Виховний захід у початкових класах "Вшановуємо пам'ять Тараса Шевченка"

Мета. Поглиблювати знання учнів про творчий і життєвий шлях Т.Шевченка; розвивати увагу,пам’ять; виховувати любов до краси поетичного слова, викликати бажання читати твори поета.

Обладнання. Портрет Т.Шевченка, «Кобзар», художні твори, запис «Реве та стогне Дніпр широкий», епіграф на дошці.

                                              Хід заходу

                «  Не дуріте  самі себе

                     Учітесь!Читайте!

                  І чужому научайтесь,

                  Й свого не цурайтесь.

                   Бо хто матір забуває,

                   Того Бог карає,

                  Того діти цураються,

                   В хату не пускають…»

Вчитель. Кому належать ці слова?

                  Щовесни , коли тануть сніги

                   І на рясті просяє «веселка»,
                   Повні сил і живої снаги,

                       Ми вшановуємо пам’ять Шевченка

1-й учень. Україно! О, земле кохана!

                    Ми тобою пишаємось, знай.

                    Народила ти світу Тараса

                    З тебе вийшов у вічність «Кобзар»

2-й учень. За свій народ, що був в неволі,

                    Віддав ти все своє життя,

                    Хоча зазнав лихої долі,

                    Та не зазнав ти каяття. 

3-й учень. Ти мріяв про життя щасливе,

          Життя без пана, без царя,

                    Де мати й син, де вільна нива

                    І над горою сходить де зоря.

4-й учень. Тебе, Тарасе, не забудем,   

                    Твої пісні в серцях у нас

                    І завжди пам’ятати будем

                    Поезію, що стала піснею в віках.

           Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»-слухання,виконання.

1-й ведучий. Багато років тому, у невеличкому селі Моринцях, недалеко від                                                     

                         Черкас,         в бідній старенькій хаті з потемнілою                  

                         солом’яною стріхою і           димарем,                 в теплий весняний  

                         день народився Тарас Григорович Шевченко.

      2-й ведучий. Біля хати росла яблуня з яблуками, а навколо яблуні – квітник.        

                         Біля дверей стояла стара гілляста верба з засохлим верховіттям,                                        

                                а за вербою – клуня, а за клунею сад, а за садом долина, а в  

                                долині тихий, ледь дзюркотливий струмочок.

1-й ведучий. Скільки тих шляхів на світі, й куди вони всі ведуть? Увечері сяде  

                          дід на призьбі, малий Тарас коло нього та все випитує про   

                         Чорний шлях, чумаків, що йдуть шляхом.

2-й ведучий. У малого Тараса було багато своїх справ. У ставку треба 

                         викупатись, з хлопцями в траві вивалятись , а потім знову 

                         викупатись. Їсти хочеться, та вдома все рівно нічого немає. 

                        Може, щось в садочку знайде? До коваля треба в кузню збігати, 

                        подивитись, як  він працює . А потім утекти  від свого товариства  

                       й помріяти.

       Пісня «Зацвіла в далині»-виконують учні 4класу

1-й ведучий. Малим Тарас думав, що небо над головою, ніби високий дах, а       

                         там, у далині, цей дах опускається до землі, там його стовпи

                          залізні підпирають. Навіть йшов далеко, щоб побачити ці стовпи, 

                          але так і не побачив, а сонце все заходило.

2-й ведучий. Добре, що чумаки довезли його до рідного села Кирилівки.                   

                          Сім’я тим часом сиділа біля хати й вечеряла.

 Учениця.     Вірш «Садок вишневий коло хати»

Учениця.     Вірш» За сонцем хмаронька пливе»

Учень. В похилій хаті край села,

             Над ставом чистим і прозорим

             Життя Тарасику дала

                                  ( Виходить мати і малий Тарас)

             Кріпачка – мати, вбита горем

Мати. Як гірко, як нестерпно гірко,

            Що долі нам нема з тобою,

            Ми вбогі, змучені раби

О, любі діточки мої

Одні залишились на світі!

Ну хто замінить вам мене,

            Не знаєм радісної днини

            Нам вік доводиться терпіть.                                                                                                                   

            Не розгинать своєї спини,                             

Рожеві квіти не щасливі,

Коли  безжальна смерть зігне

Мене на довгій панській ниві.

(Мати цілує голівку Тарасика і потихеньку виходить. Тарасик дивиться їй у слід).

Там матір добрую мою

Ще молодою у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми,

А ми малі були і голі ,

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині, а ми –

Розлізлися межі людьми,

Мов мишенята.

1-й ведучий. Мати померла, коли Тарасику було 9 років. Мачуху, яку привів                       

                          батько, перетворила рідну хату на пекло: сльози, бійки, сварки,          

                          образи і приниження.

2-й ведучий. Коли Тарасу минуло 11 років, він втратив свою останню опору –   

                        батька, який, помираючи, казав пророчі слова: «З нього буде або 

                         щось добре, або велика людина».

  Учениця.        Вірш « Ой умер старий батько».

1-й ведучий. Як тільки поховали батька, забрав Тарас у свою торбинку                             каламар, перо та крейду і пішов шукати свою долю, і почала вона його гнати, як мачуха.

Учень.   Вірш «Доля»                                                                                                                   Учень.   Вірш   «Не називаю її раєм»                                                                                                   Учень.     Вірш.«І виріс я на чужині»

2-й ведучий. Небагато пройшло часу, але багато змінилося в житті Тараса.

(Тарас порається на подвір’ї. Входить Яринка з вузликом у руці.)

Яринка. Я на хвилинку забігла до тебе, ось твоя свитка, полатала вже.

Тарас (бере свитку). Спасибі, Яринко, хоч ти мене не забуваєш.

Яринка. То давай я тобі ще й сорочечку виперу, зашию.

Тарас. Не треба,я сам.

Яринка. Тарасику, а в тебе є малюнки? Покажи.

Тарас. Добре, тільки тобі, сестричко. (Показує дощечку з малюнками). Ось 

             наша хата.

Яринка. Дуже схожа. Невже це ти сам? А чого ж на дощечці?

Тарас. Паперу не було. Дяк не давав. Обіцяв учити малювати .А..? Хіба йому 

            болить голова за мене? Тільки п’є та шмагає мене різками.

Яринка. І зараз? (Тарас киває головою). То хай йому грець. Вертайся додому.

Тарас. А там що?

(Яринка виходить, Тарас сідає і сидить зажурений, а вчитель говорить слова (неначе думка Тараса).

Вчитель. Нудно мені, тяжко, що маю робити?

                  Молитися богу? Так думка не та

                  Не рад би, й Богу, не рад би журитись.

                  Та лихо спіткало, а я сирота.

                  Нема кому в світі порадоньки дати,

                  Нема з ким прокляту журбу розділить,

                  Ніхто не пригорне, як рідная мати,

                  Ніхто не спитає: що в тебе болить?

Вчитель. – Хто  така Яринка?

             Родина Шевченків була велика,дітей багато,злидні страшні.У Тараса   

             були старша  сестра та брат – Катруся й Микита та молодші за нього -

             Йосип, Яринка і сліпенька сестричка Марійка…

1-й ведучий. Щоб навчитись малювати, Тарас терпів знущання дяка 

                        Бугорського, а потім пішов у село Тарасівку до іншого дяка, але   той сказав що з нього нічого не вийде. Тарас повернувся у своє 

                         рідне село. Він пасе отару ягнят.

  Учень.            Вірш «Мені тринадцятий минало…»

2-й ведучий. Та минають літа, і було йому вже 15 років. Ось і відпливає вже

                         якось непомітно Тарас від берега дитинства.

 1-й ведучий. Разом з дворовими поміщика Енгельгарда поїхав Шевченко до 

                           Петербурга. В світі петербурзької ночі молодий Шевченко бігав

                           у літній сад малювати статуї. Тут вже молоде і ніжне серце 

                           заговорило і заспівало віршами.

   Учень.           Вірш «Сон»                                                                                                                       

     Пісня «Вітер з гаєм розмовляє»-виконують учні 4 класу

   Учень.             Вірш «Думи мої»

       Пісня «По діброві вітер віє»-виконують учні 4класу

2-й ведучий. На засланні Шевченко сумує за рідною Україною. І хоча йому 

                         було заборонено писати, але він писав у «захалявних  

                         книжечках».

  Пісня «Зоре моя, вечірняя»-виконують учні 4класу 

       Короткий екскурс виставкою творів Шевченка, дитячих малюнків «ілюстрацій» до творів Шевченка.

 (Проводить вчитель)

          Пісня «Якби мені черевики»-у виконанні учениці 4класу

Розгадування кросворда.                  

1. Назва першого друкованого  

видання   Т.Г.Шевченка.

      2.Вітер з…(гаєм) розм.

      3.Реве та стогне … (Дніпр ) 

         широкий.  

      4.Тече вода з-під …( явора).

      5.Кому присвячений виховний 

         захід?

      6.Зоре моя…(вечірняя).

      7.Садок вишневий коло…(хати).

   Учениця.            Вірш «Заповіт»

  Слово вчителя. Олесь Гончар, відомий український письменник,   до дітей,   написав : «Юні друзі, дорожіть Шевченком!      Хочеться вірити, що на вашому шляху завжди буде                  Тарасова пристрасть,

Тарасова мужність,

                  Тарасове не вмируще слово.

Слово Шевченка – живе і вічне. Вивчаймо його, виконуймо його заповіти.