Виховний захід "Ой хто, хто Миколая любить"

Свято «Ой хто, хто Миколая любить»

 

Дійові особи: сорока, зима, діти (дівч., хлоп.), 2 янголи, чортик, ведуча, Миколай.

 

Звучить музика. На фоні музичного твору ведучий читає слова.

 

Ведуча. Падав сніг, падав сніг –

               усіх, усіх, усіх

                І дорослих, і малих,

                і веселих, і сумних.

                 Всі річки тепер в обнові,

                 біле скло над бережком,

                 Ходить зима по діброві,

                 застеляє все сніжком.

Сорока. Дзень, дзень, дзень

               Всім добрий день, всім добрий день!

              Лечу сьогодні я із лісу,

              Новин несе цілу валізу.

              Чули, чули добрі люди?

              Іде, іде гість багатий

              У дитячий край, -

              Хто цей гість, ви відгадали?

Всі. Святий Миколай.

Ведуча. Йшла зимонька поміж полями,

               Усміхнулася до зір,

               Та й зустріла Миколая

                І зайшла в шкільний наш двір.

Входить зима

Зима. Ти чого розскрекоталася, білобоко? Справді, я вже прокинулася й одягла все навкруги в зимове вбрання, зателефонувала Миколаєві, допомогла йому зібрати подарунки для чемних діточок, підморозила хвоста чортикові, заморозила його різочки.

Сорока. Тобі не здається, люба зимонько, що ти трохи перестаралась?  Щодня морозиш дітям пальчики, носик, щічки.

Зима. Ну що тобі не подобається? А скільки свят я несу!

Сорока. Так, добре, добре -  переконала.

Зима. В грудні ніч чарівна,

           Бо з небесного човна

           Миколай на землю сходить

           І дива усюди творить.

Сорока. Поки він ще не прийшов,

               Станьмо разом в коло знов.

               Миколаю заспіваймо,

                В гості діда закликаймо.

Пісня «Ой хто, хто Миколая любить»

( виходять діти)

Хлопчик.

                 Все затихло на дворі,

                  Сяють зорі у горі,

                  Всі чекають – виглядають

                  Чудотворця Миколая.

                  Але щось він забарився,

                  Може, в небі заблудився?

                  В нього клопотів багато,

                  Бо заходить в кожну хату,

                  Все, що в нього в торбі є,

                  Чемним дітям роздає.

Дівчина. Миколай везе пакунки,

                З ним багато янголят.

                Будуть дітям подарунки –

                 Кожен буде цьому рад.

Хлопчик. Дзвіночків чути срібний передзвін,

               І добра вість летить з усіх сторін,

               То з неба Миколай до нас спішить,

               Бо хоче на землі добро вершить.

Чути мелодію дзвоників, входять янголята.

1-й янгол. Ледве дісталися землі!

                  Ще й Миколай набрав стільки подарунків!

2-й янгол. Я теж дуже-дуже втомився. Ще й від чортика ледве втекли?

          Вбігає чорт, помахує різками.

Чорт. Привіт, дзень добрий, гутен такт!

          Вітаю вас на різний смак.

          Мене звуть Чортом і Антипком,

          Антихрестом, нечистим дідьком.

          До вас примчав аж із пекла,

          У вас зима – в нас хата тепла.

          У вас мороз за хвіст щипа

           І снігу в очі насипав.

       Не дивіться, що я тут гість, -

           Морозить, студить, як на злість.

           І голод дав копитам раду –

           Я з’їв цукерки й мармеладу,

           Горішки, груші і цитрини,

           Банани, яблука, мандарини.

           І лишились тільки нові

           Для діток прутики вербові,

           І кожен прутик дістається.

           Усім лінивим, хто не вчиться.

Відбігає і помахує різками.

1-й янгол. Геть, Антипко, бо дарма -

                  Лінюхів у нас нема!

                   Правда, діти?

Діти. Правда!

Чорт. Хай ці прутики придбає,

          Хто батькам не помагає!

