Виховний захід "Шандрівка моя - це країни рідної земля"

Про матеріал


Розвивати в учнів уміння систематизувати матеріал, працювати з різними джерелами інформації; передавати красу рідного краю за допомогою слова, в малюнках і фотографіях. Виховувати любов до рідного краю, бажання більше дізнаватися про минуле і сьогодення; патріотів своєї держави, які в майбутньому будуть працювати на благо своєї Батьківщини.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Свято – захист проекту «Шандрівка моя – це країни рідної земля»

 

 

 

 

 

 

Гранатир Іванна Миколаївна

вчитель початкових класів

 

 

 

 

 

 

2019 рік

 

Зміст

 

  1. Україна – наш рідний край. ………………………………………………..4
  2. Виступ групи «Науковці»…...……………………………………………...5
  3. Виступ групи «Митці»………………………………………………………7
  4. Вікторина та кросворд про село Шандрівку………………………………17
  5. Висновок……………………………………………………………………..19
  6. Література……………………………………………………………………20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Шандрівка моя – це країни рідної земля.

Мета. Підбити підсумок за за інформаційним методом проектів, присвячених вивченню історії походження назви села Шандрівки; розширити знання учнів про географічне положення рідного села, його рослинний та тваринний світ.

Розвивати в учнів уміння систематизувати матеріал, працювати з різними джерелами інформації; передавати красу рідного краю за допомогою слова,  в малюнках і фотографіях. Виховувати любов до рідного краю, бажання більше дізнаватися про минуле і сьогодення; патріотів своєї держави, які в майбутньому будуть працювати на благо своєї Батьківщини.

Тип проекту. Інформаційно – пошуковий, творчий.

Завдання проекту:

  • дізнатися про походження назви рідного села та його розвиток в різні історичні періоди;
  • провести дослідження географічного положення села, скласти  малюнковий план місцевості;
  • ознайомитися з жителями села, які заслуговують на нашу повагу;
  • вчитися працювати з довідковою літературою;
  • випустити  газету «Моє рідне село»

Рекомендації.

Створити дві творчі групи:

 

 

 

 

 

-«історики» досліджують історію походження назви села та його зміни в історичному розвитку;

- «географи» досліджують географічне положення Шандрівки і складають малюнковий план місцевості;

-« поет» складає вірші про рідне село;

- «художник» передає красу Шандрівки в своїх картинах;

- «фотограф» оформляє виставку фотографій «Мої односельці»

Тривалість. Один місяць.

Презентація проекту

 

I Організаційна частина

Звучить музика.

Вчитель Україна — це сад вишневий,

 солов'їні гаї і пшеничні поля,

Україна — це світ черешневий,

де в ромашках співає земля.

 Україна - це чисті джерела,

 і ноги босі у чистій росі,

 де волошками пахне Говерла,

і пшеничний вінок у косі.

 Це країна - вільна й безмежна,

 бо ми родом з козацького роду,

 і буде вона НЕЗАЛЕЖНА за волею свого народу!

 


1. Я народилась в Україні
І почала життя своє.
Тут небеса високі й сині,
На що не глянеш — все моє!
Трава для мене зеленіє.
Для мене світлі дні ясні.
І сонце пестить та леліє,
Летять до серденька пісні.
Тут кожна квіточка співає.
Струмочок ніжно жебонить.
І краю кращого немає,
Де б я могла так вільно жить!

 

2.Моя земля – це Україна!
Це вишиванка, що веде в життя
Це – перша колискова пісня…
Це рідний дім і вишня край села…
 

3.Серед степів село моє чудове
там на світанні запахи медові,
теплом вітрів овіяні степи,
а в цьому краї народились ми.
4.Стоїть, заціловане всіма вітрами,
колиска любові і пісня душі.
Тут стелеться легко дорога до мами
стежина дитинства веде в спориші.


5.Пісенний мій краю, любов моя вічна
тут пам’ять козацька і слава батьків.
Так хочеться довше дивитися в вікна,
вдивлятися в очі своїх земляків.

 

6.Мій край чудовий – Шандрівка,

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина

Чарівна пісня солов’я.

 

7. Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі

Звідсіль веде дорога в світ.


Пісня «Маленька країна»

II Зміст проекту

 

 Вчитель. Кожна людина живе у селі чи у місті, і саме з цих маленьких місцинок складається наша велика Батьківщина, що зветься Україною. Наша Шандрівка і є одним з тих маленьких чарівних куточків. Учні 4 класу протягом місяця працювали над проектом  « Шандрівка моя - це країни рідної земля». Нам цікаво було дізнатися, звідки утворилася назва нашого села, яким було воно протягом різних історичних періодів, де воно

 розташоване, з якими селами межує.  Саме над цими питаннями працювали наші науковці, і вони готові нам сьогодні його  розкрити і продемонструвати результати своєї роботи.

  1. «Науковці»

Ми - розумні і кмітливі,

Юні науковці.

Ми науку розвиваєм,

Про державу нашу дбаєм.

   У нашій групі працювали 2 історики і 2 географи. Результати своєї праці ми відобразили у газеті.

   1 історик.  Наше село Шандрівка  має цікаву історію.Виникло воно із зимівника запорізького козака Павла Шандра в 60 – ті роки 18 століття. Козак побудував у селі конюшні,ферми, в які завіз корів і племінних коней. Під час останнього набігу татар в 1769 році село було повністю зруйноване і пограбоване. Це були страшні спустошення.

    Зруйнувавши Запорізьку Січ російська влада знищила козацькі зимівники, в тому числі і зимівник козака Шандро,на честь якого назване наше село  і почала встановлювати свої закони.

    З 1781 року село мало назву Павлівка. Воно знаходилося на лівому березі річки Оріль. Петро Іванович Турчанінов, який був воєнним, і  купив цю землю, як дачу,  почав заселяти сімейних людей у будинки, які  ж сам і будував.

2 історик.- Надю, ти знаєш, що мене найбільше здивувало, коли ми опрацьовували з тобою матеріали пошуково – історичної експедиції, керівником якої була вчитель історії нашої школи Володько Юлія Миколаївна?

1 історик. -Що ж тебе так вразило, Світлано?

2 історик.-  У 1910 році у нашому селі проживало 1600 чоловік, працювала школа, церква, лавки, ярмарок.

1 історик.- А мені запам’ятався 1916 рік.У нас було два училища – Павлівське земське однокласне з трьома відділеннями та Павлівське однокласне церковне училище,яке складалося з 4 відділень, а ще церковно – приходська школа, в якій навчались 3 роки. З 1925 року наше село вже знову називалось Шандрівкою Павлоградського округу. А проживало тоді у нас 1286 чоловіків і 1371 жінка, хоча господарств  було всього 420.

2 історик.  У  Шандрівці у 1932 – 1933 роках було створено два колгоспи. В цей час село пережило страшний голодомор, вимирали цілі сім’ї,були і випадки канібалізму. Але життя продовжувалось. До 1941 року у нас працювала семирічна школа,була олійниця,мельниця,магазин, пошта.

1 історик. Важким випробування для нашого села,як і для всієї нашої Батьківщини, була Велика Вітчизняна війна.  Шандрівка була окупована фашистами без бою. У нашому селі був штаб гестапо, який знаходився у приміщенні, де зараз працює сільська рада. Окупанти  розстріляли 300 радянських бійців. Було вивезено в німецьке рабство 119 чоловік молоді. Після війни Шандрівка починає швидкими темпами відбудовуватись. У 1950 році був побудований пам’ятник воїнам – визволителям, біля нього знаходиться братська могила, в якій поховано 47 чоловік.

2 історик.  В цей час успішно працюють тваринницькі ферми, свинарник,вівчарні, пташник.

     У 1970 році побудована наша  середня школа,новий магазин, фельдшерський пункт.

     У 1995 році під час науково- практичної конференції збудовано у центрі села красивий сучасний двоповерховий дитячий садок, а з 2000 року почалась газифікація нашого села.

  1 історик.  Шандрівка має 8 вулиць. Центральною є вулиця Шевченка,на якій розташовані всі адміністративні будівлі нашого села.

      А зараз ми передаємо слово нашим колегам – географам.

Географи

1 географ.Село Шандрівка має вигідне географічне положення.Знаходиться в Дніпропетровській області,Юр’ївського району.Межує з такими населеними пунктами: із заходу – село Орілька Новомосковського району,зі сходу – село Чорнявщина нашого району,на півночі – село Бучки Сахновщанського району, на півдні – село Чаплинка Юр’ївського району. Шандрівка межує з Новомосковським районом Дніпропетровської області та Сахновщанським районом Харківської області. Через село пролягає траса Дніпродзерджинськ – Лозова,прокладена у зв’язку з будівництвом водоканалу Дніпро – Донбас.

 На території села знаходиться 20 курганів та курганних могильників.

2 географ. Рослинний і тваринний світ нашого села різноманітний. У наших степах живуть різні звірі: заєць, кабан,лисиця,вовк,дикі козулі ,вужі,степові гадюки. Проживають птахи: лелеки.дикі гуси,качки,орли,сови,ластівки,зозулі, шпаки,жайворонки,синиці,дикі голуби.

1 географ. У селі є природні й штучні водойми. Природні – це річка Оріль. Штучні – це канал Дніпро – Донбас, в яких водяться різні види риб: щука,лящ,окунь, судак , карась, короп.

 2 географ.  Різноманітний і рослинний світ.На луках росте ковила,конюшина, польова ромашка,перекотиполе,мати – мачуха, молочай, проліски,червоні тюльпани. В лісосмугах ростуть породи листяних дерев і кущів: клен, дуб, ясен, акація, верба, шипшина, терен,ожина, малина.

  • Тіма,а  ти знаєш, що на території Шандрівської сільської  ради знаходиться Шандрівський етимологічний заказник?
  •  Звичайно знаю, він створений для того,щоб зберегти і відновити рідкісні види рослин і тварин і перебуває під особливою охороною.Таким чином створюються ще й сприятливі умови для гніздування диких бджіл та джмелів.

Вчитель. Велике спасибі нашим юним науковцям за презентацію своїх робіт. А зараз ми запрошуємо до виступу наших митців.

«Митці»

Ми – митці, молодці,

Ми прекрасного творці.

Ми – художники й поети,

Пишем вірші та портрети.

 Наша група складається з трьох чоловік – поета, художника і фотографа.

1.Фотограф презентує виставку фотографій «Мої односельці».

G:\IMG_1561.JPGШандрівка -  це моє рідне село. Для мене воно найкраще у світі. Тут я зробила свої перші кроки,промовила перше слово.У рідній Шандрівці я пізнаю красу рідного краю. Я захоплююсь фотографією. Люблю фотографувати рідні краєвиди. А коли ми почали працювати над проектом, мені захотілося сфотографувати людей, якими я захоплююсь, і які живуть поряд з нами. Свою фотовиставку я назвала «Мої односельці»

Це бабуся Маруся. Вона живе одна. Ми всім класом ходимо до неї в гості, провідуємо і допомагаємо їй. Вона розповідає нам про своє дитинство,яке припало на важкі воєнні і післявоєнні часи,про свою працю у рідному селі. Їй уже років. Все життя працювала чесно. Ми всім класом її дуже любимо і поважаємо.

G:\IMG_1577.JPG

 

А це фотографія мого прадідуся Бердника. Він ветеран  Другої світової війни. Ми всією сім’єю майже кожного дня провідуємо його і допомагаємо. Він багато розповідав мені про війну. Мій прадідусь боровся з фашистами. Я горджусь своїм дідусем,і хочу ,щоб він жив ще довго – довго.

 

G:\IMG_1578.JPG 

 

 Перед вами фотографія  тата нашого однокласника Андрійка - Бардаков Олексій. У нього золоті руки. Він сам виготовляє чудові меблі.

 

 

 

 

 

Цю жінку звати Бутова Ольга. Вона талановита вишивальниця. Її вишивки ми бачимо завжди на вечорницях,які проходять у нашому селі. Бабуся Оля сказала, що залюбки навчить мене вишивати.

G:\IMG_1559.JPG        

 

 

 

 

 

 

 

А це Любов Петрівна. Вона все життя пропрацювала у нашій школі вчителем. Зараз на заслуженому відпочинку. Любов Петрівна виховала багатьох учнів, в тому числі і наших батьків. Її учні завжди з любов’ю згадують свою першу вчительку. Ми завжди вітаємо Любов Петрівну з Днем вчителя,а наш однокласник Андрійко часто їй допомагає,бо вона сусідка його бабусі.

2.Художник демонструє свої малюнки.

Для мене Україна – це моя рідна Шандрівка. Тут я народилася і живу. Тут живуть мої рідні: мама, тато, братик Богданчик, дідусь і бабуся.

 Наша Шандрівка багата на прекрасні, казкові місця, де завжди можна приємно відпочити і помилуватися навколишньою природою. Свою виставку малюнків я назвала «Рідні краєвиди».

C:\Users\User\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\осінь.jpeg Моє село прекрасне в будь-яку пору року.  На цьому малюнку я намалювала свою матусю і братика Богданчика. Ми часто ходимо всією сім’єю в чудову осінню пору за грибами. Ми збираємо маслята, печериці, лисички, опеньки і одночасно милуємось красою осіннього лісу та вдихаємо його аромати.

 

 

C:\Users\User\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\зима.jpeg

 

Не менш привабливою є Шандрівка і зимою, коли земля вкривається пухнастою білою ковдрою. На цьому малюнку ви бачите гірку біля моєї хати, з якої ми з друзями часто спускаємося на санчатах.

 

 

 

C:\Users\User\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\весна.jpeg

Моя улюблена пора року – це весна. В цей час Шандрівка, немов пробуджується після довгого зимового сну. Повітря пахне свіжістю, дзвенять струмочки, зацвітають дерева. Все це я намагалася відобразити у своєму малюнку.

 

 

 

 

C:\Users\User\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\літо.jpeg

А цей малюнок, немов запрошує вас приїхати до нас, в Шандрівку, влітку. Тут ви зможете покупатися, позасмагати, пограти в різні ігри так, як я і мої друзі.

 Я хочу, щоб моя Шандрівка і вся Україна завжди була мирною, багатою і такою прекрасною, як на моїх малюнках.

  1. Поет презентує  збірку віршів «Шандрівка моя – це країни рідної земля»

У кожної людини в житті є щось  найрідніше, без чого вона не може навіть уявити свого життя. Це рідний батьківський край, це та земля, по якій ми зробили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів і прадідів, і вона найдорожча за все на світі. Вона єдина, де ми почуваємо себе вдома, затишно і привітно.  Недаремно ж люди кажуть, що в рідному домі і стіни допомагають, так воно і є. Для мене Шандрівка – це моя рідна мальовнича найкраща в світі Україна, надихнула мене на створення віршів та легенди, які ви можете прочитати у моїй  збірці «Шандрівка моя – це країни рідної земля».

https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRfTpMahPbuZ8-BGBEWvlfo2GJr7-H6DzJq0xu7K8xGEFwgGUClGg 

ЗБІРКА ВІРШІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«ШАНДРІВКА МОЯ –

indexЦЕ КРАЇНИ РІДНОЇ ЗЕМЛЯ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учениці 4 класу

Шандрівської середньої

загальноосвітньої школи

ВОЛОДЬКО ЄВИ ВЛАДИСЛАВІВНИ

У кожної людини в житті є щось  найрідніше, без чого вона не може навіть уявити свого життя. Це рідний батьківський край, це та земля, по якій ми зробили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів і прадідів, і вона найдорожча за все на світі. Вона єдина, де ми почуваємо себе вдома, затишно і привітно.  Недаремно ж люди кажуть, що в рідному домі і стіни допомагають, так воно і є. Тільки в рідному краю людина почуває себе захищеною, стійкою, впевненою, бо вона вдома. Це велике і дуже сильне почуття. Тому я і присвятила цій темі  багато своєї  творчості, а саме -  віршів.

Описание: D:\Все тут\фото\Новая папка1\IMG_0855.jpg

Шандро, кажуть, був козак,                                                                                                                                                                                       

А це, друзі, добрий знак.

Надумав хутір заснувати,

До речі, Шандрівкою назвати.

Розливи річки тут Оріль,

І степ, і поле, й в’ється хміль.

Все навкруги красиве й миле,

Краса його усіх скорила,

А я над все її люблю.

 

 

IMG_0863 

 

                                                              Радість, воля і краса,

                                                      Чиста вранішня роса

                                                       Рідний край мій чарівний,

                                                      Ти для мене рай земний.

                                                     Ти для мене, для дитини,

                                                      Маленька часточка Вкраїни.

 

 

 


IMG_0857 

Тут земля моя і рідний дім,

Мої батьки й блакитне небо.

Росту щаслива я у нім,

А що мені ще більше треба.

Найкращий в світі – рідний край!

В житті про це ти пам’ятай!

Живуть по світу різні люди

Та кращого ніде не буде.

 

 

 

 

 

Країни є великі і малі

На безмежній красивій землі.

Та найбільший в житті оберіг -

Це дитинство і рідний поріг.

Це село моє – рідна земля,

Як же дуже люблю тебе я. IMG_0862

Описание: https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSl3Vt785z_P95eZ9aPAE2Y6ZTWCM35erfFFIFf1k1103s_6seLoA            Україна

Україна люба, мила,

Рідна  наша Батьківщина.

Гарно  дітям  тут гуляти,

Ясні  ранки зустрічати.

Кругом краса, скоріш дивись!

І радіти не барись.

IMG_0838 

 

Україна - наша Батьківщина,

Це поля, озера, ріки

Ось  Дніпро тут протікає,

Небо синє в нас буває.

Жовте сонечко тут сяє,

Соловейко в нас  співає.

Це й музичні джерельця,

І квітучії  поля.

Це країна почуття і

Країна майбуття.

 

 

Цвіте калина біля ганку,

https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTCIDFqnE0JuBF0P0ydR03htmEIDHEBAwpdXlJnlDzwv1al4GstБузько на хаті клекотить.

Немає більшого нам щастя

Як в Україні рідній жить.

Степи безкраї і лани широкі,

І не повторні співи солов’я.

І хоч маленька я,

 Та знаю певно:

Найкрасивіша в світі -

Шандрівська, земля!

indexСЕЛО

Десь в далині там світліє

Ріднеє наше село.

Сонечко лагідно гріє

І заглядає в вікно.

Діточки грають під дубом,

А в соловїнім краю

Музика - пісня вже лине,

Душу чарує мою.

Я вибігаю із дому

В ранню літню пору,

Бачу росинки – краплинки,

Схожі на свіжу сльозу.

Люблю я дуже тишу й спокій,

Люблю ліси, яри глибокі

І щоб завжди все так було,

Бо я люблю своє село.

 

P2180008Вишиванка

Вишиванку вишиваю,

Сидячи на ріднім ганку.

Вишила уже матусю,

Татуся й свого братусю.

Залишилось небагато:

Дідуся, бабусю, хату,

Песика свого та ляльку,

Синє небо та полянку

Іще трішки, небагато -

Ще поля квітучі пахнуть,

І веселку над ставочком,

Діти грають в холодочку

Пісеньку співає пташка,

Розмовляють всі про ласку. 

На річці плавають качата,

В подвір'ї бігають курчата.

Я вишиваю Батьківщину

Своє село, свою родину.

 

https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTBtAgfN1i50dQwbztUuaATXkB_MmVvPXpBZRrBRyVk_H-CQ9u7Звідки взялась Україна?

Якось ішов Івасик із школи і подумав: “Звідки взялась Україна?” З цією думкою він дійшов аж додому. Коли хлопчик був на місці, то він спитав у своєї матусі: “А звідки взялась Україна?” Матуся йому почала розповідати.

 «Жила-була дівчинка. Вона була ніжна, мов квітка, яка росте серед поля, радісна, мов маленька дитинка, яка раділа кожній хвилині, гарна, мов весна. 

Вона любила життя. Сумувала і раділа, плакала  і сміялась. От якось проходив біля її хати старенький дідусь. Він побачив, як дівчинка плаче. Підійшов до неї і спитав: «Дівчинко, а чому ти плачеш?” А вона каже: «Бють мене, дідусю, кривдять мене злі нелюди!» Упала вона, обняла рученятами круг себе і перетворилася на кусочки землі. Дідусь похрестив її і назвав Україною. Відтоді наша земля так і називається.»

 Івасик із задоволенням слухав розповідь матусі. Потім розказав цю легенду своїм друзям.

 

https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQh03ioGz5QT4uxIxZy-nbT0KZfE67TdvovO2uGd2Q2kvW_Ne6D 

 

 

Сьогодні страшно в світі жити,

Бо рідну землю ворог рве.

Скоріш війну б нам припинити,

Живе навколо усе мре.

І щастя наше геть розтало,

Багато горя в нас стає.

І радості тепер так мало,

Життя не те – твоє й моє.

Усім бажаю я сьогодні миру,

Хай з небосхилу йде війна!

Щоб відчували щастя, радість щиру,

Хай буде проклята вона!

 

 

 

https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSKbtfeVer2qcRHIo6y73_ZVKtTK4BCEXaT7HuEaLiVpwMrEIq9Земля моя горить у вогні,

Так страшно й гірко сьогодні мені.

Росія руйнує села й міста,

Для неї ця істина дуже проста.

І скрізь залишає руїни

З коханої мною країни.

Вбиває людей і нищить поля,

І стогне від болю рідна земля.

Й маленьке серденько крає,

Спасіння від горя немає.

https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQQwjzMfIjDMFZz7YxdlbbXzbFqbUB4CAKwuXtg81oIS3bt8SDspQ

Росія убиває Україну,

Вбиває жінку і малу дитину.

Палають села і горять міста -

Така в нас доля непроста.

Приносить смерть і повний жах

По незахищених людських хатах.

Та Україну їй не розтоптати,

І українців їй не подолати.

І пошкодує, що прийшла до нас,

https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQYK8vs0D_ofn1YK2Gnt0l8olo898ktv1LANovYSNaXfCh7UVJJkgРозплати прийде грізний час!

 

Не хочем ділитись на Захід і Схід,

А будем єднати великий наш рід.

Єдина сьогодні держава

Й навіки велика їй слава!

І вогник любові, щоб в душах не гас,

Й чужинці ніколи не рвались до нас.

Не можна нікому  її  розділить

І буде Вкраїна єдиною жить!

І малоросами нам ніколи не жить,

Ми  будем неньку свою боронить!

 

 Я хочу вам розказати  свою легенду «Звідки взялась Україна? та прочитати  акровірш про наше село.

 Я кожний день зі своїми рідними дивлюсь телевізор і переживаю за наших солдатів, які віддають своє життя за нашу Батьківщину.  Свої думки і переживання я висловила у своєму вірші, який  назвала «Хай з небосхилу йде війна».

 

Вчитель. Спасибі нашим митцям за презентацію своїх робіт. А зараз проведемо вікторину між нашим групами та розгадаємо кросворд, щоб перевірити, які знання вони отримали, працюючи над проектом.

 

Вікторина.

  1. На честь кого було назване наше село Шандрівкою?
  2. Яку другу назву мало наше село?

3. Що знаходиться біля пам’ятника загиблим героям?

4. В якому році побудована наша школа?

5. Скільки вулиць є у Шандрівці?

 

 

 

 

 

ш

и

п

ш

и

н

а

 

 

 

 

 

 

р

о

м

а

ш

к

а

 

 

 

 

 

 

к

л

е

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д

у

б

 

 

 

 

 

 

 

 

т

е

р

е

н

 

 

 

 

 

 

а

к

а

ц

і

я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в

е

р

б

а

 

 

п

р

о

л

і

с

к

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к

а

л

и

н

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з

а

є

ц

ь

 

 

 

 

 

 

 

 

л

е

л

е

к

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з

о

з

у

л

я

 

 

 

 

 

 

 

в

о

в

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

о

р

е

л

 

 

 

 

 

 

 

 

ш

п

а

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ї

ж

а

к

 

 

 

 

 

к

а

б

а

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

л

а

с

т

і

в

к

а

 

 


1.Квітка пишна, квітка гожа,

На троянду трішки схожа.

На кущах вона зростає. 

Хто із вас цю квітку знає? (шипшина)

 

2.Жовтенька голівонька, 
Біленька хустинонька,
Що я за квітонька? (ромашка)

3. Кожний рік на ньому виростають вертольоти,

Жалко,що кожний вертоліт лише на один політ. ( клен)

 

4.З жолудя він проростає,
В кроні сил чимало має.
Кабани плоди смакують,
Люди міць його цінують. (дуб)

 

5.Кущ весною розквітає,
А над ним бджола літає.
Дивно! Квіточки - біленькі,
А от ягоди - чорненькі! (терен)

 

6.Білосніжні китиці
серед листя світяться.
Їх духмяний запах, друзі,
розливавсь по всій окрузі. (акація)

 

7.Стоїть над водою з розплетеною косою .( верба)

 8.Я найперший зацвітаю

   Синім цвітом серед гаю.

   Відгадайте, що за квітка,

  Бо мене не стане влітку.   (пролісок)

 

 

   9.У вінку зеленолистім,
    У червоному намисті
    Видивляється у воду
    На свою хорошу вроду. ( калина) 

10.Не ходжу я,  а скакаю,
Бо нерівні ноги маю.
Через поле навмання
Перегнав би я коня.(заєць)

11.Довгі ноги  - довгий ніс.
Прилетів – обід приніс.
Смачних жабеняток
Для своїх маляток.(лелека)
 

12.Сіла пташка на дубку,
Завела своє: ку-ку!
Стрепенувся їжачок,
І зайці, й козулі:
Всіх збудив той голосок – 
Пісенька…(зозулі)
 

13.Сірий, ікластий,
Хоче вівцю вкрасти.( вовк)
 

14.Із гори крутої мчать
два могутні крила у хазяїна… (орла)

15.Ось хатина, в ній – Співак
Як цю пташку звати…( шпак)

16.Гостроносий і малий,
Сірий, тихий і незлий.
Вдень ховається. Вночі
йде шукать собі харчі.
Весь із тонких голочок.
Як він зветься?...(їжачок)


17.Він ікластий і сердитий,
Дуже любить землю рити.
Жолуді весь час шукає
Й малюків смугастих має. (кабан)
 

18.За вікном гніздо будує,

Тільки в нас вона не зимує (ластівка)


 

 

 

 

 

Вчитель. Дорогі діти! Запам’ятайте, де б ми не були, скільки  б не пройшли шляхів, ми завжди повертаємося на рідну землю, в рідну оселю.

Кожному з нас особливо дорогий той куточок, де ріс, де став людиною.   Ви — майбутнє  рідного села, нашої Шандрівки, нашої України. Пам’ятайте свій рід, своє покоління, не забувайте свою домівку й рідну Батьківщину. Своїми знаннями, працею, здобутками будуйте сильну квітучу державу! Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ, шануйте його дзвінку пісню і  мелодійну мову.

 


1.З душі моєї ллється пісня,  

Коли я бачу цю красу.  

     Її відлуння незабутнє  

Для тебе в серці я несу.  

 

2.Для тебе рідне і єдине,  

Моє ріднеє село,  

Бо більш такого в цілім світі  

Нема, не буде й не було.  

 

3.Тут все навколо особливе:  

І подих вітру, й шелест трав,  

І тиха пісня солов’їна,  

Яку ніхто ще не співав.  

 

4.Краси такої в цілім світі  

Ти не знайдеш, як не шукай,  

Бо все це рідна Шандрівка,  

Це мій єдиний рідний край. 

 

 4.Живем ми в гарному селі, 
Куточку мальовничому. 
Гудуть улітку тут джмелі, 
А взимку гостей кличемо! 


5.Яка б пора це не була, 
Завжди у нас красиво, 
Росте маленька дітвора – 
Весела і щаслива.


6.І так завжди, із року в рік, 
Радієм новій зміні, 
Яка залишиться навік, 
В Шандрівці, на Україні. 

 

7.Хай ніжні співи солов’я доносяться з діброви,
Хай буде мирним небокрай, хай сонце в небі сяє.
Хай лине пісня над селом, хай колосяться ниви.
Комори повняться добром, і будьмо всі щасливі!

 


Пісня «Не даваймо суму жити»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

  1. Матеріали пошуково-історичної експедиції «Історія нашого села», Володько Ю.М., 2008.
  2. Інтернет-ресурси.

 

 

 

1

 

 

Завантаження...
doc
Додано
8 січня 2019
Переглядів
864
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку