Виховний захід "Мова-молитва нації жива!"

                               Мова- молитва нації жива!

          Виховний захід до Дня української писемності та мови

 

Мета: Навчити учнів сприймати і розуміти слово; розвивати почуття особистої відповідальності за збереження і збагачення рідної мови; виховувати любов до української  мови, бажання досконало її знати.

Оформлення: плакати з цитатами про рідну мову, книжкова виставка, ілюстрації , мультимедійний проектор,презентації

 Хід заходу:  Епіграф : «Мова народу – це найбільший національний скарб...»(О.Гончар)

 Після короткого  привітального вступного слова вчителя на фоні музики учениця декламує вірш «Молитва абеткова»

 

 

      Я молюся словом сим до Тебе,

     Боже мій, що сотворив на світі

     Видимі й невідимі істоти.

     Господи, пошли Свого на мене

     Духа, що зробив у серці Слово,

     Єже буде для добра всім сущим

     Животворне Мудрістю Твоєю.

     Затверди Закон – ясний світильник

      І дорогу праведного Слова 

     Й рід словянський сподоби хрещений,

     Кротких тих, котрі людьми Твоїми

     Ласкою Твоєю нареклися,

     Милості вони Твоєї просять.

      Нам дай, Боже, всемогутнє Слово,

      Отче, Сину й Найсвятіший Духу,-

      Прагнучи од Тебе допомоги,

       Руки піднесу свої до Неба:

      Силу і мудрість дай Твою черпати

      Тільки ж Ти даєш снагу достойним,

      Упаси нас, Боже, од спокуси,

      Фараонської важкої злоби,

       Херувимську мисль подай і розум.

      Царю наш Небений, хочу славить

     Чуеса Твої предивні, вічні

       Шестикрильної снаги спізнати,

      Щедре діло, Вчителем твориме,

      Юному і похилому доступне;

     Язиком новим валу воздати

     І Отцю, і Сину, і Святому Духу

     І нині, і присно, і навіки вічні. Амінь

Вчитель:  у 1997 році за ініціативи Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченко Указом Президенте Леонида Кучми 9 листопада, яке церква відзначає як день Преподобного Нестора Літописця, проголошено державним святом – Днем української писемності та мови. Це є свідченням того, як золота нитка історії тчеться з глибини віків. Як нація ми утвердилися через Слово. З появою письма почав ормуватися новий світогляд. Розвиток українського слова – від княжої доби часів Літописця Нестора і до сьогодення – непреревний процес.

 Бібліотекар: День писемності – це повернення народові його духовності, історичної памяті. Ця свято велич українського духу, української ліературної спадчини, яка дбайливо зберігаться в «аптеках мудрості» - бібліотеках.

 Учень: Слово – грізна зброя. Ним можна згуртувати людей, а можна посіяти смуту. Василь Сухомлинский - великий педагог- писав:  « Слово – найтонше доторкання до серця. Воно може стати і ніжною запашною квіткю, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом, і брудом... Мудре й добре слово дає нам радість, необдумане і нетактовне – приносить біду» . Слово – то найтоншій різець, яким можна доторкнутися до найпотаємніших куточків людського серця.

 Учениця: Віками народ плекав мову. Це його  голос, багатюща скарбниця. У мові – героїчне минуле, здобутки пращурів, вічні моральні цінності. Мова невіддільна від рідної землі, рдини, від краю, де ти народився.

         Краю мій коханий, щире твоє слово, небо твоє ніжно-голубе

         Рідна Україно земле колискова,

         Обнімаю піснею тебе.

         Краю мій зелений, золото вербове,

         Стежко моя, роси голубі!

         Мати Україно, сонце черноброве,

          Уклоняюсь піснею тобі!

 

 

 

 

 

 

Учитель: У слові – генетичний код нації. Воно є основою духовного життя народу. Від того, як користуються словом – нехтують чи цінують, - залежить і духовне здоровя нації. Народна мудрість говорить: «Дословечка, до словятка притлися, може, так хоч мови рідної навчишся»; «Доброго слова тримайся, поганого остерігайся»; «Рис розсипав – ще збереш, сказав слово – не вернеш»

 

 

 

 

 

Вірш «Любіть рідну мову»

 Мова – краса спілкування,

 Мова – як сонце ясне,

 Мова – то предків надбання,

 Мова- багатство моє.

 Мова – то чиста криниця,

 Де бє, мов сльоза, джерело,

 Мова – це наша світлиця,

Вона як добірне зерно.

 Мова – державна перлина,

 Нею завжди дорожіть:

 Без мови не має країни –

 Мову, як матір, любіть.

 

Бібліотекар: Ми з дитинства навчаємося мови. Але вона постійно розвивається і вдосконалюється. Тож будьте допитливими, цікавтеся, досліджуйте ці зміни. Любіть і бережіть мову. Дружіть із книжками та граматикою – незмінними диригентоми багатоголосного оркестру слів.

 

          Навести приклади епісталярного жанру з літератури, як писали письма великі люди з різних епох, як мінялася  форма та стиль письма.

 

 

 Підготувала : Соколовська В.В. завбібліотекою гімназії «Інтелект»

                          Мурга С.О. вчитель англійської мови