Виховний захід «Рідний край, де ми живемо Україною зовемо»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

 

 

 

Рідний край,де ми живемо Україною зовемо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запис на плівці:

     Поняття  «Батьківщина» росте разом з нами,збагачується новим ,усе глибшим змістом.Нещодавно для нас це обмежувалось рідною хатою,де вперше пізнали любов та опіку мами і тата,ласку бабусі,мудрість дідуся,тепло родини.Проминуло раннє дитинство ̶ і вже стежинка від хати повела нас до школи.Саме тут відкрили для себе,що ми не просто діти своїх батьків,а ще й українці,а Батьківщина наша ̶ Україна,велика і прекрасна.

Ведучий:    Шановні гості,…

                   Ми раді з вами зустрітися на нашому святі.

Ведуча:     Мамина пісня,батькова хата,дідусева казка,бабусина вишиванка,добре

               слово сусіда,традиційний звичай взаємодопомоги,криниця,давня пам ̓

               ятка на околиці села та незабутнє лелече гніздо ̶  все це родовідна пам ̓

               ять,наші символи,історія.

Ведучий:    Сьогодні ми ближче торкнемося цієї історії,в ній корінь роду  україн-

               ського.І де  б ми не були скрізь відчуваємо поклик рідної України,з хви-

               люванням чуємо рідну мову,пісню.

Ведуча:      Звучить пісня «Промінчик»

Ведучий:    Готуючись до свята,учні початкових класів вивчили багато народних

               пісень,ігор та розваг,чимало цікавого дізналися про традиції,звичаї на-

              шого народу.Те чого дізналися,чого довідалися,ми побачимо на святі.

Ведуча:       Благословен той день і час,

                    Коли прослалась килимами

                    Земля,яку сходив Тарас

                    Малими босими ногами.

                    Не забувай Шевченка слів

                    Про горду славу козаків,

                    Не забувай,що ти дитина

                    Землі,що зветься Україна

                    Про Україну,рідний край,

                    Ти завжди пам ̓ ятай!

1-й учень:   Україно,краю милий,

                    Краю золотавий

                    Поля твої широкополі,

                    Пісні дзвінкоголосі,

                    Міста наші рідні

                    Сади пишно цвітні,

                    Городи багатії.

2-й учень:   Українська земле!

                    Де є краще? Де миліше,

                    як не на Вкраїні?

3-й учень:   Струмок серед гаю,як стрічечка.

                     На квітці метелик,як свічечка.

                     Хвилюють,маюють,квітують поля.

                     Добридень тобі,Україно моя!

Ведучий:  А зараз звучить пісня «На нашій Україні»

4-й учень:   У рідному краї серце співає ̶ 

                    Одна Україна і двох не буває,

                    Місця,де вродились ми,̶̶  завжди святі:

                    Хто рідну оселю свою забуває,

                    Той долі не знайде в житті.

5-й учень:   Облітав журавель

                    Сто морів,сто земель,

                    Облітав,обходив

                    Крила ,ноги находив.

                    Ми спитали в журавля:

                     ̶ Де найкращая земля?

 Журавель відповідає:

                    ̶  Краще рідної ̶  немає!

6-й учень:   У всіх людей одна святиня

                    Куди не глянь,де не спитай

                    Рідніше їм своя пустеля

                    А ніж земний в чужині рай.

                    Їм красить все їх рідний край.

                     ̶  Нема без кореня рослини,

                     А нас людей без батьківщини.

7-й учень:   Є багато країн на землі

                     В них ̶ озера,річки і долини…

                     Є країни великі й малі

                     Та найкраща завжди ̶ Батьківщина!

                     Є багато квіток на запашних,

                     Кожна квітка красу свою має.

                     Та гарніші завжди поміж них

                     Ті,що квітнуть у рідному краї.

8-й учень:    Україно! Ти для мене диво!

                      І нехай пливе за роком рік,

                      Буду ,мамо, горда і вродлива

                      З тебе чудуватися повік.

Ведуча:        А зараз прозвучить пісня «Калинонька»

9-й учень:    Без рідної мови ,без пісні ,без мами

                      Збідніє земля назавжди

                      Тож припадімо до неї вустами

                      Ісерцем вбираймо ,як спраглий води.

10-й учень:   Джерела й струмочки,й річки невеличкі

                      Водою повнять океани й річки.

                      Любов до Вкраїни,матері й слова

                      Віками живить нашу рідну мову.

11-й учень:  Солов ̓ їну,барвінкову,

                      Колосисту навіки

                      Українську  рідну мову

                      В дар дали мені батьки

                      Берегти її,плекати

                      Буду всюди й повсякчас

                      Бо ж єдина так, як мати

                      Мова в кожного із

12-й учень:   Нема ріднішої, повір

                       За неї пречудову.

