Виховний захід на тему" Сято матері"
Бабинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів
Свято матері
Вчителя історії, правознавства
та громадянської освіти
Чухліб Світлана Яківни
(На сцені хлопчик і дівчинка, світло приглушене по ходу слів дівчинки змінюються слайди презентації))
МІНІ-ВИСТАВА
(трагічна мелодія)
Дівчинка.
Вже три дні, як хмари стали,
Потемнів Єрусалим.
Як Ісуса поховали,
Вкрили каменем важким.
Вже три дні, як суд ворожий
На хресті Христа розп'яв.
Вже три дні, як він, син Божий,
За всіх нас терпів, страждав.
Підем, діти, підем живо,
На могилі приплакнем...
Але що там? Що за диво?
Гріб увесь горить вогнем...
Гляньте, діти, гріб порожній!
Хтось там камінь відвалив!
Ангел.
Се вчинив Господь Всеможний!
Він воскрес!
Хлопчик
О, диво з див!
Ангел.
Не лякайтесь! Приступайте!
Я посланник із небес!
Дівчинка.
То є Ангел з неба, діти!
Ангел.
Так, я ангел. Христос воскрес!
Дівчинка.
О! Воістину воскрес. Той, що був і є з небес!
Ангел.
Чудо се добро віщує:
Правда в світі запанує!
(Звучить голосно тропарь «Христос воскресе из мертвых … голосно, урочисто.)
(Звучить фонова мелодія)
(Діти відповідають Воістино Воскрес!!!)
Учень 1
Христос Воскрес
Співає вся природа,
Величний гімн полинув до небес.
Хоч Він помер — з любові до народу,
Із гробу встав, у величі Воскрес.
Христос Воскрес! Яка велична днина!
Яка любов, і ласка, і краса!
Віддав Господь улюбленого Сина,
Щоб людям всім відкрити небеса.
Христос Воскрес! Радійте нині, діти!
Сповнилося найбільше із чудес.
Пропала тьма, і сонце правди світить!
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Учень 2.
|
Учень Христос Воскрес! Усе радіє, Сміється сонечко з небес, Прозора річечка леліє – Христос Воскрес! Христос Воскрес! В траві фіалочки зітхають І пролісок тремтить увесь, Розквітла яблунька аж сяє – Христос Воскрес! Христос Воскрес! Учень 3 Дзвенять пташки у полі, в лісі; І дзвін співає до небес, Де білі хмарки розплилися – Христос Воскрес! Христос Воскрес! Учень 4 Лунає дзвін з усіх сторін: — Христос Воскрес! Безсмертний він! Злітають звуки до небес: Христос воскрес! Учень 5 Триває срібний передзвін: — Славім його! Земний уклін! Лунає дзвін з усіх сторін: — Христос Воскрес! Учень 6 Сонце сяє у ясній блакиті, Теплим променем цілує світ увесь. І серця для радості відкриті: Знайте, люди, що Христос Воскрес!
Учень 7 Пташечки цвірінькають надворі – То вони співають Богу честь! Позабудьмо сумніви та горе, Бо Христос Воістину Воскрес! Слово для привітання надається о. Віктору (звучить фонова мелодія)
Ведуча. Дорогі друзі! Ми раді вітати вас у цій залі! Сьогодні день святих жон-мироносиць. Протягом століть православні християни відзначають жіноче свято — добре, світле та радісне, повязане з найголовнішою подією — Воскресінням Христовим.Сьогодні свято Небесної Матері Діви Марії, яка для нашого народу є особливо шанованою, заступницею скривджених і знедолених, яка благословила у хресну путь свого єдиного Сина — Спасителя людства. І сьогоднішнє свято — це свято Божої Матері, матері України і нашої земної матері, яка дала нам життя. Адже саме вони є тими чистими джерелами, з котрих людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя. Свята Православна Церква прославляє подвиг святих жінок-мироносиць - Марії Магдалини, Марії Клеопової, Саломії, Іоанни, Марфи, Марії, Сусанни та інших. Вони були супутницями Христа, служили Вчителеві, були віддані йому серцем та страждали разом з Ним. Супроводжували Господа під час подорожей та не покидали його навіть тоді, коли він йшов на хресну смерть — на Голгофу. Жінки були свідками хресних страждань Господа. Після смерті Спасителя, саме вони затемна поспішили до Гробу Господнього аби помазати тіло Христа миром. Кожна жінка є мироносиць по життю, вона несе мир світу, своїй родині, вона народжує дітей, є опорою чоловікові та зберігає домашній затишок. Тому Свято жінок-мироносиць – це свято кожної православної християнки, православний Жіночий день. (Виходять діти) Учень 8 На великому материнському терпінні тримається земля наша. Царство матері – це царство ніжності, витонченості і терпіння. Учень 9 Кажуть, що на світі Сонце найясніше, Та всміхнеться мама, І стає тепліше. Учень 10 Кажуть, що без сонця Не розквітнуть квіти, А хіба без мами Є щасливі діти? Я до неї серцем Любо пригорнуся- Хай сіяє сонце, Як моя матуся! Учень 11 Дозвольте сьогодні Усім побажати Багато хороших І сонячних літ Бабусям і мамам, Сестричкам в це свято, Подарувати весь сонячний світ! Учень 12 Ти всіх світліша, наша ненько! Моя ти квіточко біленька, Моя маленька й неозора, Моя ти втіха і опора. Моя небесна і земна, Моя, як білий світ, єдина, Як білий світ, як білий квіт. З якого створюється світ! Учень 13
До села докотились тумани,
Склались човником жилаві руки. Учень 14
Плаче скрипкою біль незгасимий,
Оксамитовим флейти звучанням |
(тихо фон)
Слова вдячності хочеться сказати жінкам, які зараз трудяться во Славу Божу при Свято-Михайлівському храмі. Ніякий труд на землі не проходить без участі жінки — своєю молитвою , жер1твою, своєю любов`ю, своими трудами ви виконуєте благословіння Боже. Тільки Христолюбива жінка може стати тим образом, завдяки якому можна виховати в людині любов до Матері -Церкви. Ви підтримуєте своєю вірою, та опікою людей які тільки но переступили поріг храму. Ваша діяльність заслуговую самої глибокої вдячності та самих палких молитов. Схиляємо голови перед вашими жертовними подвигами Ніякий труд на землі не проходить без участі жінки — своєю молитвою , жертвою, своєю любов`ю, своими трудами ви виконуєте благословіння Боже. Тільки Христолюбива жінка може стати тим образом, завдяки якому можна виховати в людині любов до Матері -Церкви. Ви підтримуєте своєю вірою, та опікою людей які тільки -но переступили поріг храму. Ваша діяльність заслуговую самої глибокої вдячності та самих палких молитов. Схиляємо голови перед вашими жертовними подвигами бажаємо вам Божої допомоги у всіх ваших трудах. бажаємо вам Божої допомоги у всіх ваших починаннях.
(Виходять діти з свічками)
. (Інсценізація легенди про маму.)
Автор. Жила собі на світі жінка, і мала вона четверо дітей. Жили з рибальства. Жінка сама ловила рибу та годувала дітей. Але якось застудилася та й злягла хвора. Лежить у постелі, а діточок нема чим годувати. Вже пересохло в неї в горлі. Мовила тихо:
Мати. Діточки, подайте мені води, бо не дам собі ради, аби підвестись. А пити так хочеться.
Діти. Нема води в хаті.
Мати. Візьміть відра, ідіть до річки та наберіть.
Старший хлопець. Нехай іде сестра, я не маю чобіт
Мати (до дочки). Піди, доню, принеси мені водиці.
Дочка. У мене немає хустки, хай іде менший.
Мати. Івасику, піди принеси мені водиці.
Івасик. У мене немає в що вдягнутися.
Автор. Так ніхто й не приніс матері води. Пішли діти надвір, граються. А мати в хаті обростає пір'ям. Найменший хлопчик саме вбіг у хату, бачить — мати стала зозулею. Став кричати до братів і сестричок.
Хлопчик Наша мама стала зозулькою, хоче відлетіти від нас. Скоренько біжімо по воду для неї.
Автор. Схопили діти хто що: горнятко, відро. Всі побігли до річки. Набрали води та й кричать.
Діти. Мамо, мамочко, пий воду!
Автор. Та стала мати зозулею й відлітає від хати.
Мати. Пізно, діти. Пізно!
Автор. А малі за нею бігли, бігли, збиваючи нога до крові. І досі в лісах, на полях стелиться мох з червоними краплинами: то, кажуть, ті краплини крові, що стікали тоді з ніг дитячих. Так мати назавжди покинула рідних дітей і донині літає зозулею.
Пісня
Ведуча: Дівчину вродливу юнак покохав:
Дорожче від неї у світі не мав.
І клявся, божився, що любить Її
Над сонце, над місяць, над зорі ясні.
«Тебе я кохаю. За тебе умру.
Віддам за кохання і неньку стару».
Та мила його не боялась гріха,
Була, як гадюка, зрадлива, лиха.
Всміхнулась лукаво і каже йому:
«Не вірю, козаче, коханню твому.
Як справді кохаєш, вірний єси,
Мені серце неньки живе принеси».
Юнак мов стерявся: не їв і не спав,
Три дні і три ночі він десь пропадав.
І стався опівночі лютий злочин.
Мов кат, витяв серце у матері син...
І знову до милої з серцем в руках,
Побіг, і скажений гонив його жах,
Ось-ось добігає, не чуючи ніг...
Та раптом спіткнувся і впав на поріг.
І серденько неньчине кров'ю стекло,
І ніжно від жалю воно прорекло,
Востаннє озвалось до сина в ту мить:
«Мій любий, ти впав... Чи тобі не болить?»
Ведуча. А народна легенда продовжує ідо історію. Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди матері, облив пекучими слізьми. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так, як рідна мати. І такою невичерпною була любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним та безтурботним, що ожило материнське серце, загоїлася рана. Підвелась мати й пригасла голову сина до грудей своїх. І пішли вони удвох степами широкими, і стали двома могилами високими. Тож недаремно в народі кажуть, що найсвятіша любов — материнська. . Мати — всьому початок. Мати — берегиня роду, домашнього вогнища Саме вона є тією ниточкою, яка єднає всю родину. Вам, любі наші матері, щастя земного, здоров'я доброго, хай горе обминає родини ваші, а Матір Божа вас оберігає.
Учень 15
Є в мене найкраща на світі матуся.
За неї до тебе, Пречиста, молюся,
Молюся устами, молюся серденьком
До тебе, Небесна Ісусова Ненько.
Благаю у тебе дрібними словами
Опіки і ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров'я, рукам подай силу,
Щоб вивела діток у світ та й у люди,
Щоб мною раділа—пишалась усюди.
За це я складаю в молитві долоні
До тебе, Царице, на сонячнім троні.
Учень 16
Низький уклін тобі, кохана,
В цей день великий, люба ненько,
За ті важкі години ранні,
За золоте твоє серденько,
Що все віддало в любім зриві,
Щоб тільки ми були щасливі!
Учень 17
Ведучий. Дарунків, золота не маєм,
Щоби до ніг тобі зложити,
Однак тут спільно присягаєм,
Що допоки будем жити—
Любов сердець своїх маленьких
Тобі дамо, кохана ненько,
Щоб діти всі цілого світу
Тобі співали «Многая літа».
Учень 18
Учень 10 Молю тебе, Мати, щирими словами:
Змилуйся над нами.
Силу і здоров’я дай нам, Божа Мати,
Поможи нам вчитись, чесно працювати.
Щоб була утіха для рідної мами.
Дай нам оминути всяку злу пригоду,
Дай рости на користь рідного народу.
Учень 19
У нас на городі зацвіли лілеї –
Їз них я найкращу зірву для Марії,
Бо вона, Пречиста, повна благодаті,
Матінка Ісуса, твоя й моя мати.
О Свята Ненько, чиста леліє,
В тобі спасіння, наша надіє.
Охороняй нас від зла, маленьких,
Пригорни в ласці душі чистенькі
Учень 20
Цілую бабусині втомлені руки,
Що знали в житті і любові, і розлуки,
Що вміють такий смачний хліб випікати,
І людям добро завжди дарувати
Учень 21
. Є у кожної дитини матінка єдина.
Та, що любить нас і дбає, розуму навчає.
Є у кожної дитини, навіть сиротини,
Наша мати солов’їна – рідна Україна.
І у кожному серденьку є і буде жити
Божа Мати – наша Ненька, Мати всього світу
(Звучить фонова мелодія)
Ведуча: Хочеться ще багато чого Вам сказати, і багато за що подякувати. Щастя вам дорогі жінки! Хай воно входить у ваші домівки затишком, дзвінким дитячим сміхом, музикою, квітами, любов'ю. А кому ж як не жінці, нести в наше життя божественний вогонь любові – щодня, щомиті й у всьому?
Жіноча доля, хто її розкаже?
Жіноча доля, хто її збагне?
Їй на землі моїй чомусь найважче,
Жіноча доля вибрала мене.
Бажаємо Вам кохати та бути коханими, миру та злагоди у ваших сім`ях.
Зі святом вас, любі жінки
Хай сонце грає вам тепліше
І світять зорі золоті!
Хай свято жінки завжди
Буде у вашому житті
Щиро зичимо світлої долі,
Нехай радує хлібнеє поле
Та веснянії теплії зливи,
Нехай на ваших обличчях і на моєму
завжди квітнуть усмішки, а турботи ваші і негаразди,
й мої, звичайно, нехай зникнуть назавжди!
Ведуча. Ще раз бажаємо вам безмежного щастя, міцного здоров'я, успіхів, благополуччя, любові й усього найкращого. І на останок даруємо вам пісню.
Пісня
про публікацію авторської розробки
Додати розробку