Виховний захід Святий Миколай

Про матеріал

Сценарій свята «Святий Миколай прийшов до нас в гості»

Діючі особи: 2 ведучі, діти (вірші), Двійка, Ябіда, Лінь, 1 чорт, 2 ангели,

Святий Миколай, Маша , Ведмідь

Перегляд файлу

Сценарій свята «Святий Миколай прийшов до нас в гості»

 

Діючі особи: 2 ведучі, діти (вірші),  Двійка, Ябіда, Лінь, 1 чорт,  2 ангели,

Святий Миколай, Маша , Ведмідь

 

Ведуча 1. Добрий день, шановні гості,

Добрий день, малята.

Закінчилась швидко осінь,

Лине зимнє свято.

Свято світле і барвисте,

Гостя, що із Раю –

Завітав селом і містом

Свято  Миколая.

Ведуча 2. Є свято гарне в Україні.

Є свято казки чарівне.

Що Миколай в святій ряднині

Слухняним ласощі несе.

Ведуча 1. Це свято раз буває в році.

Воно нікого не мине.

Бо Миколай Святий із неба.

В оселю кожну зазирне.

Ведуча 2. Сьогодні, мої милі друзі, довгожданий день зустрічі з мріями та подарунками. Свято дитинства й щедрості, на яке щорічно чекають наші діти. От і нині малеча з самого раночку виглядає Миколая, аби отримати подарунки, але не тільки отримати, а й подарувати Миколаю щось незвичне. Довго й старанно діти готували для святого справжнісінький бал, аби показати, як вони люблять його, які вони слухняні й талановиті.

Вчитель Діти, а ви знаєте, хто такий Святий Миколай? Це, малята, дуже добрий дідусь, який завжди піклується і про дорослих і про дітей. У цей день, 19 грудня, він обходить кожну домівку і дивиться, а чи гарно поводиться та чи інша дитина. Якщо вона працьовита, слухняна – то нагороджує її подарунками, а якщо ледача, неслухняна – дарує різку. До речі, подарунки Миколай ховає під подушечку або в чобіток. А ви сьогодні, діти, у себе під подушками щось знайшли? Подарунки чи різочки? (Відповіді дітей).

Вчитель Поки він ще не прийшов,

Станьмо разом в коло знов,

Миколаю заспіваймо,

В гості діда закликаймо.

Пісня : «Запрошує в гості святий Миколай…»

Виступ дітей.

1.Сьогодні в нас казкове свято!

Гостей запрошено багато.

Бо Миколай прийде до нас.

Його чекає кожен з вас.

  1.               Свято лине Миколая –

Серденько радіє.

Йде святий до нас із раю

Принесе надію.

  1.               Він ходить від хати й до хати

Питається в мами і тата

Чи є у вас чемна дитина?

Дівчаточко мале чи хлопчина?

Для кожного має в торбинці

Найкращі у світі гостинці!

  1.               З нетерпінням я чекаю –

Нині свято Миколая.

Як надворі стане темно

Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив

Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушки

Подарунки і книжки.

  1.               Святий Миколаю, прийди до нас з раю.

Принеси нам дари, кожному до пари.

Цукерки смачненькі, булочки пухкенькі.

Книжечок багато, читати у свято!

Музика «В  гостях у казки».

Маша: Доброго дня,  любі дітки. Я дівчинка  Маша,  з казки «Про Машу та Ведмедя». Незабаром до нас завітає Святий Миколай. Чи вірите ви в дива? Правильно. Треба вірити.

Учень .Хай Миколай у вишиванці
Розбудить подарунком вранці,
І принесе у Вашу хату
Добробут, радості багато.
Розбудить приспані надії,
Зігріє гумором, любов’ю,
І принесе усім здоров’я!!!

   За традицією, у цей день всі дітки пишуть листи Св. Миколаю з проханнями. Він допомагає усім нужденним і всім, хто цього заслужив. День Святого Миколая відмічають двічі на рік -19 грудня і 22 травня. (З дверей влітає лист)

Ой що це, це ж лист Святому Миколаю. Хтось його загубив, а може, підкинув, давайте почитаємо його.

Лист  Святому Миколаю:

     «Святий Миколаю, я хочу до свята гарного велосипеда і  новий айфон 5».

Ого, це  не прохання, а наказ-замовлення. Не дуже вихований хлопчина писав. Щось я не бачу, які добрі діла він робив, і які світлі думки відвідали його голову. Я теж колись не слухала дідуся ведмедя Михайла Потапича. І мені дуже соромно за мої вередування і клопіт, який зазнав через мене Мішка. З екрану на це смішно дивитись, але ведмедику Михайлу Потапичу було не переливки. Я і хату підпалювала, і фарбою одяг замащувала, і фотокартини робила так, що від мене усі звірі в лісі тікали,  і грядку спустошувала, ох , соромно тепер.

Ябіда:/влітає на швабрі/  О, привіт. От вас якраз мені і бракувало.  Я Ябіда-карябіда. Мене не чекають, а я  сама приходжу. Де сваряться дві подруги, я тут як тут. Я обожнюю робити дрібні капості.  Я намастила усі двері школи клеєм і вставила сірники у замки дверей класів. Я дуже люблю, коли діти голосно розмовляють на перерві, бігають як скажені, і штовхаються на сходах. А ще мені подобається, коли хлопці чубляться у коридорах.

А ще я наплювала жувальних гумок, де хотіла. Ага, не очікували, що я завітаю до вас на свято. А я для вас приготувала різочки-лозиночки, тому що ви неслухняні. І тобі , Машо, теж.

Маша:  Ці дітки тебе, Ябідо, слухати не будуть, бо  вони слухняні, розумні  і виховані. Та і я стала розумницею.

Ябіда: Якщо так, я зараз подивлюся, які ви розумні, творчі, кмітливі, а головне — дружні… а ну відповідайте…що це?
 В теплий край не відлітають,

 Взимку весело співають,

 Жовтогруді, невелички,

 Звуться ці птахи… (синички) 

 А ну цю загадку, ну ніколи не відгадаєте:

 Влітку медом ласував,

 Досхочу малини мав,
А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг. Хто це? (ведмідь)

А таку загадку:

 Я падаю на ваші хати,
Я білий-білий, волохатий,
Я приліпаю вам до ніг,

І називаюсь просто … (сніг)

Маша: От бачиш, діти  кмітливі і добрі,  тобі тут друзів не знайти.

Ябіда:… Зате … Я… я… я вмію  розповідати вірші, отак! Слухайте.
Всім роблю я капості, із великою радістю.
Знаю, що й ви, малята, не тільки, любите бешкетувати,
А й у різні історії потрапляти. Ой що це…оце історія.

Лінь: /потягується і вповзає під музику, тягне за собою подушку/

Ой , як же мені лінь робити уроки і готуватися до школи. Прибирати в кімнаті – мені лінь, йти на фізкультуру і витерти класну дошку – мені лінь. Мені лінь відігнати муху. Мені лінь  заправити вранці ліжечко і лінь помити тарілку. Мені лінь сказати «дякую» і «доброго дня», як же мене звати, діти? Правильно – лінь.  Я прийшов провести майстер-клас з ліні. Слухайте  уважно: завдання на домошку  з дошки не переписуєте. З однокласниками не вітайтесь. Якщо на сходах побачили бумажку, проявіть лінь, не піднімайте. Якщо ви їсте яблуко і вам лінь викинути качан, то кидайте його собі під ноги або просто у вікно.

Ябіда: О, мій товариш  по життю, лінь дорогесенький , у нас так багато спільного. Давай дружити.

Лінь:  А давай.

 Маша:  Ой, які погані гості до нас завітали. Правильно кажуть: «Два чоботи – пара». Ой, дітки, чуєте – дзвіночки. Цеж ангели небесні завітали до нас.

1-й ангел:
Дорогим діточкам — юним, щирим, милим –
Ми бажаєм здоров’я, щастя та сили,
Бути чемними завжди з мамою і татом,
Щоб слухняністю була наповнена хата.

2-й ангел:
І дівчатам, і хлоп’ятам, всім цікаво знати,
Хто такий Миколай і що то за свято?
Ми прийшли із небес на зустріч із вами,
Нас прислав Миколай з добрими вістями.
1-й ангел:
Не турбуйтеся, любі діти,
Він до нас завітає на свято,
Бо про кожного знає він все,
Подарунки усім принесе.

2-й ангел:
Знає він про всі ваші забави,
Про хороші й добрі справи,
Як вчитеся старанно у школі,
Як працюєте з мамою в домі,
Як дідусь і бабуся вас люблять
І внучат своїх ніжно голублять.

Ябіда: А якщо комусь не хочеться учитись?

Лінь:  Або якщо лінь робити уроки і допомагати батькам. Тоді що?
1-й ангел:
Якщо кому не хочеться учитись,
Якщо кому не хочеться трудитись,
То Миколай усе бачить, знає,
І винуватця неодмінно покарає.

 Маша: А як святий Миколай бачить усе на світі?

Ябіда: А як він встигає за всім стежити і всьому давати лад?

Лінь: В нього що, 100 пар очей?

1-й ангел:
Знає Миколай пригоди всіх,
Бо живе святий на небесах.
Дарував йому Бог місію святу —
Він заходить в кожну хату.

2-й ангел:
Він на поміч поспіша завжди,
Береже від горя і біди,
Всім увагу приділити може,
Бо відмовити, вважає він,  негоже.

Прощавайте, дітки, нам ще треба пів землі облетіти.

/Ангели йдуть. Ябіда  і Лінь ховаються/ 

Вбігає  чорт:

 Довкола ніч, судома зводить тіло,

А їсти нічого і горло заболіло.

А голод ну такий, що ледве копита тягну,

Я б вже з’їв цукерки, мармелади, горішки, марципани, цитрини, яблука, банани.

Ой холодна тут зима, в пеклі холоду нема.

Одягнувся ніби літом, в пеклі жар, а зима на світі.

Я без шапки та кожуха і відмерзнуть мої вуха.

Я змерз, як чорт.

Зараз би гарячої смоли.

 Попросив одного разу смоли в Івасика-Телесика, а він сказав, що такого тут ніхто не їсть. Він дав мені шматок жуйки, і я нею ледве не подавився, і як діти таке паскуд­ство їдять? А ще діти зараз говорять по мобілкам і спілкуються в інтернеті. А ще Котигорошко повідав, що діти грають у «Танчики» з ранку до ночі.
Ябіда: О, наш дружбане -чорте. Ти що, нас не впізнав? Так, всі йдіть сюди, і Чорте, і Лінь. На перший-другий розрахуйсь. Так, що будемо робити, щоб зірвати прихід Святого Миколая. Може, вкрадемо в учительки всі конспекти, щоб не проводила уроки. Або будемо давати шкільні дзвінки, як захочемо – не за розкладом.

Лінь:  Ні, мені лінь.

Чортик:  Я знаю, давайте вимкнемо скрізь світло, і уроків не буде або оголосити карантин.
Ябіда:  То ж всі здорові.

Лінь: Щоб Святий Миколай не прийшов, треба всім дітям зробити щеплення на лінь.

Ябіда:    А  я вважаю, що треба зварити чарівну юшку, щоб діти із слухняних стали бешкетниками-бруднулями, невихованими хлопчиськами і дівчиськами.

 Чортик: А давайте накидаємо на сходах кульок, щоб всі падали. І буде як у фільмі  «Один дома».

Ябіда:    А хто з вас знає чарівні слова? Ніхто.

Лінь:  А давайте покличемо Двійку. Вона все знає. Вона вміє зіпсувати свято.

Всі: Двійка , двієчко, красунечко, йди сюди.

Двійка:  Ой, хто мене кликав? Я тут,  як тут . Мене й кликати не треба. Я сама у гості прийду. Мене так  багато на сторінках щоденників у моїх шанувальників. Ой, а якого я гарного червоного коліру, а ще я буваю дуже жирна. Діти мене люблять виривати разом із сторінкою, або стирати гумкою. І не люблять показувати батькам. Щоб їх не сварили. Але ж я є у журналі, звідти я нікуди не подінусь. І батьки мене все одно в журналі побачать під час  батьківських зборів чи в табелі. За мене вдома карають дітей і не пускають у кіно чи погуляти. А ну, діти, відкрийте щоденники, я пошукаю  в них своїх родичів –  братів та сестричок. Хто вступить у клуб моїх фанатів-шанувальників, підніміть руку. О, тільки Лінь,  Ябіда  і Чорт. А давайте заспіваємо гарну пісню старої Шапокляк.

Всі:  /співають/  Кто людям помогает, проводит время зря.

Хорошими делами прославиться нельзя.

Маша : Дітки, не піддавайтеся на спокуси грішників.
Ще хвилька, діти, і між вами
Тут стане Миколай святий.
Він з щирим серцем і дарами
Опиниться у залі цій!
Ангел 1: 
Яка радість, який рай! Іде святий Миколай!
Несе він дарунки, і втіху і пакунки!

 

/Входить святий Миколай /

Святий Миколай:
Вітаю усіх вас, добрі діти.

Щоб стрітись із вами, проїхав півсвіту.

Лиш радість та мир несу я в оселі,

Нехай люди завжди будуть веселі.

Нехай сліз не буде, не буде біди.

Багато дарунків приніс я сюди.

Ангел 1:  Дарунки потім, а спочатку:
Скажіть як іде навчання?
Хто з вас людям добро робить?
Хто живе по правді?
Хто з вас любить рідну неньку,
Як їй помагає?

Ангел 2:
Хто з вас слуха і шанує
Своїх вчителів?
Хто із вас “будує”
України рідний дім?
Ябіда: Ми слухняні і живем по правді.

Лінь: Ми розумні і справедливі.

Двійка: Ми виховані і чемні.

Чортик. : Ми добрі і щирі.

            Ми працелюбні і вчимося на «12».

Маша: Оце брехуни. Не вір цим пройдисвітам, Святий Миколаю. Вони спокушали дітей, в них вселилася нечиста сила.

Святий Миколай:  А ми це зараз перевіримо- а ну кажи, Ябідо, які математичні дії ти знаєш.

Ябіда: Забирати і … полювати.

Маша: Неправильно. Додавання, віднімання, множення і ділення. Правда, дітки.

Святий Миколай: А ти, Лінь, скажи як закінчується прислів’я : «Праця  годує, а лінь Лінь: Дарує

Маша: Невірно. А правильно буде – «Праця годує, а лінь марнує»».

Святий Миколай:  Ану, скажіть,чортеня, що є супутником Землі?

Чортик: Пекло.

Маша: Помилився, чортик, – Місяць.

Святий Миколай:  А ну скажи, Двійко, скільки буде 9 помножити на 8.

Двійка:  25…

Святий Миколай:   О, я бачу, хто тут капосний, ледачий, бешкетливий і неосвічений. Не отримаєте ви від мене подарунків.

 Маша: Правильно.

Лінь:  А ваша Маша – тоже наша. Вона не слухала ведмедя Михайла. Вона його замучила. Не давайте їй подарунків. Від неї ліс і звірі здригалися.

Маша:  Так, я була колись неслухняна. Мені дуже соромно. /стук у двері/

Ведмідь: Я по світу все ходив. Машу все свою глядів.

Ой, пропала моя Маша. Мила Маша-розтіряша.

Без неї в лісі мені нудно. Я навіть  з горя трохи схуднув.

Коли жила вона – цікаво в лісі було.

Всі звірі в гості йшли до нас. Пропала Маша, може, у вас?

Маша: Дідусю, мій дорогий дідусю. Я тут. Я загубилася. Мені без тебе дуже погано. Вибач мені, що я була неслухняна. Я буду слухатись і у всьому допомагати.

Ведмідь: Ой, Машенька моя дорогенька, який я щасливий, що тебе знайшов. Більше не губись.   /обіймаються-цілуються/

Святий Миколай:  От і добре, Михайло Потапич, що Маша знайшлася. Більше не губися.

Гра: (Проводить Святий Миколай)

Що ж я можу лиш радіти,

Що такі ви гарні діти.

А зараз ми проведемо з вами «Хвилинку добра» і покажемо які ми гарні діти .

  • Якщо ви знаєте, що треба бути чемними, вихованими, встаньте.
  • Якщо ви намагаєтесь бути щедрими, надавати допомогу іншим, сплесни у долонію.
  • Якщо ви намагаєтесь бути чесними, правдивими, тупни ногою
  • Якщо ви знаєте, що до людей потрібно ставитись доброзичливо, сплесни в долоні над головою.
  • Якщо ви вважаєте, що потрібно піклуватися по інших, любити ближнього, простягти руку сусіду.
  • Посміхніться один одному. Ми всі разом можемо дарувати людям добро.

 

1.Святий ти, добрий Миколаю,

На тебе ждемо вже давно,

Що даси Ти нам, про це не знаєм,

Та просимо тебе одно:

Ти нашим родичам дай сили,

Щоб виховати нас могли,

Щоб тої втіхи ще дожили,

Щоб доросли їх дітлахи.

  1.               А всьому нашому народу

Ти добру долю принеси,

Усяке зло і лиху пригоду

Від України відверни.

А нам в здоровї дай зростати,

Завзяття й сили нам надай,

Щоб ми з руїн могли підняти

І звеселити рідний край.

3.Святий отче Миколаю!

Мою хату не минай,

Подаруй мені потіху,

І торбину повну сміху,

І здоров’я для родини,

Красну долю для Вкраїни!

Ябіда: Святий Миколаю, а може, ми хочемо виправитись? Нам надоїло бути поганими.

Двійка: А я мрію стати 12. Це всього –навсього дописати переді мною одну одиничку.

Лінь: А мені як надоїло лінуватись. Я хочу стати працелюбним.

Чортик: А я хочу мати гарних друзів і жити не в пеклі, і ходити до школи.

Маша : Ну, то треба йти до школи, в цей дружній клас і виправлятись. Читати книжки, розв’язувати задачі, виконувати домашні завдання, писати вправи. Вчити природознавство,  шанувати  та любити батьків, вчителів  і однокласників. Слухати дорослих. Робити добрі справи.

Всі: Так. Ми виправимося. Згода.

Святий Миколай.

Молодці, малята!

Час цукерки вам роздати

А потім далі вирушати!

Ведуча. Ой, яке в нас гарне свято

Так солодощів багато

Дякуємо Миколаю.

Святий Миколай:

От настав прощатись час,

Залишаю вже я вас.

Будьте добрі й завжди щирі,

Живіть в злагоді і мирі.

Мамі й татку помагайте.,

Менших себе не чіпайте.

Вчителям у поміч будьте.,

І мене ви не забудьте.

Швидко мчиться часу лік,

Знов прийду я через рік

На велике, світле свято.

З Миколаєм вас, малята!

Пісня:  «Нічка чарівничка»

 

docx
Додано
25 листопада 2018
Переглядів
1019
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку