Виховний захід " Прощаюсь ангеле з тобою" до 100 - річчя бою під Крутами 9 -11 класи

Виховний  захід « Прощаюсь ангеле з тобою»  присв'яченний 100- річчю бою під Крутами  9 – 11 класи

 Мета. Донести інформацію про події Української революції, ознайомити усіх присутніх з героїчною сторінкою нашої історії - ім'я якої Крути,що стала для нас українців  символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі  за незалежність. Виховувати почуття патріотизму, повагу до історичного минулого свого народу, до борців за національну незалежність рідної Батьківщини.

Обладнання. Зал прикрашений вишитими рушниками і квітами, на стіні зроблений руками з паперу і тканини ангел, кругом запалені свічки.

Учень:   І знов, у котрий це вже раз,

                Зійшлися ми в одній родині,

                Щоб пом'януть той славний час

                Коли в офіру Батьківщині

               Себе принесли кращі з нас

                Нема любові понад ту,

                Що окропила кров'ю Крути,

                І ту гарячу кров святу

                Повік країні не забути.

Вчитель : Доброго дня шановна шкільна родино, сьогодні ми зібралися в цій залі , щоб відкрити ще одну трагічну, але й повчальну сторінку нашої історії, политу кров'ю молодих юнаків, які 29 січня 1918року піднялися на захист молодої української держави. Вшануймо пам'ять тих героїв, що не побоялися смерті, і заради торжества справедливості пожертвували найдорожчим – своїм життям.

           Усім захисникам, вірним синам, що полягли захищаючи Батьківщину – присвячується!

Танець дівчат під мелодію « Аве Марія»  з запаленими лампадками.

Учень:    

              Під Крутами бій, під Крутами кров…

              Про давню трагедію згадаємо знов.

               Під Крутами смерть, під Крутами плач…

               І кулю у серце націлив палач.

               Під Крутами юність, під Крутами сум.

               Над життям юнацьким надруга і глум.

               Під Крутами розум і нації цвіт.

              А хто за цей злочин дасть нам отвіт?

              Під Крутами сльози, зітхання тяжке…

              І як же це сталось, здатний хто на таке?

              Стало каменем серце отут біля Крут

              І заповідь Божа затоптана в бруд.

              А заповідь п'ята каже; « Не вбий!»

               То хто ж породив тебе кате людський?

              Під Крутами вбивство, під Крутами гнів…

              І все пам’ятаю через тисячі днів.

              І пам'яті свічка горить не згаса

              І 300 сердець – наша гордість, краса.

              Під Крутами квіти, « Реквієм» спів…

              Пам’ятай, Україно, патріотів синів!

Звучить музична композиція « Крутянська зоря»

Вчитель: а зараз учні 10 та 11 класу розкажуть нам про події Української революції

1 учень розказує інформацію « Перша незалежність».

Повалення царського режиму в 1917році відкрило широкі можливості для створення або активізації громадських організацій та політичних партій. В Україні утворилася Українська Центральна Рада, що з міської організації трансформувалася у всеукраїнський представницький орган. Події в Москві та Петрограді – Жовтневий переворот, повалення Тимчасового уряду, формування Ради народних комісарів – несли більшовицьку загрозу для України. Це підштовхнуло Українську Центральну Раду до подальшого оформлення держави. 20 листопада 1917 року Третім Універсалом вона утворила Українську Народну Республіку.  Більшовики прагнули встановити власний контроль над Україною і розглядали Центральну як серйозного конкурента у боротьбі. 17 грудня Рада народних комісарів висунула ультиматум: дозволити переміщення більшовицьких військ із фронту на Дон і відмовитися від утворення Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили росіян у розпалюванні ворожнечі. Раднарком, своєю чергою, оголосив Центральну Раду « в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні».

7 січня 1918року більшовики оголосили загальний наступ на Україну.

На середину січня 1918-го вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада Четвертим Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

         Музична композиція « Балада про Крути»

2 учень розказує інформацію «Напередодні Бою»

Після захоплення Полтави вздовж залізниці на захід наступала, так звана, 1-а Революційна армія, а з Гомеля на Бахмач – 2-а. Саме там, де сходилися дві залізничні колії, вони планували об'єднатися. Тривалий час найбоєздатнішою українською частиною на Чернігівщині був бойовий відділ 1-ї Української військової юнацької школи сотника Аверекія Гончаренка. Разом з іншими військовими підрозділами та добровольцями впродовж 25 – 27 січня вони героїчно обороняли вузлову залізничну станцію Бахмач. Однак під загрозою оточення оборонці змушені були відступити до станції Крути, де почали укріплюватися. 28 січня у Бахмачі радянські армії з'єдналися. Командував ними Михайло Муравйов. Більшовики одразу почали наступ на Київ. Проте вже наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців. Здебільшого вони були не готовими і мали погане озброєння.

       Музична композиція Скорика «Спомин» у виконанні колективу флейтистів та скрипалів.

3 учень розказує інформацію « Перші кіборги»

     29 січня 1918 року в Крутах перебувало до 250 українських вояків, юнаків і студентів, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою на залізничній платформі. У росіян була десятикратна перевага в живій силі, мали броне потяг та артилерію. Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

                 Ви сміло виступили в бій

                Хоч ворог був страшний, суворий,

                В душі не було молодій

                Ані вагання, ні покори!

                Сніги зледенілі, і темінь іскриста,

                Над Крутами в скруту зійшлося їх триста,

                Моя Україно, мій Київе княже,

                Ця юнь безборонна

                 За тебе поляже!

Українців під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70-100 осіб. На сьогодні відомі прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк,  Ісидор Пурик, Борозенко – Конончук, Головащук, Чижов, Сірик, Омельчинко ( сотник); студенти Київського університету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко- Божинський, Дмитренко, Андріїв, гімназисти 2-ї Кирило-Мефодіївської гімназії Андрій Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григір Піпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко( прапорщик), Микола Ганкевич.

 

     Вшануємо пам'ять  наших героїв хвилиною мовчання.

 

Вчитель:

 Українські матері!... Чи є у світі більша любов від материнської, і чи є більша мужність і сила духу, ніж власноруч поблагословити своє дитя на загибель за честь і волю Батьківщини? Вони знайшли в собі мужність та силу, того зимового ранку ,благословити синів, виряджаючи на станцію Крути.  А може, сини і стали героями, бо мали таких матерів…

Звучить літературна композиція «… А матері Чекають»

          Було в жінки щастя… В  ту  весну далеку,

          Дарунок від Бога принесли лелеки -

          Так довго жадану єдину дитину,

          Мов сонечко яснеє, - крихітку сина.

          Своє янголятко кохала, плекала,

          Мов квітку, ростила, всю душу вкладала…

          Злетіли роки несподівано хутко –

          Зростила орла одинока голубка.

          І сином своїм не натішиться мати!

          Їй тільки б радіти, онуків чекати…

          Війна!... враз пекельним вогнем налетіла

          І «градами» душі людей обпалила.

          І знову сини воювати ідуть,

          А мами зажурено плачуть і ждуть

          З дороги не зводять заплакані очі –

         Чекають синів від ранку до ночі,

         А ночі без сну – у молитвах до Бога:

         « Візьми мою душу … за сина живого»…

         Та Бог не почув… не достукалась мати…

         Надіється, жде його… Звідки їй знати,

        Що тіло схололо у полі далекім…

        Вже й Богові душу віднесли лелеки…

       Хай гріють ці душі на край – небосхилі

       Подяки і шани народної хвилі!

 

Музична композиція « Виряджала мати сина»

 

Під мелодію виходить юнак одягнений в брання  воїна і розказує вірш

          Побудь, мій Ангеле, отут, зі мною,

          У цьому полі, у розпал бою.

         Серед руїни і серед краху.

         Не дай пізнати глибини страху

         Не дай упасти в зневіру й розпач

         І побратимам розбігтись врозтіч.

         Побудь, мій Ангеле, отут між нами.

         Душею батька, сльозою мами,

         Сестри любов'ю, брата плечима,

         Чеканням милої, її очима.

         Побудь, мій Ангеле, отут зі мною,

         Посеред світу, посеред болю.

