Мельнице-Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

 

 

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

 

 

 

«ПОКЛОНІМОСЯ ЖІНКАМ»

 

 

 

 

 

 

 

                                                                      Підготувала: вчитель

                                                                       зарубіжної літератури

Тимочків Людмила Петрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019 рік

 

 

ПОКЛОНІМОСЯ ЖІНКАМ

Ведучий 1
Добридень, всім!
Ведучий 2
Добридень, всім! І юним, і немолодим.

Ведучий 1
Усім, хто вчиться і хто вчить.
Ведучий 2
Тим, хто стоїть і хто сидить.

Ведучий 1
Всім ніжним лагідним серцям.
Ведучий 2
Вітання наші всім жінкам.
Ведучий 1 
        Бо вже весна, хоча снігами
        Востаннє тішиться зима,
        Прийшли на свято ми із Вами.
        Для суму місця тут нема!
Ведучий 2
        Ми радо хочем привітати
        З весняним, світлим, добрим святом

        Найкращих, найдорожчих нам:
        Колег, коханих, вчителів і  мам.
Ведучий 1
        Що ж, весна не забула про Вас.
        Як про рідних, завжди вона дбає.

        Стали Ви красивіші ураз
        Від тепла, що весна розливає.
Ведучий 2
        Вас вітаєм сьогодні усіх
        Зичим успіхів, радості, миру,

        Всім у домі достатку, утіх…
        Посміхайтесь завжди, наші милі.
Ведучий 1
        І хоч доля хвилини – роки
        Невблаганно складає в покоси.

        Ми Вам скажем відверто: “Жінки!
        Ви прекрасні і взимку, і восени”.
Ведучий 2
        Даруйте ж ніжність нам і ласку,
        Серця, відкриті для людей.

Хай змінить всі життя на казку
        Весняний день, святковий цей.

Ведучий 1
        Найкращі слова, наші милі, – для Вас.
Ведучий 2
        I щирі зізнання – сьогодні для Вас.
Ведучий 1
        Дарунки усі найцінніші – для Вас.
Ведучий 2
        І наші вітання – для Вас. Лиш для Вас!

 

Пісня “Поклонімося жінкам» (дарують квіти)

Ведучий 1. Що жінці потрібно для повного щастя?
Ведучий 2.Навряд чи мужчинам збагнути це вдасться.
Ведучий 1.Та все ж, щоб життя вам здавалося раєм,
Ведучий 2.Сьогодні від щирого серця бажаєм:

Учень 1.Здобутків у праці! Погоди ясної!
Здоров’я міцного й любові палкої!
Учень 2.Дітей дуже чемних і завжди слухняних,
Щоб в школі не мали оцінок поганих.
Учень 3.Свекрух, щоб жили якомога подалі,
А дім обминали всі біди й печалі.
Учень 4.І щоб чоловік не хропів цілу нічку,
Роботу робив, цілував ніжно в щічку.
Учень 5.Обідів у ліжко! І вражень полярних!
І цих...ну..., що звуться на “м”, – регулярних!
Учень 6.Кохання палючого, як в серіалі,
Не менш як п’ять фільмів – на кожнім каналі!
Учень 7.Сусідів –розумних, безшумних,
Романів курортних і вчинків бездумних!
Учень 1Колготок – із лайкри! Ні дня – без обнови!
Щоб був у вас спонсор з грішми і впливовий!
Учень 2.На картці зарплатній– побільш заощаджень!
Для чоловіків – дуже довгих відряджень,
Бо користі в хаті з них й так небагато,
То краще їх бачити лише на свята!
Учень 3.Відпусток щороку у санаторій,
Тістечок смачненьких – без зайвих калорій.
Учень 4.Щоб завжди стрункими й бадьорими були
І про целюліт ви ніколи не чули.
Учень 5.Аби, як модельки, ви мали фігури
І вас залюбки малювали з натури.
Учень 6.Духів – від Діора! Вбрання – від Версаче!
Машин – іномарок, щоб везли на дачі.
Учень 7.Коханців – жагучих, в любові – зразкових,
Щоб був після них завжди настрій святковий!
Учень 1.І аби начальство ваш труд цінувало
Та вас за роботу не раз відзначало,
Учень 2.Платило постійно пристойну зарплату,
Аби вистачало на хліб і на хату.
Учень 3.Й за те, що гаруєте тяжко, мов бджілки,
Хай вам UMC подарує мобілки!
Учень 4.Прикрас, діамантів на сорок каратів,
Щоб вуха не в’янули ваші від матів!
Учень 5.Ну, мабуть, пора вже підводити риску,
Ще зичимо всім вам нормального тиску,
Учень 6.Щоб сонечко ясно світило із неба!
Ну що ще для повного щастя вам треба?
Учень 7.Якщо щось забули, ви нам вибачайте
І подумки самі до всього додайте.
 