                       Люби,шануй,піднось до зір

                       Її пісні і мову.

13-й учень:    Перше наше слово

                       З нами повсякчас:

                       Україно-мати!

                       Ти одна для нас.

14-й учень:    Україна рідна! Україна-мати!

                        Ми про тебе пісню хочем заспівати

                        Про твої роздоли і про нашу мову

                        Слухай нашу пісню ̶  щиру,веселкову.

Ведуча:          А зараз прозвучить «Колискова  пісня»

Ведучий:        У кожного народу є свої рослини-символи.Верба,калина,барвінок,

                     мальви,тополя  ̶  невід ̓ ємні від українського народу. Ось верба ̶ 

                     символ краси,неперервності життя.

Ведуча:        А ось хрещатий барвінок ̶ символ вічності.

Ведучий:      Про один з рослин-символів говорять так:

                      За хатою у садочку,

                      У зеленому віночку

                      Та в червоних намистинках

                      Стала пава молода.

                      І збігаються всі діти

                      Щоб на неї поглядіти.

                      За намисто кожен ̶ смик,

                      Та й укине на язик.

Ведуча:         Так ,дійсно,це  ̶  калина. Калина ̶ це символ кохання,краси,щастя.

                   Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть,як наречена у біло-

                   му вбранні,а восени палахкотить гронами червоних плодів.

Ведучий:       Калиною уквітчують весільний коровай,оселю,печуть смачні пиро-

                   ги,лікують.Народ склав про неї багато віршів,легенд,пісень.Послухай-

                   те,будь ласка,одну з пісень.

Ведуча:            Пісня «Червона калина»

Ведуча:          У давніх слов ̓ ян рік починається весною,відродженням навколиш-

                  ньої природи і з пробудженням матері-землі від зимового сну,з пер-

                 шою оранкою і сівбою.

Ведучий:      Весну зустрічали весело і пишно:з піснями,танцями,іграми. Ці пісні

                 називали веснянками,гаївками.

1-й учень:     Вийди,вийди,Іванку

                      Заспівай най веснянку

                      Зимували,не співали ̶

                      Весну дожидали.

2-й учень:        «Веснянка»

                      Весна уже,весна іде ̶

                      Весну вітаймо,діти

                      Весна вінки нам принесе

                      Вінки,чудові квіти

 

                      Ставаймо хутко парами

                      Всі хлопчики й дівчатка

                      Та підемо ми радісно

                      Вже весну зустрічати

 

                      А весна нам принесе

                      На дерева цвіту

                      А на поле ̶ жита 

                      На травичку ̶ росу

                      А на дівчаток ̶ красу

                      А на хлопчиків ̶ сили,

                      Щоб росли ̶  міцніли.

Ведучий:   Веснянка « Розлилися води»

                      А весна нам принесе,̶

                      Всім хлоп ̓ ятам ̶  по гудочку

                      А дівчатам ̶  по віночку.

                      Всім малятам ̶  по квіточці,

                      Щоб плели віночки

                      А хлоп ̓ ятам по гілочці,

                      Щоб робили сопілочки.

Ведуча:     Веснянка «Прийди,прийди,весно.»

Ведуча:       Бабусина скриня! Скільки цікавих речей ми знайшли в ній! Та кра-

                ще нам про це розкажуть четвертокласники.

                  (Бабуся ̶ перевдягнута учениця).

Учениця: (підходить до бабусі):   ̶  Добридень,бабусю! Що це ви тут робите?

Бабуся:      ̶  Хочу своє добро сонечку показати.

Учень:   ̶ Ми допоможемо. (До дітей) Поглянемо,що ж у бабусиній скрині? (роз-

              глядають).

Учні:

1-й.    ̶   Ой! Рушник! Український рушник! Оздоблений квітами,зірками,птахами.

         Скільки він промовляє серцю кожного з нас. (Діти розвішують рушники).

2-й.   ̶  Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі рушник ̶  невід ̓ ємний

        атрибут нашого побуту. Його можна порівняти з піснею. Старі люди кажуть,

        що у візерунках рушників приховані цікаві розповіді про долі людей.

3-й.  ̶ Без рушника ,як і без пісні,не обходиться народження дитини,одруження,

        зустріч гостей.

4-й.   ̶ Після закінчення жнив хліборобів зустрічають з хлібом-сіллю на рушнико-

        ві і одягають обжинковий вінок. (Імітація).

5-й.   ̶  В Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі.

