Виховний захід на тему "Іменем війська запорізького"

Розробка виховного заходу

«Іменем війська запорізького»

Мета: виховна: сприяти естетичному вихованню учнів, забезпечити моральне виховання учнів, продовжувати формувати такі риси характеру, як: патріотизм, гуманізм, милосердя; виховувати правильне ставлення та любов до історії українського народу;

освітня: розширити знання учнів про історію славного українського козацтва, Запорозької Січі, гетьманів;

розвиваюча: розвивати вміння аналізувати, виділяти головне, самостійно робити висновки, систематизувати, формувати гнучкість, самостійність, критичність мислення, розвивати просторову уяву.

Форма проведення: конкурсна програма

Місце проведення: спортивний зал

Обладнання: плакати козацької тематики, костюми, вишиванки, обручі, мішки, гімнастичні лави, казани, ложки, картопля

Список використаних джерел:

1. https://www.volynnews.com/news/society/14-zhovtnia-pamiatni-daty-v-istoriyi-ukrayiny/
2. https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2015/01/14-10-2015.pdf
3. http://www.umoloda.kiev.ua/number/1100/196/39347/

Хід заходу

Вчитель: Про козаків

В сиву-сиву давнину,

Козаки йшли на війну,

Бо на рідну Україну

Сунулися без упину

Ляхи, турки та татари,

Москалі та яничари.

Щоб палить сади та хати,

Щоб людей в неволю гнати.

Козаки скликають раду:

• Не буде ворогу пощади!

Вірні коні рвуться в битву,

      Крешуть іскри з-під копита.

      За чарівний спів дівочий,

За спокійні дні та ночі –

Шаблі весело дзвенять,

Вражі голови летять.

І на морі, і в степах

Наганяли вони страх,

Бо найкращі вояки –

Запорозькі козаки!

І не буде переводу

Українському народу

Доки із глибин сторіч

Долина козацький клич.

14 жовтня - значуща дата, яка щорічно переповнює гордістю та хвилюваннями серця мільйонів громадян нашої України.

Сьогодні українці святкують День захисника України – свято звитяги українського лицарства, а також день пам’яті та пошани всіх, хто впродовж століть боровся за державний суверенітет України. Від часів Хрещення Київської Русі і до наших днів це свято духовно об’єднувало наш народ, живило його вірою у повсякчасне заступництво Божої Матері за людський рід, за мир і добро на нашій землі. [2]

Свято День захисника України офіційно встановлено 14 жовтня 2014 року Указом Президента «…З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи української громадськості». [1]  Цим же указом також було скасовано указ Президента України Леоніда Кучми від 1999 р., яким встановлювалося свято — День захисника Вітчизни, що відзначалося щорічно 23 лютого.

Ведучий 1

Сьогодні свято всіх зустріне,

Сьогодні все козацтво тут.

І в цьому залі радість лине,

Козацькі ігри всіх нас ждуть.

Ведучий 2
Козаки - це сильні люди!
Козаки – безстрашні люди!
Козаки - борці за волю!

За народну щасливу долю!

Ведучий  1.Під впливом популярних публікацій серед широкого загалу склалася думка, що запорозьким козаком стати було не вельми важко. Треба було всього лише дістатися до Січі, там показати себе православним християнином і присягнути на вірність товариству.

Ведучий 2. Насправді ж прийом у запорозькі козаки був складним іспитом, який витримували не всі. Багато хто з тих, що прибували на Січ, справжніми січовиками так і не ставали, а оселялися де–небудь на землях Війська Запорозького по зимівниках і хуторах, поповнюючи лави звичайних поселенців — «гніздюків», «бабіїв» і «гречкосіїв», як їх трохи зневажливо називали січовики–воїни.

Ведучий 1.

Сьогодні свято, конкурс нині.

Сьогодні в нас козацтво тут.

І в цьому залі радість лине,

Козацькі ігри всіх нас ждуть.

Ведучий 2.

Нумо, хлопці, покажіться!

А ви, друзі, подивіться,

За якого вболівати

Ви прийшли на наше свято?!

(Команди виходять на сцену. Звучить козацький марш. Оплески.)

Ведучий 1. Команда «Козацька люлька»

1. Ми друзям назавжди

Добра побажаєм,

Здоров’я і щастя

На сотню ще літ,

Нехай наша пісня

В походах лунає

Братам нашим з «Чайки»

Козацький – «привіт!»

Наш девіз:

«Кохаєм край наш дорогий,

що зветься Україна.

Вітчизні хочемо своїй,

зрости достойним сином»

Ведучий 2. Команда «Чайка»

      Хай сила й відвага в бою вам прибуде,

Хай славу козацьку ніхто не забуде,

Перемог вам у битвах з татарином і турком.

Вітаємо щиро «Козацькую люльку!»

    Наш девіз: «За синєє небо, за жовте колосся,

Боротися треба, щоб краще жилося».

Ведучий.1 Дорогі учасники, на вас чекають складні випробування. Сьогодні ви проявите силу, спритність, швидкість,  кмітливість, уважність, витривалість. Судити конкурс будуть заступник директора з виховної роботи Грипась Н.О.  та вчителі фізичної культури  Жидкович В.В., Сокол С.М.

Ведучий 2. Ну що ж, давайте і ми сьогодні спробуємо бути як наші славні предки - козаки запорозькі.

Ведучий 1. Перший наш конкурс інтелектуальний.

