянемо найбільш перспективні педагогічні концепції, що діють у галузях мовної і літературної освіти або можуть бути застосовані в них.

Модульне навчання – це пакет науково адаптованих програм для індивідуального навчання, що оптимізує на практиці академічні та особистісні досягнення учня з певним рівнем підготовки. Воно здійснюється за окремими функціонально автономними вузлами, відображеними у змісті, організаційних формах і методах, тобто за модулями, призначення яких – розв’язання конкретного кола психолого - педагогічних завдань.

Модульно-розвивальна технологія навчання

(за А.Фурманом)

Мета: забезпечення оптимізації соціального зростання вчителя й учня.

Завдання: самореалізація особистості вчителя й учня, завдяки творчому прилученню їх до культурних цінностей, оптимальний розвиток кожного.

Принципи: духовність, інтелектуальний розвиток, модульність, динамічність, гнучкість, усвідомлення навчальних перспектив.

Зміст: знання (гуманітарні, наукові) як інструмент свідомості; норма – соціальної взаємодії, пізнавальної, програмно-регуляційної; цінності – духовні, світоглядні, моральні.

Форма організації : модуль

Модульно-розвивальна технологія навчання є версією модульного навчання, розробленою українським психологом А.Фурманом як альтернативна нинішній класно-урочній. Основне завдання: самореалізація особистості вчителя й учня, оптимальний для кожного з них розвиток здатності до безпосереднього, продуктивного спілкування з навколишнім світом, людьми, власним „Я”.

Технологія інтегрованого уроку

Інтегрований урок – урок, в якому органічно поєднано відомості з інших навчальних предметів, поєднаних однією темою. Таке поєднання сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

Способи інтеграції

За змістом

(залучення матеріалу з інших дотичних предметів).

За способами пізнавальної діяльності

(спостереження, мовлення, мислення) В інтегрованому уроці застосовується обидва способи інтеграції з переважанням залежно від теми заняття та рівня підготовки учнів.

Типологія інтегрованих уроків української мови та читання

(за Л.Варзацькою)

- вступні уроки (уроки до певної навчальної теми з використанням між предметних зв’язків та інтегрованих видів діяльності);

- базові уроки (уроки, спрямовані на вироблення, корекцію і контроль навичок, умінь узагальнювати і систематизувати виучуваний мовний матеріал. На цих уроках не використовуються інтегровані засоби навчання, ефективними є між предметні зв’язки);

- заключні уроки (уроки з вивчення певної теми та широким використанням інтегрованих видів діяльності, що активізують словесну творчість, розкривають виражальні можливості мовних засобів (слова, граматичні форми, інтонації))

Технологія особистісно-зорієнтованого уроку

Увібравши в себе елементи різних методик (розвивального, модульно-рейтингового навчання, педагогіки співробітництва), особистісно-зорієнтоване навчання ставить за мету зробити учня суб’єктом навчальної діяльності, забезпечити можливість навчання за індивідуальною програмою, створити умови для його самовизначення й самореалізації, спиратися на інтереси, цінності, схильності, психолого-фізіологічні особливості (пам'ять, увагу, уяву, мислення) особистості.

Учитель, обираючи особистісно-зорієнтоване навчання, має пам’ятати:

- стиль спілкування на уроці повинен ґрунтуватися на педагогіці співробітництва;

- урок слід будувати на діяльнісній основі: учень активно працює – одноосібно, у парі, групі, кооперативно;

- оволодіння навичками ціле визначення, планування, організації, рефлексії, оцінки, корекції є обов’язковим;

- учитель має спиратися на суб’єктивний досвід, психофізіологічні особливості школяра, його інтереси, ціннісні орієнтації, індивідуальний стиль навчальної діяльності, створювати атмосферу успіху;

- учень постійно має знаходитися в ситуації вибору;

- використовувати активні й інтерактивні методи навчання.

Структура особистісно-зорієнтованого уроку

(за А. Фасолею)

Мотивація (мета: сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми).

Цілевизначення (мета: чітке визначення цілей, забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони мають досягти на уроці й чого від них чекає вчитель).

Рефлексія (мета: обговорення роботи на уроці, а саме участі кожного в спільній діяльності, аналіз здобутих результатів, труднощів, обговорення шляхів подолання недоліків у роботі, осмислення своїх відчуттів, порівняння їх з відчуттями й міркуваннями однокласників, планування досягнення намічених цілей). Послідовність формування рефлексивних умінь має такий вигляд: аналіз і оцінка – взаємо аналіз і взаємо оцінка – самоаналіз і самооцінка.

Оцінювання (на уроці оцінюються: рівень навченості учнів – традиційне виставлення оцінок за знання); рівень научуваності – оцінка навчальних можливостей, зона найближчого розвитку (за Л.Виготським); рівень особистісного зростання.

Технологія інтерактивного уроку

Інтерактивний урок – спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

О.Пометун, Л.Пироженко визначають умовну робочу класифікацію за формами навчання, у яких реалізуються інтерактивні технології. Вчені розділяють їх на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

- інтерактивні технології кооперативного навчання;

- інтерактивні технології кооперативно-групового навчання;

- інтерактивні технології ситуативного моделювання;

- інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань;

Інтерактивні технології кооперативного навчання

Кооперативна форма навчальної діяльності – форма організації навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою. Кооперативне навчання здійснюється як в групах, так і в парах.

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок.

Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп: робота в парах; ротаційні (змінювані) трійки; два - чотири - всі разом; карусель; робота в малих групах; діалог; синтез думок; спільний проект; пошук інформації; коло ідей; акваріум.

Інтерактивні технології кооперативно-групового навчання

До цієї категорії відносяться інтерактивні технології, які передбачають одночасну групову (фронтальну) роботу всього класу. Групова (фронтальна) форма організація навчання – передбачає навчання однією людиною групи учнів чи цілого класу. Усі учні працюють разом чи індивідуально над одним завданням із наступним контролем результатів: обговорення проблеми в загальному колі; мікрофон; незакінчені речення; мозковий штурм; навчаючи – вчусь; ажурна пилка; аналіз ситуації (Case – метод); вирішення проблем; дерево рішень.

Інтерактивні технології ситуативного моделювання

Модель навчання у грі – побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру, підпорядковану дидактичній меті (передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються). Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише визначеними правилами гри. Учні самостійно обирають собі роб у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення. Учитель в ігровій моделі виступає як: інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), тренер (підказка учням для прискорення проведення гри), головуючий, ведучий (організатор обговорення). Види інтерактивних ігор: імітаційні ігри; симуляційні ігри; рольова гра.

Інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань

Дискусія – широке публічне обговорення спірного питання. Вона може виступати як метод засвоєння знань, закріплення їх, вироблення вмінь і навичок, як метод розвитку психічних функцій, творчих здібностей і особистісних якостей учнів, а також як метод стимулювання і мотивації уміння. Є кілька варіантів моделювання навчальних тем на основі дискусії:

- побудова вивчення теми як підготовки до дискусії за всім матеріалом, яка відбувається на останньому уроці;

- включення дискусійного компонента в окремі уроки теми на етапах перевірки домашнього завдання і закріплення щойно вивченого матеріалу;

- побудова навчання як самостійної або групової роботи учнів з обговорення її результатів.

Найбільш поширеними у вітчизняній методиці навчання є: метод прес; займи позицію; неперервна школа думок; дискусія; дебати.

1.2. Графічні організатори ІКТ як засіб розвитку компетентносних умінь учнів школи другого ступеню

Застосування графічних організаторів навчального матеріалу здійснюється допомогою технології ЧПРКМ

Технологія «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» (ЧПРКМ) – це один із напрямків формування критичного мислення. Вона спрямована на розвиток уміння працювати з інформацією в процесі читання й письма, тому головна роль в ній належить тексту.

Технологія ЧПРКМ пропонує багато прийомів і методів роботи з навчальним текстом, а також рекомендацій з їх використання на кожній із трьох стадій уроку. Одним із популярних видів роботи є графічна організація матеріалу за допомогою візуальних організаторів.

Візуальні або графічні організатори — це графічне представлення різноманітних розумових процесів. Завдяки ним прихований процес мислення стає наочним, набуває візуального втілення, тому що застосування графічних організаторів технології ЧПРКМ дозволяє розгорнути розумові процеси на площині. Ці форми роботи систематизують думки, роблять складні конструкції більш зрозумілими. Також засоби візуалізації допомагають школярам актуалізувати відоме, вплітати досвід і знання в нову інформацію, краще її класифікувати та формулювати висновки. Вони сприяють організації мислення більш високого порядку, формують вміння аналізувати матеріал, оцінювати й коректувати процес власної навчальної діяльності, орієнтуватися в ситуації, обмірковувати з усіх сторін можливі відповіді на складні питання. Під час дискусій навчають аргументовано виступати, розв’язувати проблеми, допомагають конспектувати навчальний матеріал у графічній формі.

Також потрібно пам’ятати, що навчання дітей вмінню користуватися графічними організаторами має складатися з таких етапів:

відтворення «готових» графічних організаторів у зошитах у супроводі коментарів учителя;
самостійна структуризація текстової інформації (складання таблиць, схем, діаграм) учнями за наданим їм зразком;
самостійний вибір школярами доцільного типу візуального організатора з подальшою структуризацією текстової інформації.

Існує декілька видів класифікації візуальних організаторів.
В основі одного з них – тип форми організації інформації. За формою графічні організатори можна підрозділити на три групи.

До першої групи відносяться візуальні організатори, які мають конкретну, строго задану форму. Це, наприклад, діаграма Венна, мнемосхема, концептуальна таблиця, М-схема.

Другу групу становлять графічні організатори з менш заданою формою. Пропонується лише певна манера й технічний спосіб створення схеми. Це, наприклад, кластер.

Третю групу складають організатори, які дають максимальну свободу учневі при їх створенні, такі, як карта концепції.

Графічні організатори можна застосовувати в роботі з учнями будь-якого віку на матеріалі будь-якого предмета. Деякі з них широко відомі й використовуються досить часто. Та переважна більшість все ще залишається поза увагою широкого вчительського загалу. Можливо, це відбувається тому, що описи прийомів надаються, здебільшого, без прикладів або з одним прикладом для якогось конкретного предмету. Тому розглянемо приклади застосування деяких прийомів візуалізації під час проведення уроків украънськоъ мови та читання.

До найпоширеніших графічних організаторів належать таблиці: концептуальна, зведена, таблиця-синтез, таблиця «ЗХД» тощо.

ПРИЙОМ «КОНЦЕПТУАЛЬНА ТАБЛИЦЯ»

Прийом «Концептуальна таблиця» застосовується, коли потрібно порівняти три або більше аспектів і питань. По горизонталі розташовується те, що підлягає порівнянню, а по вертикалі – різні риси й властивості, за якими це порівняння відбувається.

Протиставлення образів (Додаток 1)

ПРИЙОМ «ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ» (описана Дж. Беллансом)

У «Зведеній таблиці» лінії порівняння, тобто характеристики, за якими учні порівнюють різні явища, об’єкти та інше, формулюють самі учні. Категорії порівняння можна виділяти як до читання тексту, так і після його прочитання.

Порівняльна характеристика (Додаток 2)

ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «Т-СХЕМА»»

Т-схема – графічний організатор, що має дві колонки, в яких

фіксуються відповіді «так-ні», аргументи «за-проти» або ліва колонка

відводиться під позитивні асоціації, а права – під негативні. (Додаток 3)

Діяльність героїв у творі що викликає позитивні і негативні асоціації.

ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «М-СХЕМА»»

М-схема – графічний організатор, що складається з трьох колонок. У

першу колонку вписують позитивні оцінки (риси, якості), у другу – нейтральні, до третьої – негативні. Після обговорення матеріалів усіх трьох складають оцінку досліджуваному явищу. (Додаток 4)

Герої роману, які викликають позитивні, негативні й нейтральні асоціації.

ПРИЙОМ «ДИСКУСІЙНА СІТКА ЕЛВЕРМАНА АБО «ПАВУТИНКА» ДИСКУСІЇ»

Учитель формулює проблему (можна бінарне запитання), над якою працює клас. У двох колонках «Так» – «Ні» фіксуються аргументи, що схвально або заперечно відповідають на проблему. Після обговорення записується спільний висновок в нижній колонці таблиці. (Додаток 5)

ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «ЩО? ДЕ? КОЛИ? ЧОМУ?»»

Це простий і знайомий прийом. Таблиця заповнюється на стадії

осмислення по ходу роботи з інформацією. (Додаток 6)

ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «ЗХД»» (описана Д. Огл)

Суть стратегії «Таблиця «ЗХД»» полягає в добуванні відомих фактів і положень із нового матеріалу, у фіксації питань, які з’являються, а також питань, які викликають потребу в нових знаннях. (Додаток 7)

ПРИЙОМ «ІНСЕРТ»

Основна мета графічного організатора «ІНСЕРТ» – спонукати учнів до відстеження власного розуміння інформації, яка читається, використовуючи певне маркування. Стратегія концентрує увагу не тільки на відомому їм матеріалі, але й на новому, навчає сумніватися в інформації, яка надається, ставити питання, які виникають у процесі роботи над текстом.

Після обговорення запропонованого тексту за планом стратегії заповнюється таблиця. (Додаток 8)

ПРИЙОМ «ЩОДЕННИК ПОДВІЙНИХ НОТАТОК»

В основі прийому лежить коментування тексту. Він сприяє формуванню вміння інтерпретувати інформацію, знаходити асоціації, пропускаючи інформацію через особистий досвід. (Додаток 9)

ПРИЙОМ «ДЕРЕВО ПЕРЕДБАЧЕНЬ» (описаний Дж. Беллансом)

Цей прийом допомагає робити припущення щодо розвитку сюжетної лінії в

оповіданні. Правила роботи такі: стовбур дерева – тема, гілки – припущення, які ведуться по двох основних напрямках – «можливо» та «ймовірно» (кількість «гілок» не обмежена), і, нарешті, «листя» – обґрунтування цих припущень, аргументи на користь тієї або іншої думки.

Дерево передбачень може бути створене у вигляді кластера. Використовувати класичний варіант не обов’язково.

Під час проведення уроку прийом поєднано з іншою стратегією критичного мислення – «Читання з передбаченням». Текст було розбито на три частини і прочитано з зупинками. Після прослуховування кожної частини діти прогнозували подальший розвиток подій і оформлювали свої припущення у вигляді «Дерева передбачень» (Додаток 10)

ПРИЙОМ «КЛАСТЕР» (описаний Т. Бьюзаном)

Кластер допоможе учневі нелінійно представити власні думки, ідеї. Форма кластера може бути різною: і «гроно», коли найбільший розвиток отримує одна з ідей, і рівномірне «розкидання» ідей навколо теми (кластер-пучок), і кластер-питання. Під час формування ідей установлюються зв’язки й взаємозв’язки між ними. Дуже важливо, щоб учні могли виявити як можна більше зв’язків. (Додаток 11)

ПРИЙОМ «ДЕРЕВО РІШЕНЬ»

Використовується для раціоналізації процесу прийняття рішень у ситуації, коли неможливо дати просту й однозначну відповідь на поставлене завдання. Допомагає досягти повного розуміння причин, що привели до прийняття того чи іншого важливого рішення в минулому. (Додаток 12)

ПРИЙОМ «МИСЛЕННЯ ПІД ПРЯМИМ КУТОМ»

Прийом застосовується для усвідомлення учнями понять і фактів шляхом інтерпретації їх своїми словами, а також шляхом асоціацій, зіставлення з іншими поняттями, фактами. Вчитель перед читанням тексту повідомляє питання, на яке учні повинні знайти відповідь. Для цього їм пропонується заповнити таблицю із двох стовпчиків або два окремі списки. У правому стовпчику або в окремому списку «А» найбільш істотні, з їхнього погляду, факти, а в лівому стовпчику або списку «Б» – думки про ці факти, викликані ними асоціації. Думки й асоціації повинні бути конкретними. (Додаток 13)

Наведені конкретні приклади застосування графічних організаторів демонструють можливості кожного прийому в засвоєнні учнями навчального матеріалу на уроках світової літератури. Власні ідеї, які представляються учнями у формі графічного організатора, відбивають оригінальний, створений їхніми зусиллями й творчою уявою продукт розумової діяльності.