Пісня  «Поцілую тебе»

Ведучий 1. А чи знаєш ти, звідки взялася жінка?

Ведучий 2. А хто не знає. Бог створив жінку із ребра Адама.

Ведучий 1. Воно то так. Але це була дуже клопітка робота. Ось послухай.

_-  Створив Бог чоловіка. Звичайно, йому було дуже нудно одному , і тоді Господь вирішив створити і жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка. Тоді бог взяв кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве тепло хутра, притягуючу силу магніту. Змішав все разом, а потім додав туди: холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в’їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п’явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії. Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: “Бери її такою і не намагайся переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї до самої смерті”.

От і маємо…

Ведучий 2 Так. Жінка – це вічний біль і вічна втіха.  Вона може перетворити життя на рай, а може перетворити і на пекло.

 

Хлопці – читці «Сім чоловіків, що нарікають на жінок»

1 -й чоловік.

Я на старій женивсь, дурний,

 Гризе мене тепер без тями;

Що волочусь я за дівками,

Хіба я винен? Та з нудьги

 Помер би я біля карги!

їй скоро восьмий вже десяток,

А ще хотіла б на додаток,

Щоб я і гроші заробляв,

І на гулянку не тікав.

Повірте, гроші - зло страшне,

Донині злість мене бере,

Що я поласився на них,

Узяв стару і всі сто лих.

Хіба ж бо думав чоловік,

Що їй судився довгий вік!.

2-й чоловік.

Я на біду

Взяв жінку молоду,

 Повабивсь на її красу,

Тому і хрест важкий несу –

В очах жони від перших днів

Зневагу бачу я і гнів. '

Цікавиться лише нарядом,

Стоїть весь день перед свічадом,

Немов на лицарський турнір

Іти їй, чи утопить зір

У хлопців, при віконці ставши,

А їх чомусь там повно завше.

А стала б вірною мені,

 Як личить праведній жоні,

Жила б собі, як у меду –

Порадьте щось на ту біду!

 3-й чоловік.

Лиха година,

Як править у сім'ї дружина!

 За те, що був я добряком,

 То опинивсь під каблуком.

 Вона всі гроші загребе,

За дурня маючи тебе,

За квочку, вірите чи ні,

Собі купує все, - мені

Дасть часом крихітку якусь.

Та я, буває, розізлюсь,

Украду трохи срібних в неї

І п'ю для радості своєї

Із друзями, що й ніч мине.

Що я такий, як всі п'яниці,

Сама лиш дума про спідниці.

А ти будь вірним псом її,

Бо, бач, вона - глава сім'ї.

4-й чоловік.

Моя есе ходить, ловить гав.

Не всидить в хаті, ще й сварлива,

Бридка, нестерпна, ще й лінива,

Хоч і здорова, і міцна,

Проте весь день стирчить вона

На торзі, меле язиком

Туди заходиш, як у хлів.

 Як далі жити - сам не знаю

І руки з горя опускаю –

Не буде в мене талану,

Через ледащицю жону

5-й чоловік.

О, друзі, знає в місті всяк,

Що в мене жінка п'є вино.

Обійде нищечком шинки,

 Проп 'є коновки та миски.

Коли вже сором візьме кляту,

То принести велить у хату

Вина старого й крадькома

До краплі видудлить сама.

А я, начхавши на жону,

До картярів тоді чкурну

Й, забувши про біду свою.

Усе, що маю, програю.

Вона б'є кухлі, я - миски,

 І так збігають дні, роки...

Росла в добрі в батьків своїх,

Навчилася дурити всіх,

А я, гроша жаден, женивсь, -

О, краще б у  Дністрі втопивсь

6-й чоловік.

Жахливих я зазнав невдач,

Життя зв'язавши з сатаною,

Що не дає мені спокою,

Сичить на мене, як змія,

Що б не сказав, не діяв я.

Усе не до вподоби їй,

Бурчить, що тать я і крутій,

Якого ще не бачив світ.

То я втечу на зло жоні,

Бува на три-чотири дні,

Гуляю, п'ю, аж гай гуде,

Та не сховатися ніде

Від неї - прийде у трактир,

Соромить, клята, на весь мир.

Собака не позаздрить нам.

Що так живем, скажу я вам,

-Не згодять нас ніякі сили,

Окрім лопати і могили.

7-й чоловік.

А в мене жінка - молодець.

Хіба що трохи заогрядна,

Колись була струнка, принадна.

Я шанував свою дружину

Як господиню і людину

І не чинив наперекір,

тому в нас радість дома, мир.

Тож спершу слід було б і вам

У міру догоджать жінкам,

До цнот привчати з перших днів,

Явивши розум, а не гнів.

Як жінка тягнеться до чарки,

А чоловік йде до шинкарки, -

Добра в такій сім'ї не жди,

Лиш колотнечі та біди.

Вести себе з жоною вмій,

І шану матимеш при ній!

 

Пісня  «Шануймо жінку»

Ведучий 1. Слухай. Чом нема у нас охоти до домашньої роботи

Жінки наші нарікають — це вже звичним стало:

Що ми вдома по хазяйству помагаєм мало.

Ведучий 2. Любі наші! Ми б охоче вам допомагали,

Якби за це нас хвалили газети й журнали.

Та не тільки, щоб журнали, не самі газети,-

Щоб славили художники, скульптори, поети.

От якби намалював хтось велику картину:

Сидить дядько серед кухні, чистить картоплину.

Або якби якийсь скульптор виліпив фігурку:

Стоїть дядько над плитою, общипує курку.

Якби так нас прославляли, я б прибіг з роботи

І пірнув би з головою в домашні турботи.

Ведучий 1.

Жарти жартами, але  без чоловіків жіноча краса не цвіла б так яскраво. Тому жодні маєтки не так важливі, як відносини чоловіка і жінки. Тож бажаємо, шановні жінки , щоб чоловіки завжди вас поважали, любили, на руках носили, були прекрасними господарями і люблячими та мудрими батьками, адже це надзвичайно важливо!

Ведучий 2. Але ж жінка це не лише мама, а й господиня, берегиня домашнього вогнища. Майже завжди поряд із нею чоловік, господар. А господарі бувають різні

 

 Гумореска «ЯК КУЗЬМУ ПРОВЧИЛА ЖІНКА ЙОГО МИЛА"

Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні,

Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані.

Лежить собі, проглядає журнали й газети.

А дружина варить, смажить, готує котлети.

Пообідав Кузьма смачно, запалив «Казбека». —

Ну чого ти, — пита жінку, — така недалека?

Тільки в тебе і балачки про борщі й олію,

І ні слова про театри, про драматургію.

 А є жінки! Збоку глянеш — ходить, як Аїда.

Драматургів усіх знає аж до Евріпіда.

Так і сипле: Тіто Гобі, Карузо, Фелліні,

Есамбаєв, Магомаєв, Кобзон, Паганіні…

 А ти яка? Ти ж не тямиш в цьому ні бельмеса.

 Ти ж не можеш відрізнити Брамса від Бернеса.

Давно тебе не бачив я в хорошому платті.

Тиняєшся у тапочках, в дешевім халаті.

 Ти забула, що є в світі жіночі принади —

Перманенти, манікюри, духи та помади.

Я хотів би бути мужем культурної дами,

А ти чавиш помідори, бряжчиш друшляками,

Що побачиш — вишні, сливи, — пхаєш у консерви…

Я не можу, розумієш? Здають уже нерви.

Через добу повернувся наш Кузьма додому.

 Зустрічає його жінка в платті голубому.

 Очі чорним підведені, на губах помада.

 Закрутило Кузьмі в носі від духів «Еллада».

Плаття модне, вузесеньке, облягає форми,

Ще й коліна не прикриті — такі тепер норми!

Посадила Кузьму в крісло, сіла проти нього.

Як французька кінозірка, виставила ноги.

У Кузьми від здивування потилися змокла.

А дружина запитує: — Ти читав Софокла?

Тобі, може, до вподоби п’єси Евріпіда? —

Сопе Кузьма: — Відчепися! Подавай обідать.

 Нащо мені Евріпіди? Нащо їхні п’єси? —

А ти ж казав, що у мене дрібні інтереси,

 Що немає шику-блиску, манери негарні.

 Я сьогодні простирчала півдня в перукарні.

Перукар просив, між іншим, щоб прийшла я знову.

Запевняв, що я похожа на Любов Орлову.

Не було у мене часу возиться з обідом,

Так я тобі й замінила обід Евріпідом.

(Виконується пісня «А я жінка хоч куди…»)

Ведучий 1

Ти ніколи не задумувався над тим, чому жінки плачуть?

Вони ж здаються такими сильними, витривалими. А тут, дивись, стане собі та й плаче.

Ведучий 2: Ні. Я про це не думав. А ось легенду про це знаю.

Маленький хлопчик запитав маму: "Чому ти плачеш?" - Тому, що я жінка! - Я не розумію! Мама обійняла його і сказала :"Ти не зрозумієш цього ніколи". Тоді хлопчик запитав у батька: "Чому мама іноді плаче без причини?" "Усі жінки іноді плачуть без причини", - відповів батько. Згодом хлопчик виріс, але не припиняв дивуватись: "Чому жінки плачуть?" Нарешті він запитав у Бога. І Бог відповів: "Задумавши жінку, Я хотів, щоб вона була досконалою. Я дав їй плечі, такі сильні, щоб тримала цілий світ, і такі ніжні, щоб підтримувала дитячу голівку. Я дав їй дух, настільки сильний, щоб стерпіти будь-який біль. Я дав їй волю, настільки сильну, що вона йде вперед, коли інші падають. Вона піклується про хворих і втомлених не скаржачись. Я дав їй доброту - любити дітей за будь-яких обставин, навіть якщо вони кривдять її. Я зробив її з ребра чоловіка, щоб вона захищала його серце. Я дав їй мудрість зрозуміти, що хороший чоловік ніколи не завдасть їй болю навмисно, але іноді випробовуватиме її силу й рішучість стати поряд з ним без вагань. І нарешті, Я дав їй сльози. І дав право проливати їх, де і коли вона забажає. І тобі, сину Мій, треба зрозуміти, що краса жінки не в її одязі, зачісці чи манікюрі. Краса жінки в очах, які відчиняють двері до її серця, де живе любов". ЗАПАМ'ЯТАЙ, ЯКЩО ТИ ЧОЛОВІК... Будь обережним - не дай жінці заплакати, тому що Господь рахує її сльози... Жінка сотворена з ребра чоловіка, не з ноги, щоб бути приниженою, не з голови, щоб перевершувати, а з боку, щоб бути поруч із тобою, і бути рівною тобі. І з-під руки, щоб бути захищеною тобою. І зі сторони серця, щоб бути коханою..
Виходять дівчата-читці

1.Я жінка. Я травинка. Я роса.

Без кохання - мов калина на морозі.

Як чорний шовк, м'яка моя коса,

Як дикий мед, горенять мої сльози.

 2.Я жінка. Я вродилася  такою.

Це задля тебе в мене руки білі,

І голос плине тихою водою,

 І материнством квітне моє тіло.

 

3.Я жінка. Я співуча, як струна.

Ти лиш торкни - і я озвуся синьо.

Тебе чекаючи,

Була  віки одна,

І хочу народити тобі сина.

 

4.Я жінка. Я травинка. Я роса.

Залиш мене.

Вернись до мене знову.

З любові народилася краса,

Народжувать і жить мені в любові.

 

5.Я жінка. Я травинка. Я роса.

 Я без кохання - мов калина на морозі.

Мов чорний шовк, м 'яка моя коса.

 Як дикий мед, горенять мої сльози

Пісня «Коли я в очі мамині погляну»

Ведучий 1
        Краса жіноча – це чарівний світ,
        Вона не піддається плину літ.
Ведучий 2
        Краса жіноча – це шалений світ,
        Який дарує щастя і п’янить.
Ведучий 1
        Вона іскриться казкою в очах,
        І просить добру долю в молитвах.
Ведучий 2
        У посмішці із ніжності й тепла

        Краса жіноча пишно розцвіла.
Ведучий 1
        Краса жіноча в вірності святій,
        Всі відстані й часи підвладні їй.
Ведучий 2
        І воїн, і мудрець, і селянин
        Вклоняються красі цій, як один.

Ведучий 1
        Краса жіноча – зорі в небесах,
        Дитина, що у мами на руках…
Ведучий 2
        Краса живе у рідному краю,
        У тихому: “Люблю… Люблю… Люблю…”.
 

Читець- Жінка в світ приходить для любові, 
Любити маму-поки ще мала, 
Любити ляльку - тільки підросла, 
А коли вперше вийшла за поріг - 
Любити небо і м'який моріг. 
Дім батьківський , квіти чорноброві. 
Бо жінка в світ приходить для любові! 
Росте вона, й росте її любов. 
Ростуть її бажання і надії, 
І от проходять роки молодії 
І по землі вона іде, несеться, 
Сторожко прислухаючись до серця. 
Що в дзвоні міст чи шелесті дібров

Підкаже їй - прийшла твоя любов! 
Це ж та любов, що перша і остання! 
Такої ще ні в кого не було! 
До неї підступить не сміє зло! 
Вона яркіш, ніж сотня сонць сія! 
Вона твоя! Вона лишень твоя! 
Тобі її на сотню років стане. 

 

Пісня «Кохайте жінку»

 

1-ий ведучий.

 Жінки! Сьогодні ваше свято!

І на зорі, ще в ранній час,

Йде славний березень вітати

Живими пролісками вас.

 2-ий ведучий.

Несе надії вам святкові,

 Мов повів радісний весни,

За вашу вірність у любові,

Що не згаса до сивини!

1-ий ведучий.

 Іде він молодо і дзвінко,

Світ осяває у цвіту.

Сердечне вам спасибі, жінко,

 За щедру вашу доброту!

 2-ий ведучий.

За колискову ніжну казку,

 Що зачаровує дітей,

За щиру усмішку і ласку,

З якими йдете до людей.

1-ий ведучий.

Ви — добра подруга в дорозі,

 Ви — співу ніжне джерело.

Завжди: у радості й тривозі,

Відчуєм ваших рук тепло!

2-ий ведучий.

 Ви — наше березневе свято,

 Що освятить любов'ю світ.

Живіть же гордо і крилато

 Багато довгих, щасливих літ.

1-ий ведучий.

 М'яка і владна,

 Віддана і вільна,

Близька й далека,

Світла й потайна.

Ви — жінка, жінка — мати і дружина,

 Безмежне море доброти й тепла.

Пісня «Мамо»

Ведучий 1
І все ж чоловіки є справжніми лицарями свого часу,  тому постійно дивують своїх колег, представниць прекрасної половини людства, сюрпризами.

 

Гумореска: «Сюрприз»
На жіночий день Микола
В березневий ранок
Зготував своїй дружині
Сюрприз на сніданок:
- Іди мила юшку їсти.
Смачна (щоб я жив) –
Ніхто й пальцем не торкався,
Усе сам варив.
А на друге, моя люба,
Ось цей холодець.
Надя рада, який Коля
В неї молодець.
За сім років отак вперше
Її вшанував:
Крім наїдків зробив дещо,
Ще й з цілющих трав.
Загорілись в любки очі, 
Та враз настрій впав:
Неприємним чимсь запахло 
Від святкових страв.
І все ж спробувала Надя
Харчі і напій, -

Повезли мерщій в лікарню
Її на швидкій!
 

Ведучий 1
“Царство жінки – це царство ніжності, витонченості й терпіння”, – сказав Жан-Жак Руссо.
Ведучий 1
Вчений підкреслює, що існує три типи жінок:

1. Перший тип – це жінка, для якої головне робота, кар’єра заради якої можна піти на будь-яку жертву.

2. Другий тип (25 відсотків) – це жінки, які цілком віддаються сім’ї, дітям, чоловікові.

3. Третій тип – це гордість суспільства, їх називають “двоголові орлиці”. Така жінка вправно справляється на роботі і одночасно є чудовою дружиною, матір’ю, господинею.

Ведучий 2
Дорогі наші жінки, гордість нашого суспільства, “двоголові орлиці”!

        Хай щасливі Вам множаться дні,
        А незгоди безслідно минають,
        Посміхайтесь життю і весні
        Вам цього всі чоловіки бажають.

 

Пісня  «Шануймо жінку»

Ведучий 1
8 Березня – це свято чарівної половини людства – жінок.
Ведучий 2
Це свято наших матерів, коханих, сестер… .
Ведучий 1
Це свято справжніх лицарів.
Ведучий 2
Хіба могли б чоловіки прожити без дбайливих материнських рук, без посмішки коханої, без витівок наших молодших сестер?
Ведучий 1
        Чомусь говорять, що жінки слабкі.
        Та довести я можу щохвилини,
        Що навіть найсильніші мужики
        Ставали перед нею на коліна.

Ведучий 2
Кажуть, що чоловік стає на коліно в трьох випадках:
.         щоб напитись із джерела;

•                   щоб зірвати квітку для коханої;
•                   і вклонитися матері.
  Ведучий 1
  Ми низько вклоняємось сьогодні Вам, Жінки-матері, за Ваші безсонні ночі.

Ведучий 2
За Ваше велике терпіння, турботу і любов, яка благословляє на подвиги в ім’я життя на землі.

Ведучий 1
Вклоняємось Вам, матері роду людського, за Ваші муки, які дарують нове життя.

Пісня «Мамо, слізьми зрошена»

Читець  
Кажуть, що на світі все від жінки, 
Все від неї на оцій землі, 
Перший подих весняної квітки, 
Тепле сонце й в небі журавлі. 
Крик дитини, рідна річ і слово, 
Паросток життя - це все вона, 
На порозі знайдена підкова, 
Щастя не відкрита таїна. 
Хто ж вона? Прекрасна Афродіта, 
Чи можливо, Єва, хто вона? 
неможливо нам її пізнати, 
Не пізнавши всіх основ буття. 
Чи твердиня, нездійснена мрія? 
Чи душі натягнута струна? 
Крапля світла, віра  і надія, 
Молода, нев'януча весна. 
Яблуневим цвітом, теплим літом, 
Зрілим яблуком чи подихом зими 
все минає, зостається тільки, 
Як святиня, - жінка на землі. 
 

Ведучий 2
        В очах у жінки – ніжність і краса,
        В словах її -  і сила, і кохання.
        В ім’я жінок ми творим чудеса,
        На подвиги ідемо без вагання.

(Гумореска)

Рано-вранці у суботу відкладіть усю роботу

І швиденько, без зупинок їдьте на центральний ринок.

Запитаєте, для чого? Я вам скажу: «А для того,

Щоб на власні оченята справжній подвиг споглядати».

Там тендітні, ніжні, милі, терпеливі і вродливі,

Добрі, лагідні жінки тягають важкі сумки.

Ніде стати, ніде сісти, а вони – немов штангісти,

Ні за «дякую», ні «прошу» несуть мовчки свою ношу.

Вдома їх чека родини: чоловік жде і дитина,

Треба обід приготувати, випрати, поприбирати.

З дня на день такі турботи, безліч хатньої роботи,

Все це, як не подивіться, справжній подвиг, ви згодіться.

    Учень …Наближається весна! Хай жінкам несе вона

Щастя оберемок цілий, Усмішок букет розцвілий,

В душу – теплі світлі ноти, хай відходять всі турботи.

Отож усім я зичу щиро-- радості, добра і миру.

Нехай кожен день несе гарне лиш, найкраще все.

І скажу ще наостанок: подвиг про суботній ранок

Кожна жінка хай забуде, не про неї хай він буде.

Бо найкращий подвиг нині – це в щоденній біганині

Між родиною й ділами залишатися Жінками!

Виходять дівчата

 1-а учениця.

Дай вам, Боже, днів щасливих,

 Дай добра, здоров'я, сили.

 Дай любові, згоди, втіхи,

Змоги дай — життю радіти.

 І ділитись словом щирим,

Теплим, радісним, правдивим.

 2-а учениця.

А сьогодні на це свято,

Щастя зичим вам багато.

Хай вас Бог благословляє.

 І  многих літ вам посилає.

3-я учениця.

Прийміть вітання наші щирі,

Хай ваша доля розквіта,

Хай в здоров'ї і щедротах

Рясні красуються літа.

4-а учениця.

 Добро нехай незгасно світить,

Ласкаве сонце радісно сія,

Вам сьогодні — найтепліші

І найщирішії слова.

5-а учениця.

Нехай волошки цвітуть в яскраві ранки,

 Здійсняться тисячі ваших бажань,

 Щоб доля дарувала тільки щастя,

Ні грама бід, ні крапельки страждань.

 6-а учениця.

Хай завжди Господь Бог допомагає

І Матір Божа вас охороняє

На многії і благії літа —

Здоров'я і щасливого життя.

Виходять хлопці

1-ий ведучий. Жінку — віншуємо знову,  Що непідвладна часу.

1-ий хлопець. Жінку — владарку слова!

2-ий. Жінку — життя окрасу!

3-ий. Жінку — кохану й матір!

4-ий. Жінку — сестру й бабусю!

5-ий. Жінку — життєве свято!

6-ий. Жінку, що вічно в русі!

7-ий. Жінку, талановиту, зоряну, поетичну!

1-ий. Мрією оповиту!

2-ий. Лагідну, симпатичну!

3-ий. Жінку — думу співучу!

4-ий. Жінку, що має крила!

5-ий. На найкрутішу кручу, Їй би злетіть під силу!

6-ий. Так, як Господь звелів нам.

7-ий. Друзі мої! Панове!

2-ий ведучий. Жінку уславмо гідно!

1-ий ведучий. Жінці — вклонімось знову!

Всі вклоняються

Пісня “Одна родина”