6-й.   ̶  Коли син вирушав у далеку дорогу з дому,мати дарувала йому рушник,як

        оберіг від лиха.

7-й.  ̶  А весільний рушник кожна дівчина готувала собі заздалегідь. Вишивати

          рушники,сорочки мати навчала дочок ще змалку. Багато вишивали дівчата

          на вечорницях довгими зимовими вечорами.

          ( Дівчатка імітують вишивання рушників,і співають пісню)

Ведуча:     А зараз звучить пісня « Рушничок». 

Ведуча:     ̶   Що ж ще знайшли в бабусиній скрині діти?

Учениця:   ̶  Добридень вам ,люди добрі! Погляньте,яка на мені гарна вишита

                 сорочка. А дістала я її з бабусиної скрині. А щоб потрапити туди сороч-

                 ка пройшла дуже довгий шлях.

Ведучий:  ̶  Спочатку посіяли коноплі або льон,потім за ним доглядали. Прийшла

              пора ̶  серпами вижали.Після цього коноплі тріпали,робили з них куделю.

               Потім одягали на гребінь і чесали. Аж тоді брали коловертку і з її допо-

               могою робили нитку. З ниток ткали полотно і шили одяг,звичайно вруч-

               ну.

Учень:    Занадився журавель-журавель

               До бабиних конопель-конопель.

Діти (співають):  Сякий-такий журавель,

                               Сякий-такий довгоногий,

                               Сякий-такий довгоносий,

                               Сякий-такий виступає,

                               Конопельку все щипає.

Учень:    А я того журавля вловлю,вловлю,

                Сіттю крила пов ̓ яжу,пов ̓ яжу,

                Щоб він сюди не скакав,не скакав

                Конопельку не щипав,не щипав.

Ведуча:   ̶  Виросли коноплі,зібрали їх,помочили та посушили. І от сидять дівчата

               за щітками,кужелем,за прядкою і прядуть нитки. З ниток зробили полот-

               но,пошили сорочку,вишили її.

Ведучий:    Звучить пісня «Мамина сорочка»

Ведучий:  ̶  У кожного з нас є рідна хата.Потрібно багато зусиль,щоб утримувати

                в домі порядок і лад,підтримувати в ньому чистоту і затишок.

Ведуча:   ̶ Україна ̶ наш спільний дім.Тож маємо дбати всі,щоб були в ній добро-

               бут і лад,мир і злагода,вічна краса.

1-й учень:   Як не любити до нестями

                    Тебе,що в серці як розмай,

                    Залитий сонцем і піснями,

                    Весною сповнений мій край!

2-й учень:   В тобі надія,віра й сила,

                    Як зір незгасні янтарі,

                    Як птиць твоїх небесні крила

                    В промінні ранньої зорі.

3-й учень:   Як пісні юної відрада

                     І клятва зоряній меті

                     Шумить мій край весняним садом

                     Щебечуть птиці золоті.

4-й учень:   Є багато пташок голосних

                    Любі,милі нам співи пташині

                    Та завжди наймилішими з них

                    Будуть ті,що у рідній країні.

5-й учень:   І тому найдорожчою нам,

                    Є і буде у кожну хвилину

                    Серед інших країн лиш одна ̶ 

                    Дорога нам усім Україна.

Ведучий:      В Україні здавна в сім ̓ ях  виховували любов і повагу до батьків,до

                  старших. Діти вже змалку мали свої обов ̓ язки.Вони виконували поси-

                  льну роботу.Дівчатка переймали науку від матері,бабусі. Хлопчики

                  вчилися чоловічого ремесла у батька та дідуся.

                      Дітям прищеплювали найкращі риси характеру українського народу:

                  працелюбність,щедрість,гостинність.Аще любов до рідної землі,до

                  природи, до пісні. 

                     Усі ми повинні усвідомити:своє,рідне ̶  не тільки хата й подвір ̓ я,а й

                  вулиця,село чи місто,де ти живеш,ліс і річка,степ і море.

Ведуча:        Україна з надією дивиться в завтрашній день. Ми потрібні їй ̶  мудрі,

                  Умілі,дбайливі і людяні. Тож попри всі щоденні турботи,пам ̓ ятаймо

                  про головне ̶  вибудовуймо храм своєї душі,формуймо себе,як людину

                  яку сотворив Господь подібною собі.

Ведучий:      В українців,як і у всіх християн,є добра традиція ̶  зустрічати гостей

                  хлібом і сіллю.

Ведуча:         А якщо вже гості завітали до оселі ̶  пригощати їх смачними україн-

                  ськими пампушками.

                  Пригощайтеся на здоров ̓ я!

Ведучий:   А зараз звучить пісня «Моя Україна».