Виховний захід спрямований на ознайомлення учнів з обрядами та звичаями нашого народу, де окрасою є хліб, поваги до хліборобської праці. Учні в ігровій формі дізнаються цікаву інформацію про хліб та хлібобулочні вироби.
Городнянський навчально-реабілітаційний центр
Виховний захід
на тему:
«Печу,печу хлібчик»
Коробко Т.А.
м. Городня
2018р.
Тема: «ПЕЧУ, ПЕЧУ ХЛІБЧИК»
Мета: ознайомити учнів з обрядами та звичаями нашого народу, де окрасою є хліб; виховувати пошану до хліборобської праці, до найдорожчого, що є в людині – хліба; виховувати почуття відповідальності та бережливого ставлення до хліба.
Обладнання: презентація, картки з завданнями.
Учениця:
Візьму я в руки хліб духмяний,
Він незвичайний, він святий,
Ввібрав і пісню, й працю в себе,
Цей хліб рум’яний на столі.
Йому до ніг вклонитись треба,
Він – скарб найбільший на землі.
Ведуча:
Людина вперше знайшла зернятко багато тисяч років тому. Воно прив’язало її до землі. Людина вже не блукала у пошуках їжі, а поселилась біля хлібного поля.
Хліб – це основа нашого життя і найдорожча святиня. Навіть таке велике слово, як «життя», походить від слово «жито», назви однієї із зернових культур. Слово «хліб» походить від грецького «хлєбонос». Короваєм у сиву давнину називали пшеничний хліб, спечений в особливій посудині – каравайнику.
Хліб – це наша щоденна їжа, найпотрібніша їжа. «Риба – вода, ягоди – трава, а хліб – всьому голова» - казали колись. В українській хаті хліб і сіль були символами гостинності. Якщо людина ділилася зі своїм хлібом з іншим, це означало, що вона має щире, добре серце і не замислює зла своєму ближньому.
Хліб був присутній у всіх українських обрядах. Коли народжувалася дитина, то провідувати йшли з хлібом, щоб дитина була красивою та багатою.
Хліб відігравав велике значення у весільному обряді. Сватати дівчину йшли з хлібом. Благословляли на шлюб дитину з хлібом на рушниках.
Бажали щастя, здоров’я, довголіття. Коли мати проводжала сина у далеку дорогу, то давала хліб у рушнику.
Є ще обрядовий хліб: на щедрий вечір – 13 січня – пекли пироги, на Великдень – паску. Хліб використовували і в обрядах зустрічі весни. На 40 святих пекли жайворонків із тіста, з якими діти вибігали за село і викликали весну. На свято Маковея пекли вулики. На свято Андрія (13 грудня) – круглі коржі калиту. «Хліб дає життя», - так кажуть у народі. А ще з зерна виготовляють різні крупи та готують поживні каші.
Хліб з давніх – давен був у пошані. Недарма говорять: Хліб – всьому голова. Тому хліб потрібно берегти, шанувати. Давайте повторимо правила поведінки із хлібом. (Відповіді дітей)
Як прийшов до нас хліб?
Якось розповідає легенда, засперечалися орач, сівач і пекар. Орач ствердив, що хліб творить земля, сівач казав – сонце, пекар – вогонь.
«Ви забули про людину», - мовив мудрець. Хліб – творіння рук людських.
Так, зелені паростки ціле літо поливав дощик, гріло сонечко. Скільки в зерно вкладено праці, знають тільки сонце, вітер і вода. Під теплим сонечком наливається дозріває колосся. І ось прийшли жнива. Комбайни молотять зерно, а машини вивозять його на елеватор. Там зерно віють, а потім везуть на млин. Зерно перемелюють на борошно. У пекарні випікають хліб, булочки, батони, калачі, короваї, бублики.
Запах свіжоспеченого хліба утворюють приблизно 75 речовин. Одні з них у утворюються під час брожіння тіста, інші - творить вогонь. У хлібній м’якушки свій запах, у рум’яної скоринки – свій. На сьогодні хліб на нашому столі з’являються завдяки нелегкій праці 120 професій.
ЗАМИСЛІТЬСЯ! Викидаючи шматочок хліба, ви відкидаєте працю сотень сотень людей.
Цікавинки про хліб
З одного зернятка пшениці можна одержати близько двадцяти міліграмів борошна. А для одного батона треба змолотити близько 10 тисяч зернят.
У музеї швейцарського міста Цюріх зберігається корж, спечений близько 6 тисяч років тому.
Найбільші млинці – метр у діаметрі – пекли на народних гулянні, влаштованому у Петербурзі за велінням Катерини ІІ.
Навіть книга рекордів Гіннеса не залишалась осторонь. Наприклад, найбільша буханка хліба вагою 1 тонна 430 кг і розміром 3 м +25м +1,1м. була виготовлена компанією «Саско» і Йоганнесбурзі (ПАР) у 1988 році. Найбільший пиріг з мясною начинкою – це курячий пиріг вагою 10 тонн 60 кг та діаметром 3 м 66 см у Нью-Йорку у 1995році.
Ігрові завдання
Одне кинув - жменю зібрав (Зерно)
***
Восени лягло, взимку спало,
Навесні зійшло, а влітку вусатим стало. (Зерно)
***
Тисяча братів одним поясом підперезані (Сніп)
***
Ноги на полі, тіло в стодолі, а голова на столі. (Пшениця).
***
У борг зерно візьме -
Паляницю поверне. (Поле)
***
Море безкрає золотом сяє, котить поволі хвилі шовкові. (Пшеничне поле).
***
З поля зжинають, у млині перетирають, в печі гублять, клянуться, що люблять. (Хліб)
***
Як навколо об'їси - серединки не проси.
Ми такі гостинці - дірка в серединці. (Бублики)
***
Що це за пан - з тіста жупан, сидіть у жупані, сам у сметані. (Вареник)
***
Їх любить кожен, на сонце схожі, смачнющі оці тоненькі... (млинці).
***
Їх цінують за начинку: в них ховають сир, родзинки, сливи, яблука і мак, різні овочі на смак. Як же зветься цей дружок, відгадали? ... (пиріжок)
***
З борошна, яйця й сметании - тісто завела старанно й запросила друзів Натка
на смачні, пухкі ... (оладки)
***
Дрібна крупка, золота шубка, каша смачна вийде з ... (пшона)
***
Біле зерно у воді зросло, в голубці сховалося, до столу подавалося. (Рис)
***
Є рослина в нас така, що від неї кінь скака. (Овес)
****
Довгі вуса маю, але їх не підстригаю, бо на сонці дозріваю.
Коли прийде час всім збирати урожай - Буде з мене добрий коровай. (Колосок)
***
Дивні скарби вона має, їх від ледаря ховає.
А хто любить працювати, сил для неї не шкодує,
Тих вона, мов рідна мати, одягає і годує. (Земля)
****
Залізний кінь, в животі вогонь.
Сіна не просить, паше, сіє, косить. (Комбайн)
****
Що за хліб такий святковий На рушник вмостився новий? (Коровай).
Хліб – усьому голова.
Доїж шматочок хліба, у ньому вся твої сила.
Сила від хліба, хліб від землі.
Зима без снігу, літо без хліба.
Не страшна біда, коли є хліб та вода.
Лежачого хліба ніде нема.
Сій вчасно – вродить рясно.
Посій упору, будеш мати зерна гору.
Яка пшениця, така й паляниця.
Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.
Меншенькому - меньший,
Більшенькому - більший.
Шусть у піч!
Сажай - виймай,
Ріжу, ріжу
Я, куштую -
Гам!
Спечем, спечем хлібчик
Дітям на обiдчик.
Найбільшому — хліб місити,
А тобі — воду носити,
А тобі — в печі палити,
А тобі — дрова рубати,
А малому — замітати.
Тільки хліба напекли — танцювати почали.
Це робота не легка — витинати гопака.
Всі, хто бажає грати, беруться за руки і стають попарно (пара за парою) на якійсь відстані від гравця, в якого нема пари. Він і є "хлібчиком".
- Печу-печу хлібчик! (Вигукує хлібчик)
- А випечеш? (Питає задня пара)
- Випечу!
- А втечеш?
- Побачу!
З цими словами два задніх гравця біжать наперед, з тим, щоб стати перед хлібчиком. А той намагається спіймати одного з них до того, як вони візьмуться за руки.
Якщо йому це вдасться, то він разом з впійманим гравцем стає наперед, а гравець, що лишився без пари, стає хлібчиком. Гра повторюється в тому ж порядку.
Правила гри: остання пара може бігти тільки після закінчення переклички.
Вчитель:
Хліб – це символ життя. Що б ти не задумав, про що б не мріяв – усьому міра хліб. В ньому основа нашого благополуччя. Він запорука усіх наших радостей і надій. Як говорили в давнину: «Земля на зернятці стоїть».
Завжди шануйте й бережіть хліб . Будьте обережними та ощадливими з хлібом, бо лихо тому, як казали у народі, хто злегковажить хлібом нашим насущим. Шануйте хліборобів і їхню працю. Вони кожен день працюють заради того, щоб у нас з вами завжди був хліб на столі.