Виховний захід " Подорож до лісу"

Вчитель: Сьогодні наш захід присвячений любові, добру та красі природи. Природа – це життя. Вічне, прекрасне, цікаве і загадкове. Скільки б ми його не вивчали, - таємниці завжди залишаються. Скільки б ми не милувалися красою – вона завжди приноситиме радість. От тільки слід свято берегти це життя.

                 А щоб берегти, треба добре пізнати природу. Тож запрошую вас здійснити подорож у чарівні володіння матінки Природи.

1 учень. Мій рідний край! Моя земля!

Велика – превелика!

Є в ній ліси, поля й моря,

Озера, гори й ріки.

2 учень. Добрий день ліси і поля!

Добрий день планета Земля!

3 учень. Щастя й здоров’я

Всім людям бажаємо

З радістю в подорож

                Ми поспішаємо.

І дія

(грає музика, на сцену заходять мама і син)

Хлопчик. Матусю, чи правда, що будь-яка квіточка має свій вогник?

Мама. Так, синку. Це сяйво можна спостерігати лише пізно ввечері або рано вранці. Причому кожна квіточка світиться по-своєму.

Хлопчик. Але чи кожен може побачити сяйво квіток?

Мама. Я думаю, що ні… Бачити душу квітки може лише той, хто дуже-дуже любить рослини.

Хлопчик. Мамо, у нас в школі є гурток любителів природи. Діти, які його відвідують, вивчають природу, допомагають птахам, садять рослини.

Мама. Таких природолюбів називають екологами або юннатами.

Хлопчик. То, от що я подумав – може, й мені стати екологом, тоді і я зможу побачити, як світяться квіти.

Мама. Звичайно, синку, це дуже гарна ідея.

ІІ дія

(На сцені групками шикуються екологи (народознавці, лікарі, майстри, допитливі, охоронці, актори) з позначкою своєї групи.

Заходить хлопчик)

Хлопчик. Добрий день!

Екологи. Привіт!

Хлопчик. Я хочу стати, як і ви, екологом. Хочу полюбити природу так, щоб побачити сяйво квіток на світанку.

Народознавець(у вишиванках). Добре. Але у кожного з нас є свої обов’язки. Ми, наприклад, вивчаємо народні легенди, народні назви рослин, прикмети і закликанки.

Лікарі(у пов’язках з хрестом). Ми вивчаємо лікарські рослини.

Майстри. А ми – майстри. Зимою майструємо годівниці, весною – шпаківні, обгороджуємо мурашники.

Допитливі(тримають енциклопедію). А ми шукаємо в книжках цікавинки про природу.

Охоронці(в руках «Червона книга»). Ну, а ми досліджуємо: яка рослина занесена до Червоної книги – знаходиться під охороною.

Актори. Ми – актори. Віршами, піснями, музикою розповідаємо про неповторність навколишнього. А що ти вмієш робити?

Хлопчик. Я дуже люблю малювати.

Майстри. Художник нам потрібен. Приймаємо тебе до нас. Зараз ми вирушаємо до лісу, маємо багато справ, доручаємо тобі малювати квіти, які зустрічатимеш. (вручають фарби, папір).

ІІІ дія

(лунає музика, діти виставляють декорації дерев, кущів)

Актори. От ми і в лісі.

У лісі весна іде, як фея,

В чарах шуму і пісень.

Біла – біла, як лілея,

В квітах яблунь і вишень.

Весна.  Я довго йшла сюди – втомилась,

              Спіткнулась, впала – і розлилась

Води відерце, що несла я.

І ось у човнику на веслах

Пливла до вас, не спочивати,

А ясне сонце закликати,

Бо без нього, любі діти,

Не проснеться жодна квітка.

Ані бджілка, ні комашка,

Не співатиме нам пташка.

Чи погоджуєтесь, діти,

Сонце дружно розбудити? (Так)

Допитливий. Закликаночку згадайте, її дружно промовляйте.

Народознавець. Сонечко, сонечко виглянь у віконечко,

                                На весняні квіточки, на маленькі діточки.

                               Там вони граються, тебе дожидаються.

Сонечко. Несе всім радість сонечко,

Що стукає в віконечко,

Підстав йому личко своє –

Хай щастям тебе обіллє.

(пісня «Сонечко»)

Лікар. Ой, як тут порожньо!

Гей, квіти весняні,

Веселі, кохані.

З-під листя виходьте,

Голівки підводьте,

Од сну зимового

До сонця ясного.

ІV дія

(лунає музика, з’являється підсніжник)

Підсніжник. У промінням сонця ніжних,

Край веселого струмка,

Білий, росяний підсніжник

Раптом блиснув з-під листка.

                Своїм гострим, як спис, листком я пробиваю землю, торішнє листя, навіть сніг. Таку велику силу мені дає мати-цибулинка. Через це багато насаджень під сніжника уже зникло.

Майстер. Запам’ятайте, підсніжники потребують охорони. Якщо ви любите підсніжники, посадіть їх на клумбі у затінку, вони швидко розростуться.

Народознавець. У народі підсніжник називають молочною квіткою, ще – сніговим дзвіночком.

Охоронець. Підсніжник, як зникаючий вид, занесено до Червоної книги.

 

(Одягає на квітку стрічку з написом «Червона книга»)

(лунає музика)

Шафран. Я весняна квіточка – шафран.

                  І для себе цілу зиму шила сарафан.

Не один, а три їх маю:

Рідко жовтий одягаю,

Фіолетовий – частіше.

Ну, а в білім сарафані

Я ходжу найрідше.

Народознавець. Виявляється, шафран буває не тільки фіолетовим, а ще жовтим, і

            білим. Ранньої весни дуже багато букетиків цього цвіту продається на базарі. Але їх не можна виривати.

Охоронець. Шафран занесено до Червоної книги, його стає все менше.

(Одягає на квітку стрічку з написом «Червона книга»)

(лунає музика)

Медунка. У лісі веснянім

         Цікава рослина

         Ось квітка рожева

        Тепер стала синя!

     Як тільки відкривається моя квіточка, вона рожевим кольором запрошує до себе комах. Через день рожева квітка перетворюється на синю. От так я хитрую аби мене любили бджоли.

Бджілка. Не зривайте квіти, діти.

                  Що без квітів нам робити?

                  Нектар збираємо з квіток,

                  А з нього робимо медок.

Народознавець. Перший весняний мед називається травневий – він дуже цілющий і корисний.

Охоронець. Медунка знаходиться під охороною і занесена до Червоної книги України.

(Лунає музика. З’являється Конвалія)

Конвалія.  Я конвалія ніжна, така білосніжна.

                    Маленька, тендітна, ласкава, привітна.

                    Послухай, як срібно звучить голосок.

                    Не треба, не треба зривати квіток.

Допитливий. Назва «конвалія» в перекладі з латинського означає «лілія, яка цвіте в травні».

Лікар. Коли конвалія відквітне, утворюються ягідки, які є отруйними. Але з квітів конвалії виготовляють ліки від хвороб серця.

Охоронець. Конвалія знаходиться під загрозою знищення і занесена до Червоної книги.

(Лунає музика. З’являється нарцис)

Нарцис. Струнка ніжка.

                 Червона усмішка,

                 Білий комірець,

                 Наш аромат – краси вінець!

Допитливий. Нарцис – найулюбленіша квітка англійців. А у Швеції щорічно у першу неділю травня відбувається свято нарцисів. В Українських Карпатах є нарцисова долина.

Допитливий. Але, якщо чесно, не так уже чудово живеться нарцисам, їх у природі все меншає.

Охоронець. Нарциси занесено до Червоної книги.

(Лунає музика. Сон-трава.)

Сон – трава. Ще холодні в лісі ранки,

                        Сніг іще в лузі дотліва

                        Та розкрила на світанку

                        Сині очі сон-трава.

Народознавець. В сон-трави багато народних назв. І дзвіночок, і сон-зілля, і сончик. А ще ця квітка покрита волосками. Тому її називають бобриком.

Лікар. Ще діти повинні знати, що сік цієї чарівної квітки містить отруту. Але сон-трава така незвичайна, що важко її не зірвати.

Охоронець. Тому сон-трава під загрозою зникнення і занесена до Червоної книги.

(Одягає на квітку стрічку з написом «Червона книга»)

(вальс квітів – танцюють всі квіти)

Квітка. Ой, хтось сюди іде. Цей шум нічого доброго не принесе. Ховаймося швидше. Як страшно, як страшно!

1 бешкетник. Гей, друзі, сюди!

2 бешкетник. Тут така класна галявина. І квітів багато!

3 бешкетник. Як чудово! Будемо завжди сюди приходити.

4 бешкетник. Давайте сфотографуємося!

1 бешкетник. Час попоїсти.

(їдять, розкидаючи сміття)

2 бешкетник. Не так тут уже і гарно, підемо наступного разу на іншу галявину.

3 бешкетник. Йдемо додому.

Вітерець. Ой, що тут трапилося? Що з вами, любі квіти?

Квітка. Вітерець, прибери це сміття, урятуй нас!

(вітерець дмухає)

Вітерець. Ні, на таку купу сміття у мене не вистачає сил.

Квітка. Що ж нам робити?

Вітерець. А ви запахніть щосили. А я понесу ваш аромат до екологів, вони захочуть подивитися, звідки такий аромат лине і прийдуть сюди.

Лікар. Як гарно десь пахнуть квіти. Звідки цей чарівний аромат? Певно, з тієї галявини.йдемо подивимося на ї красу.

Народознавець. Ой, лишенько! Рятуймо галявину!

(прибирають галявину, йдуть; хлопчик затримується)

Хлопчик. Невже ніхто не помітив – навколо квіток сяйво! Побіжу розповім мамі.

Квіточка. Як шкода, що ми не вміємо говорити і не змогли подякувати цим чудовим дітям. (Виходять).

ІV дія

Хлопчик. Мамо, подивись, які чарівні квіти я бачив у лісі. Тільки забувся їхню назву. Допоможіть, діти, їх назвати.

(діти називають квіти)

Мама. Чи побачив ти сяйво цих квітів?

Хлопчик. Так., вони світяться і благають не нищити їх. Бо коли зриваєш квіточку – вона в’яне. Коли ловиш жука – він помирає.

Разом. До природи можна доторкнутися тільки серцем.

1 учень. Природа нам – як рідний дім,

 Вона усім як мати.

Щоб лад завжди був в домі тім,

 Про це нам треба дбати.

2 учень. Прийде весна й покличе нас

 В поля, теплом зігріті.

 Та знати треба повсякчас,

 Як слід й не слід чинити.

3 учень. Не рви трави товсті жмути,

 Не рви в букети квіти.

 Все, що навколо бачиш ти,

 Рости повинно й жити!

4 учень. Не рви, не знищуй, не руйнуй –

 Це заповідь для тебе:

 Красу планети не зіпсуй –

 Вона одна під небом.

(пісня на мотив «Ми желаем щастя вам)