         Храни від смерті, від кулі вражої,

         Будь мені, Ангеле, вартою, стражею.

         Я тіло й душу Тобі довірю

         А ти не дай мені втратити віру!

Юнак сходе зі сцени, в той час з іншої частини залу виходить дівчина одягнена у вишиванку і теж під ту саму мелодію говорить свої слова: 

« - Скільки їх карооких, русявих синів України забрала Крутянська зима. Обірвалося молоде життя. Падали юнаки на своїй рідній землі, а в них на м'яких долонях лінії життя такі довгі і прекрасні. Разом з ними пішли у забуття їхні мрії, їхнє щастя. І прощалися хлопці зі своїми вірними ангелами…»                                                                                                Дівчина сходить зі сцени, далі літературну композицію доповнює танець юнака з ангелом і смертю, в якому юнак прощається з своїм ангелом, юнак тримає за руку ангела промовляючи слова: « прощаюсь ангеле з тобою, прощаюсь світе мій ясний, бо не судилось нам з тобою ділити щастя ночі й дні…», і розпочинається ніжний танець, який має передати всю глибину почуттів розлуки, юнак попадає в обійми смерті, ангел намагається його визволити з пастки, але йому не вдається,  юнак гине, падає, в кінці на останніх акордах мелодії ангел накриває крильми юнака.

       Вчитель: Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя розцвітають пелюстки волі. Крути, без сумніву були, є , і будуть завдяки героїзму юнаків, однією з героїчних сторінок нашої історії, яка вчить нас як потрібно любити Батьківщину.

         Учень:

                     Принесім полум'яні троянди

                     В пам'ять юних, гарячих сердець,

                     І розсипте сліз діаманти,

                     Бо серця ці згасила смерть,

                     Бо вони не жаліли юності

                     І свого не щадили життя,

                     Щоби правду свою, як зорю, нести

                     На прапорах, багнетах, в серцях.

                     І коли ми, в добробут залюблені,

                     Раз на рік дружно сходимось тут,

                     Значить це, ще не зовсім загублене

                     Почуття до героїв Крут.

                     Значить це, що в серцях заспокоєних

                     Все ще вогник пригаслий горить,

                     І що може ще стати героєм

                    Той, що в залі тепер сидить.

                    Може цей, може той, може третій

                     В час слушній піднесе знамено,

                    І, настромлене на багнеті,

                    Затріпоче на вітрі воно.

                    Може будуть це знову завзяті

                     Молоді, повні сил, юнаки,

                    Що роздмухають слави багаття,

                    Щоб воно не згасало віки.

                     І, підвівши нас всіх за собою,

                     Поведуть на звитяжний герць,

                     В пам'ять юних крутянських героїв,

                     Перемігши смертію смерть!

 

                            Музична композиція « Пам'яті тридцяти»

Виходять учні з запаленими свічками, під мелодію говорять слова

1 Учениця: Я помолюсь за вас, брати і сестри

                  За ваші душі люблячі палкі

                  І за серця, що не боялись смерті

                  За долі, що країні віддали.

                            2 Учень: Питатимуть за що, за що їх вбито,

                                          За те, що неньку вкрили ви грудьми,

                                          За те, що рідним словом говорити

                                          У вільнім краї мріяли сини.

3 Учениця:  Вони усі, усі мої герої

                 Герої краю, за який злягли

                 Дитинство їхнє несло грізну зброю

                 А юність несла вічність хорогви.

                                        4 Учень: На їхніх жилах виросла калина,

                                                        Із крові пломеніє купина

                                                        Я помолюсь за душу України

                                                        В якій утілилась любов її свята. 

Вчитель:    Наш вечір пам'яті підійшов  до завершення, ми закликаємо вас сьогодні згадати у своїх молитвах усіх героїв, які загинули, і продовжують гинути за нашу з вами свободу, нехай пам'ять убитих згуртує нас живих, дасть нам сили , мудрості для зміцнення власної держави на власній землі, і хай Молитва лине до Небесного Отця, а в світі знову запанує мир, радість й доброта!

                   Музична композиція « Молитва»