Селецька ЗОШ І-ІІІ ст.
Паламарчук Л.В.
Урочистий вихід учасників мовного свята (3 команди) під музику на слова пісні Т.Петриненка "Моя Україна".
Ведучі: І.
Від діда-прадіда,
із глибини віків
Жива любов ішла у наші душі.
Буяла ніжно, в пахощах бузків
І надихала нас на дні грядущі.
II.
Мово моя! Рідна мово!
Диво прекрасне, земне.
В світі квітуй калиново,
Піснею радуй мене!
ІІІ.
Надіє зоряна, матусина печаль,
Мов доля, вишита на рушникові,
І перше слово мовить дитинча
І шлях радіє золотій підкові.
IV.
Проміння райдужне шумує у житах,
В краю моїм і сонячно й святково.
Лети в простори, як весняний птах,
Усі. Моя велична Українська Мово.
Команди по черзі.
Шановні гості,
батьки, вчителі,
ровесники!
Мова.
Запрошую Вас до чарівної казки,
До неї відкриється вхід через мить.
Із серцем відкритим,
з обличчям без маски
У світ цей чарівний сміливо ступіть!
V.
Господарка казки — красуня чудова —
Вийшла вітати гостей дорогих.
Хлопці. А хто ж вона?
Дівчата. Та це ж наша Мова!
Мова.
Запрошую Вас на казковий поріг.
Багата щедротами рідна земля.
Кого ж зустрічаю нині тут я?
К а п і т а н . І команда.
Всі. Морфологічна.
1. Він предмети називає,
Навіть рід свій власний має!
На питання хто? і що?
2. Залюбки відповідає
Хто?- зайчисько.
Що?- вареник.
Що ж воно таке?
Усі. Іменник.
3. Називає він ознаки,
Все він знає про предмет:
Липовий, смачний, солодкий.
Здогадаєшся, що мед!
4. А про всі його прикмети
Розповів нам хто?
Усі. Прикметник.
5. Знає точно, хто що робить,
Що робитиме й робив:
Спить дідусь, приїде родич,
А Сашко вікно розбив.
6. Різні дії називає
Ця частина мови.
Кожен учень її знає! Що це?
Усі. Дієслово.
7. Ця частина мови
Загадкове слово:
На предмети вкаже,
Назв, імен не скаже.
8. Ми з тобою, ви і я,
Він, вона. Але ім'я
Не назве нам, як іменник.
Цю "особу" звуть ...
Усі. Займенник.
9. Частина мови ділова,
Я знаю, скільки два і два,
Година котра, знаю теж.
Моїм знанням немає меж!
Бо я із числами дружу.
Спитайте: скільки?
Я скажу! Що це?
Усі. Числівник.
10. Він незмінну форму має.
Тут закінчень не буває!
Скаже нам і як, і де,
І коли, й куди, і звідки.
Що це за частина мови:
Гарно, зверху, вгору, влітку?
Усі. Прислівник.
11. Я сам нічого не скажу
І сам не значу я нічого,
Та в реченні слова зв'яжу,
Моя потрібна допомога!
Так що користь є від мене.
Звати як мене?
Усі. Прийменник.
12. Слова з'єднаємо й думки,
Ми - ніби ланцюжки:
І, та, але, коли, бо, а —
Службові ми слова.
Як же вони називаються?
Усі. Сполучники.
13. Би, ж, ні, не — малесенькі слова.
Для більшості у мові - пастка.
Та зв'яже в реченні слова,
Прийде на допомогу ...
Усі. Частка.
14. Луна емоції людської,
Частина мови - дивний звук,
Імітування будь-якої
Істоти, неістоти. Що це?
Усі. Вигук.
Мова. Скільки тут щирих і мудрих думок!
Прийміть у дарунок дівчаток танок.
Дівчатка зі стрічками виконують танець під музику
Капітан. II команда.
Усі. Граматична.
1. До іменника в гостину
Завітала вся родина.
Ось відмінок
Усі. Називний.
Що за франт!
Костюм новий
І новенькі черевички.
Як завжди, веселе личко,
Гарний настрій, поруч — пес
І незмінний інтерес:
2. Що це? Хто це? Що наснилось?
Хто прийшов і що змінилось?
3. Хто? і Що?
Він завжди знає,
предметів назви пам'ятає.
4. У відмінка родового,
Як завжди, нема нічого:
Ні борщу, ані хлібини,
Ні сальця, ні капустини,
5. Ані печива до кави,
Ані зерняток для ґави,
Ні пліток, ані вістей,
Ні знайомих, ні гостей.
6. Давальному відмінку дарувати
Подобається більше, аніж брати.
Сьогодні пощастить коту й курчатам,
І вовкові, й лисиці, і зайчатам,
І віслюку, і білочкам-хитрункам.
Нехай собі радіють подарункам!
7. Шукати знахідний відмінок ходім —
Спочатку заглянемо, мабуть, у дім.
Кого тут побачили? Кішку і пташку.
А це що? Сметану, тарілку і чашку.
Усюди загляньмо: у шафу, під ліжко, І
навіть у ранець, у зошит і книжку.
8. Як з орудним подружитись,
Буде чим і поживитись:
Пирогами, молоком,
Кавунами і медком.
Буде також, з ким пограти:
Із сестричкою, із братом,
З кішкою і кошенятком,
І з маленьким цуценятком!
9. Де, на чому покататись,
Де найкраще прогулятись?
У місцевому відмінку
Відшукати можна, де:
В місті на велосипеді.
На машині, на мопеді!
Хіба більш нема ніде?
А на гойдалці у парку?
В лісі, в лузі — на коні,
На ставочку — у човні!
10. Відмінок сьомий зветься Кличний.
Він дуже, дуже симпатичний!
Бо всіх так радісно гукає:
Веселко! Земле! Рідний краю!
11. Усіх він хоче привітати:
Бабусю, мамо, сестро, брате!
Відмінків сім, вони - брати,
Тепер знайомі з ними й ви.
Мова.
Відмінків інших в нас нема.
І не шукайте їх дарма!
Знайте Ви їх на зубок.
Прийміть у дарунок Український танок!
Капітан. III команда.
Усі. Орфографічна.
1. Число прикметників і рід
Залежить від іменників.
За ними визначати слід
Відмінки всіх прикметників.
2. Апостроф дружить з є, ю, я:
Подвір'я, в'ється, в'юн, сім'я.
А ще апостроф дружить з ї:
Під'їхав, зїсти, солов'ї.
3. Апостроф пишуть після них —
П'яти відомих букв "губних",
Це б, п, в, м, ф та р.
І ми їх вивчили тепер!
4. А після префіксів зустріти
Апостроф також можна, діти;
Лиш перед я, ї, ю та є:
Об'ява, з'їв, з'юрбивсь, об'єм.
5. У префіксах роз- і без-
Не буває букви С.
Букву 3 завжди пиши:
Безкоштовний, розкажи.
6. Запам'ятаймо букви ці. їх,
ніби пальців на руці:
К, П, Т, Ф, X - їх п'ять!
Чому ж їх так важливо знать?
7. Ними корінь починається –
Префікс 3 на С міняється!
Наприклад: стверджую, сховай,
Скажи, сфотографуй, спитай.
8. Як виконуєш завдання,
не забудь про чергування:
як поріг - то на порозі,
у а ріг - пиши на розі.
Коли вухо — то у вусі.
А кожух - то на кожусі,
Як урок - то на уроці.
9. Все важливе в нашій мові,
ось, приміром, річ така:
Е чи И писати в слові —
Часто сумнів виника.
Щоб уникнуть зайвих мук,
Ти під наголос, мій друже,
Зразу став сумнівний звук:
Село - села.
Звук виразно зазвучить -
Як писать тебе навчить.
10. В переливах слів ми раді
Відтінити тут одне:
Там, де І в закритім складі,
У відкритім — О та Е.
У закритім складі кінь,
У відкритому - коня.
Поміркуй над цим, прикинь -
Не поїдем навмання.
У закритім складі гість,
У відкритім гостя жди.
У закритім складі шість,
У відкритому - шести.
Не кінець тут прикладам, -
Ще зразки вам викладем:
Лебідь - лебедя, обід - обода,
Невід - невода, чобіт- чобота...
А є й виняток: хоботок - хобота,
Й ще сучасніший: робот — робота.
Лунає музика. Виходить Пані Помилка. Пані
Помилка.
Пробігала я тут із одного зошита в інший і не витримала! Що це за розумники тут зібралися?
Не люблю я тих людей,
Що все на світі знають
І предмети всі навкруг
Точно називають.
Спробую я всі знання відібрати
І лише одна на світі все буду знати!
Мова.
Зла цариця Помилиця
З царства грубих помилок
На відмінників так злиться,
Що вже схудла, як кілок!
В зошити до учнів лізе,
Запускає помилки.
Проженемо її, діти,
Ми зі свята залюбки!
Пані Помилка.
Ха! Просто так я не піду. Виконаєте мої завдання, тоді ще подивимось. А ні — навічно житиму у ваших зошитах!
Отже, починаємо перше випробування. Перед кожною командою — картка із завданням вставити пропущений сумнівний приголосний. Гравці по черзі підбігають до столу, вставляють пропущену орфограму і повертаються на своє місце.
"Орфографічна естафета" (під музику )
Ле...кий
Во...зал
Моло...ьба
Про…ба
Ні…ті
Кі…ті
Шви…кий
Рі…кий
Кни…ки
Аналіз виконаного завдання Пані Помилкою.
Пані Помилка.
Випробування друге «Синтаксичний лабіринт». Перевіримо, як ви засвоїли тему речення?
По горизонталі:
1. Речення, що має одну граматичну основу. (Просте)
2. Речення, що має дві чи більше граматичних основ. (Складне)
3. Визнач тип речення за метою висловлювання: Дорогу треба переходити обережно. (Розповідне)
4. Визнач підмет у реченні Мій син оре лан. (Син)
5. Вид речення за інтонацією. (Окличне)
6. Члени речення, які відповідають на одне питання і зв'язані з одним і тим же словом. (Однорідні)
7. Другорядний член у реченні Дорогу замело. (Дорогу)
8. Присудок у реченні У вересні Чорне море тепле. (Тепле)
10. Розділовий знак у кінці спонукального неокличного речення. (Крапка)
12. Другорядний член, що має зв'язок із підметом у реченні: Надійці наснилося рідне село. (Рідне)
13. Вид речення за метою висловлювання: Котра година? (Питальне)
14. Яке з даних слів не може бути членом речення: їм, ти, ви, де, те? (Де)
15. Речення, що має другорядні члени. (Поширене)
По вертикалі:
1. Один з головних членів речення. (Присудок)
2. Речення, що містить наказ або прохання. (Спонукальне)
8. Розділовий знак у реченні між підметом і присудком, що виражені однією частиною мови. (Тире)
9. Один з головних членів речення. (Підмет)
11. Підмет у реченні У Петра змінились плани на вечір. (Плани)
Аналіз виконаного завдання Пані Помилкою.
Пані Помилка.
Я так гарно потрудилась.
Навіть трішечки втомилась.
Літери ви прочитайте,
Що за слово, відгадайте.
(Показує гравцям і гостям анаграму "АЛЬСВ").
Випробування "Словесні архітектори"
Пані Помилка.
Поки я відпочивала, вам завдання поскладала.
Ви всі зараз станете словесними архітекторами.
Кожній команді я даю характеристику звука.
Ви впізнаєте, яка літера його позначає, і будуєте її із членів вашої команди.
I команді: Приголосний, глухий, твердий, зубний; є у сосні і санчатах і немає у вусі. ([с]).
II команді: Голосний, ненаголошений, огублений; заховався в озимині, ([о]).
ІІІ команді: Приголосний, сонорний, твердий; є у неньки і немає в мачухи, ([н]).
Діти шикуються в слово СОН.
Пані Помилка.
Капітане І команди, зроби аналіз цього слова як частини мови.
Капітан.
Це іменник, відповідає на питання що?, неістота, загальна назва, однина, чоловічого роду. У реченні Я бачив гарний сон. Стоїть у знахідному відмінку, є другорядним членом речення.
Команди стають так, як на початку свята.
Пані Помилка. Продовжуємо свою слово-будівничу справу.
I команді: Приголосний, пом'якшений, глухий, задньоязиковий; його має кінь і вікінг, ([к/]).
II команді: Голосний, наголошений, не огублений, є в слові, що означає опади взимку (сніг, іній) - ([і]).
III команді: Приголосний, твердий, глухий, є у
тигра й тата ([т]).
Діти вибудовують слово КІТ
Пані Помилка.
Капітане II команди, зроби і аналіз цього слова як частини мови.
Капітан. Це іменник, відповідає на питання хто?, істота, загальна назва, однина, чоловічого роду. У реченні Пустотливий кіт у Іванка.Стоїть у називному відмінку, є підметом — головним членом речення.
Команди повертаються до попереднього шикування.
I команді: Приголосний, дзвінкий, твердий; є у Дарини і дуба і немає у боровика, ([д]).
II команді: Голосний, наголошений, неогублений; заховався на даху [а].
ІІІ команді: Приголосний, сонорний, твердий; є у рака і немає в річці [р].
Діти вибудовують слово ДАР.
Пані Помилка.
Капітане ІІІ команди, тепер твоя черга робити аналіз цього слова як частини мови.
Капітан. Це іменник, відповідає на питання що?, неістота, загальна назва, однина, чоловічого роду. У реченні. Ми отримали дар від батьків. Стоїть у знахідному відмінку, є другорядним членом речення.
Пані Помилка.
Який же такий дар Ви отримали?
Ведучі: І.
Солов'їну, барвінкову
Колосисту навіки
Українську рідну мову
дар дали мені батьки.
II.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,
Бо єдина ж, так, як мати,
Мова в кожного із нас.
Пані Помилка.
Бачу я, що не можна мені тут затримуватись.
Піду поновлювати свою клієнтуру!
Мова.
Добре, щоб Ви, Пані Помилко, не знайшли собі місця в жодному зошиті!
Усі. Це б чудово було!
Пані Помилка (плаче).
Ой, які ж ви, хочете моєї загибелі.
Усі.
Хочемо, хочемо!
Геть усі помилки!
Геть з усіх зошитів!
Помилка покидає свято. Лунає пісня "Наша мова — світанкова". Муз. І.Полєвікова, сл. Г.Бідняка.
Мова.
Любі діти, наприкінець свята сплетімо, будь ласка, віночок із слів, що характеризують нашу рідну мову. Нехай ваше мовлення з кожним роком набирає все більше тих ознак, які ви написали!
Діти під музику О.Злотника "Мамина пісня" беруть картки зі словами-ознаками мови у вигляді барвистих квіток, оточують Мову гарним віночком, промовляють:
У сі. Наша мова ...
Кожний називає своє слово {написане всередині квітки): мелодійна, барвиста, співуча, ніжна, мила, світанкова, ясна, чиста, пісенна, дзвінка, дивна, радісна, лагідна, жива, казкова, чудова, чарівна, шовкова, найдорожча, добра, правильна, стоголоса, мудра, сонячна, прекрасна, солов'їна, барвінкова, рідна, викохана, поетична, сподівана, благословенна...
Мова. Дякуємо за увагу. До нових зустрічей.
1