Отже, можна зробити висновок про те, що вчителі досить активно послуговуються інтегрованими уроками у своїй практиці, оскільки інтегровані уроки зручні для вчителів і цікаві для учнів. Для вчителів вони зручні тим, що на інтегрованому уроці зазвичай присутні два і більше вчителів, тому роботу можна розподілити, аби не було перенавантаження. Для учнів такі уроки цікаві тим, що не на кожному уроці присутні декілька вчителів, також інтегровані уроки цікаві тим, що на них розповідається дуже багато цікавої інформації для учнів.

Доцільність інтегрованих уроків зумовлена завданнями інтеграції знань, умінь і навичок учнів з основ наук. Вони сприяють виявленню специфіки та можливості прояву закономірностей, законів, ідей, теорій в оточуючій дійсності; розкриттю багатогранності можливостей застосування набутих знань учнів у різних галузях науки та сферах діяльності; інтеграції діяльності вчителів з формування творчої особистості учня, розвитку його здібностей.

Інтегровані уроки з української мови та образотворчого мистецтва досить цікаві. В учнів на таких уроках розвивається пізнавальна діяльність, вони розвиваються як творча особистість. Також під час такого інтегрованого уроку в учнів формуються певні моральні та духовні цінності, розвиваються власний погляд на світ, тобто формуються світоглядні орієнтири.

РОЗДІЛ 2.

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПИТАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ

Визначення сутності поняття «інтегрований урок» у науковій літературі

«Інтеграція (від лат. "повний, цілісний") - це створення нового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин із кількох раніше розрізнених одиниць (навчальних предметів, видів діяльності тощо)» [27].

Інтегроване навчання допомагає вчителю по-новому бачити свій предмет, більш чітко усвідомлювати його співвідношення з іншими науками; допомагає поєднувати можливості різних навчальних дисциплін у створенні цілісних уявлень учнів про світ, суспільство, науку, мистецтво, літературу.

Є досить різні форми проведення інтегрованих уроків. Серед них найбільш зручною є бесіда. Бесіда може відбуватися між учителем та учнями, які розглядають певну проблему чи явище та поступово з’ясовують суть і закономірності цієї проблеми чи явища. Учні стають учасниками бесіди мимоволі: вони наводять нові факти з життя, запитують вчителя про незрозуміле, допомагають у розв’язанні проблеми. Все це відбувається у вигляді діалогу. Учнями розглядається значна кількість прикладів, а вчитель розкриває певну частину теми. Потім розпочинається дискусія, за допомогою якої учні і знаходять розв’язання поставленої проблеми.

Для вчителя дуже важливим етапом є підбір доречних і зручних навчальних посібників для проведення інтегрованих уроків, адже неправильно підібравши підручники, буде дуже важко викласти запланований матеріал, а тим більше розвинути в учнів які-небудь позитивні риси або світоглядні орієнтири. Інтегровані підручники бувають двох видів: одні з них об’єднують навчальний матеріал кількох освітніх галузей, інші – інтегрують зміст освіти у межах одного навчального предмета.

Іванчук М. зазначав: «Практика роботи у навчальному закладі переконує, що сьогодні навчальний процес потрібно побудувати так, щоб максимально залучити учнів до процесу пізнання. Цього можна досягти через цілісну, логічно обґрунтовану систему інтегрованих завдань» [13, с. 39]. Інтегрованими можна назвати такі завдання, які мають за мету «синтез змісту (способів пізнання) з декількох тем, розділів програми або видів діяльності навколо однієї теми» [12, с. 46]. Іншими словами, інтегровані завдання – це серія завдань, проведення яких зумовлено пошуками шляхів формування у дитини цілісного світогляду, які важко розвивати в умовах предметної системи навчання.

Отже, можна сказати, що впровадження інтегрованих уроків у навчально-виховний процес є важливим, оскільки сприяє розв’язанню ряду важливих дидактичних проблем: це і ущільнення згортання та концентрації знань, і усунення інформаційної перенавантаженості, і націлення на формування самостійності і творчості в учнів, а також на орієнтацію їх у складних умовах сучасного життя та раціонального засвоєння знань. Також інтегровані уроки дуже добре сприяють формуванню світоглядних орієнтирів учнівства.

. Можливості використання інтегрованих уроків для формування світоглядних орієнтирів учнів.

На сьогоднішній день робота вчителів спрямована на формування національно-мовної особистості, тобто людини, яка вільно володіє вміннями і навичками, вміє комунікативно вправно користуватися усіма засобами української мови, термінами й висловами з різних галузей наук, постійно виявляє увагу до культури й естетики. Важлива роль у цьому плані відводиться інтегрованим урокам. Одним із напрямів методичного забезпечення уроків є їх проведення на основі інтеграції, змісту, відібраного з кількох предметів і об’єднаного навколо однієї теми.

Оскільки інтегровані уроки відповідають психічній та фізіологічній природі дитини, яка навчається, то через них успішно може здійснюється особистісно-орієнтований підхід до навчання, тому що учень сам у змозі обрати «опорні» знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб'єктивний досвід, набутий під впливом як попереднього навчання, так і широкої взаємодії з довкіллям.

Досвід проведення інтегрованих уроків засвідчує, що методика саме їх проведення вимагає досить високого професіоналізму від вчителів, а також їх освіченості та ерудиції. Левіна О. писала у своїй праці саме про мету інтегрованих уроків, яка на її думку полягає в тому, щоб «створити передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання. Основною метою інтегрованого навчання є формування цілісного бачення світу» [18, с. 10].

Дітей потрібно контролювати на уроці, стимулювати їх активну пізнавальну діяльність: «Головне місце на таких уроках відводиться елементам творчого пошуку. У процесі проведення інтегрованих уроків педагоги вміло й ефективно керують принципами засвоєння і застосування знань, формують мислення школярів, їхню емоційну та вольову сферу, моральні, естетичні та світоглядні аспекти особистості, навчальні і трудові вміння. Творча активність дитини на уроці не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створювати відповідну атмосферу» [19].

Конкретно для проведення інтегрованих уроків у початковій школі І. С. Світловська висуває такі умови : «близькість змісту провідних тем предметів ; логічний взаємозв'язок предметів» [20, с. 13]. Ю. М. Колягин також зазначає, що «не всяке об'єднання різних дисциплін в одному уроці автоматично стає інтегрованим уроком. Необхідна провідна ідея , реалізація якої забезпечує нерозривний зв'язок , цілісність даного уроку» [20, с. 13].

О. Вітренко у своїй праці писала: «Можливості для інтеграції змісту досить широкі. Щодо кількості уроків інтегрованого змісту однозначної відповіді бути не може. Це залежить від уміння вчителя провести інтегрований урок так, щоб не було перевантаження дітей враженнями, щоб він був не мозаїкою окремих картин, а саме слугував одній меті. Для цього треба завчасно проаналізувати календарне планування і відібрати ті теми з програми, які близькі за змістом або метою використання» [21]. Також вона писала про те, коли саме та на яких уроках доцільніше було б використовувати інтеграцію уроку: «Доцільніше використовувати інтеграцію на уроках узагальнення, на яких навчальний матеріал генералізується навколо фундаментальних знань разом із матеріалом практичної спрямованості» [21].

Інтегровані уроки дуже важливо використовувати у школі тому, що такі уроки супроводжуються різноманітними відкриттями та знахідками, тому проведення інтегрованих уроків в якомусь сенсі можна назвати науковим дослідженням. І головне те, що роль наукових дослідників на інтегрованих уроках виконують самі учні. Для того, щоб інтегрований урок пройшов успішно, необхідно перш за все створити таку атмосферу, яка б зацікавила учнів. Завданнями інтегрованих уроків є сприяння активному засвоєнню учнями начального матеріалу, також розвиток логічного мислення.

Інтегровані уроки зручні для проведення в школах, тому що їх можна проводити: «протягом всього навчального року, використовуючи велику кількість прийомів. Можливе проведення уроків у рамках цілої теми. Більша частина уроку присвячується творчості учнів» [22].

Отже, можливостей для використання інтегрованих уроків в школі існує досить. Інтегровані уроки приносять користь не лише учням, а й вчителям. Участь у підготовці та проведенні таких уроків збільшує знання та дає відчути інтеграцію між науками, які не існують один без одного.

Педагогічні умови ефективного застосування інтегрованих уроків для формування пізнавального інтересу учнів

Одним з найважливіших шляхів формування пізнавального інтересу школярів є проведення інтегрованих уроків. На інтегрованому уроці використовують інформацію багатьох предметів. Сенс інтегрованого викладання полягає в тому, що воно передбачає планування спеціальних уроків з теми, спільної для декількох предметів. Розвиток самостійного, творчого, пошукового, дослідницького мислення є завданням інтегрованого навчання. Таким чином, єдиним плідним шляхом розвитку пізнавального інтересу є максимально повне розкриття потенційних можливостей, природних задатків, і вчитель повинен створити таку повноцінно розвиваючу діяльність для учнів, щоб потенціал не залишився незатребуваним.

Вчитель, справді захоплений своєю справою, а саме справою навчити дітей мріє їх не просто навчити чомусь, а сформувати в майбутньому талановитих особистостей. І на цей рахунок є досить багато поглядів різних педагогів. Однією думкою є те, що чим ширше буде у дитини можливостей для застосування і проби творчого потенціалу, тим більше в цієї дитини буде вірогідність знайти своє улюблене заняття. А саме улюблене заняття дає можливість розкрити людині себе як талановиту особистість, тобто проявити свій справжній талант. Саме тому обов’язковою умовою у вихованні учнів є вирішення завдань загального їх розвитку, тобто її розуму, волі тощо. І вирішити ці завдання за допомогою лише окремих дисциплін майже неможливо. Саме тому і потрібна у вирішенні цих завдань інтеграція навчальних предметів, які зараз викладають у школах окремо один від одного. Адже інтеграцією є саме зближення і зв’язок цих предметів.

Головною метою інтеграції навчальних предметів є створення в учнів цілісного розуміння світу, тобто їх світогляду.

Але якщо для учнів інтегровані уроки є зручними, то у вчителів на їх рахунок можуть виникнути деякі складності. Для вчителя може стати випробуванням, якщо два викладача присутні на одному інтегрованому уроці та обидва відіграють активну роль у проведенні заняття. Тут може виникнути певний конфлікт, тому потрібно узгоджувати всі етапи проведення такого уроку один з одним. І тоді не буде виникати ніяких непорозумінь. Також вирішенням цієї складності може бути вдале поєднання темпераментів обох вчителів.

Робота будь-якого вчителя над розширенням і поглибленням інтегрованих уроків є одним з важливих шляхів вирішення проблем навчання і виховання учнів, формування в них творчих здібностей.

Інтеграція навчальних дисциплін можлива лише на добровільній і взаємовигідній основі. Тут все будується виходячи із загальних для всіх інтересів окремого учня.

Інтегровані уроки є більш цікавими для учнів, оскільки не кожний день на уроці присутні два вчителя одночасно, вони допомагають вирішувати більшу кількість задач, використати різні методи і форми навчання, інформаційно-комунікаційні технології, педагогічні програмні засоби навчання.

На інтегративних уроках необхідно робити акцент на самостійній пізнавальній діяльності учнів (а не заучуванні готових висновків), створенні проблемних ситуацій з урахуванням логіки навчальних дисциплін. Також потрібно визначати ступінь участі кожного з педагогів: або вони працюють на рівних (відбувається діалог), або хтось із них, так би мовити, включається в урок епізодично.

Раєнко В. І. наголошувала на впливі інтегрованих уроків на учнів: «Практика роботи показала плідність інтеграції, виявила перспективи подальшого розвитку та удосконалення такого підходу до навчання. Застосування інтеграційних форм навчання сприяє налагоджуванню взаєморозуміння і поліпшенню співпраці викладачів та учнів у процесі навчання, дає можливість ширше використати потенційні можливості змісту навчального матеріалу та розвинути здібності учнів. Інтеграція – необхідна умова сучасного навчального процесу, її можлива реалізація в межах будь – якого навчального закладу здійснила б перехід цього закладу на новий рівень його розвитку. Інтеграційні процеси в освіті тривають, і вони різноманітні, але мета їх одна – розвинена, креативна особистість, здатна до творчого пошуку» [26].

Отже, поняття «інтеграція» означає об’єднання в ціле будь-яких окремих частин з метою створення чогось нового. Інтегрований підхід у навчанні можна застосувати, коли окремі розділи декількох предметів тісно пов’язані між собою темою. І можливості такого поєднання використовуються максимально.

Інтегрований урок – це новий тип уроку, у якому навколо однієї теми поєднано відомості декількох різних навчальних предметів. Інтегровані уроки сприяють формуванню системи знань та цілісного уявлення про світ в учнів. Дають учневі досить широке і яскраве уявлення про світ, про взаємозв’язок явищ і предметів, про взаємодопомогу, про існування різноманітного світу матеріальної та художньої культури, тобто загалом розвивають світоглядні орієнтири. Структура інтегрованих уроків загалом відрізняється від простих: чіткістю, стислістю, компактністю, логічністю, а також і взаємообумовленістю навчального матеріалу на кожному етапі уроку, великою інформативною ємністю матеріалу.

Можливості використання інтегрованих уроків у школах досить великі. Вчителі можуть вільно об’єднувати свої предмети навколо спільної теми. Інтегровані уроки корисні для учнів тим, що вони зменшують навантаженість, що для учнів є дуже важливим. Тому вчителі цим дуже успішно послуговуються.

Інтегрованими уроками краще за все послуговуватись на узагальнюючих уроках, коли розкриваються важливі проблеми з двох предметів. Матеріал таких уроків показує взаємозалежність різних наук та навчальних дисциплін.

На сучасному етапі інтерес учнівства до навчання досить стрімко послаблюється. Це негативне явище, на думку деяких науковців, зумовлено тим, що прості форми проведення уроку застаріли і тому потрібно щось інноваційне, щось нове порівняно зі старими формами проведення уроку. І саме за допомогою інтегрованих уроків можна підвищити інтерес до навчання. Дітям буде досить цікаво, коли, наприклад, поєднати українську мову та художню культуру, а не просто проводити окремо українську мову і художню культуру. Також дітям буде досить цікаво, тому що не кожен день на уроці присутні два вчителя одночасно. І таким чином вчителі зможуть пояснити учням більше інформації і вирішити більшу кількість задач.

Інтегровані уроки дуже сприяють розвитку світоглядних орієнтирів учнів, їх поглядів на світ і на себе в світі.

Використання інтегрованих уроків на практиці показало, що між учнями і вчителями з’являється налагоджене взаємопорозуміння. І в подальшому як вчителі, так і учні налаштовані на продуктивну роботу у навчанні.

ВИСНОВКИ

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. У вступі аргументовано доведено, що в актуальності обраної теми висвітлюється стан розробки проблеми в сучасній педагогічній та методичній літературі, сформовані завдання роботи. У I розділі з’ясовано , яке значення має використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках мови та читання, розкрито суть вже існуючих методик. Тим самим доведено, що комп’ютер на уроках може бути ефективним засобом навчання. Але в цій ситуації велику роль відіграє вчитель, який виступає помічником, радником і наставником для учнів. Вчителі, які використовують комп’ютер на уроках мови та читання ( та інших предметах), можуть розраховувати:

- на економію часу при повідомленні нового матеріалу та при перевірці знань учнів;

- на демонстрацію схем та іншої наочності, які зможе ретельно розглянути кожен учень;

- на більшу зацікавленість учнів при вивченні матеріалу;

- на розвиток індивідуальних і творчих здібностей учнів;

- на формування їх самостійності.

У II розділі розкрито сутність поняття «інтеграція» означає об’єднання в ціле будь-яких окремих частин з метою створення чогось нового. Інтегрований підхід у навчанні можна застосувати, коли окремі розділи декількох предметів тісно пов’язані між собою темою. І можливості такого поєднання використовуються максимально.

Можливості використання інтегрованих уроків у школах досить великі. Вчителі можуть вільно об’єднувати свої предмети навколо спільної теми. Інтегрованими уроками краще за все послуговуватись на узагальнюючих уроках, коли розкриваються важливі проблеми з двох або більше предметів.

Багато вчителів сьогодні досить активно використовують інтегровані уроки, оскільки як для них, так і для учнів це корисно і цікаво.

Проведення інтегрованого уроку забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу в їх взаємозв’язку та взаємозумовленості; сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування до процесів та явищ оточуючої дійсності, тобто допомагає учням визначитись з їх світоглядними орієнтирами, з їх поглядами щодо світу та себе в цьому світі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Каспіревич О. Інтегрований підхід до вивчення української літератури в 5 класі [Електронний ресурс] / О. Каспіревич. – Режим доступу: http://svetsolnca.blogspot.com/2014/11/5.html (дата звернення : 18.03.2015).
Островерхова Н. Аналіз уроку: концепції, методики, технології [Електронний ресурс] / Н. Островерхова. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/method/technol/714/ (дата звернення: 18.03.2015).
Городиська І. Інтегровані уроки [Електронний ресурс] / І. Городиська. – Режим доступу: http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/integrovani-uroki-2.html (дата звернення : 2.05.2015).
Богачик Т. Традиції та інновації у викладанні суспільни х дисциплін [Текст] / Т. Богачик // Історія України. – 2005. – № 36. – С.44.
Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання // Початкова школа. – 2004. – № 5. – С. 10 – 13.
Малафіїк І. Дидактика [Електронний ресурс] / І. Малафіїк. – Режим доступу: http://textbooks.net.ua/content/category/43/63/49/ (дата звернення: 2.05.2015).
Клочко А. Інтегрований підхід як сучасна форма організації навчального процесу [Електронний ресурс] / А. Клочко. – Режим доступу: http://seanewdim.com/uploads/3/2/1/3/3213611/klochko_a._integrated_approach_as_a_modern_form_of_learning_process..pdf (дата звернення: 2.05. 2015).
Пінчук Г. Інтеграція навчального процесу як чинник розвитку пізнавальної активності учнів [Електронний ресурс] / Г. Пінчук, О. Титар. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons (дата звернення: 2.05.2015).
Сухаревская Е. Интегрированное обучение в начальной школе / Е. Сухаревская. – Ростов / Д. – 2003. – С. 96.
Антонов Н. Інтеграційна функція навчання / Н. Антонов. – К.: Освіта, 1989. – 304 с.
Козловська І. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: дидактичні основи : монографія / За ред. С. У. Гончаренка. – Львів: Світ, 1999. – 302 с.
Сердюкова М. Интеграция учебных занятий в начальной школе / М. Сердюкова // Начальная школа. – 1994. – № 11. – С. 45–49.
Іванчук М. Г. Основи технології інтегрованого навчання в початковій школі: навч.-метод. посібник / М. Г. Іванчук. – Чернівці: Рута, 2001. – 97 с.
Винокурова Н., Елисеева О. Один из подходов к реализации принципа интегративности в обучении / Н.Винокурова , О. Елисеева // Дидакт. – 1999. – № 4. – С. 36-40.
Архипова Т. Межпредметные связи: в чём их актуальность / Т.Архипова // Учитель (Россия). – 2001. – №4. – С.34-36.
Іванчук М.Г. Формування і розвиток особистісного потенціалу школяра в процесі інтегрованого навчання // Психологія: Зб. наукових праць. – К.: КПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. – Вип. 19. – С.127–131.
Степанюк А. Інтеграція природничих дисциплін у школі // Педагогіка і психологія / А. Степанюк, Т. Гадюк. – 1996. – № 1. – С. 18 – 24.
Левіна О. А. Інтегроване навчання української літератури і мови: автореф. слух. курс. підвищ. кваліфікац. вчит. / О. А. Левіна; Луган. АСШ І-ІІІ – Луганськ, 2012. – 20 с.
Технологія проведення інтегрованих уроків в процесі організації пізнавальної діяльності учнів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sliceum.at.ua/Metod/tekhnologija_provedennja_integrovanikh_urokiv.pdf (дата звернення: 7.05.2015).
Тимченко О. Н. Интегрированый урок как одна из эффективных форм развития познавательной деятельности учащихся в специальном учреждении VIII вида: учеб.-метод. пособие / О. Тимченко // Курск. – 2012. – 129 с.
Вітренко О. М. Планування і проведення інтегрованих уроків в умовах навчання молодших школярів за індивідуальною формою [Електронний ресурс] / О. Вітренко. – Режим доступу: http://yandex.ua/clck/jsredir?from=yandex.ua%3Bsearch%2F%3Bweb%3B%3B&text=&etext=682.vPr3Cby7cZN5EEmAhIGJFhdwoEkR58SWCtCi9AkEj14o8FwCHl87HOA6dFSnJn4OnCLJJfuihqHLOdlu26fnhz_bXSkYLEqwoA5OzerNwv0WOK4-wTZ0Gf7XmDilQGa (дата звернення: 8.05.2015)
Інтегровані уроки географії та англійської мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://yandex.ua/clck/jsredir?from=yandex.ua%3Bsearch%2F%3Bweb%3B%3B&text=&etext=682.lrOfmaIxSyQls18TNmNoyUiFanVGjOjCuEJQzocSraz9Et-GZ6nq2CCEjgJ9pdSoupkibPPndm2fqnOdN9d8PU0Dc7eYv8YThte-nnUHTWwPWs_01_L208PuCD5Q_11VoGGErm58jNxPwWKIFF97Jw.e74f2b514630d1bed70fba85906274752b98d102&uuid=&state=PEtFfuTeVD5kpHnK9lio9T6U0 (дата звернення: 8.05.2015)
Тютюнник В. Ю. Застосування «інтегрованих уроків» у процесі навчання РЯІ: Том 25 (64) №1. Часть №2 / В. Тютюнник // Дніпропетровськ. – 2012. – С. 236 –241.
Іванцова В.І. Реалізація ідеї інтеграції науки в систему базової освіти (у початковій школі) / В.І. Іванцова // Початкова школа. – 2005. – № 2. – С. 51–53.
Усова, А.В. Методичні рекомендації щодо здійснення міжпредметних зв'язків при формуванні природничонаукових понять в учнів 6 – 7 класів / О.В. Усова, М.М. Кузьмін. – 4-е вид. – Челябінськ: ЧГПІ, 2007. – 17с.
Раєнко В. І. Активізація пізнавальної діяльності учнів засобами інтеграції [Електронний ресурс] / В. І. Раєнко. – Режим доступу: http://raenkovita.jimdo.com/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8/%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D1%83%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2-%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97/ (дата звернення: 10.05.2015)
Земляна Е. Наукові конференції [Електронний ресурс] / Е. Земляна. – Режим доступу : http://oldconf.neasmo.org.ua/node/2310 (дата звернення: 10.05.2015)
Шаповал О. А. Формування світоглядної культури старшокласників у процесі засвоєння знань про людину і суспільство : автореф. дис. на здобут. наук. ступ. кандид. пед. наук / О. А. Шаповал; Волин. держ. університ. імені Лесі Українки – Київ, 2000. – 31 с.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Таблиця 1.1

Протиставлення образів

ЛІНІЇ ПОРІВНЯННЯ	Ставлення до роботи	Ставлення до інших	Поведінка один з одним	Риси характеру
ПАСЕРБИЦЯ
РІДНА ДОЧКА
МАЧУХА

Додаток 2

Таблиця1.2

Порівняльна характеристика

	ЛІНІЯ ПОРІВНЯННЯ
	ЗОВНІШНІСТЬ
	СТАВЛЕННЯ ДО НАВЧАННЯ
	РІЗНІ РИСИ ХАРАКТЕРУ
	СТАВЛЕННЯ ДО БАТЬКІВЩИНИ

Додаток 3

Таблиця1.3

ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «Т-СХЕМА»»

Діяльність героїв у творі що викликає позитивні і негативні асоціації.

ПОЗИТИВНІ АСОЦІАЦІЇ	НЕГАТИВНІ АСОЦІАЦІЇ

Додаток 4

Таблиця1.4

ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «М-СХЕМА»»

Герої роману, які викликають позитивні, негативні й нейтральні асоціації.

ПОЗИТИВНІ АСОЦІАЦІЇ	НЕЙТРАЛЬНІ АСОЦІАЦІЇ

Додаток 5

Таблиця1.5

ПРИЙОМ «ДИСКУСІЙНА СІТКА ЕЛВЕРМАНА АБО «ПАВУТИНКА» ДИСКУСІЇ»

так	ПРОБЛЕМА	ні

.

Додаток 6

Таблиця1.6

ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «ЩО? ДЕ? КОЛИ? ЧОМУ?»»

Це простий і знайомий прийом. Таблиця заповнюється на стадії

осмислення по ходу роботи з інформацією.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ:

ХТО?	ЩО робить?	ДЕ робить?	КОЛИ робить?	ЧОМУ робить?

Додаток 7

Таблиця1.7

ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «ЗХД»» (описана Д. Огл)

ЗНАЮ

ХОЧУ ДІЗНАТИСЯ

ДІЗНАВСЯ

Додаток 8

Таблиця1.8

ПРИЙОМ «ІНСЕРТ»

Після обговорення запропонованого тексту за планом стратегії заповнюється таблиця:

V - відома інформація

суперечить

уяві

+ цікаве і несподіване

? незрозуміле, хочу довідатися більше

Додаток 9

Таблиця1.9

ПРИЙОМ «ЩОДЕННИК ПОДВІЙНИХ НОТАТОК»

ФРАЗА З ТЕКСТУ	МОЇ МІРКУВАННЯ

Додаток 10

Таблиця2.0

ПРИЙОМ «ДЕРЕВО ПЕРЕДБАЧЕНЬ» (описаний Дж. Беллансом)

$Описание: C:\Documents and Settings\ng_lgn_ht\Рабочий стол\Безымянный.bmp$

Таблиця2.0

Додаток 11

Таблиця2.1

ПРИЙОМ «КЛАСТЕР» (описаний Т. Бьюзаном)

Додаток 12

Таблиця2.1

ПРИЙОМ «ДЕРЕВО РІШЕНЬ»

ПЕРЕВАГИ	ВАРІАНТИ	НЕДОЛІКИ
	варіант перший
	варіант другий
	варіант третій
	варіант четвертий: