Сценарій випускного вечора
Як тільки відбувається свято Першого дзвоника у школі, випускники, батьки вчителі задумуються уже над тим, як краще провести випускний вечір. І починається підготовка. Цей матеріал буде корисним педагогу-організатору, класному керівнику, ЗДВР, учням і вчителям у підготовці та проведенні випускного вечора 11 кл.
1
Випускний вечір
№
Сьогодні знову вилітають у життя
Маленькі пташенята з нашого подвір’я,
Ми кажемо: ніколи в забуття
Не кануть школа, вчителі, повірте.
Є вищий смисл у тім, що після вас
Задзвонить школярами знову школа
І для малих почнеться перший клас,
В який ви не повернетесь ніколи.
Прощаємось... А в серці бережемо
Усіх, кому для нас не шкода серця.
З легким і незабутнім вантажем
Ви відлітаєте. Школо, ти не сердься...
№ Звучать фанфари Виходять ведучі
1.(З легким смутком)Доброго вечора, дорогі друзі, гості та вчителі.
2.(Радісно) Всім, всім, всім доброго вечора. Олю, а ти чого така невесела? Свято ж сьогодні, а ти мало не плачеш. Ти щось загубила?
1. Так.
2. Телефон?
1. Ні.
2. Ключі?
1. Ні.
2. Ти як на уроці історії відповідаєш, з тебе кожну відповідь «витягувати треба» лещатами. Ну, що ти там загубила на цей раз?
1. Друзів!
2. Не зрозумів. Яких друзів?
1. Шкільних!
2. Так вони нібито всі поруч, і ніхто нікуди не загубився. У всякому разі, вони ж не могли загубитися, щоб ми того не помітили.
1. Ага, то це вони зараз поруч. А ось після того, як підуть зі школи, можливо, і не побачимося ніколи, розумієш?
2.Ех, ти! До цього, по-перше, ще далеко, ну, як мінімум цілий вечір, а по-друге, ми з ними в Інтернеті будемо спілкуватися. І взагалі, досить тут свій песимізм поширювати, давай краще випускний починати. Он, дивись, скільки людей зібралось.
1.Ой, доброго вечора, пані та панове! Леді та джентельмени!
2.Запрошуємо на урочисте вручення атестатів випускникам 2018-го року, вручення свідоцтв про базову загальну середню освіту та церемонію вручення премій фестивалю «Прощання з дитинством»!
1. Рідна Попівко, зустрічай своїх доньок і синів, дорослих сьогоднішніх випускників!
№ Випускники виходять на шкільний поріг.
1. Увага! Урочистий вечір, присвячений випуску учнів 2018 року оголошується відкритим!
№ Гімн України
1. Увага, увага! Настає урочистий момент вручення премій фестивалю «Прощання з дитинством»!
2.Разом з вами ми ще раз зіграємо головні ролі у високохудожньому фільмі, створеному випускниками за підтримки адміністрації школи, вчителів та батьків.
1. У цьому фільмі багато епізодів, і кожен з них мав свого режисера.
2. На цих режисерів іноді ображалися і не розуміли, але в душі всі їх любили.
1.Оскільки більшість випускників доклали руки, голову, душу і серце, щоб фільм вийшов такий чудовий, досить складно визначити переможців.
2. Але компетентне журі чудово справилося з цим завданням і визначило переможців у кожній номінації.
1.Отже, вся увага на сцену. Для вручення атестатів про повну загальну середню освіту і нагород лауреатам фестивалю «Прощання з дитинством» запрошується директор школи Микола Володимирович та завуч Ірина Василівна.
№ Звучить відбивка на вихід директора на сцену.
Привітання, вручення атестатів, грамот
№ Туш
2. Випускників вітає __________________________________________
№ Пісня
- Гучними оплесками вітаємо випускників ІІ ступеня, учнів 9 класу: гордих і схвильованих, доброзичливих, толерантних, веселих і дотепних, сором’язливих і невгамовних, на чолі з класним керівником Олександром Миколайовичем Подолякою та першою вчителькою Катериною Миколаївною Шевелою.
- Настав вже час той довгожданний
Коли дорослість шле привіт!
Зараз вам вручать свідоцтва
Про які ви мріяли 9 літ
№ Вручення свідоцтв 9 кл.
№ Пісня
1. Друзі, якщо подумати – що таке випускний клас? Це не просто певна кількість учнів, які отримали атестати і які 11 років йшли до цієї мети під керівництвом вчителів.
2. 11 років - разом! 5, а то й 6 днів в тиждень!
1. 7, а той 10 годин в день!
2. 11 років, проведених... ні! – прожитих поряд!
1. Все це не проходить даремно.
2. Все це дорого вартує ...
1. Все це вартує того, щоб відчути себе справжньою шкільною родиною!
2. Всі ми хвилюємося, адже сьогодні наша дружна родина проводжає у доросле життя своїх найстарших дітей.
- Надаємо їм слово
№ Виходять випускники
- Дорогі друзі, зараз у нас є можливість розкрити всім таємницю, чим же ми займалися у школі 11 років.
- Всі 11 років ми плідно працювали.
- І ось маємо ціле дерево плодів, яке ми ростили довгих 11 років.
(випускники виносять дерево плодів на середину, по черзі розповідають і вішають на дерево плоди – намальовані предмети на картоні)
- Портфель.У 2007 році ми вперше отримали звання «школярі» і дали школі шанс виховати з нас справжніх людей.
- Серце. А цей плід називається «любов» - любов до рідної школи, до вас, учителі, до вас, рідні батьки, до тебе, наше рідне село і наша Батьківщина.
- Букви А Я. По зернятку здобували знання. Почали навчання з алфавіту і цифр, а нині володіємо сучасними інформаційними технологіями і вже здали ЗНО по всій шкільній програмі.
- Скрипічний ключ - це плід нашого духовного розвитку . ми звеликим інтересом та любов’ю відвідували заняття з музичного мистецтва, підіймалися творчими сходинками обласних та районних конкурсів, фестивалів, свят. Любов до рідної музики та пісні ми пронесемо через усе життя.
- М’яч. Є у нас і досягнення в спорті. Ми прославляли школу у туристичних і спортивних змаганнях, були вправними у районних конкурсах. А головне наше надбання – це здоровий спосіб життя.
- Театральна маска. Ми приймали участь у всіх шкільних заходах. Навчилися бути акторами під час проведення Новорічних та інших шкільних свят.
10. Яблуко. А цей плід – яблуко спокуси – теж виріс на нашому дереві. Це всі наші негаразди, прогуляні уроки, невиконані домашні завдання. Зверніть увагу, воно червоного кольору. Це означає, що нам соромно.
11. Фото класу. За час навчання в школі ми стали однією сім’єю. У нас проблема – одна на всіх, і радість – одна для всіх.
12. Атестат. А цей плід – підтвердження наших знань.
13. Ми адресуємо слова щирої подяки всім, хто допомагав нам це дерево ростити, хто щоденно навчав нас, годував, прибирав і просто оберігав від усіляких негараздів.
14. Ми розуміємо, що без учителя це свято сьогодні б не відбулося. Яких тільки випробувань не готує вчителю неспокійне шкільне життя: радість від успіху учня, сльози від незаслужених образ, втома від безкінечних конспектів і друге дихання від вчасно сказаного доброго слова
15. І сьогодні нам хотілося б сказати вам, учителі, багато щирих слів любові, поваги, вдячності, тому що часто ми забуваємо це робити кожного дня.
16. Ми хочемо сьогодні сказати про те, що всім нам дуже пощастило, тому що у нашій школі був добрий, уважний і розуміючий директор.
17. Він завжди з посмішкою зустрічав нас на порозі школи...
18. … щодня турботливо цікавився нашими успіхами і досягненнями,..
19. … постійно контролював, щоб ми не запізнювалися на уроки.
20. А як вміло стежив за тим, щоб ми не вибігали зі школи на перервах..., ну, покурити…
21. Але це, мабуть, не головне. Головним є те, що ви, Миколо Володимировичу, завжди нас розуміли і вміли радіти життю разом із нами. Спасибі вам за все!
22. У номінації «Ми все здолаємо, коли біля штурвалу такий капітан» перемогу здобуває директор школи Микола Володимирович й отримує капітанський кашкет.
№ Вручення капітанського кашкета
23. Для цієї людини навчально-виховний процес завжди був святою справою.
24. Вона завжди вміла підбадьорити, розрядити обстановку.
25. А, помітивши якісь негаразди, просто сказати: «Отже. Що це таке?»
26. В номінації «Все в порядку, все нормально» перемогу здобуває заступник директора Ірина Василівна.
Ці квіти для Вас, наші дорогі наставники!
№ Заставка
№ Під мелодію виходять діти з іграшками.
27. Агов, малеча, ви що, сюди гратися прийшли? Знайшли час.
Малюк 1. Ми принесли ваші іграшки.
Малюк 2. Хотіли усім нагадати, якими ви колись були!
Малюк 3. Нам їх дала ваша перша вчителька. З ними ви прийшли у перший клас.
28. Невже ми теж були колись такими маленькими?
Малюк 2. Були! А пам’ятаєш, як ти не хотіла їсти манну кашу?
29. Я її не любила…
Малюк 1. Але поглянь якою гарною ти, завдяки їй, виросла!
Малюк 2. Пригадайте, як ви не хотіли спати в дитячому садочку, і просили мам, щоб забрали вас раніше.
30. Це точно про мене.
Малюк 3. А побиті коліна, подряпані руки і синці від каруселі?
Вихователька
-
Ви жили у дитсадочку,
Світлім, щедрім домі.
Тут геть усі куточки
Були вам всім відомі. -
Тут усім турботу й ласку
Дарували повсякчас.
В дім оцей, неначе в казку,
Йшов уранці кожен з вас.
Діти-малюки
-
Ніяк не зрозумію.
Повірити не можу,
Невже ці гарні тьоті
Бавились ляльками?
А ці великі дяді
Сиділи над горшками? -
Казали вихователі.
Що були ви славні,
І ручки з милом мили,
І кашу їли гарно. -
Хотілося б дізнатись.
Чи й досі дяді Владу
Не хочеться у ліжечко,
Як з клубу йде додому? -
Чи й досі дядя Женя
Не слухає дорослих,
Усе кричить та шкодить,
Чи став слухняним хлопчик? -
І ще скажіть нам, прошу,
Такі вже ми цікаві:
Чи правда, що ми виростем
І будем рівні з вами? -
Сьогодні ми прийшли сюди,
Щоб щиро вас вітати,
І успіхів та щастя,
Удачі побажати.
Віддають іграшки випускникам
31. Дякуємо нашим маленьким друзям! А ще ми пам’ятаємо, якими добрими й уважними до нас були вихователі дитячого садочка. Як прощали наші дитячі пустощі, а їх чимало було.
32.Шановні Валентина Василівна, Катерина Іванівна, Людмила Валеріївна, Надія Іванівна ми щиро вдячні вам за ваш труд, за вашу любов до дітей.
33.Перші паростки людяності, добра та поваги один до одного засівали першими саме Ви і ми щиро вдячні Вам за це.
№ Вручають квіти
34.Тільки трішки підросли, то й до школи ми пішли
35. А ці іграшки перша вчителька дозволяла нам приносити з собою у школу для того, щоб ми не сумували за дитячим садочком і рідною домівкою.
36. У номінації «Любов і терплячість» перемогу здобула Любов Григорівна! Дякуємо за вашу доброту, щиру посмішку.
37.Ви стали справжньою мамою нам, маленьким першокласникам.
Рома. Запрошуємо до слова Любов Григорівну
Виступ першої вчительки
Вручення квітів
Оля. Юність! — Найкраща пора життя і вона проходить у школі. Юність захоплює дружбою, мріями, першим коханням. Єдиними мріями, радощами і печаллю зі своїми вихованцями завжди живе їх класний керівник.
38.Ми надовго запам’ятаємо постійні погрози: «Викличу батьків...», що змінювалися ласкавим: «Значить так, мої дорогенькі...»
39. Цього ми, чомусь, боялися найбільше!
40. Хто у метушні шкільних днів завжди знаходив для нас хвилинку, щоб розібратися з нашими проблемами, хто виховував і навчав нас протягом багатьох років?
41. Звичайно, це переможець у номінації «Класна мама» - наша неповторна класна керівниця Валентина Василівна. Ми просимо Вас вийти до нас на ці східці.
Виходить класний керівник
42. Покладіть, будь ласка, вашу праву руку на класний журнал. (Кл.керівник кладе праву руку на журнал, який тримає ведуча-випускниця) Увага, увага! Кляніться, що будете пам'ятати про нас завжди?
Кл. кер. Клянуся!
43. Кляніться побувати на весіллі у кожного з нас?
Кл. кер. Клянуся!
44. Кляніться бути присутнім на всіх зустрічах випускників?
Кл.кер. Клянуся!
45. Кляніться, що будете вчити наших дітей?
Кл. кер. Клянуся!
46. А ми в свою чергу клянемося, що любимо Вас всім серцем і не забудемо Вас НІ-КО-ЛИ!
Випускники (разом): Клянемося! Клянемося! Клянемося!
47. Запрошуємо Вас до слова Валентино Василівно.
Виступ класного керівника. Вручення квітів
48. Продовжуємо церемонію нагородження.
49. Прекрасна і мелодійна українська мова, багата літературна спадщина українських і зарубіжних письменників!
50. Ці предмети всі повинні знати на відмінно! Читати-то всі вміють!
51. Цікаво, а навіщо ж ми вчимо ці самі літератури аж до одинадцятого класу?
52. А це щоб не забути, як книжкою користуватися. У мене ось сусід подарував синові книгу, так бідна дитина три дні шукала на обкладинці кнопку «Відкрити». Так і не знайшла. І залишилася книга непрочитаною!
53. Ну, нам це не загрожує. Ми у Вікторії Ігорівни та Валентини Василівни книжки читаємо ... Тоненькі ... Іноді ... Коли вже дуже припече ...
54. Звичайно, можна і фільм подивитися, і короткий зміст почитати. Можна і бабусю попросити, вона згадає, про що там в цій товстезній книжці написано.
55. Просто деякі випускники ще не дозріли! Але коли-небудь обов’язково дозріють і все прочитають! Ми урочисто обіцяємо!
№ Вручення нагород
Виносять картину «Три богатирі»
56. Ця картина «Три богатирі», як уособлення здоров'я випускників 2018 року.
57. Ні, це не богатирі. Це – наші вчителі фізкультури.
58. Шановні Миколо Володимировичу, Олександре Миколайовичу, Людмило Олександрівно, наше здоров'я – це ваша заслуга, за що ми щиро дякуємо!
№ Нагороджуємо
59. Так, сучасному школяреві потрібно запастися здоров'ям!
60. Ще б! Навчальні навантаження зараз можна порівняти з перевантаженнями космонавтів!
61. Тільки в космосі невагомість, а в школі – підвищений тиск... на уроках фізики та інформатики.
62. Але сучасні школярі знають, як вирішувати проблему перевантажень!
63. Можна не робити домашні завдання…
64. Можна взагалі нічого не робити! Тільки не з фізики та інформатики.
65. Дякуємо В’ячеславе Івановичу, за надмірне напруження наших мізків на Ваших уроках.
№ Нагородження
66.(говорить наспівно) Цитологія, генетика, селекція, біотехнології ...
67. Ой, говори, говори ще! Ці слова звучать, як музика. Красива і незрозуміла!
68. Ну що тут незрозумілого? Треба дивитися в корінь, ой, в клітину! І там, на клітинному рівні, розглядати всі біологічні процеси!
69.(звертається до глядачів) Ви зрозуміли, що головна тема, яку ми вивчали на уроках біології у Тетяни Миколаївни – це діти і клітини!
№ Нагороджуємо
- А скільки днів ми провели у кабінеті інформатики– страшно згадати. Ми підкорювали теореми й аксіоми, і, хоча не стали вище, ніж Євген Григорович, завдяки його роботі хоча б трішки наблизилися до математичних вершин. Щирі слова вдячності від нас!
№ Нагороджуємо
- А давайте згадаємо кабінет хімії.
- Тут на контрольних і самостійних шпаргалки, підручники не допомагали. Бо хімію ми вивчили, як таблицю множення.
73. Та й хіба можна було її не вивчити, якщо ми працювали під керівництвом Олександра Миколайовича. Дякуємо за науку!
№ Нагороджуємо
- Є ще ось така наука ...
- Всі її вивчають, та не всі знають... Підказка. Кажуть, що вона вивчає природні об’єкти та явища, а її краса відкривається лише розумним формам життя.
- Ні, деякі форми навіть отримують атестати.
- Тому, що вони знають головне: ця наука буває фізична, економічна та соціальна. Здогадалися?
- Дякуємо Олексію Миколайовичу Рябчуну за цікаві мандрівки країнами світу!
- А ще завдяки вам ми зрозуміли суть історичного буття.
- Уявляєш, як не пощастить нашим нащадкам років через двісті! Їм доведеться вивчати стільки нових дат і подій, які ми їм натворимо!
- Так, історію краще творити, ніж вчити!
82. Ну, цим ми займаємося щодня! На всіх уроках!
№ Нагороджуємо
83. Ти домашню з німецької зробила? Дай списати!
84. Насмішив! Хто ж це в одинадцятому класі робить ці домашні, та ще з німецької? Нас усьому вчили на уроці.
85. І це правда, Валентина Василівна Шпак вміє цінувати кожну хвилину!
86.Щиро вдячні Вам за міцні знання!
№ Нагородження
87. Займатися культурою, мистецтвом і технологіями можуть тільки ті, хто має гарну пам'ять.
88. А навіщо тут пам'ять, я не зрозуміла?
89. Ну, тіпа, щоб пояснити, чому на попередньому уроці ти не був, чому забув вдома зошит, чому не вивчив пісню. Тут доводиться цілі казки складати!
90. Дякуємо Наталії Іванівні, Ірині Василівні, Олексію Миколайовичу Мірніченку за щиру віру в наші фантастичні історії!
92. Ну, а якщо серйозно... Дорогі вчителі! Спасибі Вам за тепло вашої душі та креатив. Ці квіти для вас!
№ Вручення квітів учителям під музику.
Оля. Прийміть вітання від випускників вчителям, які викладали та вже не працюють в школі Тетяна Василівна Пересадило, Любов Миколаївна Чала, Галина Миколаївна Рябко, Людмила Михайлівна Шульга, Катерина Іванівна Сухомлин
№ Нагороджуємо
94. Отже, друзі, нагадую, ми востаннє на цих східцях, завтра підемо в доросле життя!
95. Веселіше, ми йдемо в життя, а не в забуття!
96. Ми залишаємо школу і мене тривожить, на кого ми її залишаємо.
97. Невже не знайдеться когось, кому ми могли б довірити школу?
№ Лунає музика. На сцену виходять 4 десятикласники.
Десятикласник 1. Добрий вечір, випускники і випускниці!
Десятикласник 2. А також їхні матусі й татусі, бабусі й дідусі...
Десятикласник 3. Досить, зупинись. Ми не для цього сюди прийшли.
Десятикласник 4. А для чого? Що, себе показувати не потрібно?
Десятикласник 3. Потрібно, тільки не зараз. Зараз будемо слухати звернення президента.
Десятикласник 2. А що, зараз Новий рік?
Десятикласник 1. Ні, краще, ми в школі залишаємось найстаршими!
98. Ей, молодь, ми ще тут!
Десятикласник 2. Ми готові прийняти естафету від вас, наші старші друзі!
Десятикласник 3. Ми обіцяємо, що будемо багато їсти в шкільній їдальні, займатися спортом, вивчимо правила етикету, навчимося гуляти з дівчатами – одним словом, будемо такими, як ви!
99. Як ми? І це все?
ПРЕЗИДЕНТ школи. Звичайно, це все жарти. Насамперед ми будемо нести відповідальність за все, що відбувається у школі.
Десятикласник 4. Обіцяємо захищати честь школи на всіх конкурсах.
Десятикласник 3. Навчимося жити в шаленому темпі, доводити свою думку та переконувати інших.
Десятикласник 2. Станемо справжнім шкільним братством.
100. Тоді міцно тримайте у руках цю булаву як запоруку славетного майбутнього!
Передає булаву представнику десятикласників
ПРЕЗИДЕНТ школи. Обіцяємо не підвести вас! У добру путь!
№ Пісня
Оля. А зараз пропонуємо вашій увазі заключну серію нашої кінострічки: «Любов до батьків».
- Усі шкільні роки з нами були наші найближчі люди, наші батьки, які готували нас до дорослого життя, а тепер разом із вчителями вивели на цей шлях.
- Ми покидаємо рідне гніздо, але залишаємо ту дорогу, яку ви проклали до наших сердець.
- У цей радісний і сумний день ми говоримо вам спасибі. І нехай нам здається, що часом ви не розумієте нас, даремно хвилюєтесь, зайве переживаєте.
- Але знаємо, ще не раз ви підставите нам своє плече підтримки.
- Рідні наші! Мамо! Тату! Бабусі й дідусі! Дякуємо за те, що завжди любили нас і вірили в наші сили.
- Промінь сімейного вогника завжди світитиме нам у далекій і незвіданій дорозі.
- Рідні наші, вибачте за всі прикрощі, і повірте, ми будемо гідними називатися вашими дітьми.
- Ми вже дорослі… Скоро почуємо ваше батьківське слово по телефону і буде воно приблизно таким «Сонечко моє, як же я за тобою скучила».
- А поки ви поряд, хочемо вислухати ваше напутнє слово.
Виступ батьків
Оля. В щасливі і тяжкі години
Куди б ваш не стелився шлях
Не гасне вогнище родинне
В людських запалене серцях.
Рома. Дорогі випускники, ваші батьки допомогли вам з честю подолати випробування одинадцяти довгих шкільних років, підтримували і надихали вас.
Оля. Тому зараз, у знак вдячності і поваги, запросіть їх на вальс, хай і вони згадають свій випускний бал, свою молодість.
№ Танець з батьками
Вед.1.
Попереду – в ціле життя переліт,
Будуть незгоди і спрага в дорозі.
Як стомишся і очі щипатиме піт,
Як ти засумуєш, затужиш в дорозі.
Вед. 2.
Згадай те гніздо, де ти ріс, де мужнів,
Згадай наші верби, і луки, і трави,
І вічну тривогу свої матерів,
І школу, і друзів своїх нелукавих.
№ Пісня «Виростеш ти, сину»
Вед.2. Дитинство вальсом відлітає,
Кружляють пари, мов у сні, -
Це ваша юність вас стрічає,
Дитинства промайнули дні.
Вед.1. Вас вабить шлях новим світанком.
І в путь-дорогу кличе вальс.
Не забувайте рідну школу,
І школа не забуде вас.
№ Випускники танцюють вальс
Ведуча1. Сьогоднішнє свято – це перший крок у відліку нових кроків у величезний світ – життя. У житті буде безліч незабутніх моментів, котрі як фотографії буде фіксувати пам’ять. І зараз випускники 2018 року запрошують учителів на шкільні східці зробити своє останнє шкільне фото«Від дитинства до юності крок»
- Відзвучали останні гучні оплески, стихли розмови і зітхання в коридорах. Через кілька хвилин спорожніє школа, в коридорах вщухнуть гучні голоси, згасне яскраве світло.
- Ми багато разів це бачили, адже так буває в театрі, але у вашому довгому і щасливому житті все буде інакше. Після урочистого вечора, вже завтра ви почнемо писати нову п'єсу свого життя.
- У вас є кардинальний вибір, який ви повинні зробити самі – кого будете грати у цій п’єсі, і як грати.
- І будь-то комедія чи драма, треба зіграти максимально чесно і талановито, і при цьому не потрібно фальшивити.
- Адже тільки справжні люди можуть зробити: життя комфортним, місто і село реально красивим, будинки затишними, людей щасливими.
1. Отже, у своєму шкільному спектаклі ви поставили останню крапку, але це зовсім не означає, що ви говорите всім «прощай». Ще буде фінальна пісня! По-о-о-о-ї-ї-ха-ли-и-и-…
№ Кліп. Випускники співають фінальну пісню «Старі фотографії»
2.Урочиста частина вечора, присвячена випуску учнів 2017 року оголошується закритою!
№ Гімн України
1: У народі є така прикмета: якщо хтось вирушаючи в далеку дорогу стане на підкову, то обов’язково йому пощастить. Тому й ми сьогодні надаємо вам таку змогу: на початку вашого, самостійного життя стати на підкову, щоб вам щастило завжди і в усьому! У добру путь, дорогі випускники!
№
Десятикласник 1. Добрий вечір, випускники і випускниці!
Десятикласник 2. А також їхні матусі й татусі, бабусі й дідусі...
Десятикласник 3. Досить, зупинись. Ми не для цього сюди прийшли.
Десятикласник 4. А для чого? Що, себе показувати не потрібно?
Десятикласник 3. Потрібно, тільки не зараз. Зараз будемо слухати звернення президента.
Десятикласник 2. А що, зараз Новий рік?
Десятикласник 1. Ні, краще, ми в школі залишаємось найстаршими!
98.Ей, молодь, ми ще тут!
Десятикласник 2. Ми готові прийняти естафету від вас, наші старші друзі!
Десятикласник 3. Ми обіцяємо, що будемо багато їсти в шкільній їдальні, займатися спортом, вивчимо правила етикету, навчимося гуляти з дівчатами – одним словом, будемо такими, як ви!
99. Як ми? І це все?
ПРЕЗИДЕНТ школи. Звичайно, це все жарти. Насамперед ми будемо нести відповідальність за все, що відбувається у школі.
Десятикласник 4. Обіцяємо захищати честь школи на всіх конкурсах.
Десятикласник 3. Навчимося жити в шаленому темпі, доводити свою думку та переконувати інших.
Десятикласник 2. Станемо справжнім шкільним братством.
100. Тоді міцно тримайте у руках цю булаву як запоруку славетного майбутнього!
Передає булаву представнику десятикласників
ПРЕЗИДЕНТ школи. Обіцяємо не підвести вас! У добру путь!
Десятикласник 1. Добрий вечір, випускники і випускниці!
Десятикласник 2. А також їхні матусі й татусі, бабусі й дідусі...
Десятикласник 3. Досить, зупинись. Ми не для цього сюди прийшли.
Десятикласник 4. А для чого? Що, себе показувати не потрібно?
Десятикласник 3. Потрібно, тільки не зараз. Зараз будемо слухати звернення президента.
Десятикласник 2. А що, зараз Новий рік?
Десятикласник 1. Ні, краще, ми в школі залишаємось найстаршими!
98.Ей, молодь, ми ще тут!
Десятикласник 2. Ми готові прийняти естафету від вас, наші старші друзі!
Десятикласник 3. Ми обіцяємо, що будемо багато їсти в шкільній їдальні, займатися спортом, вивчимо правила етикету, навчимося гуляти з дівчатами – одним словом, будемо такими, як ви!
99. Як ми? І це все?
ПРЕЗИДЕНТ школи. Звичайно, це все жарти. Насамперед ми будемо нести відповідальність за все, що відбувається у школі.
Десятикласник 4. Обіцяємо захищати честь школи на всіх конкурсах.
Десятикласник 3. Навчимося жити в шаленому темпі, доводити свою думку та переконувати інших.
Десятикласник 2. Станемо справжнім шкільним братством.
100. Тоді міцно тримайте у руках цю булаву як запоруку славетного майбутнього!
Передає булаву представнику десятикласників
ПРЕЗИДЕНТ школи. Обіцяємо не підвести вас! У добру путь!
|
Приспів:
|
Приспів:
|
|
Приспів:
|
Приспів:
|
про публікацію авторської розробки
Додати розробку