Вікторина

1. Дніпро — священна й заповітна для запорожців ріка: у козацьких думах вона називається «Дніпро-Славута», у козацьких піснях— «Дніпро-брат». А як звали Дніпро лоцмани? (Козацький шлях)
2. Козацький, Сурськнй, Лоханський, Звонецький, Ненаситець, Вовнигівськйй, Лисичій, Вільний... Закінчіть рад, (Буди-лівський) Про що йдеться? (Пороги)
3. Ненаситець — Дід-поріг. А хто Внук-поріг? (Вовнигівськй).
4. Задерихвіст, Загубиколесо, Не-пийпиво, Неїжмак, Книш, Корж. Що це я називаю і чому так? (Прізвища козаків у реєстрі, щоб їх не відшукали пани)
5. Козаки називали себе «батьками» і «синами». Чому? (Хто вступив на Січ раніше — батько, а хто пізніше — син. Батькові могло бути 20років, а синові — 40 років.)
6. 1 січня кожного Нового року; 1 жовтня, у храмове свято Січі — Покрову; на другий чи третій день Великодня. А коли вчетверте і про що йдеться? (Загальні або військові ради; в будь-який час на бажання товариства.)
7. Запорозька Січ — демократична республіка. За звичаєм Козацька старшина обиралася самими козаками. За звичаєм щойно обраний кошовий отаман мав двічі відмовитися, а третій раз старі січові козаки давали йому палицю і мазали виголену голову болотом. Для чого? (Щоб не забував свого низького походження)
8. Траплялося, що під час виборів козацької старшини половина куренів голосувала за одного кошового, а інша половина — за другого. Тоді на Січі починалася суперечка, за нею — сварка, бійка, вирували пристрасті. То яким чином доходили згоди? (Перевага залишалася за сильнішою стороною.)
9. Петро Калнишевський, Іван Милашевич, Кость Гордієнко... Кошові отамани Запорозької Січі. У наведеному переліку не вистачає ще одного прізвища відомого кошового. Вам треба його назвати і пояснити, що спільного між цими кошовими. (Іван Сірко. їх неодноразово обирали отаманами.)
10. У курені старшим був отаман курінний, а другою особою після нього, як не дивно... Хто? (Кухар; якщо козаки нашкодять, то отаман і кухар засуджували винних.) 
11. Запорозьку Січ як державу сьогодні негативне прийняли до Європейського співтовариства через існування одного звичаю. Якого? (Смертної кари)
12. Різні кари були в Запорозькій Січі. Смертна кара здійснювалась у різних видах. Один із козаків говорив у товаристві: «Так умер покійний мій батько, так умру і я потомственною стовповою смертю.» А що таке — стовпова смерть? (Посадженим на палю)

Ведучий 2.  Всі ви знаєте, що козаки були дуже сильні, відважні й сміливі, та не завжди вони перемагали. Бувало і так, що потрапляли козаки в полон. І щоб вибратись звідти, їм необхідна була неабияка витривалість, спритність, сила волі. Давайте на мить уявімо, що ми – козаки, нам треба вибратись з полону. Для цього необхідно прострибати в мішку за круг і повернутися назад. Наступний учасник рушає тільки тоді, коли попередній перетне лінію старту. Перемагає та команда, учасники якої першими закінчать конкурс. Раз, два, три! Почали!

(Проводиться конкурс  «Втеча козака з полону»)

Ведучий 1. Наступний  конкурс називається «За рідний край – хоч помирай». З кожної команди запрошую по 1 учаснику. Віджимання.

Слово журі

Ведучий 2. «Козацька юшка».

Вартового ви вже зняли,

І фортецю ви вже взяли,

Залишилось вам зробити –

Друзям юшку наварити.

Щоб зварити юшку смачно,

Треба кинути в казан

І приправу, і картоплю,

І петрушку, і квасець.

Та казан на тому боці,

І приправа там,

А картоплю ми забули,

 тож завдання вам:

через річку, через брід

ви картоплю принесіть.

Козаки на вас чекають

он із варти виглядають.

Ведучий 1. Щоб добратися до казанка, ви повинні з ложкою, в якій лежить картоплина, перейти по гімнастичній лаві, пробігти через обруч, кинути картоплину в казан і передати ложку наступному учаснику. Перемагає та команда чий казан наповниться скоріше.

Ведучий 2. А зараз найцікавіше, що відбудеться на нашому святі – це конкурс капітанів «Або будемо на Україні – Русі, або пропадемо усі». Козаки їх називали кошовими. Зараз ми перевіримо, в якій команді найсильніший кошовий.

Завдання: боротьба на руках.

Ведучий 1. Зараз на наших козаків чекає важке випробування. Вони мають змагатися із суперником і визначити хто ж сильніший. Отож, як ви зрозуміли, наш наступний конкурс для сильної половини, для наших козаків. Це конкурс «Силачів», перетягування каната. Команди стають по обидва боки, беруться руками за канат і по сигналу одночасно починають його тягти, намагаючись перетягнути команду суперників на свій бік. Хто швидше перетягне суперників, та команда і виграла.

Ведучий 2. Молодці! Ви дуже порадували нас сьогодні, на цьому святі, бо з честю впорались з усіма завданнями козацької естафети і не посоромили звання нащадків славних українських козаків.

Наше свято наближається до кінця. Всім, хто прийшов до нас хочемо подякувати.

         Сяяли на сонці шаблі запорожців,

         Як вони на конях гнали ворогів.

         Козацькому роду нема переводу,

         Лише його слава з далеких віків!

Ведучий 1. А нашим майбутнім козакам: - Слава! Слава! Слава!

Зараз надаємо слово журі, яке оголосить результати  за 2 останніх конкурси і загальний бал.

Нагородження учасників