Виховний захід "У царстві зимуючих птахів"

Про матеріал

Запропонована робота екологічного спрямування, розрахована на учнів 5-7 класів . Дана робота дозволяє сформувати знання учнів про навколишнє середовище, взаємозв’язок людини з природою , розвиває інтерес до проблем екології, формує почуття бережливого ставлення до тваринного світу, бажання захищати, допомагати , дбати про чисельність та видовий склад птахів, виховує екологічну культуру, розвиває риси бережливого і турботливого господаря нашого спільного дому – планети Земля. Дана методична розробка може бути використана вчителями початкової школи, курсу пізнаємо приробу . вчителями біології 7 класу, вихователями груп продовженого дня, керівниками гуртків еколого-природничих гуртків.

Перегляд файлу

Виховний захід

в рамках проведення обласного конкурсу «Годівничка»

Керівник гуртка

«Знавці тварин»,

вчитель біології

Дяківської гімназії

Джулинської сільської ради

Шевченко Світлана Миколаївна

Дяківка 2025

АНОТАЦІЯ

Назва роботи:

усний журнал «У царстві зимуючих птахів»

Місцезнаходження загальноосвітнього навчального закладу:

Вул..Садова, 2 с.Дяківка, Гайсинського району Вінницької області

Номінація : конкурс на кращий сценарій заходу про зимуючих птахів

Коротка анотація роботи:

Дана методична розробка може бути використана вчителями початкової школи, курсу пізнаємо приробу . вчителями біології 7 класу, вихователями груп продовженого дня, керівниками гуртків еколого-природничих гуртків.

Тема : У царстві зимуючих птахів

Мета:

-ознайомити учнів із різноманітністю зимуючих птахів нашої місцевості;

- розширити і закріпити знання про птахів, про їхню поведінку і спосіб життя, роль і місце у природі, значення у житті людини;

- розвивати допитливість, спостережливість, інтерес до пташиного світу;

-звернути увагу на умови життя зимуючих птахів у холодну пору року;

- учити замислюватись над наслідками своїх дій, навчити правил поведінки у природі;

-вчити допомагати зимуючим птахам;

-донести до дітей, як народ шанує зимуючих птахів;

-розвивати пам'ять, увагу, кмітливість, творчі здібності;

-виховувати турботливе відношення до птахів, прагнення допомагати зимуючим пташкам і охороняти їх.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран, ноутбук, презентація, малюнки пташок, загадки, повідомлення про птахів.

Форма проведення : засідання гуртка «Знавці тварин».

Світ прекрасний навколо тебе –

Сонце ясне і синє небо,

Птахи і звірі, гори і ріки –

Нехай він буде таким навіки!

Нехай людина добро приносить,

Бо світ навколо любові просить.

Земля – колиска людства. Вона носить на собі океани, хмари та їхні тіні, розкривається джерелами, пускає в небеса птахів, убирає в себе всі сніги й дощі, дає всьому життя. Наше спільне щастя – жити на планеті Земля, у цьому дивосвіті природи, спілкуватися з нею. Її краса не може не бентежити душу.

Невід’ємною частиною природнього середовища є птахи. Вони поширені скрізь, де є на землі сприятливі умови для їхнього життя. Скільки шкідливих комах і личинок знищують вони – не злічити! Працюють, не покладаючи крил! Птахи – справжня окраса природи. Вони всі чарують нас розмаїттям свого оперення, гнучкістю поведінки і, звичайно ж, співом.

Не можна уявити білосніжну зиму без жовтогрудих синичок , весну – без голосного жайворонкового співу, літо – без кування зозулі, барвисту осінь – без каркання ворони.

Період зимівлі - критичний у житті птахів. Зникають комахи, осипаються насіння та плоди, коротшає світловий день, може випасти рясний сніг, замерзнути водойма тощо. Деякі пернаті відлітають у теплі краї, багаті кормами, а ті птахи, які залишаються зимувати, потребують захисту та допомоги людей. Тому учасники гуртка «Знавці тварин» вирішили взяти участь у Всеукраїнській акції «Годівничка» та допомогти дорослим і малим дізнатись більше про умови життя зимуючих птахів у холодну пору року,

навчити правил поведінки у природі , правильно допомагати зимуючим птахам і здійснювати їх охорону.

$C:\Users\OLDI\Desktop\5c45d54d9d7a8.jpg$

$C:\Users\OLDI\Desktop\djtmxgbk2peydgsdoftr.jpg$

Хід заходу :

1.Вступ:

1- ведучий : Доброго дня шановні друзі , ми сьогодні зібралися з вами погортати сторінки нашого журналу «Як зимується птахам у нашому краї»

із серії «Жива природа».

2-й ведучий: Птахи! Їх можна побачити і почути скрізь: у парках, скверах, садах, лісах, полях, біля водойм, у містах і селах або просто на вулиці.

1-й ведуча: Птахи – це пісня і політ! Це голоси наших полів, лісів, гір та пустель. Їхні пісні звучать на Землі цілий рік. Їхні голоси чуємо вдень і вночі.

2-й Ведучий: Птахи – це діти повітря, підкорювачі повітряного океану. Вони можуть піднятися вище гір і хмар, перелетіти пустелю, море, океан.

1-й Ведуча: Птахи – діти веселки. Їхнє пір’я переливається всіма кольорами веселки. Вони несуть радість людям.

2-й Ведучий: Птахи – частина природи, без них її краса була б неповною.

1-й Ведуча: Птахи – вірні наші помічники, захисники садів, полів від шкідників та гризунів.

2-й Ведучий: Тому їх треба берегти і охороняти. Про них треба піклуватися і допомагати в скрутні хвилини.

1-й ведучий:Холодно. Завмерли дерева. Застигла земля. Усе навкруги вкрилося снігом. Холодна зима.

2-й ведучий: Зима не тільки холодна, а й голодна. Важко взимку нашим пернатим друзям - пташкам, які не відлетіли у вирій, а залишилися з нами зимувати.

1-й ведучий: Зимові місяці найтяжчі для птахів ,і справа тут не тільки в морозі.

2-й ведучий: Птахам важко пережити скорочений світловий день. За якихось 6—7 годин, їм потрібно не лише знайти їжу, а й засвоїти її, щоб пережити довгу зимову ніч.

1-й ведучий:Виявляється, що в грудні птах встигає зробити за світловий час доби тільки 800 рухів, у січні — 1200, а в лютому, коли світловий час доби збільшується - 1400.

2-й ведучий: Усе життя птахів узимку цілковито підпорядковане пошукам їжі, адже світловий день короткий, а втрати сил і енергії значні. Тому у птахів залишається одна надія — на людину.

Снігом срібним, снігом білим
Все засипала зима.
І в полях і на подвір’ях
Ні зерниноньки нема.
Як же жити бідним пташкам
У зимовий скрутний час?
Як же бути бідолашкам?
Пожалійте, люди, нас!
Для горобчиків й синички
Ви зробіть-но годівнички.
Різних зерен покладіть -
Більше пташок прилетить.
Вас добром згадають пташки
У весняний й літній день
Шкідників вб’ють без промашки
Й заспівають вам пісень.

1-й ведучий Так нелегка пташина доля взимку , давайте ближче познайомимся із тими, хто незважаючи на всі зимові труднощі залишається на своїй батьківщині:

2-й ведучий Пропонуємо вашій увазі рубрику (представлення учнями результатів пошукової роботи)

2. «Пташиний детектив»

$C:\Users\OLDI\Desktop\DSC_7983.jpg$

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Тип: Хордові (Chordata)

Клас: Птахи (Aves)

Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)

Родина: Горобцеві (Passeridae)

Рід: Горобець (Passer)

Вид: Горобець хатній.

Горобець - один із найвідоміших птахів, що живе по сусідству із житлом людини. Добре пізнаваний як за зовнішнім виглядом, так і за цвіріньканням. У самців голова попеляста, облямована коричневими смугами, горло – чорне. Самка тьмяно - сірого кольору і в неї

не має чорної плями. Зимуєютьу нас. Гніздяться в закритих кутах будівель, під стріхами в тріщинах стін, в шпаківнях тощо. За рядом спостережень, горобці утворюють пари фактично на все життя. А життя у них не дуже довге, більшість їх не доживає і до 4 років. Багато молодих птахів гине ще в першу зиму, так що середня тривалість життя горобців складає 9-21 місяць. Живляться вони комахами, насінням диких рослин, зерном, рештками їжі. Тому взимку тримаються ближче до людських осель. Для міського жителя горобці звичні пташки, і ніхто не шанує їх. Але дарма. У США, в місті Бостоні, горобцю в встановлено пам'ятник за спасіння садів від гусені.

Якось у дзьобі загиблого горобця було знайдено 280 насінин бур'янів. Зробивши розрахунки, вчені дійшли висновку, що зграя з тисячі горобців восени за місяць винищила до 7,5 мільйонів насіння бур'яну.

$C:\Users\OLDI\Desktop\синичка.jpg$

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Тип: Хордові (Chordata)

Клас: Птахи (Aves)

Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)

Родина: Синицеві (Paridae)

Рід: Cиниця (Parus)

Вид: Синиця велика(Parus major).

Синиці - лісові птахи, які завжди із першими приморозками прилітають до людських осель, тому що їм, бідолашним, в лісі не вистачає їжі. Синиці добре пам’ятають місце, де їх годували минулої зими і повертаються туди не

самі, а із своїми малюками.В морозяні ночі зграйки синиць залазять у дупла, щілини будівель і сплять, тісно притулившись одна до одної, утворюючи пухнасту кулю, із якої стирчать хвостики. Така ночівля допомагає синичкам зберегти тепло…А ще у давнину слов’яни вірили, якщо синиця стукає у вікно, слід чекати добрих звісток.

Синиця полюбляє різноманітну їжу, особливо свіже несолоне сало, витримує сильні морози. Має яскраво-жовте забарвлення. Її легко впізнати серед інших пташок. Синичка з’їдає за день комах стільки, скільки важить сама.

Про те, що синиця дуже корисний птах, відомо людині ще з давніх- давен. Перший закон про охорону птахів був прийнятий на початку 13 століття, а в грамоті Людовика Баварського (1328 р.) говорилося, що: «Тяжкий штраф чекає того, хто зловить синицю — старанного ловця комах». Взимку синиці їдять у садах яйця та зимуючих гусениць золотогуски, деяких шовкопрядів.

Таким чином, можна підкреслити, що синички — це одні з найбільш корисних пташок, які не тільки милують око і дарують насолоду своїм веселим співом, але й допомагають людям у боротьбі за високі врожаї садів та городів.

$C:\Users\OLDI\Desktop\unnamed (1).jpg$

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Тип: Хордові (Chordata)

Клас: Птахи (Aves)

Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)

Родина: Горобцеві (Passeridae)

Рід: Повзик ( Sitta)

Вид: Повзик звич(Sitta europaea L.)

Повзик звичайний – назву йому дали, мабуть, через те, що полюбляєчіплятися до кори дерева головою вниз, сидіти або жваво лазити по стовбуру зверху вниз. Цей птах живе у нас протягом цілого року. Ранньої весни, як тільки пригріє сонечко в лісі, здалеку можна почути мелодійний гучний свист. Гніздиться цей птах переважно в дуплах дерев листяних або мішаних лісів. Гніздо – отвір дупла, завжди заліплене глиною, залишається

маленький, геометрично правильний круглий отвір, куди ледве може влізти

сам птах. Так пташка захищає своїх дітей від ворогів. Живиться

повзик влітку переважно комахами, серед яких багато небезпечних

шкідників, наприклад, клоп-черепашка. Восени і взимку, коли не вистачає

тваринного корму, охоче поїдає різне насіння. Повзик дуже корисний птах,

якого слід охороняти і принаджувати в усі ліси та парки нашої країни.

$C:\Users\OLDI\Desktop\unnamed (1).jpg$

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Тип: Хордові (Chordata)

Клас: Птахи (Aves)

Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)

Родина: В'юркові (Fringillidae) Підродина: Щигличні (Carduelinae)

Рід: Снігур (Pyrrhula)

Вид: Снігур звичайний (P. pyrrhula)

Снігурі в Україні — звичайний осілий птах Карпат і зимуючий усією територією країни. Снігур з'являється в лісах і парках пізно восени. Він більший за горобця, має чорний короткий і товстий дзьоб, м'яке, довге та густе оперення. Самці досить нарядні взимку. Дуже гарна особливість цієї птиці у тому, що вона має червону гордо випираючу грудку, за що її впізнають майже всі люди, з чорною синюватого блиску

«шапочкою» на голові, таким же чорним підборіддям, хвостом і крилами та сіро-голубою спинкою, з білим попереком і надхвістям . В самок замість червоних і голубих кольорів бурувато-сірі Усю осінь і зиму ці птахи тримаються зграйками. У снігурів панує матріархат, тобто самці підкоряються самкам. Птахи дуже рідко б’ються, але часто погрожують один одному широко розкритим дзьобом та злим шипінням. Взимку живляться ягодами, бруньками і насінням.

$C:\Users\OLDI\Desktop\fb6df58d18f3ee69216f731ae22f8b94.png$

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Тип: Хордові (Chordata)

Клас: Птахи (Aves)

Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)

Родина: Дятлові (Picidae)

Рід: Дятел (Dryobates)

Вид: Дятел строкатий (D. major)

Дятел строкатий ; Забарвлення оперення в дятлів здебільшого строкате, яскраве, іноді одноманітне (чорне, зелене) і майже у всіх видів самців і деяких самок на голові є червона «шапочка». Голова в них порівняно велика, дзьоб міцний конічний, на кінці долотоподібний. Язик надзвичайно довгий, 8-14 см, завжди змочений липкою слиною. Це в дятлів найбільш чутливий орган дотику. Ним вони добувають з-під кори і навіть з деревини комах та їх личинок. За допомогою коротких і сильних ніг з гострими загнутими кігтями всі дятли чудово лазять по стовбурах дерев, спираючись на цупкий хвіст. Літають неохоче, але швидко, то різко піднімаючись, то ніби падаючи з складеними крилами. Полюбляють дятли насіння рослин та ягоди.

$C:\Users\OLDI\Desktop\unnamed.jpg$

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Тип: Хордові (Chordata)

Клас: Птахи (Aves)

Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)

Родина: Воронові (Corvidae)

Рід: Сойка (Garrulus)

Вид: Сойка звичайна (G. glandarius)

Сойка- лісовий птах родини воронових. В Україні осілий, кочовий вид. Це переважно мешканець лісів, селиться у всіх його типах, віддаючи перевагу старим деревам. Також її можна зустріти в посадках та у старих парках. Має синьо-біло-чорні пір’їни на крилах. Людину боїться, не підпускає до себе на відстань пострілу. На зиму не відлітає з України. Голос її пронизливий. Коли навколо спокійно, вона сидить на верхівці дерева і тихенько співає чужі пісні. А ще сойка відіграє роль «поліцейського лісів»: вона завжди на сторожі, своїм скрипучим голосом подає знак лісовим мешканцям про появу людини набагато раніше, ніж людина її помітить. Сойка живиться рослинною та тваринною їжею. Останньою особливо при годуванні пташенят, це можуть бути безхребетних та хребетних, наприклад полівок, дрібних птахів тощо. Восени полює на ос. Коли дозрівають жолуді сойка запасає їх на зиму. Набравши їх повний дзьоб, вона відлітає подалі від дуба і ховає під мох, опале листя чи хвою. Взимку сойка викопує жолуді з-під снігу і споживає їх. Але про деякі сховища вона забуває. Жолуді лежать там до весни, а потім з них виростають молоді дубки

$C:\Users\OLDI\Desktop\unnamed (3).jpg$

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Тип: Хордові (Chordata)

Клас: Птахи (Aves)

Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)

Родина: Омелюхові (Bombycillidae)

Рід: Омелюх (Bombycilla)

Вид: Омелюх звичайний (B. garrulus)

Омелюх- рід горобцеподібних птахів родини омелюхових, гніздиться у

Північній Європі, Азії та Америці. Представники роду — деревні птахи лісів. Вони полюють на комах влітку, зимою харчуються ягодами. Омелюхи не є справжніми міграційними птахами, проте кочують на невеликі відстані за межами шлюбного сезону та узимку переміщаються дещо південніше свого літнього ареалу. В Україну прилітає зимувати. Це птах має дуже м’яке пір’я. Усі види омелюхів носять на голові чубчики що надає їм трохи задирливого вигляду. Крила чорнуваті з жовтими рисками біля вершини. Хвіст короткий, закінчується широкою жовтою верхівковою смугою.

Німці називають цього птаха шовкохвостом, англійці - воскокрилом. Російська назва цього птаха „свиристель" означає, „той, що дзвінко і різко свистить". В Україні цього птаха називають омелюхом. Очевидно, ця назва була дана птахові за його пристрасть до ягід омели.

Живляться омелюхи переважно різними ягодами і насінням дерев. Дуже люблять калину, горобину і особливо ягоди паразитичної рослини омели, за що й дістали свою українську назву – омелюхи. Полюбляють білі ягоди омели, які мають клейкий сік. Омелюхи сприяють поширенню цієї паразитичної рослини, бо, по-перше, частина насіння від роздавлених ягід приклеюється до лапок, дзьобів і оперення птахів і таким чином переноситься на інші незаражені дерева; по-друге, насіння омели витримує дію травних соків у шлунку і кишках птаха і виходить з екскрементами, не втрачаючи схожості. Отже, омела поширюється омелюхами. А в усьому іншомуомелюхи не шкідливі, а навпаки, зграйки їх прикрашають зимовий ландшафт.

$C:\Users\OLDI\Desktop\Сова-1024x548.jpg$

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Тип: Хордові (Chordata)

Клас: Птахи (Aves)

Ряд: Совоподібні (Strigiformes)

Родина: Совові (Strigidae) Підродина:Совині (Striginae)
Рід: Сова (Strix)

Вид: Сова бородата, (Strix nebulosa)

Сова - птах середніх розмірів, з короткими крилами і коротким заокругленим хвостом. На голові 2 широкі продовгуваті смуги білого забарвлення з рябизною. Очі доволі великі, чорні. Між очей над дзьобом валики з білого пір'я у вигляді півмісяців. Дзьоб сірий. Забарвлення буває сірим і рудим. Очі ясно - оранжеві. Поширений по всій Україні,

рідкісний птах. Зустрічається в різних місцях: у лісах, ярах, скелях, навіть на

приморських кручах. Гніздиться просто наземлі, відкладаючи яйця серед коріння вивернутого дерева, під колодою, в інші скелі або глинястої

кручі. Іноді влаштовує гнізда в природних дуплах старих лип, дубів, тополь, беріз, верб і осик. Дещо рідше гніздиться в людських спорудах: на горищах будинків, в дахах церков. Живиться мишовидними гризунами, рідше — комахами, птахами та жабами.

$C:\Users\OLDI\Desktop\Corvus corone2.jpg$

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Тип: Хордові (Chordata)

Клас: Птахи (Aves)

Ряд : Горобцеподібні (Passeriformes)

Родина: Во́ронові (Corvidae)

Рід: Крук (Corvus)

Вид: Ворона чорна (C. corone)

Ворона чорна — добре відомий усім птах. За будовою тіла вона нагадує крука, але менша за нього (вага 500—700 г). Голова, горло, крила, хвіст, дзьоб і ноги чорні, решта оперення сіре. Чорний дзьоб має зігнутий кінчик. Голос хрипкий і сиплий, і дещо «важчий», ніж у сірої ворони. Там, де ареали чорної та сірої ворон зустрічаються, відбувається схрещування і виникають гібриди, які мають проміжне оперення. Ворона

живиться комахами, гризунами. Може заподіювати шкоду, коли знищує яйця і пташенят як комахоїдних, так і мисливських птахів, нападає на

домашніх курчат, поїдає насіння на посівах. У зв'язку з цим її відносять до шкідливих птахів. Проте влітку і восени ворона сіра

знищує багато шкідливих комах і приносить тим самим велику користь. Відомо, що ворона разом з галками та граками під час оранки визбирує із землі личинок хрущів та дротяників.

$C:\Users\OLDI\Desktop\images.jpg$

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Тип: Хордові (Chordata)

Клас: Птахи (Aves)

Ряд : Горобцеподібні (Passeriformes)

Родина: Во́ронові (Corvidae)

Рід: Крук (Corvus)

Вид: Ворона сіра (C. cornix)

Ворона сіра - часто чорну і сіру ворон розглядають як підвиди одного виду — в цьому випадку чорну ворону називають Corvus corone corone, а сіру — Corvus corone cornix. Сіра ворона була одним з багатьох видів, початково описаних Ліннеєм у його роботі 18-го століття «Система природи». Спина, черево та боки забарвлені у сірий колір, голова, крила, хвіст та маніжка — у

чорний. Крила сильні, загострені, тілобудова міцна. Тонкі довгі ноги оперені до цівки, три довгих пальці звернені вперед, один — назад. Рульові пера хвоста досить довгі. Потужний та гострий дзьоб біля основи чорний, а на кінці — сірий; на відміну від граків та галок дзьоб ворони майже на половину покритий пір`ям. Їжа ворон дуже різноманітна: це рослинність (як насіння, так й самі рослини), комахи, пташенята інших птахів та їхні яйця, ящірки, дрібні гризуни, інші дрібні тварини; також ґава не гребує харчовими рештками, залишеними людьми. Взимку вони залітають в міста та села, з пересторогою відносяться до людей.

$C:\Users\OLDI\Desktop\521.jpg$

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Тип: Хордові (Chordata)

Клас: Птахи (Aves)

Ряд : Горобцеподібні (Passeriformes)

Родина: Во́ронові (Corvidae)

Рід: Галка (Coloeus)

Вид: Галка звичайна (C. monedula)

Галка. Вона чорна, лише шия, щоки в неї світло-сірі та черево темно-сіре. Дзьоб товстий. Живиться галка переважно комахами, якими й вигодовує пташенят. Особливо корисна вона поблизу населених пунктів, де знищує багато шкідників у садах і на городах. В деяких населених пунктах галка буває майже єдиним видом птахів, що знищує хрущів у зелених насадженнях. Галки визбирують багато черв'яків, лялечок жуків та інших комах під час оранки. Восени вони збираються у великі зграї, іноді разом з граками і мандрують по полях в пошуках їжі. Галки добре пристосувалися до холодних погодних умов, можуть вживати різноманітну їжу, тому не відлітають у теплі краї, а залишаються зимувати у нас.

$C:\Users\OLDI\Desktop\soroka-osobennosti-i-obraz-zhizni-soroki-18.jpg$

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Тип: Хордові (Chordata)

Клас: Птахи (Aves)

Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)

Родина: Во́ронові (Corvidae)

Рід: Сорока (Pica)

Вид: Сорока звичайна (P. pica)

Сорока – в Україні звичайний осілий птах на всій території, окрім високогір'я Карпатських і Кримських гір. У сороки своєрідне забарвлення

пір'я: голова, шия, спина, горло, воло і верхня частина грудей блискучо-чорні, на голові та спині із зеленим відливом; плечі і більш-менш виразна, часто лише ледве позначена поперечна смуга на спині та нижній частині тіла білого кольору; махові пера сині, зовнішній їхній край зелений, покривні пера великих махових пер теж зелені, зсередини махові пера здебільшого білі і лише на кінці темні. Завдяки білим плямам на боках птах дістав народну назву — сорока-білобока. Живиться сорока різноманітними комахами, насінням дикорослих трав, зерном злаковихсільськогосподарських культур. У їхній раціон входять також дрібні гризуни, ящірки . Дуже ляклива, гніздо ховає в кроні листяних дерев і прикриває зверху листям, так що в гнізді її помітити неможливо.

Живе вона поодаль від людського житла, але часто навідується до нас у гості.Вони товариські птиці, рідко зустрічаються поодинці, часто їх можна бачити зграйкою від двох до п'яти птахів, перелітають з дерева на дерево з гучним сюрчання. Восени і взимку збираються у зграї по кілька сотень особин.

3. Пташині загадки

$C:\Users\OLDI\Desktop\4270044cbb59b1ec14c3ed84e2872fdc.jpeg$

Тут і там вона літає,

і на хвіст плітки збирає.

Що довідається, — все

вмить по лісу рознесе. (Сорока)

Жовтогруді щебетушки

мають чорні капелюшки,

сірі лапки, білі щічки,

називаються ... (Синички)

У червонім фартушку

птах стрибає по сніжку

і розпитує синичку

про найближчу годівничку. (Снігур)

Маленький хлопчик у сірій свитинці

По дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)

Тук-тук-тук чути стук,

Та цей звук не від рук.

Птаха дзьобом стовбур б’є ,

Лікарем для лісу є. (Дятел)

По асфальту чимчикує,

Із людьми про щось воркує...

Сизокрилий, добрий птах,

Знається він на листах! (Голуб)

Як зима – вона на гілці,

І співа, мов на сопілці...

Жовті груди, чорні крила,

Кусень сала сама з’їла. (Синиця)

Як щось гарно заблищить,

Так вона туди й летить...

У гніздо несе оздоби,

Все красуні до вподоби! (Сорока)

Гордо птаха походжає,

Пташенят життю навчає.

Дуже мудра чорна птиця,

І біда, як розізлиться. (Ворона)

Цвінь-цвірінь, цвінь-цвірінь,

Танцювать йому не лінь.

Соняшники поклювати,

Булочку посмакувати... (Горобець)

Тут і там вона літає,
і на хвіст плітки збирає.
Що довідається, — все
вмить по лісу рознесе. (Сорока)

Жовтогруді щебетушки
мають чорні капелюшки,
сірі лапки, білі щічки,
називаються ... (Синички)

У червонім фартушку
птах стрибає по сніжку
і розпитує синичку
про найближчу годівничку. (Снігур)

По асфальту чимчикує,
Із людьми про щось воркує...
Сизокрилий, добрий птах,
Знається він на листах! (Голуб)

Як зима – вона на гілці,
І співа, мов на сопілці...
Жовті груди, чорні крила,
Кусень сала сама з’їла. (Синиця)

Як щось гарно заблищить,
Так вона туди й летить...
У гніздо несе оздоби,
Все красуні до вподоби! (Сорока)

Гордо птаха походжає,
Пташенят життю навчає.
Дуже мудра чорна птиця,
І біда, як розізлиться. (Ворона)

4. Цікавинки пташиної родини

1-й ведучий: На земній кулі налічується 100 мільярдів птахів. Люди люблять пташок.

Ось, деякі щорічні дати календаря, присвячені птахам:

- 9 березня – День зустрічі птахів.

- 17 березня - день грача

- 1 квітня відзначається Міжнародний день птахів.

- 6 травня - День ластівки

- 13 вересня — свято журавлів.

- 1-2 листопада - Європейські дні птахів.

- 12 листопада на Зіновія — свято синичок.

2-й ведучий: Малий герб України — тризуб, що повторює силует сокола, який падає вниз на здобич (символ влади Святого Володимира).

1-й ведучий: а ще 22 березня в народі відзначають свято Сороки. У цей день із тіста печуть жайворонків та пригощають ними друзів і знайомих.

2-й ведучий : Багатьом птахам споруджено пам’ятники у різних країнах світу.

Так в США – горобцю,

в Італії (Римі) – гусям,

у Франції ,Польщі, США, Росії – голубам,

у Канаді – казарці,

у Японії та Німеччині – лебедю,

в Монголії – беркуту.

1-й ведучий: Багато птахів стали символами у народі. Серед них ті, що зимують у нашій місцевості. Ось, наприклад:

ворон і сова – символ мудрості, голуб – миру.

Книга незвичайних «рекордів»

Найбільший серед птахів — гриф чорний. Маса його досягає до 12,5кг, довжина крила — 87 см.
Найвищим птахом є журавель сірий. Висота його досягає 120 см, а маса — 7кг. Прилітає в Україну в другій половині березня, а улюбленими його місцями є глухі зарості, болота, очеретяні заплави рік.
Найважчий птах української фауни — дрохва. ЇЇ маса може досягти 20 кг.
Найменший лісовий птах—корольок. Його маса 4—5 грамів.
Найшвидший птах є сапсан, якого ще називають мандрівним соколом. Нападаючи на якогось птаха, він мчить за здобиччю зі швидкістю понад 300 км/год.
Найвище серед птахів піднімаються орли — на 7500 м. Дещо нижче літають крякви — 6300 м і ластівки — 4000 м.
Рекордсменами серед птахів-довгожителів є сокіл — 162 роки, шуліка —118, гриф — 117 років.

А ви це знали…

Шпак уміло передражнює багатьох пташок.
У зозулі кує тільки самець.
У сові надзвичайно рухлива шия, вона може повертати голову горизонтально на 180°, а вертикально — на 270°. Сова в темряві бачить у 100 разів краще за людину, а чує у 150 разів краще.
Птахи використовують морські хвилі, як лижні трампліни.
Перепілки завжди здійснюють перельоти разом із гусьми. Перелітаючи над морем, гуси через певні відстані шляху сідають на воду,щоб перепочити, а перепілки в цей час відпочивають на гусячих спинах.
У зозулі черевце смугасте, як у яструба, тому пташки, побачивши її, тікають. А зозулі тільки того й треба — відразу знаходить гніздо, куди можна покласти своє яйце.
Шия горобця має вдвічі більше хребців, аніж шия жирафа.

$C:\Users\OLDI\Desktop\hq720 (2).jpg$

Довідкове бюро

Максимальний вік пташок

Щиглик - 23 роки, жайворонок - 24, озерна чайка - 25, соловей - 25, сова - 60, лелека - 60, лебідь - 70, орел-беркут - 104, ворона - 120.

Висота польоту

Шпак - 50-100 м, голуби - 100 м, ворона - 2500 м, журавель - 4500 м.

Швидкість, з якою літають птахи

Щиглик - 28 км/год, ворон - 38, яструб-перепелятник - 40, чайка - 49, сорока - 56, голуб - 62, грак - 72, лебідь - 88, качка - 96, сокіл - 99, стриж -120, орел -180

5. Птахи у міфах та легендах

Ворон (крук). У слов’янських міфах ворон називається "птицею віщою", яка вміє говорити людською мовою. У казках ворон виступає власником золота, срібла і самоцвітів, які зберігаються в його гнізді, він приносить «живу» і «мертву» воду, дістає молодильні яблука.

Оскільки птахи літають у просторі, вважалося, що вони більше чують і бачать, тому й знають краще від людей, про те, що відбувається в світі.

Якщо зграї ворон супроводжували військо, то вважали, що вони віщують поразку і загибель багатьох воїнів.

Граки і галки. Любов граків і галок до стадного життя породила в Україні вірування, що в них є громадський суд, причому іноді всі вони гуртом убивають свого родича, який завинив

Сойка. Колись був такий час, що всі звірі й птахи розмовляли людською мовою. Ключі від вирію тоді були у ворони. Та якось вона прогнівила Бога, і відтоді ключі перейшли до сойки. Вона летить до вирію раніше за всіх птахів, одмикає його, а сама повертається назад.

За іншою легендою, сойка щороку літає у вирій, та ніколи не долітає до нього: пролетить день і відразу ж їй хочеться дізнатися, скільки пролетіла. То

вона й повертається назад. Так сойка даремно літає туди й сюди, поки випаде сніг.

Сорока. Існує приказка про те, що сорока "на хвості вісті приносить".

Давнє свято Сорочини (9 березня) за етимологією пов'язане з сорокою, але якимось чином виявляє свою символіку і через число сорок. У цей день ще до схід сонця випікають сорок "пташок-жайворонків". або варять сорок вареників, щоб роздати їх дітям. Така пташина магія має забезпечити приліт пташок із Вирію.

Крик сороки на хаті чи біля хати означає або те, що господаря хтось лаятиме, або що він одержить якусь звістку, або ж будуть гості.

Сова, сич, пугач. Сови, сичі та пугачі є в українській народній поезії найзловіснішими птахами. Особливо це стосується сови, яка стала символом усього темного, похмурого. За українськими народними віруваннями, сови і пугачі пішли від кішок, тому в них котячі голови, і їхній крик нагадує крик кішки. Поява сови і пугача поблизу села наводить нудьгу й смуток на всіх його жильців .

Українці про сову кажуть: "сова не родить сокола", позначаючи тим самим її нічну природу (на відміну від ясного сокола — сонячного птаха).

Через цю нічну природу сова вважається особливою пташкою — вона здатна передбачати майбутнє і віщувати його людям.

До роду совиних зараховують пугача та сича, які відомі в Україні як "віщі птахи". Кажуть : коли сова "сміється", віщує заміжжя, а коли кричить —народження дитини.

Горобець. Є повір'я, що в одну з літніх ночей всі горобці зникають, навіть вдень їх не видно, і що вони злітаються в одне місце, де чорт (старший над горобцями) рахує їх. Народ примітив, що така ніч випадає на 1 вересня, її так і називають "горобцева".

Зозуля. Віща птиця, присвячена Богині Весни , символ людської долі. Її свято відмічали під час воскресіння природи. їй приносили пожертви ті, хто вперше навесні почув голос зозулі. Зозулю запитували: скільки літ житиме та чи інша людина, скільки буде в шлюбі, скільки матиме дітей тощо. А після того, скільки разів вона "накує", робили висновки про тривалість того, про що питали. Про це говорить українська приказка: "Зозуля кувала, літечка казала".

Голуб. Голуби та голубки пов’язані з культами значних грецьких богів. Голубка виступає як священна птиця Афродіти, яку вона постійно супроводжувала. В "Іліаді” Гомера в образі голубок зображуються Гера і Афіна. В Аркадії з голубом в руці зображували Деметру, яка вважалася творцем птахів.

З голубами пов’язано багато перетворень міфологічних персонажів. На голубку перетворилася Еврінома, яка знесла Світове яйце, з якого з’явився

Всесвіт. На голубок було перетворено богами цнотливих супутниць Артеміди Плеяд.

Синиця. У давнину слов’яни вірили: якщо синиця стукає у вікно, слід чекати добрих звісток.

$C:\Users\OLDI\Desktop\Без названия (1).jpg$

6. «Птахи - метеорологи»

Ведучий зачитує першу частину речення, а учні знаходять закінчення та зачитують його:

Снігурі перед вікном цвірінькають - …(на відлигу)

Горобці ховаються в укриття –… (на мороз або заметіль)

Ворона ховає дзьоб під крило – …(на холод)

Сорока ховається під стріхою – …(на заметіль)

Зимою ворони літають і кружляють зграями – …(буде мороз)

Синиця до хати –… (зима у двір)

Галки збирають у великі зграї і сильно кричать –… (на мороз і ясну погоду)

Горобці перелітають зграйками з місця на місце –… (перед сильним вітром)

Голуб, відпочиваючи, ховає одну ніжку в пір’я —… (чекай різкого похолодання).

Снігур співає — … (на снiг, завiрюху).

Вранці сорока стрибає з гілки на гілку — … (на відлигу).

Рано-вранці побачиш самотнього крука високо в небі — … (чекай лютого морозу).

У лісі часто чути спів дятла — … (на холод і негоду).

$C:\Users\OLDI\Desktop\9adee1dc853d4f322cc769d3dfcb584c_w640.jpg$

7. «Пташині лайфхаки»

Навіть у зимовий час кожен вид птахів живиться певним видом їжі. Від того, що ви насиплете у годівницю, буде залежати видовий склад птахів-відвідувачів. Нижче описані основні види поживи, які можна використовувати у зимовій підгодівлі.

	Просо, овес, пшениця Улюбленою поживою деяких птахів є насіння різних рослин, особливо злаків. Насипавши в годівницю просо або овес, ви привернете до неї горобців, щигликів, зеленяків та інших зерноїдних птахів. Не варто забувати, що голуби також із задоволенням видзьобують будь-яке зерно.
	Насіння соняшнику Найбільш універсальна пожива для птахів-зимувальників. Його можуть поїдати як різноманітні зерноїдні птахи, так і синиці, повзики, дятли, тощо. Велика кількість рослинних жирів всередині насіння соняшнику робить їх важливим джерелом енергії в умовах зимових холодів.
	Сало, м'ясо Ці продукти так само можна використовувати для зимової підгодівлі птахів. Їх дуже люблять синиці, повзики і деякі інші види птахів. Але варто пам'ятати, що птахам можна пропонувати тільки несолоне сало або м'ясо. Як правило, шматочки сала нанизуються на мотузку, що вішається на гілках дерев або кущів. Поживу з сала або м'яса потрібно розміщувати таким чином, щоб вона не дісталася воронам, сорокам, галкам, а також кішкам і собакам.
	Сушена горобина та глід Ягоди горобини і глоду залучають найгарніших пернатих зимувальників – снігурів і омелюхів. Плоди потрібно заготовляти і висушувати заздалегідь, з осені.
	Насіння клена та ясена Різні види кленів та ясенів – одні із найпоширеніших дерев зелених насаджень. Насіння цих дерев носять назву крилаток. Велика їх частина облітає з дерев восени і стає недоступною для птахів. Крилатки збирають восени і вивішують на годівниці. Їх люблять поїдати снігурі, омелюхи та деякі інші відвідувачі пташиних їдалень.
	Шишки, жолуді, горіхи Шишки слугують основою зимового раціону дятлів і шишкарів. Сойки з осені роблять запаси жолудів, ховаючи їх у затишних місцях. Взимку прихована пожива служить гарною підмогою. Заготовивши з осені шишки, горіхи і жолуді, ви можете привабити до своєї годівниці не тільки дятлів і сойок, але і білок.

$C:\Users\OLDI\Desktop\Без названия.jpg$

1-й ведучий – Зараз поради орнітологів

8.Пташиний етикет

Изображение 027.jpg Під час підгодовування птахів біля школи, у парку чи саду, не залишайте там після себе сміття, порожні пакети банки донесіть до смітника.

Підсипайте корм регулярно. Птахам потрібна ваша надійна підтримка!

Спостерігайте за птахами! Як тільки ви принесете корм (краще в один і той же час), у пташиних їдальнях почнеться метушня. Біля такої веселої годівнички можна із задоволенням спостерігати за птахами, за їх зовнішнім виглядом, поведінкою, що вони їдять. Якщо поводитись тихо, не галасувати, можна відкрити для себе багато пташиних таємниць!

Пам’ятайте: для горобців принесіть різного насіння трав’янистих рослин, крупу, крихти хліба; для синиць – шматочки несолоного сала, маргарину, жиру, м’яса, сиру, і крихти хліба; ворони їдять крихти хліба, рештки різної їжі, овочів;

Корму в годівничках повинно бути небагато і потрібного птахам (не треба приносити фрукти, цукерки). Адже головна мета – підтримати птахів у скрутний час, а не нагодовувати доволі! В іншому разі птахи перетворяться на справжніх ледацюг.

Шматочки несолоного сала можна наколоти на годівничку-голку. Її роблять з дроту й підвішують на мотузці. Ще синиці полюбляють гарбузове й соняшникове насіння, насіння динь, кавунів. Омелюхи - прив’ялі плоди горобини, калини, бузини. Снігурі - ще й насіння клена, ясена, бузку, лободи.

Головне насіння не повинне бути смаженим.

2-й ведучий: Чим і як найкраще годувати птахів?

Поради:

1) Насіння не потрібно смажити; перш, ніж його давати птахам, потрібно трохи почавити.

2) Хлібні крихти мають бути із білого хліба.

3) Сало не повинно бути солоним.

4) варена, смажена, печена картопля особливо з додаванням жиру.

5) залишки вареного рису, гречки, вівсянки, квасолі та інших круп і злаків.

6) подрібнені ядра будь – яких горіхів, тільки не солоні, ягоди горобини.

1-й ведучий: а який апетит у птахів?

Що стосується пташиного апетиту, то відомо, що:

• Птахи можуть розрізняти солоне, солодке, гірке.

• Кожна пара маленьких синичок може обслужити 40 плодових дерев.

• Сова з’їдає за місяць 85-130 мишей, а за літо – до 1000 полівок і мишей, зберігаючи 1 т хліба.

• Грак за день може знищити 400 шкідників.

• Три дятли за день поїдають 1000 короїдів – шкідників лісу.

• Синиця за добу з’їдає стільки комах, скільки важить сама.

• Якби людина мала такий апетит, як птахи, то вона б за добу з’їдала 40 хлібин.

Про пташку піклуємось взимку ,

Зустрінем її навесні

Ніколи гнізда не зруйнуєм,

Бо ми – юні друзі її.

Збудуємо їй ми будинок,

Зігріємо взимку теплом.

Весною ця пташка весела

Змахне з піднебесся крилом.

$C:\Users\OLDI\Desktop\1688153420_kartin-papik-pro-p-kartinki-golub-v-nebe-vertikalnaya-48.jpg$

9. Пташине мистецтво»

Птахи завжди надихали поетів на створення прекрасних віршів . Леся Укораїнка , Тарас Шевченко, Іван Франко, Ліна Костенко у своїх творах згадували птахів. Вірші , присвячені птахам, писутні у творах Василя Вітки, Миколи Вінграновського , Дмитра Білоуса.

Дмитро Білоус

ДРУГОВІ ПЕРНАТИХ

Любий друже мій, юннате,
Уявляєш, скільки птах
Може нищить, поїдати
Гризунів, черви, комах?

Таж птахи із нами в спілці —
Поля й лісу сторожі:
Сови, дятли, серпокрильці,
Щиглі, одуди, чижі...

Тож як стрінеш непутящих,
Що біжать поза двором
Видирати гнізда в хащах,—
Ти одразу присором!

Між дорослих і малечі
Пташка бачить все навкруг:
Дружньо сяде вам на плечі,
Якщо ви їй справжній друг.

Тих, у кого є кормушки,
В кого є птахи в дворі,
Не кусають ані мушки,
Ні трикляті комарі.

Бо птахи працюють ревно,
Поїдаючи комах,
І до вечора в них, певно,
Аж оскома на дзьобах!

Тож як стрінеш непутящих,
Що біжать поза двором
Видирати гнізда в хащах, —
Неодмінно присором!

Михайло Стельмах

«ЖИВІ ОГНІ»

Взувши чоботи червоні,
Бусол йде по оболоні,
Жабку з'їсть, постоїть трішки
Та й мандрує знову пішки...
Переспить на корені
Біля річки Горені
Й ранком диба по болоті —
Цілі дні він на роботі.
От і знову оболонь,
Тут цвіте бузків огонь,
Тут од квітів біло, синьо,
Тут місцина журавлина,
Тут, далеко від осель,
Проживає журавель.
Він з купини — із помосту —
Радо кличе бусла в гості,
Бусол дякує за честь:
— Вибачай, робота єсть.

Здивувалася журавка:
— Чи робота, чи забавка?
Сіно вже стоїть в стогах,
Що ж робити в болотах?

— Ти дивись, журавко, в корінь
Бусол дивиться за Горінь.—
Під корінням вдалині
Залягли «живі огні».
Люди торфом їх зовуть.
Ну, пора мені у путь.
Як торфовище знайду,
В гості з радістю прийду
І до вас, і до людей,
Бо вони моїх дітей
Дуже люблять, їм на хаті
Роблять гнізда, мов палати.
Для людей, як їхній друг,
Я вивчаю все навкруг.

Обізвалася журавка:
— Це робота, не забавка,
Може, й нас візьмеш з собою?
Побредем разом водою...

Та й пішли утрьох вони,
Щоб знайти «живі огні».

Леся Українка

Мамо, іде вже зима.

Мамо, іде вже зима,

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема…

Мамо, чи кожна пташина

В вирій на зиму літає?” —

В неньки спитала дитина.

«Ні, не кожна,— одказує мати,—

Онде, бачиш, пташина сивенька

Скаче швидко отам біля хати,—

Ще зосталась пташина маленька.

«Чом же вона не втіка?

Нащо морозу чека?»

«Не боїться морозу вона,

Не покине країни рідної,

Не боїться зими навісної.

Жде, що знову прилине весна».

«Мамо, ті сиві пташки

Сміливі, певно, ще й дуже,

Чи то безпечні такі,—

Чуєш, цвірінькають так,

Мов їм про зиму байдуже!

Бач — розспівалися як!»

«Не байдуже тій пташці, мій синку,

Мусить пташка малесенька дбати,

Де б водиці дістати краплинку,

Де під снігом поживку шукати».

«Нащо ж співає? Чудна!

Краще шукала б зерна!»

«Спів пташині потіха одна,—

Хоч голодна, співа веселенько,

Розважає пташине серденько,

Жде, що знову прилине весна».

Зимові горобці. Ліна Костенко

Ріка заснула в берегах.

Село сотається димками.

Як чорні черги у снігах,

стоять похнюплені паркани.

А на малому деревці

з такою гілкою рогатою

лузають зиму горобці

і літо-літечко пригадують…

Прилітайте під вікно. Грицько Бойко

Сніг-сніжок! Сніг-сніжок!

На снігу сліди пташок.

Це горобчики стрибали,

Мабуть, їстоньки шукали.

Та поживи, бач, нема —

Замела усе зима…

Ой ви, пташки куцохвості.

Наші друзі, наші гості.

Прилітайте під вікно —

Є в кормушці вам пшоно.

Синички на снігу. Ліна Костенко

Синиці голодом намлілись –

така зима, така зима!..

Оце б у вирій полетіти,-

так батьківщини ж там нема.

$C:\Users\OLDI\Desktop\sunucja.jpg$

Птахи завжди надихали художників на створення неймовірних картин.

Українська художниця марія примаченко створила фантастичних птахів . які стали символом її унікального стилю. Її роботи наповнені яскравими кольорами та символікою. Часто зображують у казковому контексті.

$C:\Users\OLDI\Desktop\blue-birds-in-flowers-1983.jpg!Large.jpg$

Картина «Сині птахи у квітках»

$C:\Users\OLDI\Desktop\hqdefault.jpg$

Картина « Казковий птах»

$C:\Users\OLDI\Desktop\images (4).jpg$

Картина «Птаха»

$C:\Users\OLDI\Desktop\a-dove-has-spread-her-wings-and-asks-for-peace-1982.jpg!Large.jpg$

Ігор Землянських – художник –анімаліст. Присвятив своє життя зображенню птахів. Його роботи відрізняються тточністю і реалістичністю. Він є ілюстратором до багатьох науково-популярних видань.

$C:\Users\OLDI\Desktop\images (7).jpg$ $C:\Users\OLDI\Desktop\images (5).jpg$

Щиглик Жовті плиски

$C:\Users\OLDI\Desktop\Ігор_Іванович_Землянських._Зеленяки.jpg$ $C:\Users\OLDI\Desktop\SKMBT_C224e19022213292_0001.jpg$

Зеленянки Синиця чорна

Перші спроби пера учасників гуртка «Знавці тварин»

Синичка

Маленька синичка

На гіллі сиділа,

Маленька синичка

Їсти хотіла.

Як холодно й зимно

Самотній пташині-

Вона прилетіла у сад

До людини.

Побачили діти

Маленьку синичку,

І вмить змайстрували

Просту годівничку.

Синичко-пташинко,

Не бійся зими.

Скоріш поспішай

на обід, ось сюди.

Пшеничка і сало -

Для тебе рідненька,

Щоб ти нам весною

Співала гарненько.

Вірш «Синичка»

учасниці гуртка «Знавці тварин»

учениці 7 класу (13 років)

Бурик Ангеліни

Дяківської гімназії

Джулинської сільської ради

Гайсинського району

Керівник гуртка , вчитель біології

Шевченко Світлана Миколаївна

Снігурі

Червоногруді снігурі

Розсілися на гіллі,

Немов поважні королі,

Чи яблука доспілі.

Піджачок сіренький,

Малинова грудка,

Чарівна й тендітна

Пташка-незабутка.

Їх пісня тиха і проста,

Про сніг, про зиму й холод-

Так діткам дякують вони,

Що не страшний їм голод.

Бо годівнички у саду

Наповнені постійно,

Тут кожен птах знайде собі

Смаколик , неодмінно.

Зернятка ласують смачні І весело стрибають . А дітки – юнати малі, За ними споглядають.

Вірш «Снігурі»

учасниці гуртка «Знавці тварин»

учениці 7 класу (13 років)

Бурик Ангеліни

Дяківської гімназії

Джулинської сільської ради

Гайсинського району

Керівник гуртка , вчитель біології

Шевченко Світлана Миколаївна

Допомагайте птахам взимку

Зима холодна, сніг летить, Пташки маленькі мерзнуть в полі. Їм так потрібно до весни дожить, І вижити в перипетіях долі.

Давайте птахам допоможемо, Адже багато-що ми можемо: Змайструємо чудові годівнички І для горобчика й маленької синички.

Принесемо зерна і сала, Щоб їжа птахам сил давала, Щоб до весни вони дожили, І наш садочок полюбили.

Хай весело в саду вони кружляють, І сад від шкідників оберігать, Отож майструймо годівнички Для сойок, горобців, синичок.

Вірш «Допомагайте птахам »

учасник гуртка «Знавці тварин»

учениця 6 класу (13 років)

Дяківської гімназії

Джулинської сільської ради

Мовчун Анна

Гайсинського району

Керівник гуртка , вчитель біології

Шевченко Світлана Миколаївна

Оповідання про молодого горобчика, що вперше зустрів зиму.

На околиці села жив молодий горобчик. Він весело проводив час в компанії молодих друзів. Зранку і до вечора вони шукали смачну їжу, купалися в придорожній пилюці, літали до тихої зеленої річечка, що ховалася в прихистку старих задуманих верб, щоб попити прозорої прохолодної водички. Гамірно обговорювали події дня серед густого гілля могутнього дуба, що піднімав свої могутні віти, здається, до самого неба. Все було так чудово. І лише старий горобець часто бурчав , приказуючи - «Веселіться, поки не прийшла зима, бо зимою буде всім нам не до сміху». « Дивний якийсь цей старий горобець» - думав молодий горобчик. Все літо наш герой веселився з друзями. Кожного дня компанія знаходила нові розваги.

Але поступово дні ставали коротшими, прохолоднішими, їжі ставало все менше. Уже набагато довше приходилось літати в пошуках їжі . А ще почали дошкуляти холодні ночі. Аж тоді наш горобчик пригадав слова старого горобця про зиму і звернувся до нього за порадою. Старий горобець був мудрою птахою і дав корисну пораду. Він розповів, що у яблуневому саду біля школи є годівнички, у яких завжди є їжа. «Може це моє спасіння?- подумав молодий птах.

Хоч і було страшно польовому горобцю летіти у село , він вирішив відвідати шкільний сад. Підлетівши ближче, горобчик побачив маленький дерев,яний будиночок на пеньку серед саду. Це була годівничка, яку учні спеціально поставили для птахів. Горобчик наблизився до годівнички і помітив, що в ній було багато різного насіння. Він з радістю почав клювати насіння, відчуваючи, як його сила та енергія повертаються. Шкільний сад став для нього не тільки місцем , де можна було знайти їжу, але й укриттям від холодного зимового вітру, адже густі віти старої ялини, шо згорда поглядала на ще зовсім юні яблуні, дарували тепло та затишок.Набравшись сил та відпочивши бурувато-рудий пустунець пригадав про своїх друзів –горобців. Він полетів до них , щоб розповісти про чудове місце, де можна знайти їжу та прихисток і скоро компанія завітала до годівнички.

Завдяки доброті дітей, які турбувалися про птахів, маленький горобчик і його друзі пережили свою першу зиму. І тепер він знав , що зима, хоч і була холодною та важкою, не така страшна, коли поруч є друзі і місце, де можна знайти тепло і їжу.

Вірш «Допомагайте птахам »

учасник гуртка «Знавці тварин»

учень 7 класу (13 років)

Дяківської гімназії

Джулинської сільської ради

Кириченко Богдан

Гайсинського району

Керівник гуртка , вчитель біології

Шевченко Світлана Миколаївна

Замісь висновку:

Сподіваємося, що подорож у світ пернатих друзів залишила у вас незабутні враження та збагатила ваші знання.

Сьогодні ми дізналися багато цікавого про те, які види залишаються зимувати в наших краях, і як ми можемо допомогти їм пережити цей непростий період.

Ми побачили, що зимуючі птахи – це не лише частина нашої природи, але й важливі помічники в екосистемі. Вони контролюють популяцію комах, розповсюджують насіння та є джерелом натхнення для нас.

Нехай спостереження за птахами стане улюбленим хобі, а турбота про них – доброю звичкою. Пам'ятаймо, що кожен з нас може зробити свій внесок у збереження різноманіття пташиного світу.

Бібліографія

1. http://navigator.rv.ua/

2. http://ecotur-kmk.at.ua /

3. http://junnat.kherson.ua /

4. http://teacher.at.ua/

5. http://zoolog.com.ua /

6. http://images.yandex.ua/

7.Білорусець Є.Ш. Птахи – наші друзі. –К.: Урожай. 1993. – 272с.

8.Воропай О.І. Звичаї нашого народу. – К., 1991.

9.Гридіна В. Т. Про тих, хто в небі літає / В. Т. Гридіна // Гридіна В. Т.

10. Г.О. Сиротенко. Сучасний урок. – Харків: Основа, 2003р.

11.Бібліотека журналу «Біологія». Навчальні ігри на уроках біології. –

Харків: Основа, 2006р.

12.В.С.Талпош. Птахи міст і сел України. – Тернопіль: навчальна книга

Богдан, 2006р.

13.В.С.Талпош. Птахи лісів України. – Тернопіль: навчальна книга

Богдан, 2006р.

14.Олесь Ільченко. Наші птахи. – К.: Граніт – Т, 2008р.

15.Пернаті друзі. П.Ф. Гальченко, Київ, Урожай, 1978, 200с.

16.Р.В. Шаламов. Тваринний світ України. – Х.: Школа, 2006

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Шевченко Світлана Миколаївна

Пов’язані теми

Біологія, 7 клас, Виховна робота

Додано

9 березня 2025

Переглядів

709

Оцінка розробки

Відгуки відсутні