Виховний захід "Наум, настав дітей на ум!"

 

 

Фадєєва І.В.,

 старший учитель,

спеціаліст вищої категорії,

учитель початкових класів

Новомаячківської ЗОШ І- ІІІ ступенів

Олешківського району

 

"Наум, настав дітей на ум ".

Посвята в однокашники

Звучать Фанфари

 

Ведучий. Увага! Увага!

Ведучий. Спішіть, поспішайте!

Ведучий. На свято до нас завітайте!

Ведучий. Винуватців його зустрічайте!!!

Ведучий. До зали запрошуються першокласники!

 

 Першокласники заходять до зали під пісню «Первоклассник» 

Учитель:

Тихо прокидається ранок. Поступово згасають зорі, і на сході світліє, голубіє небо. Тихо навкруги. А в квартирах засвічуються вогні. Це встають дорослі й діти від солодкого сну, щоб йти на роботу та до школи.

А от і сонечко випливло з-за горизонту. Своїми теплими чистими промінцями воно пестить людям очі і всі мимоволі посміхаються один одному, вітаються, зичать доброго здоров`я і щастя. І це чудово!

Учитель.   Хоч ти, дитино ще зовсім маленька,  

                 Та ти уже ідеш по цій землі.                      

                 І хоч твоя дорога поки коротенька,

                 І ніжки в тебе зовсім ще малі,

                 Та ти свій особистий шлях торуєш

                  І твориш долю і своє ім’я,

                 Дорогами землі у снах мандруєш,

                 А поруч тато, мама, вся сім’я.

 

 «Пісня першокласника»

                                                                                  Наталя Май

1. В перший раз у перший клас ми йдемо охоче.

Ніжним голосом для нас продзвенів дзвіночок.

І сміється в небесах сонце як ніколи,

В мами сльози на очах – я іду до школи – 2 р.

П/в. А у школі,а у школі є веселка кольорова

        І найкраща в цілім світі перша вчителька моя.

        А у школі, а у школі не сумуєм ми ніколи,

       Ще учора дошкільнята, а тепер одна сім'я.

2. Прощавайте іграшки, гомінкий садочок.

Кличе в класи дітлахів золотий дзвіночок.

І сміється в небесах сонце, як ніколи,

В мами сльози на очах – я іду до школи – 2 р.

          П/в. -  2 р.

1. А чому це, а чому?

            Ми такі веселі?

            Чом це радісно у нас

            Нині у оселі?

 

2. Недарма дружно сміх лунає    

   Що у нас? Хто з вас відгадає?

 

Вчитель: - Може ми підемо в  цирк?

• Ні!
• Може прийде чарівник?
• Ні!
• Може в когось іменини??
• Ні!
• Може гості будуть нині?
• Так!
• Хто ж це?
• Наша вся родина!

3. Здрастуйте!  Здрастуйте! Здрастуйте!

                                                                Із нашого класу батьки!

                                                                Радісно!   Радісно!   Радісно!

                                                                Що ви до нас нині прийшли!

4.     Добрий вечір, наші мами,

        Добрий вечір, татусі,

        Добрий вечір, любі дітки, бабусі і дідусі,

        І, звичайно, гості всі!

5.     Ми сьогодні зійшлися на свято,

           Щоб здружитись, як добра сім я.

            Свят, нам кажуть, ще буде багато,

Як пісень навесні в солов'я.

6.      Вперше в школі ми світ пізнаємо

         І традиції наші, й буття.

         В Україні усі ми живемо

         І будуємо щасливе життя.

Троє дітей: дівчинка в українському вбранні - хліб - сіль ,1хлопчик - в'язка бубликів, 2хлопчик - кошик з фруктами        мелодія «Ой зелене жито, зелене»

   Д.    Хліб наш насущний, будь в нас довіку

    В кожній родині, на кожнім столі.

      В трудну годину і в радість велику.

                      Сійся, родися на рідній землі!

Хл. 1. Хлібом ми радо гостей зустрічаєм.

 На рушникові рясному несем.

 Все найдорожче, що в серденьку маєм,

 Радісно друзям своїм віддаєм.

Хл. 2 . Ми ж українці, душею багаті.

           Працею славен народ наш завжди.

           Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті

           І не було в вас ніколи біди!

Вручають хліб гостям

 

Учитель.  Любі гості, мами й тата,

                  Дорогі мої малята!

