Виховний захід:«Пам'ять про минуле»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ КОЛЕДЖ ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Опис

виховної години

ТЕМА: «Пам'ять про минуле»

(до Дня партизанської слави)

Розробив викладачі : Іванова Г.С.

    Товстік Ж.В.

ОДЕСА

План виховної години

Мета:

навчальна: розширити знання учнів про партизанський рух в Україні та в рідному місті, героїв партизанського руху, відкарбувати в їхній пам'яті імена найвідоміших діячів партизанського руху;

розвиваюча: розвивати вміння виступати із повідомленням перед аудиторією, образне мислення, артистичні здібності в декламуванні поезій;

виховна: сформувати в учнів інтерес і повагу до історичного минулого нашої Батьківщини; виховувати патріотичні почуття, гуманізм, любов до України, пошану до ветеранів війни.

Обладнання. технічні засоби (ноутбук, проектор), фонограми пісень та мелодій,  уривки з документального фільму «Партизанська Житомирщина», портрети-, фотослайди найвідоміших керівників партизанського руху. 

1. Мотивація:

«Любіть Україну, всім серцем любіть,

 Священную матір - Вкраїну,

 Як предки великі її бороніть,

 Кохайте її до загину.

 Не забути ніколи і досі:

 Чужі ешелони летіли з укосів.

 То плата фашистам за чорні руїни,

 За сльози Вкраїни , за кров України.

2. Структура заняття:

2.1 Організаційна частина.

2.2 Хід виховної години:

      - Виступ студентів

      - Виступ Плотнікової

2.3 Підведення підсумків виховної години.

Вступ

Я впевнений -

коли-небудь збудеться це:

вся Земля перетвориться

до зібрання добрих друзів,

про війну забуде втомлена наша планета

і останню гармату

здадуть у всесвітній музей.

А потім, через довгі-довгі терміни,

постане нове юність, сильна і струнка ...

І вчитель не зможе

на самому звичайному уроці

пояснити, що таке і саме слово:

"ВІЙНА"

Сценарій

Ведучий 1:

Доброго дня, шановні присутні! Сьогодні ми зібралися, аби вшанувати героїчний подвиг уславлених партизанів і підпільників Другої світової війни. 30 жовтня 2001 року Указом Президента України « …на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Другої світової війни1941–1945 років, увічнення їх пам’яті…» тому було встановлене щорічно відзначати 22 вересня День партизанської слави. У цей день з почуттям безмежної подяки й любові ми віддаємо данину поваги ветеранам антифашистського опору: колишнім підпільникам і партизанам, захисникам і визволителям рідної землі – усім, кого ми з гордістю називаємо народними месниками.

Ведуча 2:

Відзначення цього свята є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику Перемогу над фашизмом. Найтяжчі випробування випали на долю українського народу. В умовах тотального терору і нехтування ворогом елементарних прав людини, насамперед права на життя, в Україні сформувався Рух Опору, який став грізною силою і перешкодою на шляху здійснення фашистами жахливого плану поневолення народів. Ні жорстоким кривавим терором, ні підступною пропагандою окупантам так і не вдалося погасити полум’я підпільно-партизанської боротьби. Перемоги воїнів Червоної Армії були нерозривно пов’язані з героїзмом партизанів і підпільників. Це були нескорені, сильні духом люди великого патріотизму і чистої совісті.

Пісня: А закати алиє, алиє…

Ведучий 1:

Перші загони партизанів з'явились наприкінці 1941 року під Черніговом і Сумами під керівництвом Миколи Попудренка та Сидора Ковпака. Ці загони й поклали початок гуртуванню партизанів у лісах Північної України.

Ведуча 2:

Народну війну в тилу німецько-фашистських військ вели повсюдно: у містах і селах, на залізничних вузлах і станціях, на річках, у лісових і степових районах України. Широкі верстви населення брали участь у зриві економічних, політичних та військових планів і заходів нацистських загарбників. Опір здійснювався на всій окупованій території і був нищівним для загарбників.

Студент 1:

 Стоїть обеліск, в нім скорбота німа,

 Що в селах, містах синів вже нема.

 Лиш вогники - квіти їм люди кладуть,

 Лиш сльози вмивають синів імена,

 Що їх за собою забрала війна,

 Що їхні серця уже довгі літа

 Земля українська в собі пригорта.

Студент 2:

 І знов біля братської тихо стою,

 І спогад приходить, мов тихе зітхання.

 Пливе, наче вічність, здобута в бою,

 Хвилина мовчання.

 Натягнуті нерви, немов тятива,

 Пронизує пам'ять скорбота прощання,

 І сумно згасає і тяжко сплива

 Хвилина мовчання.

 І подвиги мужні, і дружнє плече,

 І роки надій, перемог, сподівання.

 І серце сльозою нараз опече

 Хвилина мовчання.

Студент 3:

 У братських могил батьки і брати,

 Вам чути цю траурну тишу.

 Нам ваші окопи, дороги, фронти

 Вогненними лавами дишуть.

 У битвах полеглі,

 Вас пам'ять розбудить.

 Ніщо не забуто. Ніхто не забутий.

 Пошани й жалоби хвилина настала.

Звучить пісні: Журавлі

Ведучий 1:

Завдяки безстрашній і непримиренній боротьбі партизанів і підпільників земля України горіла під ногами в фашистів.

Ведучий 2.

Нищівними були удари по комунікаціях ворога, захоплення і ліквідація складів і баз із боєприпасами і озброєнням, нещадним винищення ворожих гарнізонів, ефективним пошкодження і знищення зв’язку між частинами німецької армії. Важливою була розвідувальна діяльність партизанських формувань і підпільних організацій, наслідком якої ставало знищення об’єктів військового призначення. За масштабами, політичними і військовими результатами всенародна боротьба в тилу ворога стала важливим військово-політичним фактором у розгромі фашизму.

Презентація. «День партизанської слави»

Студент 4:

- Чи всі порвав мости?

 - Усі... -

 Тоді, схилившись наді мною,

 Сиділа ніжна Мавка цілу ніч,

 Туманною повита пеленою,

 Із карабінним чересом опліч.

Студент 5:

 Вона, зітхнувши, почала співати:

 - Чому ж сього не можна запитати

 Он, бачиш, там питає дика рожа:

 «Чи я хороша?»

 А ясен їй киває в верховітті:

 «Найкраща в світі».

 - Ти найкраща в світі...

 Врятуй мене,

 Бо там на синім Пруті

 Іще стоять не зірвані мости.

Студент 6:

 По них повзуть прожерливі і люті

 Зелені змії.

 - Можу принести

 Жив-гой-трави...

 Од смертного полону. -

 І принесла, оббігавши луги.

Студент 7:

 І полетіли ферми й ланжерони

 На прикарпатські гострі береги

 У грозовому реготі веселім.

 Я той, що греблі рвав,

 Я не сидів у скелі.

Ведучий 1:

Пам'ять про війну, її сувора правда залишаються з нами як найбільший за силою духу приклад мужності, патріотизму, важкої ратної праці і вічної скорботи за тими, хто поклав на вівтар Перемоги найдорожче — життя.

 Героїчні подвиги українських партизанів у пам’яті народу житимуть вічно. Сьогодні ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто, нехтуючи смерть, зупинив фашистську навалу ціною власного життя.

Презентація. «Народні месники україни»

Ведуча 2:

 Мир… Яке маленьке слово… Але воно несе в собі так багато змісту… Мабуть, немає на всій Землі бажанішого слова, ніж “мир”, і ненависнішого, ніж “війна”.   Слово  «Мир» звучить по-різному на всіх континентах Землі. Але скрізь воно означає прості й одвічні істини.

   Мир – це життя, щастя, радість, чисте небо над головою.

  Мир – це упевненість у завтрашньому дні, у своєму майбутньому.

   Мир – це можливість спокійно учитися, працювати, любити і поважати одне одного.

   Мир – це свято усіх людей, свято всіх дітей. Без миру немає дитинства, немає майбутнього.

Саме сьогодні це слово набуло неабиякої значущості. В час коли Україна переживає важкий період. Зараз як ніколи, ми маємо жити в мирі. Заради майбутнього нашої країни та всього світу.

Студент 8:

 Слухайте, чесні люди Землі, і

 Дуже ми просимо вас:

 Боріться, боріться, — бо ми ще малі —

 Мир захищайте для нас.

Студент 9:

 Хочемо миру — хай буде мир.

 Пісня лунає і сміх,

 Хай сонечко сяє, хай світить в наш двір,

 Сонце хай сяє для всіх.

Студент 10:

 Друже мій, не стій окремо,

 В наше коло поспішай!

 В танці миру ми пройдемо

 По планеті з краю в край!

 Беремось міцніше за руки, малята,

 Щоб все життя так пліч-о-пліч пройти.

 В цей сонячний ранок величного свята

 Про дружбу почнемо хоровод наш вести.

Звучить пісні: «Катюша»

Ведуча 2:

Нехай День партизанської слави передається з покоління в покоління і надалі, нехай зберігає у наших серцях такі поняття як Батьківщина, честь, обов'язок і пам'ять.

Використана література

1. Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. Житомир: Підручна книга з краєзнавства. – Житомир: Косенко, 2006. – 464 с.

2. М.М. Жайворон, В.К. Процюк, О.П. Ремезов Їх іменами названі вулиці Житомира. (Збірник). Житомир: видавництво «Житомир», 2004. 96 с.

3. Шилюк Д.М. Маловідомі сторінки з історії Житомирщини (напередодні і в часи німецької окупації). Житомир: В-во «олинь», 2010. – 200 с. – Бібліогр.: с. 174 – 188.