Виховний захід " У чому виявляється доброта та милосердя"

У ЧОМУ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ДОБРОТА І  МИЛОСЕРДЯ?

 Мета: Ознайомити з теоретичними відомостями;  вчити працювати колективно

 виховати у дітей почуття поваги , доброти та милосердя до людей, сприяти формуванню між учнями дружніх стосунків та почуття взаємодопомоги,  розвивати в дітей мислення і правильність вибору.

 План

 I. Етичний заряд

 II. Початок етичного діалогу. Занурення в етичну проблему

 III. Логічний ланцюжок розвитку проблеми

 IV. Кульмінація етичного діалогу

 V. Вихід на моральний вибір

 VI. Відкритий висновок

 У ЧОМУ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ МИЛОСЕРДЯ

 I. Етичний заряд

 (Діти сидять у колі. Звучить заспокійлива музика. Проводиться тренінг.)

 Діти, сядьте, будь ласка, зручно, прислухайтесь до звуків, що лунають у нашому класі, до стану вашої душі та уявіть, що кожен із нас має у своєму внутрішньому світі струмок чистоти. Цей струмок дає нам духовну силу, вміння приймати правильні рішення. Адже кожна хвилина нашого життя — це вибір. Вибір поведінки, вибір вчинку, вибір життєвого шляху. І ця духовна сила буде необхідна нам сьогодні підчас нашої бесіди, вона допоможе збагатити ваші душі новими відчуттями. Тож візьміться за руки, потиском долоні передайте краплинку своєї чистоти товаришам, щоб бути відкритими і відвертими один перед одним.

 II. Початок етичного діалогу. Занурення в етичну проблему

 1. Розгляд слайдів

 (Спочатку демонструються слайди, де люди почувають себе щасливими, захищеними, здоровими, життєрадісними.)

 Які почуття викликали у вас продемонстровані зображення?

 (Пізніше демонструються фрагменти із життя старих, немічних людей, дітей-сиріт, безпритульних та ін.)

 — А що відчуваєте, коли розглядаєте ось ці фрагменти?

 2. Розгляд проблемної ситуації

 Поряд із радістю і щастям у житті йдуть хвороба, сум, скорбота, смерть.

 — Який колір символізує радісні хвилини в житті людини? А сумні? (Білий, чорний)

 Прослухайте ситуацію, запропонуйте вихід з неї.

 ІНСЦЕНІЗАЦІЯ «НА КЛАДЦІ»

 На вузенькій кладці через річку розминутися ніяк.

 З одного берега по кладці йде чоловік у білій сорочці. Йде і весело співає. З протилежного берега на кладці йде чоловік у чорній сорочці. Йде, схиливши голову,— сумний, невеселий.

 Зійшлися на середині річки. Чоловік у чорній сорочці каже:

 — Я дуже поспішаю, дай мені дорогу, повернись на берег, а потім перейди річку.

 — Куди ж ти поспішаєш?— запитав чоловік у білій сорочці.

 — У мене вдома велике горе. Син помер.

 — Я теж поспішаю, сказав чоловік у білій сорочці.

 — Куди ж ти поспішаєш?

 — У мене вдома велика радість. Син народився.

 Довго стояли мовчки на кладці обидва чоловіки, дивилися в очі один одному.

 (Звучать відповіді дітей про те, як вчинити чоловікам у цій ситуації. Тільки після цього вчитель зачитує кінцівку.)

 Потім чоловік у білій сорочці тихо і сумно сказав:

 — Тобі треба бути вдома швидше.

 Сказавши це, чоловік у білій сорочці повернувся назад і пішов на берег, туди, куди треба йти чоловікові в чорній сорочці (В. Сухомлшськиії).

 Кожна людина повинна вміти розділити людську радість і біль. Бо як говорить народна мудрість: «Чужого горя не буває».

 І сьогодні ми з вами доторкнемося до великого таїнства людської душі — милосердя і дізнаємося у чому воно виявляється.

 III. Логічний ланцюжок розвитку проблеми

 1. Пояснення вчителя

 З-поміж різноманітних проявів добра чи не найпереконливішим є милосердя. Словник української мови витлумачує цю чесноту як співчутливе ставлення до когось. Милосердною людиною називають людину готову прийти на допомогу іншим, сповнену доброти та чуйності. У цьому значенні слова «милосердний» та «добрий» є синонімами. Отже, милосердя — це діяльне добро, тобто таке, яке виявляється у наших вчинках. Воно є втіленням високої любові до ближніх. Приміром, у християнському віровченні обов'язком кожної людини визначено такі милосердні вчинки: голодного нагодувати; спраглого напоїти; нагого (голого, роздягнутого) одягнути; подорожнього прийняти й нагодувати; недужого та ув'язненого відвідати; померлого поховати. Вияв духовного милосердя — це добра порада, слова втіхи та розради. Милосердними є й ті, хто ділиться знаннями, досвідом, терпеливо зносить кривду, прощає і не тримає зла.

 Милосердя ґрунтується на таких якостях, як чуйність, уважність, доброзичливість і несумісне з пихою, байдужістю, брутальністю. Тільки той учинок є милосердним, який засвідчує повагу до людини.

 2. Підбір синонімів до слова милосердя:

 Милосердя, чуйність, добродушність, доброчинність, людяність, доброзичливість, співчуття, співпереживання…

 

 4. Робота в малих групах

 Оберіть одну із ситуацій та складіть таке її продовження, щоб персонажі засвідчили милосердне ставлення один до одного.

 Ситуація 1

 Марічка чергувала в класі. У кабінеті біології їй потрібно було полити квіти . Коли дівчинка заходила в приміщення з повною лійкою, вона перечепилася за чийсь рюкзак, упала, розхлюпавши воду, розбила коліно. Ще й скинула найбільший вазон — розкішна лілея з поламаним листям навряд чи додала б настрою вчительці. Шестикласники, які розважалися на перерві...

 Ситуація 2

 Сашко, Максим та Андрій поверталися додому після тренування. Хлопці почувалися втомленими, тож зраділи, коли в вагоні метро звільнилося місце. Сашко й Максим, умостившись, витягли з наплічників підручники історії й поринули в читання, а Андрій вирішив погратися на мобільному телефоні. Хлопці й не помітили, коли до вагона зайшла мама з маленьким сином...

2. Робота в парах

 Поміркуйте над заповідями Володимира Мономаха, доведіть їхню актуальність у наш час:

 1. Не забувайте убогих, а як можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам.

 2. Старих шануйте, як батька, а молодих, як братів.

 3. Хоч би куди прийшли. Хоч би де зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного.

 4. Найбільше шануйте гостя, звідки б до вас не прийшов: простий, чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною.

 5. Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте.

 Складання правила семи мудреців:

 «Всяка добра справа є милосердя.

 Дати води спраглому — це милосердя.

 Прибрати каміння з дороги — це милосердя.

 Переконувати ближніх, щоб вони були доброчесні,— милосердя.

 Указати мандрівникові його шлях — теж милосердя.

Посміхнутися, дивлячись в обличчя ближнього,— милосердя».

 V. Вихід на моральний вибір

 1. «Мікрофон»

 — Чи доводилося вам виявляти милосердя?

 — Чи здатне милосердя зробити світ кращим?

 — До кого ми можемо проявляти милосердя?

 — Чому милосердя є загальнолюдською цінністю?

 Сьогодні в Україні проживає 2 мільйони одиноких людей, 15 тисяч у будинках престарілих, у злиднях живе 1 мільйон 150 тисяч, багато на вулиці безпритульних, немічних. Усі вони потребують нашої уваги, теплого слова, нашої допомоги, підтримки.

 Будьмо ж милосердними до тих, хто плаче і страждає, хто потребує нашої уваги.

 2. Слухання і обговорення християнської легенди «Не розгледіла».

 НЕ РОЗГЛЕДІЛА

 Богородиця саме збиралася випрати сорочечку Ісуса, коли побачила на лузі дівчинку, що пасла корову. Покликала її та попросила потримати дитятко. Дівчинка, яку звали Катерина, охоче погодилася. Вона зауважила, що ніколи не бачила такої гарної дитини, і крадькома зрізала золотий кучерик.

 — Це ти взяла кучерик?— запитала Богородиця.

 — У нього такі чудові кучері, що я захотіла один узяти собі. Якщо хочеш — поверну,— паленіючи від сорому, відповіла дівчинка.

 — Залиш собі.

 Наступного дня Катерина знову пасла корову на луці й сподівалася, що ще раз з'явиться прекрасна пані з дитиною на руках. Але замість неї з'явився ангел і спитав:

 — Чи не бачила ти поблизу Господа і Богородицю?

 — Учора бачила одну пані з дитятком. Пані прала, а дитина спала. Поглянь, навіть залишила мені його кучерик.

 Ангел узяв кучер і упізнав за ним Господа. Катерині перехопило подих:

 «Тримала на руках самого Господа, а не впізнала Його». Якось Катерина набирала воду з криниці. Раптом побачила подорожнього, одягненого у червоний плащ, який спирався на заквітчану палицю.

 — Даси мені напитися, Катерино?

 — Пий,— мовила дівчина і подала йому відро.

 Чужоземець, угамувавши спрагу, попрощався. Збентежена Катерина попросила собі одну квітку,— з тих, що прикрашали його палицю.

 Паломник дав ту квітку і швидким кроком рушив далі. Хвилиною пізніше з'явився ангел і, побачивши Катерину, запитав:

 — Чи ти бачила Господа, як проходив тут?

 — Я бачила спраглого чужоземця і дала йому напитися. Поглянь, він навіть залишив мені квітку зі своєї палиці. Ангел упізнав за квіткою Господа.

 Катерина закам'яніла. «Дала Господу напитися,— сказала собі,— і не впізнала Його?».

 Одного разу Катерина пекла хліб. Коли це до неї зайшов незнайомець. Він був такий змарнілий, наче його огорнули всі злидні світу. Зрозуміла Катерина, що незнайомець голодний. Витягла хліб із печі, взяла одну паляницю і дала в руки біднякові. Страшенно зраділий, він одразу почав їсти.

 Потім зібрав крихти і вклав їх в долоню Катерини зі словами:

 — Можу тобі дати лише крихти твого милосердя, їх вистачить для птахів. Коли бідняк пішов, одразу з'явився ангел, який запитав у Катерини.

 — Чи ти не бачила Господа, що тут проходив?

 — Бачила убогого, злиденнішого за всіх злидарів світу — був голодний. Дала йому хліба, а він залишив мені оці крихти.

 — Це був Господь!

 Ось чому якщо якась дитина, чужоземець, убогий просять про щось, їх ніколи не відсилають з порожніми руками. У кожному з них люди бачать Господа.

 3. — Чого навчає ця легенда?

 — Який висновок ви зробили для себе?

 — Чи доводилося вам виявляти милосердя? Розпитайте батьків чи інших дорослих про їхній досвід милосердних учинків. Напишіть невеличке міркування «Чи здатне милосердя зробити світ кращим».

Сьогодні на уроці ми  звернемось до найголовнішої книги людства – Біблії. Давайте прочитаємо. 

4. Повчальне слово Апостолів.

 • Апостол Павло написав. «Хто сіє скупо, той і пожне скупо, а хто сіє щедро, пожне також щедро».

Більше того сіяч має бути щедрим не тільки на руку – щедро сипати зерно, а щедрим душею – зичити врожаю не лише собі, а й кожному, хто сіє. Кожний багатий щедрістю своєю.

• Не втомлюйся творити добро. Всяка справа може втомити. Після всякої праці, яка втомлює, хочеться відпочити. Та в головному не може бути втоми – неможна втомлюватись творити добро.

• Не сурми про милостиню. Хай ліва рука не знає, що робить права. Коли правою рукою даєш милостиню, то нехай ліва не знає про це. Не треба оголошувати про свою добру справу, вона добра сама по собі.

- Це перлини, діти, Євангельської мудрості, які ми повинні взяти за основу своїх вчинків.

5. робота в групах ( складання прислів’я і приказок про доброту і милосердя(заготовка в конвертах))

1.Добро плодить добро, а зло плодить зло.

2.Добро не пропадає, а зло умирає.

3.Не все добре, що солодке.

4.Ти до нього з добром, а він до тебе з колом.

5.Не всяка стежка без спориша, не в кожної людини добра душа.

6.Добрий чоловік і сусідів дім від вогню збереже.

7.Від лиха до добра недалека дорога.

8.З добрим здружись, а злого й лихого стережись.

9.Не сподівайся за добро дяки.

10.Злий плаче від зависті, а добрий під радості.

11.Все зле — все немудре.

12.У кого є злість, той своє серце їсть.

13.Хто сам не знав зла, не вміє шанувати добра.

Вислови прикріплюють на дошку пояснюючи їх значення.

VI. Відкритий висновок

 1.Гра «Лети, лети, пелюстка!»

 Кожний учень обирає пелюстку для квіточки, зробленої вчителем із кольорового паперу, і висловлює одне бажання.

6. А зараз давайте ми з вами складемо правила доброти і милосердя.

Золоте правило:

1.Ставитися до інших так, як ви б хотіли, щоб ставилися до вас.

2.Поважати інших, особливо старших і слабших від себе.

3.Слухати маму, тата, бабусю.

4.Не сміятися над каліками.

5.Любити і берегти природу, тварин.

6.Не проходити байдуже мимо людської біди, горя, розпачу.

7.Не залишати тварин у біді.

8.Любити природу і все живе. Бережливо ставитися до краси.

9.Уміти не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужому успіху

 Вчитель. Час невпинно біжить вперед. Збігають хвилини, години пливуть роки. Хочеться вірити, що у вас все буде гаразд, хочеться, щоб слова доброти, почуті сьогодні, ви пронесли крізь усе життя. Пам’ятайте, людина на цім світі не вічна, життя коротке і гріх тратити його на погані справи.

Будьте добрими, людяними, милосердними, терпеливими, нехай не черствіють ваші душі у щоденних клопотах, бережіть своє серце від усього злого. Всім нам не легко у сьогоднішній скрутний час, але пам’ятаймо, що поруч є люди, яким набагато гірше. Бо ми можемо хоч на крихту покращити їхнє життя своїм ставленням, усмішкою, теплим поглядом

Заключне слово вчителя: Сьогодні ми говорили про Добро і Милосердя. Ви збагатилися знаннями про Добро. Хотілось би, щоб після цього уроку кожен з вас осмислив свою життєву позицію і став добрішим, кращим, досконалішим.               Пам’ятка

Ти добро лиш твори всюди,

Хай тепло тобі повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисти криницю,

Волю дай, нагодуй пташину,

Народи і зрости дитину! 

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити.

 

Вчитель. На останок я підготувала вам пам’ятки.

1. Стережися злого, чини добре.

 2. Не роби іншому того, чого собі не бажаєш.

3. За добро добром платять.

4. Добро далеко розходиться, а лихо ще далі.

5. Все добре переймай. А злого уникай.

6. Будеш творити добро – щасливим будеш.

На цьому наша виховна година завершується і я маю надію, що ви всі будете милосердними і щирими людьми!!!

 Допобачення, діти