Виховний захід "Наша родина"

 (Ролик -  фото дітей маленьких і з їхніми батьками під запис вірша).

- Маленькі діти… Їм багато не треба.

Любові, ласки, ніжності, тепла

І сонця щирого, голубого неба

Їм хочеться, щоб мама обіймала

І по головці гладила щодня,

Частіше обіймала й цілувала,

Бо мамина любов – тверда броня,

Яка дитину добре захищає

І вразити нікому не дає.

Любов найвищу силу має,

В ній для дитини все потрібне є.

То ж дітям треба, щоб любив їх тато

І вів за руку в росяні поля

І обіймав і пригортав крилато,

Показував, як розквіта земля

І підкидав з любов’ю аж до неба

Ловив в обіймисвоє дитя.

Любов батьківська дітям дуже треба,

Щоб чарівним у них було життя.

Любов у світі має перевагу

Над грішми, над достатком всі віки.

То ж приділяйте діточкам увагу,

Шановні люблячі батьки,

Спішіть своїх дітей зігріти.

Любов’ю захистіть їх і грудьми.

Найбільше щастя у житті – це діти

І щоб вони не заблукали  у пітьмі.

Побільше їм уваги приділяйте

І не шкодуйте ласки і тепла.

Цілуйте їх і пригортайте,

Щоб доля їх доброю була.

Вчитель:

Родина – це стовбур дерева міцного.

Це батько й мати, бабці й дідусі.

Тітки і дядечки всі до одного,

Ну, словом, родичі й близькі усі.

І є ще предки давні – це коріння.

Що глибоко у цій землі лежить.

А діти, діти – нове покоління,

Це пишне гілля, що увись летить.

Родинне дерево ось тут укоренилось

Та має біографію свою.

Потрібно всім це дерево вивчати,

Бо ми господарі по цій землі.

Коріння роду добре знати,

Дітей навчати, поки ті малі.

Бо що то за людина без коріння?

Як перекотиполе, що летить…

Без роду, його благословення

Не може праведно на цій землі прожить.

1. Міцна буває та сім'я,

Де немає слова «Я»,

Де є лиш слово «Ми»,

Де повний дім доброти.

2. Розкажу вам, друзі, я,

Що таке моя сім'я.

Разом дружно проживаємо.

Один про одного дбаємо.

3. Моя сімя і дорога родина –

Це тато, мама, бабця і дідусь,

Сестричка, братик і любов єдина,

І я у них також любити вчусь.

4. Мені тут тепло, затишно і тихо,

Надійно, світло, радісно завжди.

Мене в родині оминає лихо,

З усім на світі я біжу сюди.

5. Чи радість світла в серденьку буяє,

Чи сльози гіркі ллються із очей.

Я йду в родину, я ж бо добре знаю,

Як люблять у моїй сім’ї  дітей.

6. Пригорне ніжно матінка дитину,

Положить тато руку на плече.

Я завжди можу спертись на родину,

Тут серце біль важкий не обпече.

7. Бо є любов, підтримка і увага,

Є тепле слово – щастя джерело.

Панує у родині в нас повага,

Любов прадавня, ласка і тепло.

8. Тато і мама – рідні нам люди

Рідніших у цілому світі нема

З батьками дитина захищена буде,

І душу дітей не остудить зима.

9. Два слова крилатих і серце радіє

Й летить, наче пташка, в ясне майбуття

Вони нам дали натхнення й надію

Й найбільше у світі – це наше життя.

1. Батько і мати – два сонця гарячих,

Що нам дарують надію й тепло.

Батько і мати у долі дитячій –

Так необхідно, щоб щастя було.

2. Для всіх батьків у світі

Наймиліші їхні діти.

Для малечі, навпаки,

Їхні люблячі батьки.

3. Мама, тато, дід, бабуся –

Всіх назву, не помилюся,

Старший братик, я –

В нас сімейка невеличка.

Не спиняйте, бо зіб’юся :

Мама, тато, дід, бабуся,

Старший брат, молодший і я –

Отака у нас сім’я.

4. Я люблю свою сім'ю

Свою маму, свого тата

Бо вони – найкращі в мене

Можу точно це сказати.

5. Дорогі матусі!

Нам потрібні сьогодні і завтра

Ваша сила і честь,

Ваші повні наснаги серця!

6. Тату, таточку, татусю,

Я до тебе пригорнуся

Й побажаю  тобі щиро

Міцності, добра і миру.

7. А у мене є сестричка,

Зовсім-зовсім невеличка.

Гратись я її навчаю

І без неї так скучаю.

Я гуляти йду з сестрою,

Скрізь її беру з собою.

8. А з нами разом дідусь і бабуся,

Ну словом, повна родина у нас!

Добру й любові у них я вчуся,

Вони – чудові, ну, просто – клас!

9. Бабуся казку для нас читає,

Навчає внуків варити й шити.

Нас до роботи дідусь привчає

І вчить онуків, як в світі жити.

1. Дідусь і бабуся – поважні люди,

БО чесно в світі свій вік прожили.

Бажання є в нас, щоб скрізь і всюди

Ще довго з нами вони були.

 2. Українка я пригожа,

На свою бабусю схожа

І на маму, і на тата,

Вмію вже всього багато!

Вмію пічку розтопити

І родину пригостити.

І варити, й вишивати,

Танцювати і співати.

3. А моя бабуся вміє все робити,

В неї все до ладу, в домі чистота.

Хоче і онуків теж вона навчити,

І у цьому, мабуть, істина проста.

4. Цілую бабусині втомлені руки

Що знали в житті любов й розлуки

Що вміють такий смачний хліб випікати

І людям добро завжди  дарувати.

5. А я свого дідуся так люблю!

Він вміє все і знає все на світі

І я для свого діда все зроблю!

6. Й до дідуся я іду по науку:

Діду, дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос струмочком сріблястим біжить.

7. Ми любим бабцю, діда й тата

Ми Вам бажаємо здоров’ячка багато,

Ми хочем, щоб завжди Ви раділи,

І щоб в житті ніколи не старіли.

8. Милі наші, рідні.

Ми вам шану складаєм

І зізнатися вам мусим,

Що без вас нас немає.

9. Ви нас, рідні, зростили.

Нам життя дарували

І безмежно любили,

Від біди захищали.