Виховний захід "Свято Стрітення"

Виховний захід на тему:

«Зимове свято Стрітення»

Мета: відроджувати календарно- обрядові звичаї нашого народу, примножувати його традиції, розширювати духовний світ дітей; розвивати почуття прекрасного, естетичний смак. Виховувати повагу до традицій старших поколінь.

Обладнання: малюнки про різні пори року, воскова свічка, ключ, сніжинки, квітки, костюм «Зими» і «Весни».

Хід заняття

Вчитель: Сьогоднішня класна година присвячена одному з останніх зимових свят – святу Стрітення, яке святкують 15 лютого.

     В народі здавна Стрітення вважається святом зустрічі, бо слово «стрітення» означає зустріч. А хто саме зустрічається в цей день ми з вами дізнаємось, коли розгадаємо ось ці кросворди.

 

М о р о З                                                              п о В і н ь

С а н к И                                                           б е р Е з а

            М о р ж                                            п р о л і С о к

К р и г А                                                              д е Н ь

                                                                              г р А д

 

1. Хто такий цей сивий дід,                    1. Як воно називається,

Що річки сховав під лід?                            Коли річка розливається?

 

2.Мій віз не на колесах,                          2. Стоїть наречена –

А на сталевих лезах.                                   Сукня біла, а фата зелена.

Там де сніг – сто доріг,

А де сніг кінчається,

Там віз мій зупиняється.

 

3.Так тих людей називають,                   3.Найхоробріша квітка –

Які зимою в лунку пірнають.                    Розцвітає не влітку:

                                                                      Лише зима кінчається,

                                                                      Ця квіточка з’являється.

 

4.Що це сталося з водою?                       4.Взимку він малим буває,

Стала враз вона твердою.                           Навесні він підростає,

                                                                      Влітку – довгий, всяк це

                                                                      Знає, меншає він восени,

                                                                      Знов малий серед зими.

 

                                                                    5.Закричали діти : «Ох!

                                                                       З неба падає горох!

                                                                       Не варений, не сирий,

                                                                       А холодний, льодяний.

   - Отже, здавна Стрітення вважається святом зустрічі зими з весною. Цього дня, за переказами, зима з весною змагаються: хто з них переможе, той і буде до кінця місяця господарювати. У цей день колись у церквах України святили воду разом зі свічками. Віра в силу Стрітенської води в багатьох людей збереглася ще й досі. Посвячені на Стрітення свічки звалися «громичними», бо їх запалювали і ставили перед іконами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від блискавки.

   Від «громичної» свічки і саме свято, крім «Стрітення», називали колись «Громиця».

                                   Стук у двері

 Вчитель: - Хто ж це ще прийшов до нас?

Заходить Зима( роль виконує мама) . Звучить зимова  мелодія

Зима:    Добрий день, діти,

              Щось у вас тепленько,

              Ось завію, замету –

              Стане холодненько.

Вчитель:

    Здрастуй, зимонько прекрасна!

    Білолиця, світла, ясна!

    Всі тебе вітають,

    Щиро прославляють!

- З ким же ти прийшла до нас?

Зима: Не сама до вас прийшла, я синів вам привела.

 

Грудень: Змерзлим грудям скрізь і вюди

                Вкрилось поле і шляхи.

-Це вже грудень! – кажуть люди,

-І вдягають кожухи.

 

Січень:   Я Січень – початок року,

               Йду молодечим кроком,

               Стелю я сніги іскристі,

                Іній несу перлистий.

               Як одягну я в іній

               Сад, і ліси, й діброву,

               Гляне в віконце синє

               Сонечко наше знову!

 

Лютий:   Лютував я, скільки міг.

                 Гнав у поле заметілі,

                Простеляв запони білі.

                А старавсь таки дарма –

                Притомився, сил нема.

                Та й в запасі в мене днів

                Менше, ніж в моїх братів.

Вчитель -  Раді вас вітати.

                  Запрошуємо на свято!

(Гості сідають в залі)

- Ось познайомилися ми із зимовими місяцями. Чому саме вони мають таку назву послухайте, будь ласка.

Грудень – останній місяць року, але перший зимовий місяць. Назва його пов’язана з тим, що мокра від осінніх дощів земля замерзає і дорога стає грудкуватою.

- Цей місяць має й інші назви. Давайте зачитаємо їх.(Студень, стужайло, сніжень) (Діти читають з дошки )

Січень – походить від старослов’янського « сікти». Саме в цю пору наші предки вирубували ліси, чагарники, готуючи землю під посів. Дерева рубали, тобто підсікали сокирами. Це робили взимку тому, що деревину було легше рубати, а відходи безпечніше спалювати. Січень теж має інші назви. (Тріскун, шипун, льодовик, вогневик)

- Третій зимовий місяць має назву

Лютий – означає «злий», «жорстокий». Напевно, тому, що лютневі морози бувають дуже дошкульними.( крутень, зимобор, бокогрій, межень) Межень називали тому, що він є календарною межею між зимою і весною).

- Про зимові місяці існує багато народних прислів’їв. Та погляньте, зимонька заморозила нас так, що ці прислів’я розпались на дві половинки. Треба з’єднати ці половинки стрілочками.

         Грудень рік кінчає, а зиму починає.

         Січень холодом пече, снігом, вітром січе.

         Хоч лютий лютує, а весну чує.

Вчитель: - А тепер давайте пригадаємо народні прикмети.

Учні:    Сніг у грудні глибокий – урожай високий.

             Снігурі туляться до оселі на великий снігопад.

              Яскраві зірки взимку – на мороз.

              Якщо січень буде холодний, то липень - сухий і спекотний.

              Лютий без снігу - літо без хліба.

               Сухий грудень – на суху весну і сухе літо.

Вчитель: Зима… Улюблена пора року, мабуть для всіх – і дорослих, і дітей. Люблять писати про зиму у своїх віршах поети. Може, хто із вас, діти , може розказати вірш про зиму. Адже нашій гості буде приємно послухати ваші вірші.

Зима: - Так, дуже хочу почути їх.

1- учень:

Кришталева зимонька в срібнім кожушку!

Ти кругом насипала білого сніжку.

Принесла ти радощі нашій дітворі.

Гірочка і ковзанка в кожному дворі.

Кришталева зимонько,

Ще сніжку сипни! –

Сядем на санчата ми,

Візьмем ковзани.

Морозець пощипує і сніжок хрустить…

Кришталева зимонька всіх нас веселить.

2 - й учень:

Розгулялась хуга,

Стука вітер в стіни,

Нагинає туго

До землі ялини.

3 – й учень:

Що це сталось навкруги?

Стало все біленьким,

Тут і там лежать сніги,

Все таке гарненьке.

4 – учень:

Намело замет довкола,

Всі дерева сплять у сні,

Оглянувся я навколо,

Все сподобалось мені.

Вчитель: - У зими є вірний друг. Звати його Морозець. Про нього ми вивчали пісеньку. Давайте заспіваємо її.

( Звучить пісня «Морозець»)

 Зима: Які ж ви, діти, молодці,

             Хочу вам сказати,

             Ну справжнісінькі митці,

             Умієте співати.        

   Дістаю сніжинки з моєї торбинки

   І дарую всім діточкам моїм.

(Зима роздає дітям сніжинки)

Вчитель:- Ось зима притрусила нас легеньким сніжком. А в таку пору важко вижити лісовим мешканцям. Їм на допомогу приходять єгері – це люди, які піклуються про звірів, годують їх. То ж давайте і ми з вами вирушимо до зимового лісу і пограємо в гру «Знайди звіра».

Правила гри: двоє або троє дітей із зав’язаними очима збирають м’які іграшки ( білочки, зайчики, собачки…). Виграє той, який більше їх назбирає.

   - Наші лісники ходили в лісі і зустріли зайчика.

                        Білий зайчик сів і жде,

                        Спритно вушками пряде.

                        Зимно зайчику стояти,

                        Треба трошки пострибати.

Інсценізація казки.

 

                               Весняна Казка

                           На галявину виходить Зайчик.

Зайчик: Ох і надокучили мені морози та завії! Наголодувався я взимку. Піду - но я Весну – красну шукати.

                           Назустріч Зайчикові Синичка.

Зайчик: Синичко! Ти всюди літаєш, усе бачиш. Скажи, чи не зустрічала ти Весну.

Синичка: Ще в нашому лісі сніги лежать. Та  перший струмочок сьогодні продзвенів мені, що весна вже близько.

Зайчик: (радісно)  То швидше ходімо зустрічати.

Дівчинка: І помандрували вони вдвох. Аж тут викотилося на небо ясне сонечко.

Сонечко: Добрий день, друзі!

Синичка і Зайчик: Здрастуй, любе сонечко!

Сонечко:А куди це ви поспішаєте?

Зайчик: Весну зустрічати.

Синичка: Чи не видно тобі її з гори?

Сонечко: Ану, пошлю тобі гінці - промінці на всі стежки – доріжки, що ведуть до лісу…

Зайчик ( нетерпляче) Чи бачиш ти весну?

Сонечко( радісно) : Ой, бачу! Ген – ген вона за високими дубами. Розсіває квіти, трави і всюди вже поспішає.

 

                                     Прихід весни

 

Оповістила всіх сосна,

Що наближається весна.

Сказав кулик синиці:

• Прибуде в колісниці…

Зареготала чайка:

• Їй личить таратайка!

Та заперечив кріт:

• Ні, ліпше всюдихід…

Сороки-скрекотухи кричать:

-Кротів не слухать!

А чорнопері гави горлають:

- Пароплавом!

Їжак голками зблиснув:

• Ні, самокатом, звісно…

Вуж засичав:

• Ну ні, с-с-спішить вес-с-сна в човні.

Ворона:

• Ні, як птиця, на літаку примчиться?!
• Своїй розкажеш!!!
• Ква – ква, на дирижаблі…
• Так думають лиш жаби…
• Вона примчить в кареті!
• Ні, возом!..
• Ні, в ракеті!..
• Ні, в дрожках!..
• Ні, на поні!..
• В трамваї!..
• В фаетоні!..
• На конях!..
• На дрезині!..
• Саньми!..
• На лімузині!..

… Весна ж поволеньки, пішком

Прийшла з уквітчаним ціпком.

І шепотіла їй трава:

- Хутчіше входь в свої права.   ( Ян Бжехва)

 

Дівчинка :  І сонечко все дужче гріє,

                    Голубить і сади, й поля.

                    І кожен з нас теплу радіє,

                   Життям вже повниться земля.

 

Хлопчик:  Весна іде, весна іде!

                  Весну вітайте, діти!

                  Вона пісні нам принесе,

                  Вінки, чудові квіти!

                                 (Заходить Весна)(роль виконує мама)

Весна:      А ось і я – Весна – красна.

                  Куди ступлю, там сонце сяє,

                  Усе навколо оживає,

                  Іду, пробуджую від сну

                  Всю землю чарівну !.

Учениця:  Заходь, Весно, не барись,

                  Радістю весняною поділись.

                  Виглядали тебе вранці ми, на зорі,

                  Із тобою буде весело дітворі.

Весна:       До вас прийшла, моя малеча мила,

                   Ви чекали і діждалися мене.

                   Уже сніги навколо розтопило

                   Моє яскраве сонце весняне.

 

                   А сонечку поміг мій братик – Вітер,

                   Він з Березнем прилинув навесні.

                   Для вас сьогодні принесла я квіти

                   Жовтенькі, білі, ніжно – голубі !.

( Обсипає дітей квітами і листочками).

Березень :   Я- Березень, перший місяць весняний.

                     Для своїх сестер – беріз я привіз сережки,

                     Ще й для кожної тепла, щоб зеленою була.

                     Та не тільки для сестер, буде тепло всім тепер!

 

Квітень :     Я – Квітень, місяць дуже працьовитий.

                      Ой, вже бачу: із гори їдуть в поле трактори.

                      Тож і ви часу не гайте, у садах ямки копайте,

                      Хай посадить кожен з вас деревце у добрий час.

 

Травень :      А я – Травень, ясний Травень

                      Празниково землю вбрав

                      В одяг свіжий та яскравий

                      Із рясних зелених трав.

1 – й учень:  Встала весна, чорну землю

                      Сонну розбудила,

                      Уквітчала її рястом, барвінком укрила.

                      І у полі жайворонок, соловейко в гаї

                      Землю, убрану весною,

                      Вранці зустрічають.  ( Т.Шевченко)

2 – й учень:   Зійшли сніги, шумить вода,

                      Весною повіва; земля квіточки викида,

                      Буяє травка молода, все мертве ожива.(П.Грабовський)

Народні приказки:

У березні день з ніччю зустрічається.

Березень часом снігом віє, часом сонцем гріє.

Квітневий день рік годує.

Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.

Травневий дощ, як з грибами борщ.

Травнева роса коням краща од вівса.

Вчитель: - Діти, подивіться, де Весна ступала, на зимовому килимі проталини з’явилися. Давайте ми допоможемо полагодити килим Зими. Бо в народі кажуть: «Коли на Стрітення відлига, пропаде ще весна надовго».

Гра «Полатай килим»

   (На білому простирадлі наклеєні різної форми «проталини» із весняними квіточками. Діти повинні підібрати відповідну латку із білого паперу і закрити проталини. Виграє той, хто виконав завдання найшвидше).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель: Дві пори року зустрілися у нас. Тож за традиціями влаштуємо їм змагання. Хто ж переможе?

Перший конкурс:          

                                              Загадки

Росте вона вниз головою,

Росте не влітку, а зимою.

Та сонце її припече,

Заплаче вона й потече.   (Бурулька )

                   Білий, та не цукор,

                   Немає ніг, але йде. ( Сніг )

Засохли виноградні лози,

Бо вже прийшли до нас … (Морози)

                   Я падаю на ваші хати,

                   Я білий, білий, волохатий,

                   Я прилипаю вам до ніг

                   І називаюсь просто… (Сніг )

Білий, як сорочка,

Пухнатий, як квочка,

Гарно літає,

Землю вкриває. ( Сніг)

 

Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. ( Пролісок).

 

Кольорова дуга через річку пролягла. ( Веселка)

 

Що у світі найсвітліше,

Що по небу вдень гуляє.

Ніч приходить – спочиває ?  (Сонце)

 

Горя у неї немає,

А сльози проливає. (Хмара)

 

Коли нема – чекають, коли прийде – тікають. (Дощ)

(Діти, які розгадають загадку прикріплюють до ребуса сніжинку або квіточку.)

Вчитель: Друге завдання для команд таке: складіть розрізану картинку. Хто це швидше зробить, той і переможе.

(Під час виконання звучить мелодія зимова або весняна).

Зима: - Що ж, любі мої, бачу треба віддавати ключ моїй сестриці.

Настав її час. Тримай, Весно – красно, прийшла твоя пора.

Що ж продавайте, любі діти!

За зиму ви поздоровіли,

Пішли на користь і мороз, і сніг,

І щічки ваші так порожевіли,

Неначе маки розцвіли на них!

Прощавай і ти, Весна – красна.

Прощаюсь з вами усіма.

Здорові будьте! Через рік я знову

Свою я казку принесу зимову!

(Зима передає весні ключ)

Весна:   Діти, любі ви мої,

              Я за вас радію.

              Про таких друзів, як ви,

              Вже давненько мрію.

              Працьовитими зростайте,

              Вчіться і читайте,

              Поважайте вчительку,

              Батькам помагайте.

              Я ж тепло вам принесла,

              Радість подарую,

              Красне літечко зустріну,

              Й далі помандрую.

Вчитель:- Ось і підійшо до кінця наше свято. Як би зимонька не впиралася, та все ж настав час господарювати весні.