Виховний захід "Свято квітів"

 

Мета: виховувати любов учнів до рідної землі; поглибити знання дітей про

           рослинний світ, його значення для життя людини, необхідність його

           вивчення та охорони, викликати позитивні емоції.

Обладнання: папки для ведучих, музична апаратура, презентація, ноутбук.

 

 

 

            Хід заходу

 

 

Учитель: Добрий день дорогі друзі.

.Я вітаю вас на традиційному святі  наших барвистих друзів –квітів  під назвою  « Осінній зорепад».Сьогодні тепло своїх сердець і душ, ми будемо  дарувати квітам . Здавна квіти були для людини символом її почуттів та думок .Квіти пробуджують людяність , щирість,доброту. І сьогодні ми спробуємо краще пізнати їх, щоб викликати ,ще більшу  шану до них,сприяти бережливому ставленню до рослин, що нас оточують.

 

Що найчарівніше буває,

Що може душу розбудити?

Скажіть мені, хто відгадає?

Ви правильно назвали – квіти.

Вони, як усмішка привітна,

Як дотик сонечка, як казка,

Червона, жовта чи блакитна.

І в кожній є тепло і ласка,

Любов і ніжність струменіє,

Чарівність, неповторність, диво.

І кожна квітка серце гріє,

Щоб на Землі жилось щасливо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Квіти – одне з найпрекрасніших творінь природи. Це очі матінки-Землі. Вони бачать нас, люблять, чарують і навіть лікують. Вони зустрічають нас після народження, радують на весіллі, іменинах, святах, приходять у пам'ятні дати, втішають у старості, супроводжують до останнього подиху. Багато квітів використовуються як символи і талісмани різними народами. Є такі квіти символи і у нас, українців.

 

Скільки того цвіту при долині.

Кожна квітка – символ України.

Скільки того цвіту край городу.

Кожна квітка –материнська врода.

Україно, рідна нене,

Найдорожча ти для  мене.

Ти у квітах запашна,

Як калина чарівна.

                                                                                            А розпочнемо наше свято віртуальною подорожую під назвою:      « Квіти України»( презентація-перегляд слайдів  про квіти України, звучить музика )

 

 

Ведуча:дуже давно, коли на землі ще не було людини, грунт пропнув маленький  пагінець , потягнувся до неба, до сонця й розквітнув квіткою  Якою була та квітка, ніхто не знає. Але, без сумніву , у світ прийшла краса.

Ведучий:. Засперечались колись пори року –у кого квіти кращі? Притупнула своїм каблучком весна –і там де лежав сніг, струмки задзвеніли, зазеленіла трава. Земля покрилась пісніжниками, пролісками., конваліями.

-Мої квіти найкращі_-- сказала весна.

-Н,- заперечело літо. Квіти у тебе і справді красиві , але мої кращі. І повело літо рукою,і розсипало , не жаліючи, свої квіти всюди . Вітер подув—зазвеніли дзвіночки. З пахучого горошку зберає нектар джміль. Куди не поглянеш –всюди червоні маки, волошки, гвоздики і ромашки.

Аж холодом повіяла від заздрості Осінь.

--Мої квіти не гірші—сказала, і зацвіли верес, цикорій,гусячі лапки, знову зацвіла кульбаба.

А що ж зима?. Засипала снігом і ліс , і лук.,  поле. Дороги замела, вулиці засипала , але на вікнах намалювала прекрасні квіти .Так і до цього часу сперечаються пори року у кого найкращі квіти.

 

 

Ведуча: Квіти – вічні супутники нашого життя. Палахкотять біля вікон українських осель золотим сяйвом мальви і жоржини, чорнобривці і маки, буяють нагідки, троянди, дзвіночки, айстри.

Ведучий: Квіти, як музика, створюють піднесений настрій, надихають на творчість.   І сьогодні  до нас на свято  завітали  гості--представники  рослинного царства --квіти. Давайте оплесками їх устрінемо .(виходять на сцену діти – квіти)

Гвоздика 

До мене  всіх прикована увага.
А я — Гвоздика, квітка-дивина.
Це мужність, стійкість і сама відвага —
Чоловікам призначена вона.

Як в гості ви йдете до чоловіка,
Найкраще з того, що б хто не приніс, —
На довгій ніжці чарівна гвоздика
Як визнання його найкращих рис

 

 

 

 

Айстра

Я Айстра, хоч сумна, але багата
На різні форми, різні кольори,
Мене з любов’ю прийме кожна хата,
Мене так гріє сонечко згори.

А сум за тим, що літо догорає
І хмари насуваються сумні.
Та й холод аж до серця допікає
І обпікає пелюстки мені.

І кажуть люди, схожі ми з зірками,
Із самоцвітів народились всі.
Як диво-зорі, що  в горі над нами, —
Ми стоїмо у вранішній росі.

 

Лілія

Я біла Лілія — це чистота і свіжість,
А ви зайдіть під час цвітіння в сад.
В нас грація підкреслена, і ніжність,
І дивний, тонкий, чистий аромат!

Тому то так дівчаток називають:
Дають дитині Лілія ім’я.
Дівчатка  теж, як квіти, розцвітають,
Красунями стають такі ж, як я!

 

Жоржина

Тепло і ніжність сонце віддавало —
Я кольори ввібрала геть усі.
І від тепла сама, як сонце, стала
Й пелю́сточки скупала у росі.

Я гарна квітка, квіточка-жоржина,
Про осінь нагадала вам, мабуть.
Тому я людям розказать повинна:
За мною скоро холоди прийдуть

 

Волошка

А я Волошка — простота і ніжність,
Я квітка дуже гарна, польова.
В мені краса первинна, юна свіжість,
На мене глянеш — зайві всі слова.

Про квіти польові, ну, як не заспівати!
Нескорені ми бурям і вітрам.
Нам дуже треба Землю прикрашати
І змінювати Землю треба нам.

 

 Хризантема

Ми найпізніші квіти в нашім краю,
Тому й на свято йду пізніш за всіх,
Людей зустріла, хоч я їх не знаю,
Але на св’ято запросила їх.

Вони здивовані і дуже вже незвичні,
Якісь, напевно, навіть не земні,
Але вони всі дуже симпатичні
І дуже добрі, віриться мені.

 

Троянда

Я квітка чарівна, чудова, незвичайна —
Відтінків, форм і різних кольорів,
Червона, біла, голуба і чайна,
Ну хто б всі кольори перелічив!

Але колючки завжди виставляю —
Це захисна реакція моя,
Так пелюстки тендітні захищаю,
Так честь і ніжність захищаю я.

Я радість, щастя і любов дарую
Завжди на св’яті і в буденний день,
Слова найкращі від людей я чую,
А скільки про троянду є пісень!

 

Підсніжник

З під снігу горда квітка виглядає

Ця біла квітка друзі , я

Я бачив, як зірниця впала

Як на снігу вона палала

Як сніг, біліший від лілеї,

В ночі іскрився біля неї

Де в темноті зоря згоріла,

З’явилась вранці квітка біла

І сонце стало ніби вище ,

І сніг лежав , як попелище.

 

 

 

.

Мальва

А я от Мальва-квітка України,
Під кожною хатиною цвіту.
Моє ім’я підходить для дитини,
А от символіку я маю непросту.

Краса й холодність. Це не точно дуже.
Життя й дитинство в рідному краю!
У кого серце добре, небайдуже,
Хатину й Мальву згадує свою.

Де б він не був, куди б не гнала доля,
А квітка ця за ним услід біжить
В селі і в місті, навіть серед поля,
Бо квітка  Мальва означає — жить!

 

Тюльпан

Я гордо голову тримаю

І перед вітром не схиляю,

Я жовтий, білий, полум’яний

І, наче яблуко , рум’яній.

В саду я квітну на весні .

 Скажи яке ім’я мені?

 

Фіалка

А я фіалка синя і вродлива,
Завжди у колі друзів, не сама.
Хоч скромна дуже і сором’язлива,
Та, кажуть, кращої за мене і нема.

 

                          Мак

Я — Мак! Я — Мак! А це краса, і сила.
І молодості радісний політ!
Мене природа для краси зростила,
Хай радує вас завжди маків цвіт!

 

Ведуча: Давайте подякуємо нашим  квітам за їхні цікаві розповіді.

Ведучий: Чимало художників, поетів, письменників, композиторів оспівують загадкову та неповторну красу квіток !

 

              До вашої уваги   звучить пісня : « В  полі квітів назбирала» у виконанні Острокамінської Лілії та Макушинської Вікторії.

Ведуча: Про квіти можна говорити багато. Та досить подарувати квітку, і в очах, які дивляться на тебе , спалахне щасливий вогник.

Ведучий:Чарівний світ квіткового царства… Скільки романтичних легенд, переказів та віршів дарують нам його представники. Та мабуть жодній квітці не присвячено стільки легенд як троянді . До вашої уваги –легенди про квіти .

Читець: Легенда стверджує, що богиня полювання Діана покохала принца Амура. А той був закоханий у принцесу Розалію. Діана розгнівалась на неї, і коли та купалась в озері, схопила її та й кинула на кущ терну. Страшні колючки поранили бідолашну принцесу, вона голосно плакала від болю. Принц Амур почув це і врятував кохану. А сльози і краплини крові Розалії розквітли на терені прекрасними квітами. На честь Розалії їх назвали розами. А в нас ці квіти називаються трояндами.

Ведуча: А квіти жоржини з’явились на Україні лише у ХХ сторіччі.

.                                                                                                                             Вони полюбили українську землю і буйно квітнуть біля наших осель. А знаєте, чому вони так називаються? Ось послухайте.

 

 

 

Читець: Це було дуже давно. Привіз купець із-за моря диво-бульби, думав, що вони їстівні, і подарував цареві.  Скуштував він їх, а вони гіркі та несмачні. Цар розгнівався і викинув бульби геть. А садівник підібрав і посадив їх. Через деякий час розцвіла в саду диво-квітка. Побачив її володар і оголосив царською квіткою. Ніхто не мав права вирощувати її.

Засумувала квітка в неволі, почала в’янути. Пожалів її садівник, бо дуже любив квіти, і подарував своїй нареченій. Дівчині сподобався дарунок, і вона посадила квітку у своєму саду. Дізнався про це цар, розлютився і звелів покарати садівника. На честь молодого садівника, якого звали Жорж, назвали квітку жоржиною.

 

Ведучий :  Про цю квітку багато складено легенд, скількох митців надихала вона на творчість. Одна із легенд оповідає,що квітку незабудкою назвав сам Господь.  Ось послухайте.

Читець: Коли  Господь творив флору, то кожній квіточці давав назву.Маленька квіточка із заплющеними очима  промовила до Бога»: Господи, серед такого великого  товариства квітів я забула своє  ім’я» . Бог ласкаво подивився на неї і мовив « Не забудь мене» .і стали цю рослину називати Незабудкою.

 

                               Незабудки.

Сині незабутки усміхалися…

Це було для мене так не звично.

Квіти ці, завжди мені здавалось,

Смутком помережені навічно.

Так здавалось, а тепер забулось.

Тепло тепло на душі зробилось-

Сині незабудки усміхалися…

 

Вслухайтеся у мою назву: не-за- буд-ка. Вона просить вас « Не забувайте квітів, турбуйтеся про них, любіть  природу».

 

Ведуча: Які чудові легенди розповіли нам старшокласники. Дякуємо  Вам.

 

Ці  квіти  ніжні , такі білосніжні .

Тоненькі ,тендітні, ласкаві , .привітні

Послухайте як срібно дзвенить голосок,

І квіти запрошують Вас у танок .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         ( танець квітів –виконують учні  1-4 класів)

                                                                                                                      Ведучий:    А зараз  до вашої уваги для наших старших глядачів вікторина про квіти.       (презентація)

                               Вікторина про квіти.   (цікаві поради)

 

1.Як правильно зривати квіти( їх не зривають ,а зрізують)                               

2.Кому дарують квіти. ( мамі, татусеві, вчителям, рідним, друзям)

3.Ви йдете в гості, який букет потрібно подарувати власноруч виготовлений чи куплений. (краще свій,але можна і купований) .

4.Ви зайшли з букетом до квартири. Ваші дії? (Зняти папір з квітів , або розгорнути його на половину).

5.Скільки квітів має бути у букеті? (Якщо квітів до 10 ,то їх кількість має бути не парна).

6.В якій руці потрібно тримати  букет? ( Спочатку в лівій, після привітання букет беруть у праву руку і вручають)

7.Що повинна зробити господиня або господар ,отримавши  в подарунок букет? (Подякувати і поставити букет у вазу на видному місці)

8.На які свята дарують квіти? (( 8березня, день народження, весіля, новосілля і т. д )

9.Які квіти краще дарувати чоловікові?( чоловікові краще дарувати великі квіти з довгими стеблами)

10. Які квіти дарують жінкам?( будь- які)

11.Які правила треба знати при складані букета ?( Головки квітів потрібно розмістити  у різній площині; не допускати , щоб квіти перехрещувалися в горі; колючки, шипи, гострі частини ліквідувати, крупні квіти не повинні  бути повернуті головами  один до одного або в низ )

12.З якої нагоди дарують корзину з квітами ? (вихід на пенсію,  на весілля ,на концерт )

13. В день св'ята ви не встигли вручити квіти. Коли ви це зробите?( не пізніше обіду завтрашнього дня )

 

 

 

 

Ведуча:

Цікаво, а що ж ми запропонуємо для молодших глядачів?

Ведучий: А для молодших глядачів ми пропонуємо конкурс загадок.

 

            Загадки про квіти.

 

1.: На просторах поля золотого

Сині зірочки тремтять,

Мов шматочки неба голубого,

Виграють, виблискують, горять.

(волошки)

2:Я найпершим зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що я за квітка,

Бо мене не стане влітку. (пролісок)

3 : Стоїть півень на току

У червоному ковпаку. (мак).

4  У зеленім зіллі виросло дівчатко-

В неї вії білі й золоті очатка    (ромашка)

5.Стоїть при дорозі на одній нозі
голова мала,а в ній тьма.
(мак)

6. Лікарська рослина цвіте навесні,
У травні знайдеш ти її в гущині.
Схилили голівки біленькі дзвіночки,

Ховають від сонця пахучі віночки.
(конвалія)

7 .В капелюшок пишний вбрався
І морозу не злякався.
Невеличкий цей сміливець
Золотавий... (чорнобривець)

8. .Хто красується на лузі
В золотому капелюсі?
І чекає на обнову —
Білу шапочку чудову  ?  (Кульбаба)

Стоїть собі донечка.

Бджоли сонячний медок

Дістають з її квіток.    (Л и п а . 

Сині зірочки тремтять,

Мов шматочки неба голубого,

Виграють, виблискують, горять.

                                                              В о л о ш к а ). 

 11. Х то з Вас діти нас не знає?

                     Ми у лісі проживаєм.

                     Маєм гарні сині очка

                     Називаємось ---- дзвіночки

12. Осіння квітка сукню  вділа:

Рожеву, синю, ніжно- білу.

Стоїть, неначе їжачок.

У неї сотні пелюсток. ( Айстра)

 13.Кущ весняний запашний

                       Зацвітає біля хати.

                       Відламаю гілку я і візьму до хати                

                       Хай він пахне мамі й тату. (бузок)

 

 

              1 4.   Коли квітує квітка ця чубата

 Не можна всидіти у хатах.

 Пливе п’янкий медовий аромат

                      Амброзія, ваніль, лукум  -рахат .(ряст)

 

А  зараз прозвучить  пісня :» Ромашки і Наташки» у виконані  Діани Кондратюк.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий :Про квіти написано багато віршів .До вашої уваги вірші про квіти:

     1.Читець: Навесні  розцвітають квіти

  І до осені пишно цвітуть.

  А зимою вмирають і знову

  Розцвітають і знову живуть.

  Цвітуть квіти, як ті діти

  Земля –їхня мати .      

2.Читець:        Розцвіли червоні маки вранці по росі,

                         Я піду і назбираю маків для краси.

 А  тоді найкращу квітку в коси заплету,

 І сама посеред поля маком зацвіту.

 В поле й луг побігли діти,

 Скільки радощів та квітів.

 

3 .Читець:    Горда волошка.

Встала волошка дуже раненько,                                                                           Щоб вимити личко чистеньке.

Одягла на голівку віночок

І набрала водиці в листочок.

Подивилась на себе, як в дзеркало,                                                                           І сказала гордо і впевнено:

« Я –найкраща на березі квітка,

Бо подібна до річечки влітку,

Немов неба блакиті і краплинка

На голівці не просто хустинка .

А пелюсточка, мов у царівни,

До самої корони подібна»

І волошка так запишалася,

Перед друзями важко зазналася,

Задерла блакитну голівку,

«Хрусь»-і впала вже на долівку.

 

4. Читець.:       Конвалія.

Із зеленої сорочки, що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки,як зовуть їх відгадай?

Це конвалії у гаї, на галявині цвітуть.

І ніде ніде немає, кращих квіточок мабуть.

В них так пахощів багато, цвіту схожого, роси.

Хай ростуть, не буду рвати,-

Шкода їхньої краси.

 

 

 

 

Ведуча: Дякуємо Вам за чудові вірші.

Ведучий: Здавна квіти були  для людини символом її почуттів,  думок, а на сході існує навіть ціла наука тлумачення мови квітів. За допомогою якої люди нечутно , але зрозуміло ,можуть висловити свої почуття.

Отож, прислухаймося до мови квітів.(презентація)

                        Мова квітів.

Що скаже свіжих квітів жмутик?

Про що їх мова на проста?

Верба—одвертість,

Айстра –смуток,

Лілея біла – чистота.

Конвалія—любов таємна,

Мак—юний цвіт, що незгаса.

А мальва—холодність, краса.

Дзвіночок  польовий -то вдячність,  то любов свята.

Нарцис—то горда необачність,

Волошка—ніжність, простота.

Саранка—зілля-сміливість,

Півонія—життя сто літ.

Фіалочка—сором’язливість,

Любов минуща –Первоцвіт.                                                                                      Ми любим квіти дарувати,

Й, коли настане слушний час.

Все те, що хочемо сказати,

Букетик висловить за нас.

 

(Лунає тривожна музика.З’являється горе- заготівельник первоцвітів, нав’ючений корзинами й сумками. Сідає на пеньок. Витирає піт з обличчя, починає перебирати первоцвіти, милуючись.)

 

            Браконьєр.

Притомився,поки крав оцей товар,

Природа щедра! Не полінуйся і візьми.

Ох і добрячий нині , бач , навар!

Ось і підсніжничок біленький!

О, цикламен! Душа весни!!!

А ось пролісок синенький!!!

Диви! Рястик замашненький!!!
Скільки ж грошей!

Гривні, гривні, гривночки мої,

Мій омріяний навар!

Побіжу чимдуж до міста,

Бо ж вирує вже базар!

Ведуча:

Нащо йому весна крилата,

яку він підло обікрав?

Хіба душа в нього багата,

Коли красу розпанахав?

З легенд прийшли всі первоцвіти.

Весняні зорі-ці перші квіти.

У ваших душах хай живуть.

Ведучий:

Невже в майбутньому  на світі

Не будуть квітнуть дивні квіти:

Конвалії й фіалки ніжні,

І вісник березня –підсніжник?

Невже ми більше не побачим,

Як сон трава росою плаче?

Троянда степу ,квітка мрії

Жар-цвітом Землю не зігріє?

Ми всі господарі природи

То ж збережемо її вроду!

 

(на сцену виходять діти з плакатом в руках)

1. Учень:Хай засяє сонце в небі. Хай засвітить навкруги.

                 Хай зігріє ліс, поля ,луги. Хай цвітуть квіти навкруги.

2. Учень:  І були б  вони  щасливі,і пахучі і красиві.

                Якби в полі, в лузі, бачили їх тільки друзі.

                Ті , які  б їх не топтали. Без потреб  їх не зривали.

                А на клумбах вдома ,в школі , висівали б їх доволі.

                Доглядали, поливали. Квіти б всім красу б давали.

3.Учень   У квітки жива душа. Така, як твоя і моя.

                 Я жити хочу, й хочеш ти. А квітка хоче рости і цвісти.

4.Учень : Не топчімо, не зриваймо квіток.

                 Цих природи синів і дочок.                                    

                      Бо поки буде матінка --природа.

                      В нас буде  сила, і життя ,і врода.

     5. Учень : Тільки й  щастя , тільки й жити.

                      Поки буде сонце гріти.

      6. Учень :Як легко квіти потоптати

                      Як важко виростити їх.

                     .Щоб кольорами стали , святом

                      Для кожного і для усіх.

 (усі разом)

Квіти---це історія народу. . Квіти –це наша природа.

 

 

                                 Квіти –це ми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звучить пісня : «Маки червоні» у виконані учнів  8 класу

Учитель: Наше свято нажаль добігло до кінця .Я хочу подякувати усім діткам і вчителям , які взяли активну участь у святі квітів..Гадаю ,що все , що ви сьогодні почули,закарбується в вашій пам’яті. Милуйтеся, захоплюйтеся , насолоджуйтеся цими  чудовими витворами природи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                

                                                      

 

                                       Виставка квітів