8 липня о 18:00Вебінар: Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів

Виховний захід "Свято рідної мови"

Про матеріал
Мета. Закріпити знання дітей з рідної мови, розвивати вміння миттєво розпізнавати головні та другорядні члени речення, виховувати любов до рідної мови і бажання краще її вивчати.
Перегляд файлу

Свято рідної мови

Мета. 
Закріпити знання дітей з рідної мови, розвивати вміння миттєво розпізнавати головні та другорядні члени речення, виховувати любов до рідної мови і бажання краще її вивчати.
Обладнання.
Картонки із завданням для закріплення матеріалу, переносна дошка для прикладів, ноші для учасників агітбригади; у кожного з учасників заходу на голові паперовий обруч, де написано "Дієслово", "Займенник" і т. д.
Оформлення. 
Клас (чи зал) прикрашений українськими рушниками, висять лозунги з висловами видатних письменників про рідну мову. В центрі, де буде проходити дійство, з кольорового паперу прикріплені квітки у формі віночка, а від нього відходять паперові стрічки з написами "Прийменник", "Числівник" і т. д. На сцені стоять всі учасники свята, одягнені в українські костюми.

Вчитель. 
Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.
Є у нас предмет чудовий
Урок рідної мови.
Ласкаво просимо ми вас
На урок-свято до нас.

(Звучить пісня "Наша мова" на слова Ю. Рибчинського у виконанні учнів класу).

Учень 1 .  Мова кожного народу
               Неповторна - і своя.
               В ній гримлять громи в негоду,
               В тиші трелі солов'я.

Учень 2 .  На своїй природній мові
               І потоки гомонять.
              Зелен-клени у діброві
              По-кленовому шумлять.

Учень 3. Солов'їну, барвінкову,
             Колосисту - на віки -
             Українську рідну мову
             В дар дають мені батьки.

Учень 4. Берегти її, плекати
             Буду всюди й повсякчас, -
             Бо ж єдина - так, як мати -
             Мова в кожного із нас.

Вчитель. Так, рідна мова в кожного із нас єдина, як мати, як рідна земля. І де б не були ми, завжди хвилюємось, зачувши рідне слово, скрізь відчуваємо поклик Батьківщини.

Учень 5. Любіть Україну у сні й наяву,
             Вишневу свою Україну,
             Красу її вічно живу і нову,
             І мову її солов'їну.

Учень 6. Всі народи мову мають,
             Всі пісень своїх співають.
             Бо хто має мову рідну,
             Той багатий, а не бідний.

Вчитель. 
Нам найдорожча - українська чудова мова. Вона багата, співуча, мелодійна.
(Звучить пісня "Україночка" у виконанні мами однієї з учениць).

Ведуча Діти, сьогодні у нас свято, свято рідної мови. І розпочинається воно з дивної казки. Ось послухайте!
Одного разу частини мови - діти однієї матері - зав'язали суперечку. Вони ніяк не могли з'ясувати, хто з них найважливіший.

Іменник. 
Скажіть, хто приносить найбільше користі нашій матері Мові? Безумовно, що я! Без мене ніхто не мав би імені. Я даю назви всім істотам, предметам, подіям, яких одягаю у свої 7 відмінків, 2 числа, 3 роди, 4 відміни. І в реченні можу виступати будь-яким членом...

Ведуча. 
Тут його перебив Прикметник.

Прикметник. 
Ой, Іменнику! Я маю таке саме право. І, здається, без моєї прикмети ти не був би такий гарний і зрозумілий. Я прикрашаю всіх осіб і всі предмети. Візьмемо, наприклад, речення: "Прийшла весна" (пише на дошці). Воно бідне і просте. А запроси мене до цього речення і побачиш, яке воно гарне! (Пише знову). "Прийшла весна прекрасна, багатобарвна, тепла, ясна". Запам'ятай, що я вказую і на приналежність предмета певної особи. У реченні виступаю другорядним членом речення і присудком.

Ведуча. 
У розмову вступив Числівник.

Числівник. 
Сидіть тихо! Без мене не дізнаєтесь, в якому році ви народилися, скільки років живете на світі. Ану, спробуйте без мене купити в крамниці бубликів, цукерок чи ще щось. Серед вас я не пасу задніх, бо також маю відмінки, числа, а часом і З роди. У сполученні з іменниками буваю в реченні головним або другорядним членом.

Ведуча. 
Слухав це займенник і йому урвався терпець.

Займенник. 
Не тільки ви, а й я маю відмінки, роди і числа. Але скажіть мені, хто вас замінює, коли вас
іноді немає в реченні? От тоді я заступаю і тебе, Іменнику, і тебе, Прикметнику, і тебе. Числівнику, вказую на особи і предмети, на їх кількість та ознаки. За моєю допомогою присвоюють собі значення особи багато істот і неістот. А як про всіх вас запитати в реченні без мене? Хіба я так само в реченні не граю роль підмета, присудка, другорядного члена речення?

Ведуча. 
Не витримало й Дієслово!

Дієслово. 
То все байки! Ви разом - ледарі! Без мене ви тільки байдики б'єте, лежите на місці, як гнилі колоди. Я є тим механізмом, що вас усіх запускає в дію. От, наприклад, Іменник - завод - чи знає без мене, що він робить? Ні! А мої 3 часи в однині й множині, думаєте, не мають великої вартості? Хто знає, чи була б нині написана історія, коли б не мій минулий час. Окрім цього, своїм майбутнім часом потішаю старих і малих, малюю перспективу завтрашнього дня.
У реченні також виступаю головним членом.

Ведуча.
Прислівник, що весь час крутився біля Дієслова, і сам взяв слово.

Прислівник. 
Дерете носа не знати чому. Хіба тому, що кожна людина може змінювати вас, як їй заманеться. А я не з таких! Себе викривляти у різних відмінках, числах і родах не дам! От ще тримаюсь Дієслова, і з Прикметником я трохи родичаюсь. (Підходить і обнімає їх). У реченні я можу бути тільки другорядним членом речення.

Прийменник. 
Отак, брате! (Вигукує). Я теж належу до таких, які нізащо не дають себе змінювати. Яким народився, таким буду завжди. То лише слабодухі, такі як Іменник, Прикметник, Числівник, Займенник і Дієслово змінюють своє обличчя. Правда, я роблю їм послугу. Пояснюючи їх або зв'язуючи, я уточнюю думку в реченні. Подумайте самі, чи хто-небудь зрозуміє без мене таке речення (пише). "Учень йде ... школи". Що тут пропущено, хто скаже? (Діти говорять і він вписує пропущений прийменник "до" або "із". Отож, покликали мене в речення і стало зрозуміло, що йде він до школи, або із школи...

Сполучник. 
І нащо піднімати стільки галасу? Я не дам себе змінити так само, як Прислівник і Прийменник. Зарубайте собі на носі, що я вас усіх з'єдную і без мене не одне з вас ходило б, як загублене телятко.

Ведуча. 
Довго слухала цю суперечку Частка і не витримала.

Частка. 
А чи обійдетеся ви без мене, коли в реченні треба щось заперечити або обмежити? Я допомагаю Дієслову утворити форми умовного і наказового способу, висловити запитання, оклик, сумнів чи інші почуття...

Вигук.
Гей, гей, які часи настали! Діти однієї матері не можуть погодитися. Ох, коли б я вмів говорити зрозуміліше, я б навчив вас розуму та довів до згоди. А то я тільки від радості, горя, страху та здивування можу піднести голос.

Ведуча. 
Почувши суперечку між дітьми, до хати увійшла усміхнена і по-святковому одягнена їх рідна мати-Мова.

Мати-Мова. 
Не сваріться, мої любі діти. Кожен з вас для мені потрібний і важливий. Коли б не ви, мої соколята, не була б я така гарна і мила людям у піснях, у розповідях, у розмові й на письмі.
Хай віднині панують між вами дружба і згода.

(Звучить пісня "Звучи, рідна мово". Слова Андрія Демиденка, музика О.Семенова).

Вчитель. У листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови". У ньому сказано, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено День української писемності та мови. Свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця

Вчитель. Так. Факти вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покір­ним рабом без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого. Я пропоную при­гадати той тернистий шлях боротьби української мови за незалежність.

Звучить мелодія Т. Петриненка «Україно». 
 


  • 1720 р. —указ Петра І про заборону книго­друкування українською мовою.

  • 1769 р.  видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та книг.

  • 1775 р.— зруйновано Запорозьку Січ та закри­то українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

  • 1862 р.— закрито українські недільні школи.

  • 1863 р.— указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

  • 1876 р.— указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пі­сень.

  • 1884 р.— закрито всі українські театри.

  • 1908 р.— вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкід­ливою.

  • 1914 р.— російський цар Микола II ліквідує українську пресу.

  • 1938 р.— сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

  • 1983 р.— видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві гру­пи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою.

У 1989 р. видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодер­жавну мову.

У 1991 р. прийнята державна програма реаліза­ції української мови та мов національних меншин до 2000 року.

Вчитель. Друзі, чи звернули ви увагу на те, що ми всі і вся-вся Україна мали ще до 2000 року до­бре засвоїти і навчитись рідної мови, а ми й по сьогодні досконало не володіємо нею.

Де ж шукати причини? Жодних заборон немає. Вчи мову, спілкуйся на здоров'я, адже на­ша мова неповторна, калинова, солов'їна, лірична та ніжна, її потрібно знати, любити, оберігати.

 

(На сцені з'являється дівчина у вінку зі стрічками — Мова, а за нею Дівчата) 

1 дівчина. Купана-цілована хвилями Дніпровими. 

2 дівчина. Люблена-голублена сивими дібровами. 

3 дівчинка. З колоска пахучого, з кореня цілющого. 

4 дівчинка. Із усмішки і сльози, сонця, вітру і грози. 

Усі. Наша мова. 

5 дівчинка. Як осмута матерів. 

6 дівчинка. Думи сивих кобзарів. 

1 дівчинка. І дівочі переспіви синіх вечорів. 

2 дівчинка. Виплекана веснами і серцями чесними. 

Усі. Наша мова. 

Мова. Як путівець, між нивами — проста, Барвиста, наче далеч веселкова. Такою увійшла до вас в уста І в долі заясніла ваша мова. З роси, проміння, шуму колосків Я вам дарую чисте першослово. Аби з ясних слов'янських берегів У світі засвітитися дніпрово. 

Усі разом. Десь тут була наша мова. 

Десь тут була кольорова. 

Тут вона сіла, 

Тут вона впала, 

Довго не звучала. 

Ой устань, устань, наша мово. 

Ой устань, устань, кольорова. 

Цвіти веселково, 

Рідне наше слово

(на мотив пісні «Подоляночка»). Учні водять хоровод 

1 учень. Будемо навчатись мови золотої... 
             У трави-веснянки, у гори крутої. 

2 учень. В потічка веселого, що постане річкою, 
3 учень. В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. 

4 учень. Будемо навчатись мови-блискавиці 

             В клекоті гарячім кованої криниці. 

5 учень В кореневищі пружному ниви колоскової. 

6 учень. В леготі шовковому пісні колискової. 

Усі. Щоб людському щастю 

     Дбанок свій надбати, 

     Щоб раділа з нами 

     Україна-мати. 

Вчитель.Так, і краса, і багатство рідної мови залежить від кожного з нас, від нашого став­лення до слова, від уміння берегти чистоту живо­мовної стихії.  Рідна українська мово! Усім світом ти визнана за одну з наймилозвучніших.

 

Вчитель. 
Молодці, діти, знаєте рідну мову. Але є люди, які її цураються. Ось як про це пише Павло Глазовий.

Учениця.
КУХЛИК
Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші - не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: "Покажіть
Кухлик, той, що скраю".
Продавщиця: "Што? Чего?
Я не понімаю?!"
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлик здесь,
Єслі єто кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
- В Україні живете
Й не знаєте мови...
Продавщиця теж була
Гостра і бідова.
- У мєня єсть свой язик,
Ні к чему мнє мова!
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має бідна язика
І не знає мови.

Вчитель.
Мово рідна, ти бездонна криниця мудрості народної, невичерпне джерело багатства. Хто приходить до твого джерела, той стає мудрим, багатим, як сама українська земля.

Звучить українська народна пісня "Грицю, Грицю, до роботи". Під час пісні - інсценівка).

Вчитель. 
А ви, дітки, знаєте рідну мову? Ось ми зараз перевіримо.

1. Загадки.

Хто я?

В нас однакове ім'я.
А скажіть, хто брат, хто я?
Я скажу: "З дерев лечу".
Брат: "Я поштою примчу". 
(Лист)

- Як називається особливість таких слів?
(Багатозначність)

Двоскладове, яснокриле,
Світу я тепло даю.
І тоді я людям миле,
Коли другий склад гублю. 
(Сонце, сон)
- До якої частини мови належать ці слова? (Іменники)

2. Скласти прислів'я.

Доб1 Му4 Жи5 Ри11
Хто7 Ре2 Во10 Ти6
Вміє8 Го9 То3 Ти12

- А про мову які прислів'я знаєте?

1) Слово чемне кожному приємне.
2) Мудре слово - добрий друг в біді.
3) Ласкаве слово - що весняний день.
4) Гостре словечко коле сердечко.
5) Добрим словом мур проб'єш, а лихим у двері не ввійдеш.
6) Слово - не горобець, вилетить - не піймаєш.

Вчитель. 
А казки ви любите, діти? Уважно послухайте і скажіть, з якої казки слова.

1) По засіку метений, на яйцях спечений... (Колобок)
2) Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка... (Рукавичка)
3) Я... за три копи куплена, у півбока луплена... (Коза-дереза)
4) Гуси-гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята. (Івасик-Телесик)
5) Вона плиг з вовка та:
- Битий небиту привіз! (Лисичка-сестричка та Вовк-панібрат)

Вчитель. 
«Словограй»

Хто придумає найбільше слів із букв слова «Котигорошко». Кожну букву можна використовувати в слові стільки разів, скільки вона зустрічається в даному слові.



«Дивні слова»

Як відомо, паліндроми – це слова або вислови, які читаються однаково як зліва направо, так і справа наліво. Завдання – назвати якомога більше цих слів. ( Око, піп, наган, Пилип, Натан, вилив, вишив, випив, корок, біб, зараз, дід).


 

 

1 Учениця. Вивчайте мову українську,
                Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,
                Прекрасну, милу і чудову,
                Як материнську пісню колискову.

2 Учень.Любіте нашу рідну мову
            Беріть до зброї рідне слово.
            Ні! Не забули ще слов'яни
            Шевченка заклик полум'яний!

3 Учень.Бо вона ж така багата,
            Українська мова!
            Неповторна і крилата,
            І така чудова!

4 Учень.І цвіте у ній кохання, 
           Рушники з квітками
           Мрії наші і бажання, 
           Верби над ставками.

5 Учень.Найрідніше, сокровенне,
            Найдорожче в світі.
            І святкове, і буденне,
            В ній батьки і діти.

6 Учень.Не цурайтесь мови, люди, 
            Не цурайтесь роду.
            Як зачахне рідне слово, -
            Не буде народу...

1 Учень.Мова українська - то Шевченка слово,
           Лесі Українки і Марка Вовчка.
           Мова українська - то дарунок Бога.
           Це барвисте слово генія Франка.

2 Учень.Мова українська - це і степ широкий,
           Це сади вишневі і гаї, ліси.
           Мова українська - океан глибокий
           Мудрості народу - вічної краси.

3 Учень.Мова українська - це велика сила,
           Прадідів великих, це духовний світ.
           Це борців безстрашних братськії могили,
           Голод смертоносний і жорстокий гніт.

4 Учень.Мова українська - берегиня наша,
           Пісня материнська, голос немовлят.
           Мова українська - це достатку чаша
           І найбільше свято із відомих свят.

5 Учень.Мово наша рідна, йди широким кроком
            Впевнено і гордо в світле майбуття.
            Не лякайся, мила, цих тривожних років.
            Ти для нас - єдина і на все життя.

(Звучить пісня "А я бажаю вам добра...")


 


 

 

doc
Додано
10 листопада 2019
Переглядів
154
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку