Виховний захід "Мова мого народу"

Тема.  МОВА МОГО НАРОДУ

МЕТА. Показати дітям красу і багатство української мови за допомогою народної творчості, творів письменників і поетів. Викликати бажання вивчати рідну мову. Виховувати любов і повагу до рідного слова.

                                                Хід заняття

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми заняття.

Вчитель. Сьогодні ми поговоримо про найдорожче для кожної людини – про рідну мову. Де ми з вами живемо?

(Відповіді дітей).

• Оскільки ми живемо на Україні, то яка наша мова?

(Відповіді дітей).

Вчитель. Українська мова виникла дуже давно. Нею писали свої твори багато письменників, поетів. А яких українських письменників, поетів знаєте ви?

(Відповіді дітей).

Вчитель. Діти, мова великого Кобзаря – Т.Г.Шевченка – це мова наших батьків, дідів. Я знаю, що ви любите рідну мову, любите співати пісні, слухати і розповідати казки та вірші.

   Учень.         В шелесті калини, в шумі хвиль Дніпрових,

                      в вітрі з полонини ти звучала, мово.

                      То невже забудуть люди спів сопілки,

                      І навік замовкнуть думи і щедрівки?

Учитель. Діти, а від кого ми вперше почули рідну мову?

Діти. Від мами.

Учитель. Так, вірно. Мама найперша говорить до дитини рідною мовою, співає колискову пісню. Любов до мови починається з колиски, з отієї маминої колискової.

                    Пісня «Колискова»

Учитель Діти, я думаю, що мову, ту, якою співала вам мама колискову, ви збережете на все життя. Послухайте, як саме про це писав поет:

Учень.     Синів і дочок багатьох народів я зустрічав, які перетинали

     морські й гірські кордони, і на подив багато бачили, багато знали

     я їх питав: - Із щирою душею яку ви любите найбільше мову?

     І вони відповідали: - Ту, що нею співала мати колискову.

Учитель. Були часи, коли, щоб приборкати наш волелюбний народ, перш за все бралися знищувати українську мову, закривали українські школи.

                                  Інсценізація

(Дійові особи: Автор, Діти, Українська мова).

Автор. Такий гарний край, сонячний, багатий, а вона йде та й плаче, сльози витирає. Так багато хат, так багато шкіл, церков, а для неї немає місця.

Діти. Що ти робиш тут, бідна дівчино?

Українська мова. Прогнали мене. Може ви мене шануватимете і не дозволите, щоб мене забули?

Діти. Яка бідна і заплакана! Яка сумна сирота! Куди вона йде? Чому так гірко плаче? Хто ти дівчино?

Українська мова. Я – українська мова. Мене виганяють з України. Я блукаю і не маю спокою.

Діти. Бідна мово, заходь до нас. Ти будеш з нами жити, Оповідати вірші, казки, байки. Будеш співати нам пісні. Ти допоможеш пізнати країну наших, дідів. Щоб і ми знали, хто ми, чиї діти.

Українська мова. Бачу, що ви мене шануєте, любите, не забуваєте. Тоді я буду жити у ваших серцях і устах.

 

Учитель. Діти, колись давно доля закинула українців у різні куточки землі. І зараз українці живуть у різних країнах: в Америці, Канаді, Англії, Аргентині, Австрії, Німеччині, Франції та інші. Але як би далеко вони не були від України, вони люблять і пам’ятають свою рідну мову: складають пісні, вірші, в яких виливають свою тугу за рідним краєм, за рідною домівкою, вчать своїх дітей української мови.

      Ось як про збереження рідної мови писали поети.

 «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова»

(П. Мирний).

   Колись В.Сосюра сказав так: «Той лиш пошани достоєн, Хто мову шанує свою».  

Учень.    Хай сто мов я буду знати, та коли свою забуду

    неписьменним залишуся я  на подив всього люду.

    Можна знать пісень сто тисяч, а коли забудеш колискову,

    То засохнеш пустоцвітом на чужому колоскові.

                       Пісня «Мова України»

Учитель. Українська мова безмежно багата. Ось послухайте:

 Учень.    Ой яка чудова українська мова.

                 Де береться все це, звідкіля і як?

                 Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,

                 бір, перелісок, чорноліс.

                 Є ще і байрак!

                 І така ж розкішна і гнучка, як мрія…

                 є в ній і хурделиця, віхола, завія,

                 завірюха, хуртовина, хуга, заметіль…

Учитель.  Мова – це неоціненний божественний дар, який дано людині. Великий учитель К.Ушинський писав: «Поки живе мова в устах народу, до того часу живий і народ…»

                           Пісня «Наша мова»

Учень.  Велична, щедра і прекрасна мова!

              Прозора й чиста, як гірська вода.

              Це України мова барвінкова,

              Така багата й вічно молода.

Учень.  – О мово, ти як дивная сопілка,

              То звеселяєш, то хвилюєш нас.

              Тобі вклонялись Леся Українка

              Й благословенний батько наш Тарас.

Учень.  Із слова починається людина,

              Із мови починається мій рід…

              Моя ласкава, мамина, єдина,

              Щебече соловейком на весь світ.       

Учитель. Діти, якою є українська мова? (Співучою, мелодійною, ніжною…).

(Відповіді дітей).

Чому ми кажемо «Рідна мова»? Бо кожен найкраще розуміє свою рідну мову. Ось послухайте:

Учень.    Мову рідну, слово рідне має, дітки, кожний в світі.

    З деревом говорить вітер, з квіткою говорить квітка.

    З пташкою щебече пташка, тиха річка з озерцем.

    Мову знати цю неважко, коли хоче того серце.

Український народ любить складати казки. Ось ми зараз перевіримо, чи добре ви їх знаєте.

 ІІІ. Вікторина.

(Протягом гри за кожну правильну відповідь отримують фішки).

Вчитель читає уривки з казок, а учні говорять їхні назви.

 

«Не відчинили козенята вовкові»…(Вовк та козенята»)

 

«Вибачай, куме, більше не маю тебе чим пригостити». (Лисиця та журавель».

 

«Ох, мені лихо велике! Де це мій бичок подівся?» (Солом’яний бичок)

 

«Поїдь, діду, у ліс, вирубай там мені деревинку та зроби колисочку, то я буду колихати, от і буде мені забавка!» («Івасик-Телесик»).

«А змій, що жив за цим полем, у лісі, взяв ту скибу закотив, а свою протяг до своїх палаців». («Котигорошко»).

 

«Я по засіку метений, я на яйцях печений,

              Я від баби втік, я від діда втік!»  («Колобок»)

     

 «Я за три копи куплена, у півбока луплена,

    Тупу – тупу ногами, сколю тебе рогами,

    Ніжками затопчу, хвостиком замету,

    тут тобі і смерть! (Коза-дереза)

       

  «Няв.. Няв.. Няв..» А ті думають: «От вражого батька син, ще йому мало. Це він і нас поїсть!»  («Пан Коцький»)

 

  Діти, а це про що? «Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Та й загубив дід…» («рукавичку»)

 

 Молодці, а зараз послухайте прислів’я:

       «Україна – це рідний край, про це завжди пам’ятай»,

       «Кожній пташині своє гніздечко миле».

 

 Учитель.  Багатий український народ на ігри зі співами.

                        Пісня (Подоляночка). 

Учитель. Я думаю що ви також збережете свою рідну мову і будете любити її і пам’ятатимете, що ви українці. На вашому шляху зустрінеться багато різних мов, але мову, яку ви почули вперше від мами, ніколи не забувайте. Т.Г.Шевченко писав:

         «Учітеся, брати мої, думайте, читайте,

         І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

 

Учень.                              РІДНА МОВА
                               

                                  Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім`я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

 

З родинного гнізда, немов пташа,

Ти полетиш, де світу далечизна.

Та в рідній мові буде вся душа

І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

 

У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова,

Моря перелетиш і не впадеш

Допоки буде в серці рідна мова.

 

Учитель. Отже, дорогі діти,

                Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть,

             як стягів красу малинову, як рідного неба блакить.

      Український народ – це великий народ. Він любить свою мову, любить співати своєю мовою, складає сам пісні. І все це передається з покоління в покоління.

    А зараз послухайте уривок вірша «Молитва про рідну мову».

Учень.     Боже, Господи Всесильний, Ти нам дав ту землю рідну.

        Де родились ми й живемо, пишну, милу, слави гідну.

        Боже, Отче Милостивий, Ти нам дав ту мову красну

        поміж мовами найкращу нашу рідну, нашу власну.

        Тою мовою співала нам маленьким наша мати,

        тою мовою навчала Тебе, Боже, прославляти.

        Тою мовою хвалитись ми будемо перед світом,

        бо між мовами це мова, мов троянда поміж цвітом.

І\/.           Пісня «Ми українці»

   \/.      Підсумок. 

   Учитель.       Любіть Україну, як сонце любіть,

                           Як вітер, як трави, як води,..

                           В годину щасливу і в радості мить,

                           Любіть у годину негоди.

                           Любіть Україну у сні й наяву,

                           Вишневу свою Україну,

                           Красу її вічну живу і нову

                           І мову її солов`їну.