Виховний захід "Рідна земля"

Вчитель: Краса природи – в чому вона? Для кожної людини , яка щиро любить рідну землю, її природа – найчарівніша у світі. Та мені здається, що немає нічого прекраснішого за українські краєвиди. Яке серце не сповниться радістю, доторкнувшись до краси України? Яка душа не озветься трепетною й щирою любов'ю до неї?

Золотом котяться пшеничні хвилі на просторах української землі. Чистим блиском сліп’ ять очі під блакитно-бездонним небом, сонячним віддзеркаленням зігрівають кожну твою клітиночку. Душа народжує пісню.  Ти раптом розумієш, що мелодію до неї творять дзвінкі потоки великих і малих річок. Вони розкинули свої срібні стрічки серед зелених дібров, серед квітучих степів, у сивих горах. Вдень купається в них сонячне проміння, а вночі зірки милуються в них своєю красою.

Квіти… Як їх багато на землі! Вони скрізь. А слова «квіти» і «Україна», ніби синоніми, бо такої квітучої землі, мабуть, ніде нема.

Україну можна порівняти з діамантом в оточенні земель інших країн. Нам його передали пращури і його ми повинні передати наступним поколінням. Потрібно берегти і примножувати красу і тоді вона заквітчає твоє серце й життя добром і щастям.

 

1. Моя рідна Батьківщина

Має назву Україна.

В мене й нація своя –

Українець в мами я.

Є у мене й рідна мова,

Де вкраїнське кожне слово.

2. Країн є багато на світі

Та тільки одна Україна!

Це там, де волошки у житі

Це там, де моя Батьківщина.

І струшують легкі пір'їнки.

Де друзі горою стоять.

Де в квітах сховались домівки.

3. Україно моя, берегиня,

Ти колискова, пісень глибина,

Україно моя, Батьківщина.

           Ти, як мама і тато, одна.

           Хай радіють, зростають в нас діти.

           Різнобарв'ям рясніють сади.

           Нам без тебе ніяк не прожити.

           Ми у тебе, а в нас є лиш ти.

4. Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

5. До нас журавлик прилітав,

Він гарні віршики читав

Про синє небо і весно,

Про Чорне море і Десну,

Про Україну – рідний край.

Ти ще раз, друже, прилітай!

6. Нема землі такої, як у нас.

Сміється колосок, низько схилився.

Вона – земля єдина із окрас,

Де ти, де я на світі народився,

Де у полях, лісах, гущавині,

Де вітер неспокійний заблудився,

Де трави перешіптують пісні,

Де обрій сонцю тихо поклонився.

7. Послухай. Як струмок дзвенить.

Як гомонить ліщина.

З тобою завжди, кожну мить

Говорить Україна.

Послухай, як трава росте,

Наповнена дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

8. Привітний і світлий наш сонячний дім,

Як радісно й весело жити у нім.

Тут мамина пісня до сонечка лине.

Мій сонячний дім – це моя Україна.

9. Різні у світі є країни.

Різні люди є у світі.

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То – прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

10. Люди мудрі, працьовиті

У країні цій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддають.

У якій іще країні

Так земля родить охоча?

Наче пісня соловї'на –

Мова ніжна і співоча.

11. Ми дуже любим весь наш край,

І любим Україну.

Її лани, зелений гай,

В саду – рясну калину.

Там соловейко навесні

Співає між гілками.

Та й ми співаємо пісні –

Змагається він з нами.

12. У якій, скажіть, країні

Клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії,

Негаразди всіх стихій.

13. Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити.

Там ясніше сонце сяє.

Там солодше пахнуть квіти.

14.  Що ж то за країна –

Неба синього блакить.

На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?

15.  Різні в світі є країни,

Гарні є і є багаті.

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще в рідній хаті.

16. Гори є і полонини,

З моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна

Невимовної краси!

Гордо, голосно, дитино,

Ти назви ім’я країни,

У якій, хвалити Бога,

Народився і живеш.

17. Краси такої не знайдеш ніколи.

Краса, яка розквітла в Україні.

Втішається зерном родюче поле,

І дзвінко чути співи солов’їні.

Купається роса в зелених травах,

Калина запишалася в намисті,

Гуляє промінь сонця на отавах,

І хвилі в ріках гонить чисті.

18.  Їй донькою є чи сином

І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу,

Розбудовують державу.

Отже, зветься ця країна,

Незалежна і єдина –

Наша ненька Україна.

 

 

 

Вчитель: Любов до мами, тата, рідних, Батьківщини – це

найсвітліші і найвищі почуття. Коли така любов є в серці, тоді

людина добра, щира, відважна. Потрібно мати у своєму серці

це велике почуття  любові. Діти своїми знаннями мають

навчатися, розвиватися, примножувати культуру, досягати

своїх цілей. Бути майбутнім України.