Виховний захід "«Свобода ціною в життя»"

Донецька область, м. Авдіївка

Авдіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7

Авдіївської міської ради Донецької області

Сценарій творчого конкурсу

Ватра в колі друзів

«Свобода ціною в життя»

Виховник: Савенко Лариса Михайлівна

Заступник директора з НВР

м. Авдіївка, вул.Комунальна, 10

099 608 31 30

school71988@meta.ua

Мета:

• поглибити знання учнівської молоді про  події 2013-2014 років, що увійшли до новітньої  історії України під назвою «Євромайдан: Герої Небесної сотні»;
•  пробудити почуття національної гідності, дати можливість відчути приналежність до української нації, рідної землі;
•  формувати інтерес і повагу до історичного минулого нашої батьківщини, гордості за славетне минуле;
• виховувати патріотів нашої держави, свідомих громадян із активною життєвою позицією
• розвивати навички роботи з історичними джерелами, вміння аналізувати, робити логічні висновки;
• розвивати образне мислення, артистичні здібності;
• вчити толерантності у  відстоюванні  своєї позиції.

       Плекання шанобливого ставлення  до подвигу учасників Революції  гідності, Героїв Небесної Сотні є важливою складовою у вихованні свідомого громадянина-патріота України, відданого захисника рідної землі. Євромайдан як  суспільне явище відіграє  феноменальну роль в історії українського народу, зумовлює  глибокий вплив на формування національного характеру. Події, які сколихнули Україну п’ять років тому, єднають славне минуле нашої держави з кращими здобутками сучасних творців незалежної  України та прокладають місток у щасливе майбутнє.

       Захід розрахований на небайдужих школярів, їхніх патріотично налаштованих батьків, учителів та всіх, хто цікавиться новітньою  історією нашої країни.

        Незнищенність духу, волелюбні прагнення, одвічне бажання жити в соборній, незалежній, єдиній державі – основні мотиви  театралізованої вистави «Свобода ціною в життя» 
 

Звучить голос диктора ,музична композиція Ханца Циммера «Dream Is Collapsing» із фільму «Початок», поверх фонограми - звукошумовий эфект надувания повітряної кулі.

Диктор: Революція завжди застає зненацька. Живеш-живеш собі тихо, і раптом раз - на вулицях барикади, а урядові будівлі в руках повстанців. І треба якось реагувати:  один приєднається до натовпу, інший замкнеться вдома, а третій взагалі кудись  втече. Зазвичай все так і відбувається… Але тільки не тоді, коли пригнічують  права та свободи звичайних людей. Коли так в людей вривається терпець.

У фонограмі звучить звукошумовий эфект  повітряної кулі, що лопається. На сцену виходять учасники композиції. У фонограмі звучить звукошумовий эфект гулу натовпу.

Учасник 1: Київ, виходь! Україно, вставай!

Учасник 2: Революція або смерть!

Учасник 3: Я тут не за гроші!

Учасник 4: Україна -  це Європа!

Учасник 5: Молодь нації за євроінтеграцію! 
Учасник 6:  Ми хочемо змін!

Учасник 1: У нас мирний протест!

Учасник 2: Досить терпіти

Учасник 4: Ми переможемо!

На екран проектується  відео кадрів із Майдану. Учасники композиції   починають будувати декорацію у вигляді барикади. Потім учасники розходяться по сцені та завмирають. Звукошумовий эфект гулу натовпу знижується до міінімуму, у фонограмі звучить звукошумовий эфект телефонного дзвінка.

Учасник 2: Ало.

Жіночій голос: Привіт, коли ти повернешся додому? 

Учасник 2: Скоро, переможемо і повернусь. 

Жіночій голос: Послухай, я дуже сильно за тебе хвилююся, тут постійні                                           
                             новини по телевізору…

Учасник 2: Кохана, зі мною все добре. Ми переможемо і я повернуся додому. Треба
                        трохи почекати.          

Жіночій голос:  Там же такий жах на Грушевського (голос зривається на плач) …. Благаю   просто повернися живим . Для мене ти вже герой. Я дуже сумую…

Учасник 2: І я за тобою. Ти ж знаєш, чому я тут. Я просто не можу інакше…

Жіночій голос:  Я кохаю тебе… Хочеш поговорити з сином?

Учасник 2: Так. Цілую тебе.

Дитячий голос: Тату!! Як ти там?

Учасник 2:  Добре. Як навчання?

Дитячий голос: Чудово. Я в школі всім розповідаю, що мій тато - герой та захищає
                               нашу країну...

Учасник 2:  Добре, синку, скоро побачимося.

На очах у чоловіка з'являються сльози. Він кладе слухавку та дивиться на своїх побратимів. 

Учасник 2:  Знаєте, хлопці, навіть якщо ми програємо, ми вже зробили для нашої
                         країни більше, ніж всі політики за останні десть років.

Учасник 4:  Так… Але все одно, не мели дурниць, правда на нашому боці. У Яника
                        немає шансів. Програє він, а не ми. 

Учасники збираються в коло. Між собою в розмову вступають дівчата:

 Учасник 1: Нам потрібно зробити обрічний рушник для Майдану.

Учасник 3:Для чого?

Учасник 4:Для чого він робиться?

Учасник 1:  В давнину люди таким чином створювали захист для своїх сіл. Коли була війна, голод або якісь епідемії, усі жінки збиралися в одній хаті й від заходу до сходу сонця мали разом вишити один рушник.

Учасник 5: За ніч вони мали не промовити жодного слова. У цей час намагалися думати про щось хороше: про захист, мир, якісь добрі справи, тобто переживати все з позитивними емоціями. На світанку, до сходу сонця, вони обходили своє село із цим рушником за рухом сонця.

Дівчата вишивають, хлопці слухають пісню.

Номер «Пісня про майдан».

По закінченні пісні відбувається ритуал: дівчата обходять барикаду з вишиваним рушником, опісля який розстилають перед барикадою.
У фонограмі звучить звукошумовий эфект ударів дубинками по щитах, чути постріли.

Учасник 2:

 Хто ці безчесні люди,

які цілять по беззбройних

і беззахисних?

Учасник 3:

Що означає

постріл

у журналіста?

Учасник 4:

За що вбивати лікаря

чи медика-волонтера?

Учасник 5:

У середмісті навіть звичайна

людина

з українською символікою

на одязі стає мішенню для міліції

та «тітушок».

Учасник 6:

Лише через те,

що ця символіка

є спільною

для багатьох, хто бореться

за справжню Україну.

Учасник 7:

Найлегша мішень

для створінь без честі —

беззахисна людина.

Учасник 8:  Почалося браття,  «Беркут» готується до наступу!

Учасник 1: Боже, допоможи, їх сила  силенна!

Учасники вишиковуються в лінію та беруться руками в замок. Співають Гімн.

Участник 6: Нелюди, зупиніться! Зупиніться, нелюди!

Участник 1:  Все буде добре! У нас мирний супротив!

Учасник 3:  Ми маємо бути сильними, ми маємо бути терплячими!

Учасник 4:  Вистачить терпіти – натерпілися!

Учасник 2: Господи, благослови нас, ми врятуємо майдан, захистимо Україну!

Учасник 6: Ти подивись,скільки їх!

Учасник 5:  А мені плювати на їх кількість!

Учасник 1: Ми – сила! Нас багато! Разом нас багато! Разом – сила!

 Потім гасло:“Разом нас багато! Разом – сила!”,- починають повторювати всі учасники.

Учасники виконують пластичний етюд  «Боротьба за свободу». На екрані в цей час проектується відео розгону Майдана Беркутом. Наприкінці номеру учасників накривають синьою тканиною. У фонограмі звучить  музична  композиція   Hans Zimmer — Elysium з фільму «Гладіатор». 

На екран проектується відеоряд фотографій людей, які загинули на майдані. «Пливе кача». У цей  час на декорацію барикади піднімається учасниця в образі України з  вінком із калини, вона спускається та йде в зал, поступово відриваючи  калину, кидає її перед собою,  давлячи руками й  ногами.

Диктор: Цвітуть на Майдані смерті тюльпани,

Тріпочуть на вітрі криваві знамена,

Вогонь облизує трупи і рани.

Україна бере початок із мене.

Ріки крові уже течуть.

На країні – вогненний шов.

Дзвони дзвонять –щоб ти почув.

Дзвони дзвонять – щоб ти пішов.

Україна: Усе неможливе сьогодні перейшло межу.

                 І доля ще буде до мене і зла, і ласкава,

                 Але я виходжу на площу, але я кажу:

                 Слава Україні – Героям слава!

-Сусіде
- Брате

- І синочку
- й тату

- Чому на небо нас пішло багато?

На экран проектується  відео загиблих героїв.

 На сцену виходять два учасники  в образі матері та сина.

Син: Мамо,  а коли наш тато повернеться додому?

Мати: Він не повернеться до нас, синку…– Наш тато– Бачиш он ту зірку?

Син: Бачу. Дуже яскрава. Жаль, що вона так високо. Нічим не дістати.

Мати: То наш тато.- Твій тато… став… зіркою. Їх там багато. Як дрібного чорного маку…і з ними Господь Бог.

 Учасники вішають фігурки ангелів на ялинку.

У фонограмі звучить голос диктора.
Диктор:  Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли в небеса, але вони вічно житимуть у народній пам’яті, бо Герої не вмирають!