                  Свято розпочати час.

                  Вас зібралось так багато

                  На найперше наше свято!

                  Рада привітати вас!

Лінь.  І я вітаю вас. Я – лінь!

                 Живу вже сотні поколінь!

                                      Всі мене люблять, всі мене чекають.

                          Коли прийду, не проганяють!

               І я вас, діточки, люблю,

               За лінощі вас поважаю!

             Сама нічого не роблю.

                  І вам усім того ж бажаю

Учитель.

Не соромно? Що кажеш ти?!

Не псуй нам свято! Геть іди!

Бо ледарів між нас нема!

Так, діти?

Діти. Так!

Лінь. І тут прогнали… Та дарма!

           Я все одно на вас не злюсь.

                Покличте – я умить з’явлюсь!

                                                                                 Я сяду тут і почекаю,

                                       Послухаю, попозіхаю…          (сідає збоку)

Пісня «Школа» Христина Вартанян   --- п’ятикласники

На сцену виходять першокласники.

7. Школа! Вулик ти дитячий,

Ну, а діти, як бджолиний рій.

Вчаться тут і йдуть сюди терпляче

І беруть початок з нього свій.

8. Як були ми дошкільнята,

То ходили в дитсадок.

А тепер вже інший час –

Зустріла радо школа нас.

Учитель.  1 вересня  - величний день у житті  кожної дитини нашої шкільної родини.    Цей день буває у житті кожної людини. Але буває лише один-єдиний раз .  День, коли дитина вперше переступає поріг школи, відкриває своїми  маленькими ручками   двері у широкий світ науки, потрапляє у нову незнану їй  доти Країну Знань. І, мабуть, тому той день 1 вересня був у нас таким хвилюючим, незвичним.

   А ось тепер минуло вже цілих 100 днів нашого, діти, шкільного життя. Перші 100 днів нового, важкого, напруженого шкільного життя. Вже цілих 100 днів ви не просто діти, ви – школярі! До вас ставляться, як до дорослих. Тож сьогодні  ми запросили своїх батьків, шанованих гостей, щоб весело і завзято відсвяткувати свої перші іменини – 100 днів у   школі та  посвятити вас в однокашники .  

Пісня «Перший дзвоник»

9. Ми тепер - не просто діти,

Шестирічки-неумійки,

Шестирічки - перший клас,

Школярі тепер всі з нас.

10. У цьому році перший раз

Пішов я в школу в перший клас, 

І першим в класі з того дня

3’являтись став до школи я.

                                (Діти співають пісню «Любим вчительку свою»)

Як завжди з щирим словом

До нас заходить в клас,

Любити рідну мову

Вона навчає нас!

П/в:

Наче квіточки в гаю,

Любим вчительку свою!

Так багато в неї знань,

А ще більше в нас питань.

Наче сонечко в маю,

Любим вчительку свою!

Так багато в неї знань,

А ще більше в нас питань.

 

Ми про усе на світі

Питаємо її:

Про сонечко в блакиті,

Про річку і гаї.

П/в.

Учителька терпляча,

І буде нас навчать,

Як розв'язать задачу

І вправу написать.

П/в.

Ведучий 1(б.) : Сьогодні, 14 грудня, особливий день - день Наума. У давні часи навчання в школі починалося взимку. Це була найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу здобувати освіту. Батьки відводили до школи дітей саме в цей день, бо "Пророк Наум наведе на ум".

Ведучий 2(б.) : За народними уявленнями, Наум - покровитель розуму, знань і доброчинства. А тому селяни були переконані: якщо на це свято розпочати навчання, то дитина успішно засвоїть знання, набереться розуму.

Ведучий 1(б.) : Тяжко давалось в ті давні роки наука дітям. Вчителями на той час були малоосвічені дячки; використовувався метод заучування різних складів. Як правило, до школи ходити було далеко, але незважаючи ні на що, батьки віддавали дітей в школу, бо знання були у повазі. Саме в цей день існували певні традиції, пов’язані з навчанням.

Ведучий 2(б.): Напередодні Наума батьки відвідували дячка і домовлялись про оплату: за науку сина чи дочки потрібно було забезпечити вчителя дровами на зиму, обдарувати салом чи ковбасами на різдвяні свята. Ввечері до "кашоїда" має прийти хрещений батько з букварем.

 

(Міні-сценка)

Дійові особи: кашоїд, хрещений батько, мати

Хрещений

батько:  Доброго вечора вашій хаті!

 

Господиня: Добрий вечір, проходьте. Сідайте ось тут, будь ласка. Як добре, що ви завітали до нас на день Наума.

Ведучий 1

Коментує: Посеред хати ставили тісну діжку, застеляли її кожухом і гість, взявши ножиці, підстригав хрещенника – “щоб добре в голову лізла наука”.

Хрещений

батько: Батюшка Наум, виведи синка на ум. Сідай, сину, до столу. Повторюй за мною, це - – аз, це – буки…

Ведучий 2: Батько говорив, а хрещенник повторював .

Хрещений

батько: Що ж, сину, думаю буде тобі наука даватися.

Ведучий 1: А господиня тим часом готувала пшоняну кашу на ознаку доброго навчання.

Господиня: Їж, синку, нехай навчання для тебе буде легким. Адже “треба чимало каші з'їсти”, щоб опанувати наукою.

Ведучий 2: Вранці син з батьком йшли до церкви. Коли повертались додому, мати подавала кашу на сніданок і благословляла на добре навчання.

Господиня: (з іконою) Благословляю тебе, сину.

 

Ведучий 1: А батько витягував свячену вербову галузку і тричі стьобав нею сина, примовляючи:

Батько: Святою вербицею, якою Христа зустрічали, виряджаємо тебе, щоб тобі, сину, наука давалась.

Ведучий 2 : Батько з сином йшли до школи, несучи горщик з кашею і гостинцями для вчителя. В школі учню показували різки, що стояли в кутку. І учень знав, що йому потрібно бути слухняним і чемним.

Вчитель : Наші першокласники вже багато чого навчились: в букварі добралися до букви Г , закінчили першу частину пропису, вивчили числа першого десятка, люблять малювати і працювати.

Учитель.  А які у вас плани на майбутнє?

                 Про що ви мрієте?

 

11. Я прийшов до школи вчитись,

      Бо поставив за мету:

      Скоро стану інженером!...

      Тільки трохи підросту!

12. Я також прийшов учитись,

                                                                Бо вже вирішив давно:

    Стану, може, футболістом,

                                                               Може – зіркою кіно!

13.  Скоро я навчусь писати,

       Буду так багато знати!

       Потім стану я студентом,

       А тоді вже – президентом!

14.  Буду вчитися як слід!

        Виросту – побачу світ!

        Хочу капітаном стати,

          Пароплавом управляти.

15.  Я банкіром хочу стати:

       Полюбляю рахувати!

 

16.  А я буду депутатом,

         Бо люблю галасувати!

17. Я в лікарні після школи

      Всім робитиму уколи.

 18. Я в письменники подамся,

                                                                 Або даже в моряки!

 

19.  А я вчителькою стану,

        Буду вчити малюків!

20. Поки що казати рано.

      Може, в бізнес я піду.

         Чи фотомоделлю стану,

       Як за зростом підійду!

Лінь.  Я сиділа, позіхала,

           Все чекала і чекала,

           Коли мене хоч хтось гукне.

           Ви що – не любите мене?

           Я – Лінь! Учитись не бажаю!

           І школи я не поважаю…

Учитель.  Я ж тобі казала вже:

              Нема тут ледарів!

 

Лінь.  Невже?

 

                                                Учитель. Діти, покажемо всім, та й лінь нехай    

                                                            переконається, що ви вчитеся старанно

                                                         і вже багато чого навчилися. Згодні?

- Порахуйте від 10 до 1.

- Яке число менше від 8 на 2 ?

- Назвіть голосні звуки.

- Скільки складів у слові «школа» ?

- А у слові «день» ?

- Відгадайте загадки:

                                              1.   Сама мовчить, а всіх розуму вчить.      (Книга)

 

                                              2.   Маленькі значки стали в рядки.

                                                          Хто читати вміє, той їх  розуміє.   (Букви)

Учитель.  Бачиш, Лінь, тут ледарів немає!

Лінь.  Не вірю я, такого не буває!

           Я ще до вас у клас прийду

         І друзів тут собі знайду!

Учитель.  Діти! Є серед вас такі, що хочуть бути ледарями, дружити з Лінню?

Діти. Ні!

Учитель. То скажіть це їй самі!

21.  Всі в нас учаться старанно,

       Пишуть чисто, бездоганно!

   Так що, лінь, іди від нас.

                                                                Ледарів немає в нас!

22.  Всі ми любимо трудитись,

       Хочемо відмінно вчитись,

       Так що, Лінь, іди від нас!

       Ми – старанний перший клас!

23.  В нас і зошити чистенькі,

  Акуратні, чепурненькі!

     Так що бачиш ти й сама:

        Ледарів, бруднуль – нема!

Лінь.  Ну добре вже! Переконали! Піду, раз ви мене прогнали…       (Лінь уходить)

                     Учитель.  Молодці! А хто добре, старанно працює, тому

                                         потрібно й відпочивати…Ой! Чуєте? Хтось іде.

Інсценізація «Казкові герої»

Звучить «Гімн Незнайки»

Незнайко. Ой! Насилу врятувався від злодія!

Знайко.      Від якого злодія?

Незнайко.  Від звичайного. Хотів украсти у мене шапку.

Знайко.       Твою шапку? А навіщо вона йому?

Незнайко.   Як це навіщо? Ти хіба не знаєш? Чим більша шапка, тим розумніша 

                     голова.

Знайко.     Ой, Незнайко, не сміши! В тебе розумна голова? Та ти ж нічого не зна

                  єш! Тому тебе й прозвали Незнайко. Ти ж зовсім книжок не читаєш!

Незнайко.   Хто? Я? Та я весь час з книжкою ходжу! Я уже всі книжки давним-

                     Давно  перечитав!

 Заходить Червона Шапочка. Мелодія «Если долго-долго-долго…..)

Червона Шапочка. Добрий день! Я дуже рада, що ви мене запросили. У мене для        

                                   вас є сюрприз.  Вгадайте, що у мене в кошику?

Всі.  Пиріжки?

Червона Шапочка.  Ні! Загадки для першокласників.

Незнайко.  Я теж люблю відгадувати загадки! Це для мене – дрібниці! Можна я відгадаю?

Червона Шапочка.  Ну, гаразд! Слухай:

     Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

       Не людина, а розповідає.

Незнайко.  Не кущ – значить дерево, а на дереві – торбинка зшита з клаптиків, а в 

                    торбинці – радіоприймач… Відгадав?

Червона Шапочка. Ні! Діти, що це?

Всі. Книжка.

Незнайко. Ти диви, і правда! А можна ще одну?

Червона Шапочка. Ну, добре! Слухай:

          Невеликий дивний птах

                 Ходить дзьобом по грядках.

Незнайко. Знаю! Це сусідчине курча черв’яків на городі відшукує!

Червона Шапочка. Ні, знову неправильно! Діти, що це?

Всі.  Ручка. 

Червона Шапочка.  Незнайко, помовчи та послухай, як діти відгадують загадки.

                             -   Білий зайчик стрибає по чорному полю.  ( Крейда на дошці )

                           -   Тіло жовте, серце чорне. Тіло мовчить, а серце говорить. 

                                                                                                        (Олівець)

                           -   Букви всі від А до Я на сторінках…            (Букваря)

 

Учитель. Незнайко, ось послухай пісню, яку підготували діти.

 

Пісня «Будем рахувати» Ана Олейікова

«Будем рахувати»

                                            Анна Олейнікова

1. Математика наука дуже складная для нас,

Віднімаєм і складаєм і рахуємо весь час.

П/в. Час не будем гаяти

         Мусимо все знати,

         Віднімать і додавать,

         Будем рахувати.

2. Моя киця народила дуже милих кошенят.

Двоє чорних, двоє білих, Скільки буде оченят?

П/в.

3. Тато дав мені цукерки, хочу друзів пригостить,

Та не можу п’ять цукерок на трьох друзів розділить.

П/в.

4. Математику вивчаєм, щоб уміти рахувать,

А коли її пізнаєм, можем вченими всі стать

      П/в. Час не будем гаяти

        Мусимо все знати,

        Віднімать і додавать,

        Будем рахувати.                 2 р.

        Будем рахувати – 2 р.

 

Незнайко. Бачу : вміють ваші діти читати, писати й рахувати. Навіть співати вміють.  А чи вміють вони танцювати?

Учитель. Аякже! Ось дивись!

Дівчата виконують танець із свічками

Незнайко.  Діти, я все зрозумів.  Я теж буду вчитися у школі і тоді стану розум

                   ним!  Ви мене приймете?

Всі. Так.

  24.   А про перші наші кроки

І круті стежинки,

             Розкажуть вам, напевно,

Веселі смішинки.

Годинник

Щось годинник, - каже тато,-

Раптом зупинився.

Треба в чистку віддавати,

Мабуть, запилився.

Звідки взятись тому пилу? – мовила Алінка

                                              Я ж годинник з милом мила,

                                              Там нема й пилинки!

Я і ти

- Хто до столу хоче сісти?

- Я!

- Хто варення буде їсти?

- Я!

- А хто посуд буде мити?

- Ну, вже ти відказуй, Людо, а то я та я!

Те ж саме

- Ну хіба таке годиться? В тебе знову одиниця!

- А мене сьогодні, мамо, запитали знов те ж саме.

Хто чим хвалиться

     - Починаю я завжди першим перекличку!

    - А я першим на праці вистругав поличку!

     - А я першим весь урок руку піднімаю!

     -А я… першим на дзвінок з класу вибігаю!

Батьки – чомучки

Ну і мама! Ну і тато!                                             - Ти чому такий непослух?

Наче справжні дошкільнята!                                - А чому не стелиш постіль?

Нічогісінько не знають,                                        - Ти чому це вірш не учиш?

Смішно і сказать комусь!                                     - І чому портфель без ручки?

Бо щодня мене питають                                        - І чому такий синець?

Лиш одне: Чому й чому?                                        Ох! Настане мій кінець!                            

- Ти чому образив Віту?                                         Не поясниш їм ніколи -

- А чому отримав двійку?                                       Хоч би як не захотів…

- І чому прийшов так пізно?                                   Треба їх віддать до школи -

- Та чому в шкарпетках різних?                             Хай питають вчителів!

А тепер – казка. Дивіться, будь ласка!

«Як Лінусь перестав лінуватися»

1-й ведучий.   Жили на світі два коти:

                    Лінусь і Мурчик – два брати.

2-й ведучий.  Лінусь на сонечку лежав,

                       А школи він не поважав.

Лінусь.     Нащо мені вчитися?

                Не люблю трудитися!

                Краще буду тут лежати,

                Вгору лапки задирати.

                Спати буду – скільки схоч!

                Дні і ночі, дні і ночі!

                                                    2-й ведучий. А Мурчик вчився так, як слід.

                                                                                 Це був старанний дуже кіт.

Мурчик.      Ходжу я в школу залюбки!

                   Читати вчуся я книжки,

                   Писати й рахувати,

                   Щоб все на світі знати!

                       2-й ведучий.   Якось до котів у гості

                                                       Завітав знайомий, Костик.

                                                     Рибку він приніс смачну,

                                                 Та шкода – лише одну!

Костик.      Дам тому, хто відгадає,

                   Скільки сім плюс три,

                   Хто знає?

Мурчик.  Десять!

1-й ведучий.     Мурчик відповів

                       І смачненьку рибку з’їв!

                       А Лінусь цього не знав,

                       Тільки лапку облизав.

2-й ведучий. А потім ще прийшла Тетянка.

Тетянка.   Ось це – свіжесенька сметанка!

                   Хто скаже, скільки два і шість,

                   Той  цю смачну сметанку з’їсть.

                   Лінусю, скільки?

Лінусь. Я не знаю…

Тетянка.  Тоді я в Мурчика спитаю.

Мурчик.  Це вісім, точно знаю я!

Тетянка. Бери! Сметанка ця – твоя!

Лінусь.    То он як вигідно навчатись!

               Не буду більше лінуватись!

               Піду до школи і навчся!

Тетянка, Мурчик і ведучі .(хором)     Ти правильно сказав, Котусю!

Учителька.  Учіться, діти, й ви старанно!

                     Не тільки рибку і сметану –

                     Усе вам принесуть знання –

                 Яскраве світло серед дня!

 

Пятикласники виконуюь пісню «Знову дзвоник задзвенів» (парти в три ряди)

 

Учні 5-го класу

1. Добрий день, любі малята!

Для нас – зміна ви завзята.

Ви зібралися на свято?

Тож і розпочати варто

 

2. Ви тепер вже не малі,

Ви сьогодні – школярі.

Ми хочемо теж вас привітати

І від душі вам побажати…

 

3. Милі наші малюки!

Милі наші малюки!

Ми прийшли до вас на свято

Хочемо сьогодні ось що вам сказати.

Вчительку нашу ви дуже любіть

І уроки завжди вчіть.

 

4. Вчитись добре й на «відмінно»,

З бажанням вчитись і все знати.

Щоб вчителів ви поважали,

Своїх батьків всі шанували.

 

5. Будьте чемними завжди,

Щоб хвалили вас батьки.

Ми бажаєм вам щоранку

Прокидатись спозаранку.                                                                                                    

 

6. Щоб добре вчились і трудились,

І ніколи не сварились

Щоб любили школу неодмінно,

Щоб виросла нам гідна зміна!

 

7. Хай не ваблять витребеньки,     

           Хай вас лінощі не точать.

           Хай живеться вам легенько

            І навчається охоче!

 

8. Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла.

Хай Бог охороняє вас від злого.

Хай світить сонце і колосяться жита.

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і многії літа.

Пятикласники виконують пісню «Хорошее настроение»

Если вы нахмуpясь выйдете из дома
Если вам не в pадость солнечный денек
Пусть вам улыбнется как своей знакомой
С вами вовсе не знакомый встpечный паpенек

И улыбка без сомненья
Вдpуг коснется ваших глаз
И хоpошее настpоение
Не покинет больше вас

Если вас с любимой вдpуг поссоpил случай
Часто тот кто любит ссоpится зазpя
Вы в глаза дpуг дpугу поглядите лучше
Лучше всяких слов поpою взгляды говоpят

И улыбка без сомненья
Вдpуг коснется ваших глаз
И хоpошее настpоение
Не покинет больше вас

Если кто-то дpугом был в несчастьи бpошен
И поступок этот в сеpдце вам пpоник
Вспомните как много есть людей хоpоших
Их у нас гоpаздо больше вспомните пpо них

И улыбка без сомненья
Вдpуг коснется ваших глаз
И хоpошее настpоение
Не покинет больше вас

И улыбка без сомненья
Вдpуг коснется ваших глаз
И хоpошее настpоение
Не покинет больше вас

25. Якщо вчимося ми у школі,

То звемося - школярі.

Радо в школі зустрічають

Однокласники мої! 

Пісня « Ми – першокласники»

     Нові портфелики, а в них Букварики.

     Не так нас просто серед друзів вже знайти.

Приспів. Ми – першокласники, ми – однокласники

           О, як нам весело гуртом до школи йти.

Ми пишем палички, крючечки, галочки,

Складаєм літери до купки у склади.

                                 Приспів.

Малюєм пташечки, квітки – ромашечки,

Співаєм весело, ти. пісенько, лети.

 

 Ведучий 1. (д.) А раніше однокласників називали однокашниками. І ось чому.

Ведучий 2 (д.)  Колись діти вчилися в церковно-приходській школі. Жили вони

                       часом далеко і приходили до неї з різних сіл. Тому обідали діти

                       всі разом. По черзі приносили горщик каші і їли з однієї миски.

                      Так і називалися – однокашники.

Ведучий 1. (д.)  Ви теж навчаєтеся разом, тому ми прийматимемо вас в однокашники. Для цього треба пройти випробування:
- Скільки мам у кожної дитини?

- Скільки очей у людини?

- Скільки вогників у світлофора?

- Скільки пальців на руці?

- Скільки ніг у жука?

- Скільки кольорів у веселки?

Ведучий 2. Молодці! Випробування пройшли. А зараз приготуйтеся до урочистого моменту – прийняття клятви однокашників.

 Ведучий 2. Ви у школі вже прижились,

                      Правил добрих ви навчились,

                                                                     І сердечно обіцяйте,

                                                                     Клянусь!– повторяйте.

• Перше правило – учитися дуже старанно і гарно – Клянусь!
• Друге правило – трудитися, батькам удома допомагати – Клянусь!
• Бути чесним і правдивим, - третє правило у нас. Бути другом незрадливим: клас за тебе, ти – за клас – Клянусь!
• Мудре правило четверте – знай і друзям розкажи. Наполегливо й уперто економ і бережи: парту, книгу, кожну річ. Берегти, любить природу – це наказ твого народу – Клянусь!
• П’яте правило – читати, малювати і співати, гратися з товаришами і дружити з малюками – Клянусь!
• Шосте правило ти знай – старших себе поважай – Клянусь!

                                             Клянусь!    Клянусь!   Клянусь!

Пісня «Дружній клас»

Дружній клас

1. Ранком ясним щодня йду до школи я

На душі знов луна пісня солов'я

Бо люблю дружній клас, друзів дорогих.

Зустрічаю щодня і вітаю всіх.

п/в

Дуже добре, що у нас невеликий дружній клас.

Хлопці спритні і швидкі, музикальні всі

І дівчата пострибушки, балакучі хохотушки.

Словом є у школі клас 1—А у нас.

 

2. У дівчат голки є, тут майстрині всі

Вишивать, готувать і співать пісні.

Ну а хлопці борці різні хоч на зріст

Полюбляють футбол і художній свист.

П/в.

 

3. Зараз ми школярі, та через роки

Може створим таке, щоб аж навіки

Пам'ятали про нас кращі в фізиці

Енергійних творців, ковалів земних.

 

Виходить Горщик з кашею.

            Я – Горщик із кашею, можете радіти!

До вас на свято в гості завітав.

                   Щоб вам все вивчити, то треба, любі діти,

           Щоб кожен день я в школі цій бував.

                 Ви все здолаєте, і труд, й складні науки.

Моїм старанням, каші завдяки.

Мати. До схід сонця раненько вставала,

            У трьох водах кашу вимивала,

            На жаркому вогні нашу кашу варила,

            Щоб була у наших дітей сила.

            Щоб ви гарно навчались і добра набували!

Батько. (роздає дерев’яні ложки)

                 Наша каша спільна,

                   Нам всім їсти вільно:

                         Хто назвався школярем,

                     Тому ложку ми даєм.

Мати.  З’їжте кашу до пшонини,

             Щоб не знали чвар віднині,

             Щоб до спільного коша

             Всім лежала вам душа!

(Діти їдять кашу з глечика)

         Батько.  Кашу виїли гарненько, аж виблискує дно.

      Будьте віднині завжди заодно!

                  На щастя, на лад горщик розбиваємо.

                      Були ви малюками, а стали школярами!

 Батьки розбивають горщик. 

 

Учитель. Кожна дитина неповторна, незрівнянна, особлива. Кожна дитина – це особистість, яка вміє мислити по-своєму, мріяти по-своєму. У нашому класі 23 дитини. І кожна різна але рідна. У кожної дитини є найрідніші люди – батьки. Усі ми починаємося з батьківської рідної оселі. Де б не бувала людина, завжди відчуває  непереможне прагнення повернутися до батьківського порога, пригорнутися до рідної матінки. Найкращими, найдобрішими вчителями і помічниками для своїх дітей повинні стати ви, батьки. Закликаю усіх батьків любити своїх дітей,   підтримувати їх у навчанні, допомагати дружньою порадою, теплою підтримкою і доброю справою.

      26. А тепер вітання щирі

      Ми шлемо своїм батькам,

      Щоб у злагоді і мирі

      Літ ще сто прожити вам.

      27. Ми любим вас, кохані мами й тата,

       Ми вам бажаємо здоров’ячка багато.

       Ми хочемо, щоб завжди ви раділи

       І щоб в житті ніколи не хворіли.

Танець з матусями

28. Ми вам обіцяєм!

(хором)  Будем учитись, старатись,

               Будем трудитись щодня,

               Щоб нами пишались мами й тата,

               Й велика шкільна рідня!

 

Учитель.  Шановні батьки, шановні гості!

                 Думаю, що ця обіцянка сподобалася всім.

                 Та і за виступами маленьких учнів ви спостерігали із задоволенням.

                 Хоч вони провчилися лише 100 днів, але, бачимо, що вже багато чому 

                 навчилися.    Багато вже чого відбулося в нашому шкільному житті. До вашої уваги Альманах «Миттєвості життя 1 – А класу. /Перегляд презентації/

               29. Щиро дякуємо всім –

      І дорослим , і малим, -

      Що прийшли нас привітати

      На чудове наше свято.

30. Буде свят у нас багато –

      І серйозних, і смішних,-

      Але це – найперше свято,

      Найважливіше з усіх.

Дорога класна родино! Наше свято добігає кінця. Ми дуже вдячні тим, хто брав участь у ньому, всім, хто завітав до нас. Сподіваємося, що цікава розмова, теплота і щирість залишаться в наших серцях назавжди.

Хай злагода і мир панують у ваших родинах!

 

Відеоролик «На нашій Україні»