Виховний захід "Свято українського вінка"

Розробка виховного заходу

  «Свято українського вінка»

Підготувала: Роговська Н.М.

м. Маріуполь, 2019

Гурт дівчат (співає):   Ой, вінку, наш вінку,

     Хрещатий барвінку,

     Я тебе плела

     Та вчора з вечора.

     Та повісила тебе

     Я в теремі на дереві

     На шовковому шнурочку,

     На золотім кілочку...

 Ведучий. Добрий день, дорогі друзі! Сьогодні ми хочемо запросити вас на наше свято – свято українського вінка.

 Український вінок. Він не просто краса – це символ добра і чудовий оберіг нашої української культури. А ще в ньому прихована чарівна сила любові до рідної землі.

 Ведучий. Здавна повелося, що традиційний український вінок має бути з дванадцяти квіток, кожній із яких надано певного символічного змісту.

 Далі учні по черзі під музичний супровід виходять з певною квіткою, розповідають про її значення та вплітають до вінка.

 1-й учень. Деревій – перша квітка українського віночка. Славен він тим, що має цупке стебло, проростає та цвіте всюди. Мабуть, тому і вважають його символом нескореності українського духу.

 2-й учень. Барвінок – дуже шанована в українців квітка. Її блакитний погляд супроводжує нас від самого народження: колись барвінок кидали у першу купіль хлопчика-немовляти, щоб зростав малюк гарним, сильним та сміливим. Також пучечки барвінку вішали над дверима та вікнами, щоб вберегти  оселю від злих сил. А вічнозелене барвінкове листя нагадувало нашим пращурам про безсмертя людської душі. Ось чому барвінок – символ життя.

 3-й учень. А от ромашку вплітають у вінок як символ доброти і ніжності. Вишневий цвіт – то невмируща материнська любов. Без калинового цвіту чи грон ягід  також не може бути українського віночка, бо калина – то пісенний образ самої України. Вишневий цвіт, калина та ромашка, переплетені тендітними вусиками хмелю, вважаються втіленням прекрасної душі українського народу.

 4-й учень. А от безсмертник у віночку – символ здоров′я. Існує чудова легенда про його назву.

 Інсценізація легенди. Звучить ніжна  музика, під яку дівчата-квіти виконують гарні рухи.

Ведучий. Одного разу сталася на землі велика суперечка між квітами. Запишалися ошатні квіти Лілія, Троянда та Айстра: «Навіщо засмічувати все навкруги простенькими польовими квітками, навіщо вони, якщо є такі прекрасні, як ми? Вони не мають навіть сотої частки нашої краси. Отже, лише нами нехай квітне земля! » Посварилися квіти.

 Побачивши, як сперечаються між собою її діти, Матінка-Природа дуже розлютилася і вирішила знищити їх усіх, адже вони зневажають один одного і тому негідні життя.(під трагічну музику вибігає Матінка-Природа та жестами сварить квіти.)

 Але була в рослинному царстві одна маленька квітка, яка звернулася до своїх сестер, щоб помирити їх: «Мені дуже прикро слухати вашу суперечку, любі сестри, - тихенько промовила вона. – Хіба не для усіх нас світить сонечко, хіба не всіх воно однаково гріє та любить? Отже, якщо ми народилися на цьому світі, то всі маємо і рівні права на життя ». – «А як твоє ім′я?» - запитала Троянда. «У мене немає імені...» - «Імені не має, а поради дає», - пихато всміхнулась Лілія. І тут всі квіти побачили побачили Матінку-Природу. Вона підійшла до квітки, ласкаво посміхнулася і промовила: «Буде тобі ім′я! Віднині і довіку називатимуть тебе люди безсмертником і поважатимуть за те, що багато лікувальної користі приноситимеш їм».

 Так отримав безсмертник своє  ім′я!

 Звучить пісня «Сонячний віночок».

 5-й учень. Ружа, мальва та півонія символізують в оздобі українських дівчат віру, надію та любов. Про них також складено в народі легенду.

 Ведучий. Кажуть, що були колись три сестри, і звали їх саме Ружа, Мальва та Півонія. Славилися ці дівчата своєю вродою, але ще більше – добротою та чудодійним цілительством, бо рятували людей від багатьох хвороб.

 Якось довідалися про це злі сили і вирішили згубити дівчат. Перетворили вони одного Злого Духа на гарного воїна та підіслали його до сестер.

 Під музичний супровід – звук топоту копит коня виїздить Воїн.

Удаючи із себе пораненого, постукався він вночі до хати та й питається: «А чи тут дівчата-красуні живуть, що людей лікують? »

«Тут», - відповіла Ружа, найстарша сестра.

«То впустіть мене до хати», - каже воїн. Відчинили двері дівчата, допомогли пораненому, загоїли його рани, втамували біль.

«А хто ти будеш?» - питає його Мальва.

«Той, хто на бранному полі найсміливіший та найжорстокіший? »

«А чи зробив ти що-небудь доброго людям?»

«Ні!» - каже Злий Дух.

«То й наша допомога не буде тобі на користь!» - вигукнула Півонія.

Розлютився гість, дмухнув смертю на дівчат...(звучить супровід – завивання вітру). Гадав він, що навіки зітре з лиця землі людську надію, віру та безкорисну любов. Але дівчата не впали замертво, а перетворилися на гарні цілющі квіти.

 З тих пір ще більше шанують люди ружу, мальву та півонію, прикрашають ними свої подвір′я: мальву саджають під вікном, півонію – біля криниці, а ружу – у садку, ближче до сонця.

 6-й учень. Про красиву дівчину в Україні завжди казали: «Вона така гарна, наче в любистку купана». Існує повір′я, що любисток – приворотне зілля, за допомогою якого дівчина може привернути до себе хлопця. Через це в народі цю квітку іноді називають любчик. Любисток – символ дівочої відданості.

 7-й учень.  На просторах поля золотого

    Сині зірочки тремтять,

    То – шматочки неба голубого –

    Виграють волошки та горять.

Ведучий. Про любисток та волошку кажуть, що колись вони були парою птахів і провіщали щастя й вірне кохання. Та заздрісні лихі люди забажали впіймати цих птахів, щоб тримати щасливу долю лише біля себе. Проте, потрапивши в сітку, волошка та любисток раптом перетворилися на тисячі іскорок, які розлетілися по всій землі й проросли привітними квітками... З того часу кожній людині вони дарують свої добрі чари.

 8-й учень. Останньою квіткою українського вінка є мак. Ця квітка уособлює собою вічну боротьбу між добром і злом. Чорна серцевина – то ненависть, ачервоні пелюстки – палка любов. Ошатними пелюстками огорнута серцевина – то любов долає ненависть, не дає їй заволодіти душею людини.

  Дівчатка виконують танок «Українська полька».

 Ведучий. Плести віночок – то ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні секрети: як плести вінок і коли, як зберігати квіти у вінках. Та окрім квітів неодмінною прикрасою віночка є кольорові стрічки, кожна з яких також має в ньому певне місце і значення.

 Під музичний супровід учні по черзі виходять до віночка та розповідають про стрічки і їх значення.

 9-й учень. Першою у вінку – посередині  –  в′язали  світло-коричневу стрічку. Вона вважається символом землі-годувальниці. Побіч від коричневої  в′язали дві жовті – символ сонця.

 10-й учень. Побіч жовтих плели світло-зелені – символ краси і молодості, далі – сині та блакитні – символи води та неба.

 11-й учень. За блакитною стрічкою слідувала оранжева – символ хліба, фіолетова – символ мудрості, рожева – символ щирості та привітності. Останніми в′язали червоні стрічки – символ добробуту та багатства.

 Звучить пісня у виконанні всіх учнів «Побажання» Н. Май.

 Ведучий. От і доходить кінця наше свято, але не закінчується наша зустріч із прекрасними українськими традиціями. І нехай ніколи не залишає вашу душу любов до рідної землі та до рідного джерела народної мудрості.