2-й янгол. Геть, Антипко, бо дарма –

                  Неслухняних в нас нема!

                   Правда, діти?

Діти. Правда!

1-й янгол. Згинь з очей, нечиста сило,

В цю хвилину пропадай,

Бо на захист нам приходить,

Святий угодник Миколай.

Янголи. Геть, Антипко, геть!

 (Чортик сумний іде геть, тягнучи по підлозі жмут різок)

1-й янгол. В школі в цій – хороші діти,

                  Добрі, щирі і привітні,

                  Вміють Бога шанувати.

                  Батька й матір поважати

2-й янгол. Хоч маленькі ручки мають,

                   Але вдома помагають

Учень. Ми склали долоні маленькі

             І, молились до Божої Неньки.

              Тож гостей ми чекаємо з неба,

              А Антипка нам зовсім не треба!!!

Ведуча:

У дитячий край щасливий

Йде весела вість,

Що коником білогривим

Іде з неба гість.

Дарів гість везе багато,

Радість буде в кожній хаті.

Їде, їде гість багатий

У дитячий край.

– Хто цей гість? Ви відгадали?

Діти:

Святий Миколай!

Ведуча:

    Святий Миколай жив дуже давно, 1600 років тому і зовсім не в Україні, а в місті Патар в Азії. Народився він в родині багатих і благородних батьків. Батьки померли коли Миколай був ще малий, але залишили синові велике майно. У Миколая було добре серце, тому вирішив роздати свої статки бідним. Кожної ночі накладав повний міх усякої їжі – м’яса, хліба, медяників, а також одягу і грошей і розносив по селу та розкладав біля порога хати, де жили бідні діти. А зранку вилазив на дах своєї хати і роздивлявся, як радіють вони його дарункам.

        Коли помер Святий Миколай і його душа стала перед Богом, Господь спитав „Чого бажаєш мій Миколаю за добре життя на землі?”

    – Нічого не бажаю, тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю і відвідувати дітей.

    Усміхнувся ласкаво Господь і сказав:

    – Знав я, яким буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин зможеш сходити на землю.

    Відтоді кожного року, 19 грудня Святий Миколай ходить по землі і розносить дітям дарунки.

Дівчинка: ( читає молитву Святому Миколаю)

Святий отче Миколаю,

Чудотворцю любий.

Всі до тебе прибігають

Українські люди.

Всі чекають твого свята.

                                                   Прийди отче, з неба.

                                                   Україна, наша мати,

Кличе і  до себе.

Запрошує - прийди в гості

Хоч на мить-хвилину.

Обігрій серця дорослих,

Надію дитини.

Щоб щасливо дочекались

Діти подарунків.

І солодшими ще стали

Мамині цілунки.

Подаруй хоч жменьку втіхи.

Хай серця леліють.

Щоб не плач, а краплі сміху

Бриніли на віях.

Зігрій неньку-Україну

У важкій дорозі,

Щоби прапор жовто-синій

Не зблід на морозі.

( входить Миколай)

Миколай:

Вітаю вас, любі діти, шановна громадо!

Я прийшов до вас із далеких небесних просторів і приніс вам благословення від Бога.

Нині свято в вашім домі і я вас вітаю,

Гараздів, здоров’я і доброї долі щиро вам бажаю.

Колись у цім селі я вже був,

Дарунки дітям роздавав, до праці всіх вас закликав,

Наказував вам чесно жити, від зла тікати, а добро творити.

Сьогодні я приніс вам солодкі й смачні подарунки й усіх ними наділю: і чемних, і, навіть, не зовсім чемних, бо ви всі мені любі й милі.

(роздає подарунки)

Ведуча.

В час, коли на серці скрута

Помоліться Миколаю —

І неспокій вас тривожить,

Він, повірте, допоможе.

Зима.

Він заходить в кожну хату

Кожен рік іде з дарами.

І не тільки в місяць грудень

Миколай завжди є з нами.