Виховний захід "Родинне свято"

ВІДКРИТИЙ ВИХОВНИЙ ЗАХІД «РОДИННЕ СВЯТО»

Цілі і завдання: Формування переконання про важливість сім’ї в житті людини.

                            Згуртовування колективу дітей та батьків. Розвиток співпраці

                             родини і школи. Виховання у учнів почуття любові до батьків.

                                                 «В щасливі і сумні години,

Куди б не стелився наш  шлях,

Не згасне вогнище родинне

В людських запалених серцях.»

Вчитель:    Сьогодні у цій залі свято,

                   Ми дуже раді всіх вітати!

                   І, сподіваємось, що кожен

                 Для себе щось узяти зможе.

            Хтось настрій добрий запозичить,

               Бо посмішка усім нам личить.

               Хтось- слову доброму зрадіє,

                 Бо про добро усі ми мрієм.

Та починати вже нам час,

Сюди  ми  запросили  вас,

Або всім разом у дружнім колі,

В домівці нашій – рідній школі –

Сердечно й щиро привітати

З сьогоднішнім родинним святом.

Сім’я! Яке красиве слово! Сім’я. як гріє душу! Воно нагадує ласкавий голос мами, дбайливу  суворість  батька. В сім’ї ти бажана дитина. Тут тобі подарували ім’я. а скільки в слові «сім’я» загадок та повчаючих відкриттів!  Наприклад, слово «сім’я» можна поділити на два слова – «сім» і «Я». І тоді воно, як буд -то каже нам: «Сім’я – це семеро таких же, як я». І справді,  в сім’ї всі чимось походять друг на друга: обличчям, голосом, поглядом, характером. Можуть бути однакові захоплення та заняття. А коли ж народилась її величність , сім’я? Дуже давно. Коли про неї ні чого не чула земля, але…       (звучить мелодія, під неї зачитується легенда)

Ніч. Тишина.

В тихім шелесті трав

Адам у Єви запитав:

-          Кохана, люба, мила, чарівна,

Скажи мені, єдина,

Хто буде дарувати нам  життя,

А потім доглядатиме  дитя?

-          Я.

-          Варити , прати, прибирати,

Сімейне вогнище оберігати?

-Я.

- Постійно радість дарувати,

Усіх теплом оберігати?

-          Я.

А ти, мій милий,неповторний,

Скажи мені, єдиний,

Хто буде рід наш берегти,

І множить  покоління?

-          Я.

-          Хто дбатиме усе життя

Про найщасливе майбуття?

-          Я.

-          Дітей навчати лиш добра,

І боронити їх  від зла?

-          Я.

-          Кохати буде до забуття

І поруч буде все життя?

-          Я.

І так сім раз   звучало я, я, я.      Ось так створилась на землі  сім’я.

 Найдорожчі в світі люди-рідні батьки. Вони завжди простять, зрозуміють, вислухають. Поки живі батьки – ми всі щасливі, поки  живі батьки, кожен з нас залишається дитиною і в 10, і в 20, і в 30, і в 40 років.

«Шануймо наших батьків», - так вчить Книга Книг – Біблія.

Майже 3,5 тисячі років тому на кам’яних плитах, які отримав пророк Мойсей від Бога на горі Синай, були вирізані слова: «Шануй батька твого і матір твою, щоб добре тобі було та щоб довго літ був ти на землі».

Ми до батьків сказати хочем слово,

Сповнене ніжності й любові,

Бо без батьків, чого ми варті,-

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного тепла?

Ми любим вас, кохані мами й тата,

І вам бажаємо здоров’я ми багато.

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Хай щастя і радість вам ллються рікою,

Щоб ви не стрічались ніколи з журбою,

Хай пісня дзвінка виграє на вустах,

Хай смутку ніколи не буде в очах.

(Музичний номер)

Спочатку батьківські очі дивляться на вас з любов’ю, потім з гордістю, а далі з надією. Зростають діти, стають старшими батьки. Це - неминуче , це – як невблаганний час . А тому… Поважати батьків – означає: в дитинстві – їх слухати, в юності – з ними радитися, а в зрілому віці піклуватися. Якщо все це здійсниться, то насіння було посіяне не даремно. Ніжні квіти дадуть добрі плоди.

Буває, що по одній людині судять про всю родину. Треба дорожити добрими чутками про свою родину.   Наше життя починається з матері, батька, бабусі, дідуся – найрідніших, найближчих нам людей.

Як мені вас не любити,

Рідні батько й ненько?

Та ви ж мене доглядали

І дбали гарненько.

Та ви ж мене згодували

Щирими руками.

Ой, нема та ніде в світі

Рідніших  тата й мами!

 

Батько розуму навчає,

Мати приголубить.

Ніхто мене так на світі,

Як ви, не полюбить.

Дай же, Боже, щоб я виріс,

В школі гарно вчився,

Щоб я батькові і неньці

Добре відплатився.

Вчитель:    Мама – найдорожча людина в цілому світі. Кожне її слово, мудрі поради і добрі справи – це книга життя, з якою ви вирушаєте в дорогу. Скільки безсонних ночей провела вона над вашим ліжком, коли ви були маленькими! Скільки сил віддала вона коли ви підростали. Подумайте,як багато зробила для вас ваша мати!

Я думаю вам буде дуже цікаво дізнатись: А  хто вигадав маму? Я розкажу вам ще одну легенду. (звучить мелодія).      

                                            Якось добрий Бог вирішив створити… мам

Шість днів та ночей Він роздумував. Та ось

з’явився ангел і мовив:

- Ти стільки часу тратиш на неї!

- Так…Але ти читав вимоги замовлення?

Вона мусить складатися із 180 рухомих частин,

які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має

лікувати все – від зламаної ноги до розчарування

в коханні, також вона мусить мати

шість пар рук.

Ангел похитав головою і недовірливо спитав:

- Шість пар рук?

- Не в руках проблема, - відповів Бог, - а в

Трьох парах очей, що вона мусить мати.

- Аж стільки! – вигукнув ангел.

Бог ствердно кивнув. Потім додав:

    - Одну пару, щоб бачити через зачинені двері,

Коли пита : «Що ви там робите, діти?», - навіть якщо

вона знає, що вони роблять. Іншу пару на

 потилиці, щоб бачити те, що не мала би

 бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно

сказати синові, який вскочив у халепу: «Розумію сину,

і люблю тебе».

- Господи, - сказав ангел, - вже пізно, йди відпочивати.

- Не можу, - відповів Господь, - Вже майже закінчую.

Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.

- Надто тендітна, - сказав зітхаючи.

- Але витривала! – відповів Господь із заполом.

- Ти не можеш уявити собі того, що може

зробити чи перетерпіти мати.

- Чи вміє вона думати? – запитав янгол.

- Не лише думати. А вміє також дуже добре

користуватися своїм розумом і пристосовуватися

до обставин.

Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся

пальцем до її щоки.

- Тут щось стікає, - мовив здивовано.

- Так, це – сльоза, - відповів зі смутком Бог.

- Але для чого вона? – спитав ангел.

- Щоб висловлювати радість, смуток,

розчарування, біль…

- Господи, Ти – справжній геній! – вигукнув захоплено ангел.

Тихим, меланхолічним голосом Бог прошепотів:

- Правду кажучи, це не Я створив… ту сльозу.

 Я вважаю, кожен з вас знайде слова вдячності для своєї матусі.

(Звучить пісня )

 Є в мене найкраща в світі матуся.

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, небесна Ісусова ненько.

Благаю у тебе щирими словами

 Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги, матусеньку милу.

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу;

Щоб вивела діток у світ та у люди,

Щоб нами раділа, пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні

До тебе, Царице на сонячнім троні.

Найсвятіша, наймиліша,

Зіронька ясна!

Найрідніша, найгарніша,

Мов сама весна!

Справедлива, добра, щира,

Матінко моя!

Щастя зичу тобі, миру,

Злагоди щодня!

Мамо, єдина й кохана,

Ти найдорожча в житті.

Поглядом ніжним, ласкавим

Серце зігрієш мені.

Біди, незгоди й тривоги

Не похитнули тебе,

І не зійшла ти з дороги,

Що уперед нас веде.

Ти ніби зіронька сяєш

На небосхилі яснім.

Шлях лиш добром озаряєш

І допоможеш ти всім.

Хай береже тебе доля,

Сонце хай світить  завжди,

Поруч щаслива з тобою,

                                            Хочу я бути, як ти.                    ( пісня про тата )

 Вчитель:   Батько, тато… суворий, вимогливий, а його любов до дітей стримана, врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Батьків приклад, батькове слово завжди було законом. Батько має в сім’ї безперечний авторитет.

Кожній дитині хочеться щоб її батько був людиною сильною, справедливою, яскраво виявленою, мав почуття відповідальності. Якби кожен батько зрозумів, як переживають за нього діти, приймаючи його невдачі та падіння, як особисте горе! Якби чули, з якою гордістю розповідають про уміння своїх татусів. І хай маму, звичайно, тато замінити не може, та без нього немає щасливої дитини.

Дорогий, хороший, рідний тато,

Кращого від тебе не знайти.

Дорогий, хороший, рідний тато,

Як чудово,що у нас є ти.

У суботу тато прибирає,

Добре знає діло він своє.

Миє все, підлогу натирає,

Вихідний матусі він дає.

                                                         Знає тато мій усе

про весну, про літо.

І про те, як льон цвіте,

Як зростає жито.

Звідкіля береться сніг,

Звідки блискавиця?

Пояснити б тато зміг

Завжди, як годиться!

 ЛЮБЛЮ Я ТАТА
  Люблю я тата, і щодня
Любов однакова моя.
Чи він сумує,
Чи співа,
Чи він майструє
Щось бува,
Чи він читає,
Чи мовчить,
І раптом навіть накричить,
Я не заплачу,
Я стерплю.   Бо все одно його люблю!
  

МІЙ ТАТО
  Він не вміє готувати
І млинців не напече,
Та як гарно вкупі грати:
М’яч від тата не втече!
 
Шити – клопоту багато:
Голка крутиться і все.
Ліпше він ялинку в хату
Нам до свята принесе
 
Він морозиво купляє
Замість супу на обід.
Та зате татусь наш знає,
Як побудувати пліт!
 
З ним цікаво мандрувати,
Горами, ланами йти…
Кращого, ніж рідний тато,
Нам ніколи не знайти!               

                                                            Як добре коли прокидаєшся вранці,

                                                                Почути ласкаву розмову матусі,

                     Всім випити фруктового соку по склянці,

Його заготовив на зиму татусь нам.

А потім разом готувати сніданок,

Потому, займатись тим, чим захочеш.

Як добре, як добре мені кожен ранок

Батьків своїх лагідні бачити очі.

Вчитель   Сьогодні у нас на святі присутні тата і мами ваших батьків, ваші бабусі та дідусі. Часто саме на плечі дідусів та бабусь лягає виховання онуків. Нерідко саме вони замінюють вам тата і маму. Адже ваші батьки на роботі, і у них часто просто не вистачає часу, щоб відповісти на всі ваші « чому?», щоб розповісти казочку, заспівати пісеньку, навчити вишивати чи майструвати. От і доводиться звертатися до бабусь та дідусів. А вони - все встигають, на всі запитання відповідають. Любі дідусі та бабусі, спасибі вам за те, що допомагаєте виховувати своїх онуків, що берете на свої плечі багато наших, батьківських турбот. А зараз ваші внучата звертаються до вас.

Милі наші бабусі!

Ми вам шану складаєм

І признатися мусим,

Що без вас нас немає.

Ви нас , рідні . зростили,

І багато прощали,

І безмежно любили,

Від біди захищали.

Тож сьогодні ми хочем

Вам спасибі сказати

 За недоспані ночі,

На тривоги багаті.

За натруджені руки,

Що не знають утоми,

За смачні пиріжечки,

Що завжди є у домі.

***

                                                         Любий мій дідусю!

Ми – твої внучата,

Звертаємось до тебе,

Щоб щастя побажати.

Ти нас батькові й матусі

Допомагаєш вчити:

Як вирости чесними,

Як по правді жити.

Хай же вас в своїй опіці

Бог не опускає,

Хай він вам міцне здоров’я

Й щастя посилає!

***

Свою бабусю знаю

Я з давніх-давніх пір,

Її обличчя любе,

Її ласкавий зір.

Замислиться бабуся, зажуриться на мить,

І знов, дивись , сміється,

Ласкаво гомонить.

Та над усе найбільше

Сподобались мені

Її ласкаві руки,

Умілі та міцні.

Оцій руці хорошій

Робота не важка,

Бо в’яже, варить, шиє,

Бабусина рука.

Буває щось пошиє,

Ви скажете: краса,

Вона робити вміє

Ну просто чудеса.

І я в бабусі руки

Цілую залюбки,

Вони немов співають,

Розказують казки.

Я слухаю бабусю,

Я весь, мов уві сні.

                                                Чому ж так багато довкола тепла?

Це моя бабуся його принесла.

Скільки ж у бабусі сонця і тепла.

Скільки в неї радості, щедрого добра!

У душі бабусі почуттів глибінь,

А в очах у неї – неба живи синь.

У руках невтомних – праця без кінця.

А в устах ласкавих – мова мудреця.

Як же не любити бабцю дорогу?!

Я перед бабусею завжди у боргу.

***

Ми мужики – дід мій і я.

І робота в нас своя:

Ремонтуємо замки,

Забиваємо цвяхи,

Допомогаем мамі ми, -

От які ми з дідом

Вдвох помічники.

 Дорогенькі наші дідусі і бабусі ,цей музичний подарунок для вас.

 Підводячи підсумки нашого свята, хочеться висловити сподівання, що ви берегтимете все, що вас оточує. Адже мамина пісня, бабусина вишиванка, батькова хата, портрети найдорожчих людей на стінах, рушники, батьківська криниця – все це родовідна пам’ять, наші символи , наші обереги, наша історія, часто сумна але велична.Не забудьте,  про що ми з вами говорили, розкажіть з годом своїм дітям, рідним.

 На остання від всіх учасників свята фінальний подарунок.

                                          

 

 

                                           

 

 

 

 

 

 

                                               Крутится, вертится шарик земной,

Годы, как птица, летят чередою.

Мы с днем семьи вас поздравить пришли,

С собою в подарок шары принесли.

В красных шарах выраженье любви,

Мы их с собою сейчас принесли.

Дружбы, любви это пламенный знак,

Мы принесли его в наших сердцах!

 В синих шарах – голубые мечты,

Чтобы мечтали по-прежнему вы.

Чтобы сбывались мечты все у вас-

Этого мы вам желаем сейчас!

 В шаре зеленом надежда живет

В то, что счастливым окажется год,

В то, что на свете не будет войны,

Будут леса и сады зелены!

 Черный же шар мы с собой не несли

Не потому, что его не нашли,

А потому, что в сердцах у детей

Лиш пожелания солнечных дней.

  ( пісня  )