Виховний захід"Моя Карпатська Україна"

Про матеріал
Виховний захід "Моя Карпатська Україна".Вньому вміщені матеріали проголошення Карпатської України в 1939 році.Цікавим елементом ї інсценізація засідання Сойму,розробленого мною нособисто.
Перегляд файлу

 О, Боже, щастя в нас було.

О, Боже, в нас була держава.

Невже ми втратили її…

 Гренджа-Донський.

 

         Виховний захід „ Моя  Карпатська Україна ”

 

Ведуча. Доброго дня, шановні гості.

               Вітаємо Вас у нашій школі.

Традиційно, визначні події нашої школи ми розпочинаємо Гімном школи.

(Звучить Гімн школи у виконанні учнів)

Ведуча. Сьогоднішня наша зустріч присвячена пам’ятним подіям далекого 1939 року , року, коли 15 березня було проголошено Карпатську Україну належною державою і обрано її президента Августина Волошина.  „ Велич і трагедія Карпатської України ”,- так називають історики цю подію.

       Пісня „Чи чулисьте, любе браття, як боролось Закарпаття”  (виконання пісні ,презентація фільму)

Чи чулисьте, любе браття,    | (2)

Як боролось Закарпаття?      | (2)

 

Сорок тисяч воювало,

Кров невинну проливало

 

За зелену Верховину,

За Карпатську Україну

 

Тече річка, тече сміло,

Несе вона біле тіло.

 

Несе вона дітям тата,

Жінці - мужа, сестрі - брата.

 

Діти, - "Тату!" - злементіли,

Та й до річки полетіли.

 

Понад Хустом ворон кряче,

А в хатині мати плаче.

 

Не плач, мамко, та й не тужи,

Син ранений, та й не дуже.

 

Голівонька на четверо,

А серденько на шестеро.

 

Білі пальці на кавальці,

Білі ручки на обручки.

 

Найми, мамко, столярика,

Найпершого малярика.

 

Най ми хату ізбудують,

Та й на чорно помалюють.

 

Ой без дверей, без віконець,

Бо моєму життю конець.

 

Не плач, мамко, син не встане,

Україна ще постане.

 

Ще й зелена Верховина,

І Карпатська Україна.

 

Ведуча. О, Боже, щастя в нас було.

О, Боже, в нас була держава.

Невже ми втратили її,  – писав Гренджа-Донський.

Ведуча. Пропонуємо вашій увазі інсценізацію історичного засідання Сойму Карпатської України

Дійові особи:

1.Августин Волошин – прем’єр уряду Карпатської України, перший президент

                                                    Карпатської України

2.Августин Штефан  - голова Сойму

3.Михайло Бращайко - референт

4.Михайло Кочерган – секретар Сойму

5.Стебельський – представник від Сойму

(Стіл,  за яким сидять А.Волошин, А.Штефан, М.Кочерга)

Навпроти на кріслах сидить 22 чоловік – делегатів від регіонів. Сойм відкриває прем’єр уряду Августин Волошин

 

Картина перша.

Волошин. (читає або говорить напам’ять) Світлий Сойме! З глибини душі відчуваю важність тих слів, якими ословив я вас, як першу законно вибрану політичну репрезен­тацію нашого народу. При цій нагоді переживаю найвизначнішу хвилю мого життя. Світлий Сойме! В цих словах криється величез­на важливість нинішнього історичного дня. Боже Провидіння дозво­лило мені відкрити Перший Сойм Карпатської України словами Тараса Шевченка:

"Встане Україна, світ правди засвітить і помоляться на волі невольнії діти...»

Висказую глибоку вдячність Богові, що дозволив дочекатися цього великого нашого свята, що є святом цілого українського наро­ду.

Дозволив якраз нам — найменшій частині українських земель — бути вільними.

Згідно  конституційного закону відкриваю перше засідання Сойму Карпатської України.(оплески присутніх)

Повідомляю, що від Президії карпато-української влади дійшло повідомлення Краєвої Виборчої Комісії в Хусті, опублікова­не в "Урядовому Вістнику" ч. 8 про вислід виборів дня 12-го люто­го 1939 і прошу пана над радника, секретаря Сойму, доктора Михайла Кочергана, щоб його прочитав.

Кочерган. Наслідком цього вибрані до першого Сойму Карпатської Украї­ни наступні кандидати:

- Августин Волошин, прем'єр уряду Карпатської України, Хуст;

- Юліян Ревай, міністр Карпатської України, Хуст;

- доктор  Юлій Бращайко, адвокат, Хуст;

      і іще 29, всього 32 депутати.

Волошин. Приступаємо до другої точки програми, до присяги послів.

Прошу пана секретаря Сойму, щоб прочитав формулу посольсь­кої присяги та

щоб викликав поодиноких панів послів. Прошу панів послів, щоб по

прочитанні свого імені зложили присягу поданням руки та словом "обіцяю". (У зв’язку з економією часу в даному випадку всі посли після оголошення тексту присяги говорять „обіцяю”).

Кочерган. (виходить до трибуни і зачитує)  "Обіцяю, що буду вірний Карпатській Україні і що додержуватиму закони та свій мандат виконуватиму за своїм найліпшим знанням і сумлінням". (Посли всі одночасно говорять «обіцяю»)

Волошин. Стверджую, що всі присутні посли зложили присягу і тим є вичерпана друга точка програми. Приступаємо до 3-ої точки про­грами, до вибору Голови Сойму і його присяги. Параграф 61 регу­ляміну приписує, що вибір Голови Сойму має відбутися листками. Прошу панів послів, щоби на листку написали ім'я тільки одного посла і той листок вложили до конверти.

(Посли передають до президії конверти)

(переглянувши листки в конвертах А.Волошин проголошує):

 - заявляю, що віддано 22 голоси; з них на ім'я посла Августина Штефана 20 го­лосів, на ім'я посла докторара Михайла Бращайка — 2 голоси. На основі пар. 61 регламенту  стверджую, що Головою Сойму Карпатської України є вибраний посол Августин Штефан. Питаю пана посла Августина Штефана, чи приймає вибір?                         .          

Штефан.(встає і ствердно говорить).  Приймаю.( оплески).

Волошин. Тому, що вибраний проголосив, що вибір приймає, приступимо до зложення присяги Голови Сойму за параграфом 7 регуляміну. Вибраний Голова Сойму складає присягу до рук Голо­ви Влади. Прошу пана секретаря Сойму доктора Кочергана, щоби про­читав формулу присяги.  (Всі встають).

Кочерган. (зачитує текст присяги)  "Обіцяю, що додержуватиму закони та свій уряд Голови буду виконувати безсторонньо, за своїм найліпшим знанням і сум­лінням."

(Посол Августин Штефан подаючи  руку голові уряду А.Волошину урочисто проголошує: „Обіцяю ”):

Волошин. Прошу вибраного пана Голову Сойму, щоби зайняв своє місце і перебрав дальше ведення Сойму.

Штефан. (підходить до трибуни і говорить:)               

 Світлий Сойме! Із свідомістю великої відповідальності перебираю  ту надзвичайно почесну, одночасно надмірно тяжку функцію, яку доля положила на мене: бути на чолі Першого Сойму Карпатської України. В імені всіх тих ідей, що нам є дорогі, дякую панам послам за оце визначне повірення і буду старатися з Божою поміччю доложити всіх зусиль бути гідним показаного мені довір'я.

 

На цьому перше засідання оголошую закінченим.

 

Картина друга

(Той самий зал, ті ж присутні особи)

Штефан. Розпочинаємо друге засідання Сойму за такою програмою:

1.  Відкриття;

2.  Перше читання законопроекту ч.І;

3.  Закриття.

Відкриваючи друге засідання, стверджую присутність 22- послів, наслідком чого Сойм може правосильно виносити рішення. Заявляю, що від влади Карпатської України був поданий Соймові Карпатської України законопроект про незалежність держави, устрій, назву, мову, прапор, герб і гімн.

Слово надається представникові від Сойму пану доктору Стебельському. Прошу  пане  Стебельський прочитати частину першу законопроекту.

Стебельський.  (читає): Частина. 1. Законопроекту говорить:

 Сойм Карпатської України ухвалив цей закон:

Параграф. 1. Карпатська Україна є незалежною державою.

Параграф. 2. Назва держави є: КАРПАТСЬКІ УКРАЇНА.

Параграф. 3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибира­ним Соймом Карпатської України.

Параграф. 4. Державною мовою Карпатської України є мова українсь­ка.

Параграф. 5. Барва державного прапора Карпатської України є синя і жовта, при чому барва синя є горішня, а жовта є долішня.

Параграф. 6. Державним гербом Карпатської України є дотеперішній краєвий герб: чотири сині та три жовті смуги у лівому півполі і червоний ведмідь у срібному полі на правій стороні, а також тризуб св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі.

Параграф. 7. Державний гімн Карпатської України є: "Ще не вмерла Україна".

Параграф. 8. Цей закон стає обов’язковим  після його прийняття. (оплески в залі)

 Штефан. Прошу проголосувати за даний законопроект.

(посли голосують підняттям руки)

Штефан.(оглянувши зал). Одноголосно. Закон прийнятий

Штефан. Уділяю слово референтові докторові Михайлові Бращайкові.    

Брайщайко. Світлий Сойме! Не такий час, щоб довго говорити. Надходять темні хмари, тяжкі для нас, не представляли ми собі таких труд­нощів. Але ідея ніколи не вмре, не загине. Жодні вороги, яких тільки бачив цей старий хустський замок, не могли нас знищити.  І хоч, який хід візьмуть ці трагічні події, наша земля завжди зістанеться нашою, бо її кров’ю і сльозами  поливали ми. Хоч які політичні  махінації і будуть з нами гратися, але той здоровий відпір нашого народу завжди зістанеться. Нехай ворог знає, що приходить сюди лиш як гість і лиш гостем він зістане. Ми вимріяли собі цю свободу, хочемо її собі затримати, і цей великий наш празник ніколи не забудемо. З нашими сусідами ми хочемо жити в мирі , а наш агресивний сусід нехай знає, що тут довго не вдержиться…

По вчорашніх трагічних годинах, коли в головному місті Кар­патської України проливалася українська кров, обговорюємо сьо­годні під звуки гарматніх вистрілів Перший Конституційний Закон Карпатської України. По тисячарічній неволі наша земля стає вільною, незалежною і проголошує перед цілим світом, що вона є республіка з президентом на чолі.

Штефан. А зараз ми приступаємо до вибору президента. Вибір Президента відбудеться листками, прошу, щоб кожний пан посол написав на листку ім'я та прізвище тільки одного канди­дата.

(Посли передають, листки секретарю Сойму).

Штефан. Прошу, щоб секретар Сойму зголосив вислід голосування.

Кочерган. Віддано 22 листки. На ім'я д-ра Августина Волошина відда­но всі 22 голоси.  ( оплески в залі)

Штефан. Питаю пана прем'єра Августина Волошина, чи приймає вибір?

Волошин:  Приймаю.  (оплески).

Штефан. Проголошую, що Президентом Карпатської України є вибра­ний 22-ма голосами прем'єр-міністр Августин Волошин.  (оплески в залі, вигук "Хай живе наш Батько!")

                Прошу пана президента взяти слово

Волошин. Світлий Сойме! Дякую вам за ваше довір'я й обіцяю, що зроблю все, що є в моїх силах для добра Карпатської України. Світлий Сойме! Сила одиниці і так само сила народу залежить від сили віри. Сила віри кликала нас по світовій війні до витворення й розбудови нашого автономного краю. І тепер, не що інше тільки наша непохитна сила віри підносить високо прапор самостійності Карпатської України. Прошу Всевишнього, щоб скріпив нашу віру й позволив нам розбу­дувати нашу Землю для щастя й добра українського народу та ціло­го населення Карпатської України. (оплески в залі).

Штефан. Закінчимо  наше засідання виконанням Гімну „Ще не вмерла Україна ”

(Всі встають і співають Гімн)

Штефан. На цьому наше засідання закінчено. Слава Україні!

Відповідь Героям Слава!

 

Ведуча. Нелегкою була доля президента Карпатської України Августина Волошина. Дивіться  інсценізацію арешту А.Волошина

Сценки 1, 2, 3

Сцена 1.

 

Микола Сидорович Белугін (нач.держбезпеки) сидить за столом.

 

Входить Степан

 

Белугін:  А заходи, заходи, Степане Петровичу. Є термінова, особлива справа.

 

Степан:   Товаришу начальник! Готовий виконати будь-який наказ партії.

 

Белугін:  Ну, не треба офіціозу. Є думка і я її підтримав, що ти виконаєш  це

                  особливе завдання. Та сідай.

 

Степан:    І не сумнівайтесь, прикладу всіх зусиль і дякую за довіру.

 

Белугін:   Це справа надзвичайно таємна, це наказ самого! (показує пальцем в

                  небо). Виконаєш – отримаєш підвищення,  а ні – так сам знаєш що буде,

                  пояснювати не буду.

 

Степан:   Розумію (витирає чоло). Наказ Сталіна – це наказ Бога. В чому суть

                  справи?

 

Белугін:  До нас потрапив в Лефортово  (1945р.) один єпископ, президент

                  Карпатської України – Августин Волошин. З нього треба вибити

                  свідчення, що він пов'язаний з західними розвідками. Роби що хочеш,

                  але це має статись.

 

Степан:   Буде виконано. Я виб’ю з нього душу, але він зізнається і в тому що

                 дружив з самим Чортом, цей попівський президент.

 

Белугін: Іди виконуй, але знай: не вийде – відповіш життям.

 

Сцена 2.

 

Степан:     Заведіть сюди, цього попівського Президента (заводять з закоченими

                   рукавами)

              - Ну що, будеш сволото розповідати як працював на німецьку розвідку.            

              У мене є факти! (показує папери)

 

Волошин:  Я ніколи ні на кого не працював, окрім свого народу, бо йому одному

                      служив.

 

Степан:    Якого народу? Є один советський народ, а ти його ворог. То кому ж ти

                   служив?

 

Волошин: Того народу, що кров’ю боронив українську землю від фашистського

                    чобота.

 

Степан:      Нема української землі. Є радянська, а ти  буржуазний проповіднику

                    якщо не підпишеш бум агу, що служив агентом, будеш знищений.

 

Волошин: Прости їм, Боже, гріхи, бо не відають що роблять.

 

Степан:     Якого Бога? Нема Бога. Є товариш Сталін, і йому одному треба

                    Служити. То підпишеш бум агу?!

 

Волошин: Я підписувати нічого не буду. Це моє останнє слово.    

 

Степан:      Вибийте з нього душу, але підписати мусить.

                    (Б’ють його охранники)

                    (Завмираючи)

 

Голос ведучого: У ІІ половині бурхливого 1945 у похмурій в’язниці Лефортово в Москві мученицькою смертю загинув найбільший син Срібної землі – отець Августин Волошин, перший законно обраний президент Карпатської України.

Не знаємо точно, котрого дня він помер, але знаємо, що замучений за свою незламну віру, якій не зрадив під загрозою смерті.

 

 

 

 

 

 

Ведуча. Диптих П.Скунця, (читає учениця)

Ведуча. Важкі часи переживає Україні сьогодні. Неоголошена війна нашої сусідньої держави Росії. Гинуть кращі патріоти моєї держави. Небесну сотню поповнюють як дорослі, так і зовсім юні.

Ведуча. А сотню вже зустріли небеса

Інсценізація під пісню „Мамо не плач…”

Ведуча.  Народе мій, Моя Вкраїно  (читає учениця.)

Народе мій! Моя Вкраїно!

Послухай, нене, свою дитину:

Встань мужньо! Сплюнь свою огиду

До всіх мерзотних ворогів.

Відправ загиблим Панахиду,

Зроби музеї з острогів,

Схились над прахом убієнних

В журбі і клятві воєдино,

Нехай на небі їм — спасення,

Від Тебе ж — пам’ять, Україно!

Через віки, огненні грози

Несу любов Тобі, кохана,

Утри, моя голубко, сльози,

Віддай Героям честь і шану!

Хай щирим буде Твоє серце,

Вкраїно, золоте відерце!

І кожен любить хай, кохає...

Вкраїна-мати не вмирає.

 

Ведуча. Серед загиблих бійців, учасників АТО, які захищали нашу державу був і наш Виноградівець  Адальберт Ковач.

Вшануймо всіх загиблих у цій неоправданій війні хвилиною мовчання.

„Пливе кача” (пісня)- запалення свічок

Ведуча. Україна – єдина держава… (вірш)

Ураїна – єдина держава

Пам’ятайте і людям кажіть

Неподільна у нас Батьківщина

Ви, до кожного це донесіть

І любов, що тримаєте в серці

Не цурайтесь її – покажіть

Будьте вірними завжди неньці,

Душу й тіло до ніг положіть

І тоді лише сонце засяє

Та зігріється кожна душа

Коли нас всіх країна з’єднає

Пам’ятаймо, вона в нас одна.

 

Фінальна пісня.

 

docx
Додано
11 вересня 2023
Переглядів
781
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку