Виховний захід « У світі ароматів»

Про матеріал

Виховний захід "У світі ароматів" дає можливість ознайомити учнів із духмяними речовинами найрізноманітніших типів, вивчити історію застосування духмяних речовин;,розглянути природу запаху, дослідити лікувальну дію цих речовин на організм людини, формувати в учнів естетичний смак, почуття прекрасного, любов до рідної землі.

Перегляд файлу

Виховний захід « У світі ароматів»

Мета: ознайомити учнів із духмяними речовинами найрізноманітніших типів: вивчити історію застосування духмяних речовин; розглянути природу запаху ; дослідити лікувальну дію цих речовин на організм людини; формувати в учнів естетичний смак, почуття прекрасного, любов до рідної землі.

Свято відбувається в кабінеті матеріалознавства. На подіумі стоять столики. На одному столику лежать висушені пахучі трави: м'ята, материнка, липа, ромашка, кмин, гілочки сосни, ялини, герань і т. д. На іншому – яблука, груші, банани, апельсини, лимони. У вазах стоять живі квіти. У ході свята використовуються аромалампи і ароматизовані палички. Звучить музика.

На сцену виходить два ведучі.

Учениця . Ще не було ні пензля, ні мольберта

І не писались мудрі письмена,

Була природа гола і відверта,

Жили в печерах дикі племена.

Іще тих сосен не торкався іній,

Іще землі й не снились лемеші,

Іще тривожна досконалість ліній

Не хвилювала дикої душі.

Учениця. Ще не було ні анта, ні венеда

Але під вечір, на розливі рік,

Старий валун був схожий на ведмедя -

І зупинився дикий чоловік.

Йому ще жодна муза не сприяла,

Ще й не світало в сутінках сердець,

Ще розум спав – прокинулась уява –

І це був перший – первісний! – митець.

Ведучий 1. Естери. Етери. Ароматичні вуглеводні. Ефірні олії.

Ведучий 2. Аромати для насолоди. Мають чудовий запах.

Ведучий 1. Зміцнюють особистість. Допомагають нам творити.

Ведучий 2. Оздоровляють і стимулюють. Формують емоційне здоров'я.

Всі разом. Гостинно запрошуємо вас у чарівний світ ароматів.

Учениця1.Є свіжі запахи, немов дітей тіла,

Є ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі,

Розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола,

Як ладан і бензол, як амбра й мушмула,

Що опановують усі безмежні речі;

В них – захват розуму, в них відчуттям – хвала.

Ведучий 1. Ароматами ми користуємося з дитинства, робимо це просто та природно, не потребуючи спеціального навчання чи термінів. Зубок часнику, чай з м'ятою чи липою, терта лимонна шкірка, полоскання шавлією, букет свіжих троянд. Аромати - невід'ємна частина нашого життя

Ведучий 2. Проте ніщо у світі не зрівняється з ніжним запахом квітів! Ромашки і жоржини, левкої і троянди, волошки і конвалії, лілія і бузок, жасмин, орхідея, м'ята, айстра, півонія. Та чи можливо їх всіх перерахувати? І кожна з них має свій неповторний аромат: ніжний чи гострий, солодкуватий чи свіжий, п'янкий, грайливий і незабутній.

Учениця1. Пахне мальвами та любистком,

Свіжим сіном і листом м'яти.

І рум'яняться срібним блиском

Ружі біля старої хати.

Полину сохнуть сизі вінки,

Бузина одягнула шати.

Чорнобривцями пахнуть «півники»

І долоні рідної матері.

І жоржини у сріблі-золоті

Знов приносиш ти лиш до мене…

Пахне айстрами моя молодість,

Матіолою та роменом.

Учениця2. І сині фіалки її оченят,

Троянди щічок і білі лілеї

Маленьких ніжних її рученят

Цвітуть та цвітуть, і горять

І тільки серце засохло у неї.

Ведуча 1. (вдихає аромат висушеної м'яти).Який неповторний аромат має м'ята! На думку спадають слова Остапа Луцького:

Учениця. В'ється сонечко злотисте

Понад стріхи синіх хат, -

По болонню сонно блудить

Запах м'ят…

Ведучий 2. М'ята перцева містить м'ятну олію, до складу якої входить, зокрема, ментол, що надає їй характерного запаху. М'ятна олія використовується у великих кількостях для виготовлення одеколонів, шампунів, зубних паст і еліксирів. Сьогодні ментол отримують переважно шляхом синтезу.

Ведучий 1. Природа створила дуже багато неперевершених ароматів! Ми насолоджуємося пристрасною жагою троянд, поцілунками духмяних фіалок, п'янким запахом магнолій, пахучим морем квітучого бузку.

Учениця. Розчинив я вікно…

І в обличчя диханням бузку

Ніч війнула з весняного саду…

Не змагаючи тугу в'язку,

Про вітчизну згадав я далеку,

Соловейко там пісню-розраду

Над квітучим бузком розливає.

Ведуча 2. А який ніжний запах у конвалій! Стародавні греки твердили, що конвалія виникла із крапель поту богині Діани. Коли богиня під час полювання забрела в глухі хащі лісу, то на неї напали фавни. Вони були безтямно закохані в Діану і хотіли полонити її. Діана кинулася втікати. Вона бігла швидко і з неї рясними краплями стікав сріблястий піт, який перетворився на запашні квітки конвалії.

Учениця. Сестра нарцисів, лілій лісових

І неповторна серед них

Цвіте прекрасна білосніжна

Конвалія в лісах моїх

Ведуча 1. В українському фольклорі є чудова поетична розповідь про квітку конвалії і її виникнення. В ній говориться, що ці квіточки, подібні до перлин, є не що інше як сріблястий щасливий сміх лісової русалки Мавки, яка вперше відчувала радість великого, щирого,взаємного кохання. А от у Франції хлопець, запрошуючи дівчину до танцю, дарував їй букетик конвалій. Обмін такими букетами навіть означав згоду на одруження.

Ведуча 2. Але ні з чим не можна зрівняти неперевершеного аромату троянди!

Недаремно її називають царицею квітів. Про цю квітку створено стільки переказів, що про неї можна написати цілі томи.

В Ірані, країні персів, є ось така легенда. Троянда була подарунком Аллаха. До нього звернулися всі діти Флори з проханням призначити над нами нового володаря замість сонного лотоса, який був дивовижно красивим, але забув серед ночі про свої обов'язки правителя. Тоді Аллах призначив правителькою квітів білу непорочну троянду з гострими колючками, що оберігають її. Коли соловейко побачив цю чарівну царицю квітів, то був так зворушений її красою, що в захопленні притиснув троянду до своїх грудей, але гострі колючки, мов кинджал, вп'ялися в його серце, і яскраво-червона кров бризнула, зросивши ніжні пелюстки дивовижної квітки.

Ось чому, стверджують перські перекази, безліч зовнішніх пелюсток білої троянди й досі зберігають рожевий відтінок.

Ведуча 1. Одну з найароматніших ефірних олій – трояндову – араби почали виділяти з пелюсток троянд ще в X ст.. Ціна трояндової олії дуже висока, адже, щоб екстрагувати 1 л олії треба переробити до 2 т пелюсток. Трояндова олія входить до складу не тільки сортів « Екстра » парфумерної продукції, але її використовують і як лікарський засіб.

Учениця1. Звідки ти взялась така чарівна?

У якій зростала ти сім'ї

Квітко півдня, сонячна царівно,

У красі тобі не має рівних,

Музо й наречена солов'їв.

Звуть твоєю матір’ю шипшину.

Це вона в ясні погожі дні

Виплакала донечку єдину.

Віддала їй пахощі ці дивні

Й материнські соки весняні.

Ти горіх в зеленолистих арках,

В кришталевих крапельках роси.

У садах, у скверах, тихих парках−

Всюди ти, велична володарко,

Юності кохання і краси.

Ведуча 2. Але зрізані троянди швидко в'януть і втрачають свої властивості, пелюстки жасмину висушені, а під снігом не знайти листочків м'яти. І люди навчились збирати запахи рослин і надовго зберігати їх чарівні властивості.

Ведуча 1. Природа подарувала нам надзвичайно багату палітру запахів. Людина з давніх- давен використовує духмяні речовини для своїх потреб в релігійних, оздоровчихкосметичних цілях. Ведуча 2. У стародавньому Єгипті духмяні речовини використовувалися для обкурювання при прославлянні богів і при виготовленні пахучих мазей та ароматних бальзамів. Відомо, що коли відкрили поховання Тутанхамона, поряд з мумією виявили посудини з ароматичними речовинами: миррою і ладаном. Знайдено амфори і пляшечки з ароматичними речовинами, створеними ще Клеопатрою. Вона була неперевершеним майстром чарівних ароматів і косметики.

Ведуча 1. Ще великий Гіппократ вважав, що шлях до здоров'я лежить через ароматичні ванни і ароматичний масаж. У древніх Афінах кожна красуня знала, що руки повинні пахнути м'ятою, а обличчя – пальмовою олією.

Ведуча 2. Стародавні римляни наділяли аромати лікувальними властивостями, а продавці ароматизованих продуктів часто були лікарями. У стародавньому Римі існував звичай умащувати духмяними речовинами переможців спортивних змагань. А зніжені патриції гордого Риму буквально купалися в парфумах, вони скроплювали ними не тільки свій одяг,але і вулиці, якими мав проїхати імператор.

Ведуча 1. Чудова квіткова вода, пахучі речовини, як і коштовні камені вишукані страви, у країнах Сходу були колись ознакою багатства. Про роль і місце пахощів у житті арабів стверджують і слова пророка Магомета, який говорив, що більше всього на світі він любив«жінок, дітей і парфуми».

Ведуча 2. Багато століть тому араби знали різні способи отримання пахучих речовин із рослин і виділень тварин. В парфумерних лавках східних базарів численні торговці пропонували широкий вибір духмяних речовин.

Сценка « Торговець пахощами»

( Столик застелений тканиною, на ньому стоять флакони у старовинному стилі, ампули із різними пахощами, висушені рослини. Звучить східна музика. До торговця підходить жінка у східному вбранні і розглядає товар.)

Торговець. О, найсолодша і найсвітліша! У мене дуже великий вибір різних духмяних вод. Ось це – трояндова олія, ароматніша понад усе. Її отримали із найсвіжіших і найпахучіших троянд. А це води: апельсинова, м'ятна, лавандова. А тут - пахощі з лілій, ірисів, нарцисів, майорану, фіалок і квітів верби. Деревина кедра та сандалового дерева, листя лаванди, м'яти, герані, фіалковий корінь і корінь імбиру. А в цьому флаконі речовина незвичайна – мускус, який добувають із залоз самців кабарги. Серед інших ароматичних речовин мускус ціниться здатністю зберігати запах пахощів, навіть якщо він доданий у дуже малій дозі. А це – амбра: воскоподібна речовина із шлунку кашалота. Це пахучий продукт, що надає духмяним водам стійкого запаху, робить їх аромат тонким і казковим, підсилює інші запахи. О, світ очей моїх! Знай, що амбра і мускус – це дві найважливіші речі у дивному світі парфумів.

( Жінка купує кілька флаконів, розраховуючись « золотими » монетами.)

На сцену виходить чотири учениці

Учениця 1. В середньовічній Європі парфуми не використовували. Після античних часів вони з'являються тільки в епоху Відродження. Але вже при дворі Людовика XІV дами використовували їх у великій кількості, щоб заглушити неприємний запах, що йшов від тіла. У ті часи милися рідко.

Учениця 2. Друга половина XIVст. є свідком народження рідких парфумів на основі спирту та ефірних олій, які використовують під назвою «ароматичні води».

Цікавою є історія загальновідомого одеколону. Це ароматична вода із свіжим запахом. Вона складається із розмарину, бергамоту і лимона, настояних на виноградному спирті. Точні пропорції складників цієї ароматизованої води тримались у таємниці. Секрет її виготовлення належав монастиреві у Флоренції. У XVII ст. італієць Джованні Пауло Феліні вивідує рецепт у настоятельки монастиря. Будучи аптекарем у Кельні, він поспішає приготувати та продати свою знахідку, яку назвав – « Вода із Кельна ».

Учениця 3. Одним із найбільших шанувальників цієї ароматичної води був Наполеон. Імператор навіть під час воєнних кампаній завжди мав біля себе пляшечку з « кельнською водою». Для нього навіть виготовили флакон спеціальної форми у вигляді валика, який можна було носити за відворотом чобота. Наполеон витрачав до двох флаконів на день. Він не тільки кропився одеколоном, але й капав його на цукор, у воду для ванни, для полоскання, вважаючи, що одеколон корисний і стимулює роботу мозку

Учениця 4. Улюбленими запахами Жозефіни, дружини Наполеона, були троянди та мускус. Слід сказати, що на початку XIX ст. аромати, в яких домінували тваринні елементи−мускус, амбра, цибетін, користувалися великим попитом. Про Жозефіну говорили: « Сходить зрозуму від мускусу». Наполеон же, навпаки, мускусу терпіти не міг. Коли шлюб Жозефіни та Наполеона був розірваний, імператриця, щоб помститися чоловікові, надушила апартаменти у палаці мускусом. Цей запах не вивітрювався, за свідченням мемуаристів, десятиліттями і від чувався ще до кінця століття.

Сценка « Пахучі трави в українських обрядах та звичаях »

( На сцену виходять три дівчинки у вишитих блузках .В руках у них букети пахучих трав і квітів. Посередині стоїть дівчинка-українка у вінку.)

Дівчинка-українка. Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

А у нас одна країна

Найрідніша нам усім.

То - прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Там шумлять гаї безкраї

Наче вміють говорити!

Там ясніше сонце сяє

Там солодше пахнуть квіти…

Учениця 1. Трави і квіти використовувались із давніх-давен українцями насамперед як обереги. Наприклад, вважалося, що полин і петрушка є оберегом від русалок на русалчин Великдень, тобто від Зеленого четверга до неділі. Маленькі дівчата вплітали полин у косу. Жінки носили його у пазусі під сорочкою. Полин клали на порогах і підвіконнях. Полиновий вінок після Зелених Свят підвішували над дверима, де він висів усю зиму. Його також використовували як ліки.

Учениця 2. М'ятою, любистком, татарським зіллям прикрашають хати на Трійцю. На покутті ставлять хрест із пахучих трав. Він охороняє від злих сил. А пахуча трава, освячена на Маковея, захищає від «вроків», «навіювання» тощо.

Дівчинка-українка. Для новонароджених дітей шили полотняні мішечки, наповнювали освяченим пахучим зіллям. Такий мішечок клали дитині біля подушечки, де вона спала. Вважалося, що це сприятиме її спокійному та міцному сну, а також захистить від «вроків».

Учениця 1. На зиму дівчата заготовляли пахучі квіти ( сушили м'яту, любисток ), якими прикрашали волосся взимку, мили в цих травах, щоб воно було пахучим. Адже в давнину найбільшим багатством і найкращою окрасою кожної дівчини була її довга розкішна коса. У косу заплітали стрічки, квіти, голову прикрашали вінком.

Часто духмяне сушене чи свіже зілля використовувалося для ворожіння. Вважалося що певні рослини володіють чарівними властивостями. Для прикладу, дівчата намагалися таким способом причарувати коханого хлопця, або ж , навпаки, віднадити суперницю.

Про це вони співали на вечорницях довгими зимовими вечорами.

Ведуча 1. Що ж залишилося розглянути, що таке пахучі речовини з точки зору хімії.

Ароматичні речовини містяться в рослинах у вигляді малесеньких краплин в особливих клітинах. Вони зустрічаються у квітах, листках, шкірках плодів, а інколи навіть у деревині. Їхназивають ефірними оліями.

Ефірні олії – це складні суміші духмяних органічних речовин найрізноманітніших типів. Серед них найчастіше зустрічаються складні ефіри ( естери ), альдегіди та спирти насиченого,ненасиченого й ароматичних рядів. Дуже важливим компонентом ефірних олій є терпени та їхпохідні.

Ведуча2 . Ефірні олії – прозорі, безбарвні або ледь забарвлені у жовтуватий, черво-ний чи зелений колір. Мають яскраво виражений запах, їдкі на смак, леткі, не залишають масних плям. Ефірні олії легко змінюються під впливом світла, повітря, температури, волого-сті, тому їх зберігають у невеликих флаконах із темного скла, заповнених ущент, у прохолод-ному темному приміщенні при температурі не вище 15ºС. Гарантійний термін зберігання – трироки.

Ведуча1 . Кількість різних органічних і неорганічних речовин, які входять до складу ефірних олій, коливається в межах від 150 до 500. Наприклад, у складі м’ятної ефірноїолії біля 150 хімічних речовин, геранієвої – 200, трояндової – близько 200, лавандової – близько300, в ефірних оліях бергамота, лимона, мандарина, апельсина – близько 500 компонентів у кожному.

Ведуча2 . Найбільший прорив у парфумерії відбувся у 1868 році, коли англійськийхімік Уільям Перкін створив перший синтетичний запах – кумарин, що має запах свіжоскошеного сіна. Далі були синтезовані мускус ( 1888 ), ваніль ( 1890 ), фіалка ( 1893 ) і камфора (1896)

Синтетичні аромати остаточно надали парфумерії статус особливого ремесла – наполовину науки, наполовину мистецтва. За допомогою хімії стало можливим одержання чу-дових ароматичних речовин у великих кількостях і значно дешевше.

Ведуча 1. Здавна було відомо, що запахи здатні діяти на підсвідомість людини, викликаючи цілу гаму почуттів і станів. Пахощами лікували ще в стародавній Атлантиді, вони вказані врецептах древніх цілителів. За допомогою запахів можна керувати настроєм і працездатністю.

Так, наприклад, у давнину перед прийомом гостей столи протирали м'ятою, що створювало піднесений, веселий настрій у всіх присутніх. А от у період Середньовіччя студенти під час підго-товки до екзаменів носили вінки з петрушки і м'яти, щоб активізувати пам'ять при вивченні ма-теріалу.

Ведуча 2. У 1885 році фізіолог П. Устаманов довів, що приємні запахи, наприклад, троян-дової олії, викликають підвищення температури тіла, зменшення кров'яного тиску, а неприємні,наприклад, оцтової кислоти, діють навпаки: знижують температуру, підвищують кров'яний тиск та прискорюють пульс. За допомогою олій можна не лише врівноважити емоції, але й зняти стрес, гармонізувати процеси збудження та гальмування в центральній нервовій системі,адже саме вона регулює роботу всіх внутрішніх органів і систем.

Ведуча 1. Сучасна наука, яка займається лікуванням за допомогою ефірних масел, нази-вається ароматерапія, або олієтерапія. Її засновником вважається французький хімік Рене-Моріс Гаттефос, який присвятив своє життя дослідженням у галузі лікування ефірними оліями після того, як сильно обпік долоню, працюючи в лабораторії парфумерної фабрики. Перше, щойому потрапило під руку – це ефірна олія лаванди. Кажуть, що він з подивом спостерігав засвоїм містичним одужанням без рубців та шрамів.

Ведуча 2. А зараз запрошуємо вас на сеанс аромотерапії, який з вами проведуть наші аротерапевти.

Сценка « Сеанс ароматерапії »

( На сцену виходять два учні в білих халатах, запалюють аромалампи, звучить спокійна музика.)

Ароматерапевт 1. Використання аромалампи – це швидкий і зручний спосіб надати приміщенню приємного запаху. Вони м'яко прогрівають ефірні олії, які, починаючи випаровуватися, ароматичні речовини. Одночасно аромалампи прогрівають і оточуюче повітря.

Ароматерапевт 2. З косметичною метою ефірні олії можна додавати в крем ( всього кілька крапель ), у маски, воду для ополіскування обличчя чи волосся, чи у ванну ( 5-6 крапель на ложку солі, розчинити у ванні з теплою водою). Використовують їх для масажу, при інгаляціях,а ще вживають внутрішньо – капають 1-2 краплі в чай, на цукор). Пам'ятайте, що нерозведені олії вживати всередину категорично не можна!

Ароматерапевт 1. Якщо ви відчуваєте почуття страху, капніть в аромалампу чи на носовичок 2-3 краплі однієї з кількох ефірних олій: лаванди, меліси, герані, пачулі, сандалу.

Наповніть спальню духмяним ароматом цих олій – і ви можете забути про нічні жахи. Стан тривоги можна зняти заспокійливими або збадьорюючими оліями: бергамотовою, геранієвою чи лавандовою. Ці олії можна використовувати кожну окремо або у поєднанні.

Ароматерапевт 2. Запах троянди і жасмину стимулює ЦНС, поліпшує сон. У народі з цією метою використовували подушки із шишками хмелю. Бергамотова олія та камфора загострюють чутливість очей до зеленого кольору і знижують сприйняття червоного. Аромат бензену і гераніолу значно поліпшує слух. Букетик фіалок на роялі завадить співакові взяти високу ноту.

Психолог закладу. Вдихання повітря насиченого фітонцидами, знімає стреси, яким піддається наш організм. Встановлено, що аромати підвищують працездатність, знижують втомлюваність, кволість, поліпшують самопочуття.

Дослідження показують, що людина розрізняє кілька тисяч запахів. Трапляються люди,які мають феноменальні здібності до розрізнення запахів. Вони відчувають сторонній запах навіть у добре вимитій пляшці, перебуваючи в транспорті ( із зав'язаними очима ), визначають за специфічним запахом, якою вулицею їдуть.

Ведуча 1. Слово « парфумерія » походить від французького слова « парфум », що означає « приємний запах ». Різноманітні парфуми – це витвір мистецтва і дуже складна наука.

Ведуча 2. Сучасні парфуми – продукт змішування безлічі композицій, кожна з яких містить багато духмяних речовин як природного, так і синтетичного походження. Лише при змішуванні кількох схожих композицій отримують справжні парфуми. Для створення таких витворів парфумерного мистецтва потрібен не тільки багаторічний досвід, але й здатність до творчості, талант митця.

Ведуча 1. У Франції існує Музей Парфумів, де будь-хто може створити власний неповторний аромат, змішавши есенції, які йому сподобались. Отримані парфуми він може забрати з собою.

Ведуча 2.Спеціалісти розрізняють три стадії запаху парфумів. Початковий аромат відчувається під час відкривання флакону і зберігається протягом 3-5 хвилин після нанесення парфумів на тканину. Основний аромат триває переважно 20-25 хвилин. За цей час випаровуються саме ті компоненти, котрими оперувався автор композиції. Кінцевий аромат триває від 10 до 15годин.

Ведуча 1. Важливе місце у парфумерній промисловості посідають одеколони. Ним до XIX ст. користувалися як дами, так і кавалери−розділення парфумів на чоловічі й жіночі ще не було. В 30-х роках XIX ст. в Англії, а потім в інших країнах, чоловіки перестають користуватися тваринними і квітковими ароматами. Для них залишаються «лісові» запахи- сосна, кедр, дубовий мох, що символізують полювання, потім до них додається запах шкіри. Інші чоловічі запахи- аромат благородних сигар і тютюну, запах чистого тіла та віскі.

Ведуча2. Найбільш відомі парфуми XX ст.− «Шанель №5». Головною технологічною новинкою, використаною Шанель, були альдегіди- синтетичні речовини, отримані в результаті відновлення жирних кислот. Працювати з ними було дуже важко і незвично: вони мали неприємний запах і, до того ж , їх було важко закріпити. Використати ці новинки міг лише досвідчений парфумер. Ним виявився емігрант із Росії Ернст Бо.

Ведуча 1. Існує легенда, що, експериментуючи із нестійкими альдегідами, Ернст Бо представив Коко Шанель декілька проб і вона вибрала одну, вважаючи п'ятий номер для себе найбільш приємним.

Ведуча 2. А зараз послухаємо поради косметологів, як правильно вибрати парфуми та користуватися ними.

Косметолог 1. У кожної жінки повинні бути свої парфуми. Кожна жінка повинна вміти дібрати свій аромат, відповідно до віку, кольору волосся, очей, темпераменту. Андре Френс говорив: «Як і кохання, парфуми повинні полонити жінку з першого погляду».

Косметолог 2. Як і в музиці, у парфумерії існує термін «нота запаху». Розкриваються ноти запаху в такому порядку: спочатку верхня, потім - нота серця, і нарешті- нота шлейфу.

Аромат ефірних олій з часом змінюється, створюючи неповторне звучання і відтінки.

Косметолог 1. До вашої уваги декілька порад користування парфумами:

− Змочувати одяг лише в тих місцях, куди не потрапляє сонячне проміння, інакше можуть з'явитися важкорозчинні плями.

− Користуватися ними треба помірно. Тим, хто любить сильні, «прямі» парфуми, не потрібно використовувати їх щоденно і у великих кількостях.

Косметолог 2.

− Якщо вам здається, що парфуми стали слабкими, змініть марку й аромат.

− Для оцінки якості парфумів не слід їх нюхати безпосередньо у флаконі. Треба на шматок фільтрувального паперу капнути крапельку, дати плямі висохнути і тільки потім нюхати.

Косметолог 1.

− Ніколи не нюхайте більше трьох духів. Запахи перебивають один одного і не запам'ятовуються. Оцінюйте запах не під час дегустації, а після неї.

− Сильну концентрацію ароматизуючих речовин мають духи – 20-30 %, потім іде туалетна вода – 20 %, а закінчують парфумерний ланцюг одеколони – 3-5 %.

Косметолог 2.

− Не сідайте за стіл, використавши парфуми. Запах їжі не гармоніює з ароматом духів.

Думаю, що ці правила відповідають правилам хорошого тону.

Ведуча 1. Ось і підходить до завершення наша подорож у світ ароматів. Насамкінець процитуємо слова Едмона, одного з найвідоміших парфумерів нашого часу, автора численних публікацій з парфумерії: " Хороші парфуми – ті, які викликають шок, нюховий шок, який змінює наш настрій при першому ж їх відчутті, далі наступає психологічний шок, ще більш тривалий, ніж той час, за який парфуми розкривають свою формулу…парфуми – це поетичне створіння ".

Ведуча 2. Ми живемо у світі запахів. У ньому ще багато нерозгаданих таємниць. Тож

науковий пошук продовжується!

Учениця1. Нехай із пахощів квітучих трав

Вінець сплетуть Вам ваші мрії,